Якщо початок місяця Тішрей просякнутий атмосферою покаяння, прагненням духовно вдосконалитися та піднятися до Б-жественного, то друга частина місяця має інше значення — привнести Б-жественне у світ, перейнятися всім, що Він заповідав, настільки, щоб це викликало велику радість. І в цьому — головний сенс свята Суккот, яке називається «Час нашої радості». У дні свята Суккот (15–21 Тішрей, у 2026 році припадає на 25 вересня — 2 жовтня), яке називається «Час нашої радості», ми живемо у тимчасових спорудах, вкритих гілками, що називаються сукка, де бенкетуємо і славимо Вс-вишнього протягом усіх семи днів свята. Ідея сукки полягає в тому, щоб, як сказано в Писанні, «на всіх шляхах своїх ти пізнавав Його», тобто щоб будь-які справи єврея — не лише молитва та вивчення Тори, а й навіть найбуденніші — були пов’язані з Вс-вишнім. Адже навіть коли людина втамовує спрагу або їсть у суці, вона виконує Його заповідь, і навіть виходячи з неї, вона пов’язана з цією міцвою… Одна з найважливіших заповідей свята Суккот— «Арбаат а-мінім» (івр. ארבעת המиנים) — чотири види рослин, коли поєднують разом лулав — довгу нерозквітлу гілку фінікової пальми, етрог — цитрон, адасім — гілочки пахучої мирти та аравот — гілки скромної верби, і промовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку та запаху. Смак символізує внутрішню гідність, здобуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує вчинки людини:...
