Фараон, що дозволив євреям покинути Єгипет, оговтавшись незабаром, женеться за ними, щоб силою їх повернути, і євреї виявляють себе замкненими між морем і армією фараона. Бог наказує Моше підняти свою палицю над морем; води розступаються, дозволяючи євреям пройти через море, і потім стуляються над єгиптянами, що їх переслідують. Моше та Сини Ізраїлю співають Всевишньому подячну Пісню.
У пустелі народ, який страждає від спраги та голоду, кілька разів скаржиться Моше та Аарону. Нд-високий робить солодкою гірку воду джерела у Марі; пізніше за Його велінням Моше, вдаривши палицею по скелі, витягає з неї воду; Бог посилає з небес манну щоранку перед світанком, а перепела з’являються в таборі Ізраїльтян увечері. Євреї отримують наказ збирати в п’ятницю подвійну порцію манни, оскільки нічого не випадатиме в Шабат — день, встановлений Творцем для спокою. Однак деякі не коряться і вирушають збирати манну, але не виявляють нічого. У Рефідимі на євреїв нападають амалекітяни, яких воїнам, очолюваним Йеошуа, за підтримки молитов Моше вдається неабияк потріпати.