Іцхак одружується з Рівкою і після двадцяти років бездітного життя їхні молитви нарешті знаходять відгук.
Однак, завагітнівши, Рівка зазнає мук, оскільки “діти штовхаються в її утробі”. Б-г повідомляє їй, що вона носить у собі “два народи”, які боротимуться між собою.
Першим на світ з’являється Есав. Слідом за ним, тримаючись за п’яту Есава, народжується Яаков. Перший виростає “майстерним мисливцем, людиною поля”, Яків же стає “людиною цілісною”, що сидить у наметах вчення. Есав стає улюбленим сином Іцхака, Рівка любить Яакова. Одного чудового дня стомлений полюванням і зголоднілий Есав продає своє первородство (статус первістка) Яакову за горщик червоної сочевичної юшки.
Іцхак оселяється в Ґрарі, у країні філістимлян, де він обробляє землю, а також відкопує засипані філістимлянами колодязі, викопані його батьком Авраамом. Він також викопує кілька нових колодязів: через перші два він конфліктує з філістимлянами, з третім все обходиться спокійно.
Есав бере в дружини двох хеттійських жінок. Іцхак, постарівши і осліпнувши, виявляє бажання благословити Есава перед смертю. Коли Есав вирушає на полювання, щоб пригостити батька улюбленими стравами, Рівка одягає Яакова в одяг Есава, закриває його шию і руки овечими шкурами, маскуючи його під волохатого брата, і посилає Яакова до Іцхака. Яаков отримує батьківське благословення про “росу небесну і про туки земні” і про панування над братом. Коли Есав повертається і розкривається хитрість Яакова і Рівки, все, що Іцхак може зробити для плаксивого Есава, – це передбачити, що Есав житиме своїм мечем, і що щоразу, коли Яаков оступиться, він втрачатиме перевагу над старшим братом.
Яаков залишає рідну домівку і вирушає в Харан, щоб уникнути помсти Есава і щоб знайти собі дружину в сім’ї Лавана, брата Рівки. Есав бере собі третю дружину — Махалат, дочку Ішмаеля.