Свято

Готуємося до свята Суккот: будуємо сукку та “плетемо” лулави

14 Тішрея 5785 (Жов 16, 2024) | С, Свята

Одна з найважливіших заповідей свята Суккот - заповідь перебування в «курені». У курені треба перебувати якомога більшу кількість часу, бо він покликаний замінити постійний дім на час свята. У ньому треба їсти і пити, вчити Тору, зустрічатися з друзями, радіти і веселитися, бо Тора називає період Суккоту «часом радості нашої». Напередодні свята біля благодійного центру “Бейт Барух” і синагоги “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) було побудовано великий курень (сукка) і на чолі з Головним рабином міста р. Леві Іцхаком Стамблером, а також Менахемом Стамблером, хлопчики та чоловіки готувалися до заповіді на чотири види рослин “Нетілат Лулав” — плели лулави. Сьогодні ввечері зустрічаємо свято Суккот! Хаг Суккот Самеах!

Свято Йом Кіпур

7 Тішрея 5785 (Жов 9, 2024) | Новини, С, Свята

Йом-Кіпур (День Спокути) – вершина духовного піднесення, що панує серед євреїв протягом сорока днів. Першими були тридцять днів місяця Елул – час щирого звіту, самоаналізу та підбиття підсумків прожитого року. А потім – десять днів трепету і каяття від Рош-аШоне до Дня Спокути. Йом-Кіпур – найсвятіший і найпіднесеніший день року, коли євреї, забуваючи про земні справи, повністю присвячують себе спокуті й очищенню від скоєних гріхів. Щоб прийти до Дня Спокути внутрішньо підготовленою, людина аналізує минулий рік, згадує свої гріхи перед людьми і Б-гом. Людина – не ангел, їй властиво помилятися, але Б-г завжди готовий пробачити того, хто щиро розкаявся. Ось чому не страх, не душевні муки і не жах перед небесним судом несе День Спокути євреям, а радість і душевне піднесення. Піднявшись над земним, щиро і повністю поставши перед Вс-Вишнім і Прощаючим, ми знаходимо надію, і навіть упевненість, що будемо вписані в щасливий рік. «Над нами всіма суд у Рош-аШоне, а вирок виноситься на Йом-Кіпур», – із століття в століття повторюють євреї на Судний День. «Тому що цього дня Він пробачить вас, щоб очистити вас від гріхів ваших». Тридцять три століття тому, в Синайській пустелі, після гріхопадіння євреїв - поклоніння золотому тельцю – Моше піднявся на гору Синай благати Б-га про прощення своєму народу. У день Йом-Кіпур він повернувся, приніс нові Скрижалі Заповіту і радісну звістку: «Простив Я за словом твоїм!». Відтоді Йом-Кіпур став днем Всепрощення і водночас першим днем вивчення...

Рош-аШоне в єврейській громаді Кам’янського

5 Тішрея 5785 (Жов 7, 2024) | С, Свята

РОШ - А-ШОНЕ — ЦЕ ОДНЕ З НАЙБІЛЬШ ЗНАЧУЩИХ ЄВРЕЙСЬКИХ СВЯТ. Воно символізує початок нового року і нової долі для кожного єврея. У середу, 29 Елула (2 жовтня 2024), вдень, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”, а ввечері та впродовж двох наступних днів, 1-2 Тішрея 5785 (3-4 жовтня 2024), уся громада міста збиралася в синагозі “Бейт-Реувен” благодійного центру “Бейт-Барух” (м. Кам’янське) на велику святкову програму на честь Рош-аШоне. Звучали привітання від Головного рабина Кам'янського реб Леві та ребецн Діни Стамблер. Рош-аШоне — це день, коли починається новий виток єврейського календаря. Запалювання свічок, святкові молитви, написання листа Ребе, обряд Ташліх, звуки шофара, дитяча програма, кошерна трапеза — саме так члени єврейської громади зустрічали 5785 рік. Шана Това ве-Метука! Гарного та солодкого нового року! [gallery size="full"...

Рош-аШоне

29 Елула 5784 (Жов 2, 2024) | Новини, Пізнавально, С, Свята

У ДЕНЬ РОШ-АШАНА — ЄВРЕЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК (1-2 ТИШРЕЙ, У 2024 РОЦІ ВИПАДАЄ НА 3-4 ЖОВТНЯ) — ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ЦАРСТВО Б-ГА НАД УСІМ СВІТОМ. Цього дня був створений прабатько людства — Адам. І того ж дня він порушив дану йому Б-гом заборону і був засуджений на вигнання з Едена. Це був перший Рош-аШана, і тоді відбувся перший суд над людиною. Відтоді щорічно в цей день творить Вс-вишній суд над людством, визначаючи, що має статися з людьми і народами в наступному році. Напередодні першого дня Рош-аШана заведено запалювати святкові свічки до заходу сонця. При цьому вимовляють такі благословення: Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Ашер Кідешону Беміцвойсов Вецивону Леадлік Нейр Шел Йойм Азікоройн. Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Шеехехейону Векіймону Веігіону Лізман Азе. Після молитви "Маарів" увечері в Рош-а-Шана заведено вітати одне одного: "Лешана това тікатев ветехатем" (жінці кажуть: "Лешана това тікатві ветехатмі"), що означає: "Нехай будеш ти записаний на добрий рік, і запис цей нехай буде скріплений печаткою!" Під час першої (вечірньої) трапези Рош-а-Шана дотримуються низки звичаїв, що символізують бажання удостоїтися доброго нового року. Після благословення над хлібом перший шмат хали вмочують не в сіль, як зазвичай, а в мед. Потім беруть часточку солодкого яблука, занурюють її в мед, вимовляють благословення "...той, хто творить плід дерева", а потім кажуть: "Хай буде воля Твоя на те, щоб новий рік був добрим і солодким!" Так чинять навіть тоді, коли на...

Хай Елул: великий фарбренген

20 Елула 5784 (Вер 23, 2024) | С, Свята громади

19 Елула 5784 (22 вересня 2024), на честь знаменної дати —18 Елула, в єврейській громаді Кам’янського відбувся великий фарбренген. 18 Елула — день народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе, що розвинув вчення хасидизму та сформував філософію ХаБада. Слово “хай”, що в перекладі з івриту означає “життя”, має числове значення 18. Учасниці та учасники освітнього проєкту “Колель Тора”, чоловіки та жінки програми “Золотий вік”, малята дошкільного закладу “Хая Мушка”, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” на чолі з Головним рабином Кам’янського Леві Іцхаком Стамблером та з ребецн Діною Стамблер зібралися разом у банкетній залі синагоги “Бейт Реувен”.

Благодійність до 18 Елула

17 Елула 5784 (Вер 20, 2024) | С, Свята

16 Елула 5784 (19 вересня 2024), на честь Дня народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе (18 Елула), в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське), з ініціативи та при підтримці Головного рабина міста Леві Іцхака Стамблера та ребецн Діни Стамблер, було організовано видачу благодійних продуктових наборів членам єврейської громади міста. Хай Елул!

День Ребе в громаді Кам’янського

4 Тамуза 5784 (Лип 10, 2024) | Громада, Новини, С, Свята

9 липня 2024 (3 Тамуза 5784), на честь Дня Ребе, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбувся чоловічий фарбренген. Святково вбрані столи, кошерні частування і жива музика створювали атмосферу урочистості. А прямий зв’язок з Оеля Любавичського Ребе, що у Нью-Йорку, на який з учасниками фарбренгена вийшов головний рабин Кам’янського реб Леві Стамблер, додав усім присутнім натхнення для написання листів Ребе.

Фарбренген до 3 Тамуза

3 Тамуза 5784 (Лип 9, 2024) | Громада, Золотий вік, Колель Тора, Новини, С, Свята

2 Тамуза 5784 (8 липня 2024), на честь Дня Ребе, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбувся жіночий фарбренген та духовний урок для учасників міжнародного освітнього проєкту “Колель Тора” і жінок програми “Золотий вік”. На прямий зв'язок із Нью-Йорка, з кабінета Любавичського Ребе, вийшов головний рабин Кам'янського реб Леві Стамблер. Сповнені енергетикою цього святого місця, учасниці фарбренгена написали листи Ребе, в яких виклали усі свої мрії і сподівання. Ребецн Діна Стамблер організувала для жінок цікаву гру та провела лотерею із цінними призами. Звичайно ж, свято супроводжувала жива музика і кошерні частування.

6-7 Сивана — Шавуот!

5 Сивана 5784 (Чер 11, 2024) | С, Свята

СВЯТО ШАВУОТ МИ ВІДЗНАЧАЄМО 6-7 СИВАНА (2024 РОКУ – 12-13 ЧЕРВНЯ) НА ЧЕСТЬ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА — СИНАЙСЬКОГО ОДКРОВЕННЯ. Цього дня 2448 року від створення світу (1312 р. до н.е.) сини Ізраїлю отримали від Вс-Вишнього Тору і Десять Заповідей – морально-етичну основу всієї нашої цивілізації. Свято Шавуот виражає глибоку ідею про те, що фізичне звільнення від рабства і навіть завоювання політичної свободи не мають особливого значення доти, доки не досягнуто свободи духовної, заснованої на визнанні єдиної влади – влади Вс-Вишнього і Його заповітів. У сидурі (молитовнику) Шавуот називається “часом Дарування Тори нашої”. На запитання, чому його не називають “часом прийняття Тори нашої”, мудреці відповідають, що лише Дарування Тори можна відзначати як знаменний момент, що стався колись у минулому, тоді як прийняття Тори – вічний процес, не обмежений ні часом, ні простором. Назва Шавуот, яку дано цьому святу в Торі, буквально означає “тижні” і це зумовлено тим, що його відзначають після відліку семи тижнів, починаючи від другого дня Песаха. У Талмуді вживається також назва Ацерет (“свято, що завершує”), що виражає ідею про те, що день дарування нам Тори нерозривно пов’язаний із днем нашого звільнення з рабства. Шавуот, як і інші наші свята, тісно пов’язаний із Країною Ізраїлю. Це підкреслюється двома іншими його назвами: Хаг-гакацир – “свято жнив” – і Йом-габікурім – “день перших плодів”, бо він збігається з початком жнив пшениці та збором плодів, які приносили до...

Лаг – Ба – Омер

18 Іяра 5784 (Тра 26, 2024) | С, Свята

ЛАГ-БА-ОМЕР — 33-Й ДЕНЬ ВІДЛІКУ ОМЕРА (26 ТРАВНЯ 2024 РОКУ) — ВІДЗНАЧАЮТЬ ЯК СВЯТО, КОЛИ ВЛАШТОВУЮТЬ ПІКНІКИ ТА ІНШІ РОЗВАГИ, ПАЛЯТЬ БАГАТТЯ І СТРІЛЯЮТЬ ІЗ ЛУКА. Безліч людей відвідує цього дня гору Мерон в Ізраїлі, де розташована могила великого мудреця раббі Шимона Бар Йохая (Рашбі), річницею смерті якого і є Лаг-Ба-Омер. Раббі Шимон Бар Йохай, який жив у другому столітті нашої ери, був автором книги Зогар, основної праці Каббали - містичного вчення Тори. День своєї смерті Рашбі заповів своїм учням відзначати як день великої радості. Як пояснюють хасидські мудреці, останній день земного життя праведника є моментом, коли "всі його діяння, вчення і праця" досягають остаточної досконалості й закінченості. Таким чином, Лаг-Ба-Омер — це свято життя раббі Шимона і розкриття езотеричного вчення Тори. Цей день також пов'язаний зі ще однією радісною подією. У Талмуді розповідається про те, що впродовж тижнів між святами Песах і Шавуот епідемія, що спалахнула, забрала життя 24 тисяч учнів раббі Аківи, "як покарання за те, що вони не виявляли належної поваги один до одного" (тому в дні відліку Омера заведено дотримуватися деяких звичаїв жалоби). У Лаг-Ба-Омер же їхня смерть припинилася. Тому іншою темою цього свята є Аават-Ісраель — обов'язок любові та поваги до свого...