громада

Вітання зі святом Суккот від Ганни Купрій

Вітання зі святом Суккот від Ганни Купрій

Веселе і зна́чуще свято Суккот Святкує вже вкотре єврейський народ. Чотири рослини - це так символічно, Чотири рослини - це так поетично: Лулав, мірт, етрог, а ще й гілки верби, Важливо, щоб заповідь кожен зробив! В громадах, в родинах святкова сука - Молитви і трапези, повна цдака, На свято приходять в суку ушпізін... Так, зараз багато трагічних годин, Війна і розруха, та треба триматися, Бо досить багаттю війни разгорятися, Нам МИР необхідний, це спільне бажання - Щасливе дитинство, здоров'я, кохання! Євреї, ми всі об'єднатись повинні, Потрібно нам жити у єдності нині, Всім бідам ми скажемо: "Легітраот!" Добра! Хаг самеах! Зі святом Суккот!

Виконання заповіді “Нетілат Лулав”

Виконання заповіді “Нетілат Лулав”

“Нетілат Лулав” - заповідь Тори, відповідно до якої єврей у свято Суккот зобов'язаний узяти в руки арбаат ѓа-мінім (чотири види рослин). Починаючи з 15 Тішрея 5785 (17 жовтня 2024), щодня, єврейська громада Кам’янського збирається в суці, щоб виконати заповідь “Нетілат Лулав” на чотири види рослин. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім. Таким чином, внутрішній сенс цієї міцви – в об’єднанні всіх євреїв, якими б вони не були.

Напередодні Йом-Кіпур: благодійність

Напередодні Йом-Кіпур: благодійність

8 Тішрея 5785 (10 жовтня 2024), напередодні великого єврейського свята Йом-Кіпур та Шабату, в благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) відбулася видача та адресна доставка благословення зі святковими вітаннями від реб Леві та ребецн Діни Стамблер хал та особового медового пирога (лекаха) всім членам єврейської громади міста. Запалювання свічок у Кам'янському — 17:42. Шабат Шалом!

«Золотий вік»: духовний урок

«Золотий вік»: духовний урок

8 Тішрея 5785 (10 жовтня 2024) в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) для жінок програми “Золотий вік” Лілах Шніпова, посланниця Ребе в нашому місті, провела духовний урок за книгою “Тора”. Темою уроку став обряд “Капарот” та прийдешнє свято Йом-Кіпур. Після уроку жінки приєдналися до церемонії “Капарот”, а також “просили леках” у Головного рабина міста.

Підйон а-бен Ісроеля Ар’є Лейба — сина Мені та Хани Стамблер

Підйон а-бен Ісроеля Ар’є Лейба — сина Мені та Хани Стамблер

4 Тішрея 5785 (6 жовтня 2024) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) пройшов обряд викупа первістка (підйон а-бен) Ісроеля Ар’є Лейба, сина Мені та Хани Стамблер, онука Головного рабина Кам’янського р. Леві та Діни Стамблер і р. Хаіма та Ілани Басан. На урочисту церемонію завітали почесні гості: Шмуель Камінецький — Головний рабин Дніпра та Дніпропетровської області; Ерентрой а-Коен Нохум — Головний рабин Запорізького регіону. «Підьйон а-бен» (дослівно “викуп сина”) — це заповідь Тори: євреї зобов'язані викуповувати своїх синів-первістків у коена для того, щоб звільнити первістків від священного статусу, який вони мають за народженням. Викуп здійснюється шляхом передачі коену п'яти особливих монет — срібних шекелів або їхньої вартості. [gallery size="full"...

«Золотий вік»: урок Тори

«Золотий вік»: урок Тори

29 Елула 5784 (2 жовтня 2024), напередодні Рош-аШоне, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбулась зустріч з учасницями програми “Золотий вік”. Духовний урок, присвячений традиціям свята Рош-аШоне, за книгою “Тора” провела Лілах Шніпова, посланниця Ребе у нашому місті.

Музей синагоги: наша колекція зростає

Музей синагоги: наша колекція зростає

Днями небайдужі члени громади подарували музею א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен», старовинні предмети побуту. Кімната єврейської родини поступово наповнюється цікавими експонатами, які доповнюють загальну картину побутовими дрібничками тих часів, ніби огортаючи відвідувачів теплом і затишком справжнього єврейського дому. І здається, ось зараз до кімнати увійдуть господарі й запросять гостей до щедро накритого столу, запропонують скуштувати традиційні єврейські страви, а навколо нього юрбою бігатимуть діти, яких в єврейських родинах завжди було багато… Цю чарівну атмосферу нам допомагають створювати активні члени громади, які відшукують старовинні речі та дарують музею, вдихаючи в нього справжню єврейську душу. А відвідувачі, серед яких – учасники програм «Золотий вік», «Колель Тора», вихованці дитячого садочка «Хая Мушка», учні ліцею «Бейт Менахем Любавич», відчуваючи її, час від часу повертаються сюди за новими враженнями. Високо оцінив роботу над створенням експозиції Головний рабин Кам'янського р. Леві Стамблер, відзначивши, що за такий невеличкий проміжок часу директору музею Лізі Белинській, разом з помічниками, вдалося неймовірне – перетворити окремі речі у цілісну «живу» єврейську кімнату. Але це лише перший крок. Збір матеріалів триває. Тож якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування: духовна єврейська література, тексти релігійного змісту,...

JFuture: “Фабрика допомоги”

JFuture: “Фабрика допомоги”

19 Елула 5784 (22 вересня 2024) відбулася перша в цьому навчальному році зустріч учасників благодійного проєкту неформальної освіти для дітей 6-12 років «JFuture» громадського центру “Бейт Барух” і синагоги “Бейт Реувен” (м. Кам'янське). Яскрава задумка ведучих проєкту — створити «Фабрику допомоги» єврейській громаді реалізувалася якнайкраще! Тематичні костюми, креативні завдання, майстерність їх виконання - усе було на висоті! Знаменно й те, що перша зустріч відбулася на великому фарбренгені на честь 18 Елула — Дня народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе, що розвинув вчення хасидизму та сформував філософію ХаБада.

Хай Елул: великий фарбренген

Хай Елул: великий фарбренген

19 Елула 5784 (22 вересня 2024), на честь знаменної дати —18 Елула, в єврейській громаді Кам’янського відбувся великий фарбренген. 18 Елула — день народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе, що розвинув вчення хасидизму та сформував філософію ХаБада. Слово “хай”, що в перекладі з івриту означає “життя”, має числове значення 18. Учасниці та учасники освітнього проєкту “Колель Тора”, чоловіки та жінки програми “Золотий вік”, малята дошкільного закладу “Хая Мушка”, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” на чолі з Головним рабином Кам’янського Леві Іцхаком Стамблером та з ребецн Діною Стамблер зібралися разом у банкетній залі синагоги “Бейт Реувен”.

Голокост у Кам‘янському: музей збирає матеріали

Голокост у Кам‘янському: музей збирає матеріали

22 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське). Станом на 23 вересня 1941 року, за результатами перепису населення міста, тут проживало загалом 91 051 особа, зокрема 215 жидів (євреїв). Можливо, хтось приховав свою національність. У газеті "Кам'янські вісті" № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції: «Усім жидам з'явитися 9 січня до 13-ї години в школу № 25 для евакуації». За переховування євреїв - смерть». До війни на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу були вириті котловани і траншеї. У каналізаційній траншеї і був проведений 9 січня 1942 року (21 Тевета 5702) масовий розстріл євреїв. Розстрілювали цілими сім'ями (2-4 людини), а також дітей. В цій траншеї й надалі розстрілювали групи євреїв, навіть із навколишніх сіл. Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу виявлено рештки 305 осіб, зокрема й дітей. У музеї історії міста вважають, що розстріляно 285 євреїв. Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам'янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган). Ось список жертв голокосту в Дніпродзержинську (Кам'янському), підтверджений документами та опитуваннями: На жаль, і досі не всі особи встановлені. Тож музей א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м....

buttons