Глави “Тазріа” і “Мецора” продовжують обговорення законів ритуальної чистоти і нечистоти.
Жінка після пологів має пройти процес очищення, що включає занурення в мікву (ритуальну водойму) і принесення жертви в Храм. Кожне немовля чоловічої статі має бути обрізане на восьмий день життя.
Якщо на шкірі людини з’являється біла або червонувата виразка цараат (“проказа” — надприродне захворювання, здатне вражати як шкіру людини, так і одяг і каміння будинку), або якщо на одязі з’являється виразка темно-червоного або зеленого кольору, то має бути викликаний коен. З огляду на різні ознаки, такі, як збільшення розміру ураженої ділянки після семиденного карантину, коен виносить вердикт про нечистоту або чистоту.
Людина, уражена цараатом, має до одужання жити на самоті за межами табору (або міста). З одягу уражену цараат ділянку має бути видалено, а в разі подальшого розповсюдження чи повторного виникнення виразки — все вбрання має бути спалено.
Після одужання мецора – “прокажений” — мав пройти процедуру очищення, здійснювану коеном, для якої він використовував двох птахів, воду джерела в глиняній посудині, шматок кедра, багряницю і пучок гісопу.
Цараат могла також вразити стіни будинку у вигляді темно-червоних або зелених плям. У процесі дев’ятнадцятиденної перевірки коен визначав, чи може будинок бути очищений, чи підлягає він руйнуванню.
Ритуальна нечистота може також з’явитися наслідком виділення сім’я або слизу в чоловіка, а також менструального чи іншого крововиділення в жінки. У цьому разі необхідне очищення із зануренням у мікву.
