24 Тевета – день, у який хасиди всього світу відзначають йорцайт засновника Любавичського руху ХаБаД рабі Шнеура-Залмана з Ляд, також відомого як Алтер Ребе, який пішов із матеріального світу 212 років тому, 24 Тевета 5573/1813 року, після п'ятимісячних поневірянь Росією. Раббі Шнеур-Залман із Ляд – один із найвидатніших мудреців і праведників в історії людства, саме він створив струнку філософську концепцію любавичського хасидизму, його перу належить фундаментальна й основна праця – книга «Танія», євреї в усьому світі вивчають багато інших його праць, пов'язаних із єврейським законом, і моляться в синагогах за молитовниками, складеними на підставі його вказівок. 2013 року, коли світ відзначав двохсотріччя від дня істалкут цієї великої людини, у місті Гадяч, де він похований, Федерація єврейських громад України відкрила прощальний центр «Адмор Азакен», що допомагає десяткам тисяч євреїв з України й усього світу здійснювати прощу на оель Алтер Ребе....
Історія хасидизму
Піст 10 Тевета
З самого раннього ранку, 10 Тевета, євреї всього світу почали постити протягом усього світлового дня, в пам'ять про початок трирічної облоги Єрусалима військами Вавилонського царя Навуходоносора. Цього року в Кам'янському піст розпочався 10 січня, о 5 годині 44 хвилини, а завершиться о 16 годині 44 хвилини. Піст 10 Тевета («Асара бе-Тевет») є одним із чотирьох днів єврейського календаря (поряд із 17 Тамуза, 9 Ава та 3 Тишрея), які встановлені пророками й мудрецями Ізраїлю як дні посту й жалоби на згадку про трагічні події, що відбувалися під час руйнації Першого й Другого Храмів. 10-го Тевета 3336 року (від створення світу) вавилонський цар Навуходоносор почав облогу Єрусалима. Місто довго чинило опір, але, врешті-решт, його захопили і зруйнували. Було спалено Єрусалимський Храм, і безліч євреїв забрали в полон. З тих, хто жив тоді на ізраїльській землі, далеко не всі дотримувалися законів і заповідей. Навіть священнослужителі, взявши приклад із сусідніх народів, звикли поклонятися деревам і статуям. Трагедія сталася в покарання за те, що люди забули про Б-жественні встановлення. А піст 10 Тевета існує досі, щоб усі пам'ятали про зруйнований Храм, про красу Єрусалима, про те, як важливо дотримуватися заповідей. У двадцятому столітті, після відтворення держави Ізраїль, день 10-те Тевета став ще й Днем загального Поминання. Це День пам'яті жертв Катастрофи, дата загибелі яких невідома, і тих, у кого не залишилося рідних. Тому 10 Тевета запалюють поминальну свічку і...
Дідан ноцах – День Святих єврейських книг
П’ятого тевета 5747 року (6 січня 1987 року, у 5785 році (2025) припадає на 5 січня) Федеральний суд Сполучених Штатів визнав юридичну реальність принципу, що лежить в основі вчення хасидизму: Ребе, хасидизм і хасиди не існують окремо, а є єдиним цілим; вони становлять справжню, реальну і живу єдність. Суд зобов’язав протилежну сторону повернути всі викрадені книги та рукописи. У цей день Любавицький Ребе закликав усіх євреїв купувати видання Тори, Танаху, Сідура та інших святих книг. Детальний опис подій того часу ви знайдете за посиланням: https://www.fjc.org.ua/library/article_cdo/aid/4983911
Ханука Самеах!
СВЯТО ХАНУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ 25 КИСЛЕВА І ТРИВАЄ ВІСІМ ДНІВ (ЦЬОГО, 2024 РОКУ, СВЯТКУЄТЬСЯ З ВЕЧОРА 25 ГРУДНЯ ПО 2 СІЧНЯ 2025). ЗАПАЛЮВАННЯ МЕНОРИ Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок таке: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на дім, а найкраще виконання – для кожного члена сім’ї. Що ж стосується виконання найкращого, то школа Шамая каже, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їхню кількість із кожним днем; а школа Гіллеля каже, що в перший день запалюють один, а в кожен із наступних днів додають по одному”. Ми слідуємо школі Гіллеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіли вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”. Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перед тим, як запалити їх, заборонено братися за будь-яку іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалюють ханукальні вогники після заходу сонця, ледь настають сутінки. Кожен із цих вогнів має горіти щонайменше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її будь-хто може побачити, бо головний сенс заповіді – поширення знання про диво, що його здійснив для нас Вс-Вишній. Є звичай ставити ханукію біля входу в дім: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у дім, виявляється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник,...
19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда
19 Кислева відзначають 252-у річницю від дня відходу з матеріального світу рабина Дов-Бера з Межерича, наступника Баал Шем Това, другого глави хасидського руху. Про життя і діяльність раббі Дов-Бера з Межерича докладно розповідається у статті рабина Йосефа Херсонського «Великий Магід». «Про походження і ранні роки життя раббі Дов-Бера, пізніше більш відомого як Межерицький магід (проповідник), нам відомо небагато. Ми не знаємо навіть точного року його народження: судячи з усього, він народився наприкінці сімнадцятого століття, приблизно в той самий час, що й Баал Шем Тов. (Вільна енциклопедія вказує 1704). Його батьки (Авраам і Хава) походять зі славного роду царя Давида. Кажуть, що коли раббі Дов-Беру було п'ять років, згорів його будинок. Його мати стояла серед обвуглених залишків будинку і гірко плакала. «Я плачу не за будинком, – пояснила вона дитині, – а за згорілими записами з нашим генеалогічним древом, що відстежує наше походження від царя Давида». «З мене почнеться нова лінія древа», - запропонував малий. Ці слова напрочуд точно відобразили роль, яку йому було призначено зіграти; адже хлопчикові самою долею було уготовано стати спадкоємцем Баал Шем Това. Весь свій час він присвячував вивченню Тори, і пізніше його визнали великим знавцем Талмуда. І як багато знавців Тори того часу, раббі Дов-Бер занурився у вивчення найважливіших етичних наукових праць середньовіччя і трактатів луріанської Каббали. Саме з цих праць він запозичив етичні норми суворості та...
Новий рік хасидизму
Цей день знаменує “народження” хасидизму. Дев’ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як “Рош-аШоне хасидизму”. Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму ХаБаД рабі Шнеура Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув’язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття “потаємної душі” Тори.
96-та річниця весілля Сьомого Любавичського Ребе
Дев'яносто шість років тому, 14 Кислева, відбулося весілля раббі Менахема-Мендела Шнеєрсона, майбутнього Сьомого Любавичського Ребе, і Хаї-Мушки Шнеєрсон, доньки Шостого Любавичського Ребе, рабі Йосипа-Іцхака Шнеєрсона. Весілля відбувалося у Варшаві, в єшиві «Томхей-Тмімім» у присутності безлічі хасидів і Шостого Ребе ХаБаДа. Однак, весілля майбутнього Сьомого Любавичського Ребе і Хаї-Мушки Шнеєрсон святкували не тільки у Варшаві: батьків нареченого, Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках рабі Леві-Іцхака Шнеєрсон і його дружину праведну ребецн Хану, влада СРСР відмовилася випустити з країни, і вони не змогли бути присутніми на весіллі сина. Тому рабі Леві-Іцхак організував другу весільну церемонію в Дніпропетровську, яка проходила в той самий час, і для участі в ній прибуло багато рабинів і хасидів, які жили в Радянському Союзі. Понад п'ять тисяч людей юрмилися у дворі. Шошвіним були Ребе Раяц і його дружина ребецн Нехама-Діна, дядько Ребе Раяца реб Мойше Оренштейн і його дружина, ребецн Хая-Мушка, дочка Ребе Маараша. У той час, коли нареченого і наречену вели під хупу, Ребе Раяц наказав співати нігун Алтер Ребе - «Арба Бавот». Сам Ребе також співав цей нігун у великому злитті з Вс-Вишнім. Хупу проводив сам Ребе Раяц. «Сім благословень» Ребе Раяц виголосив у дивовижному і найсильнішому “двейкут”, і вся громада стояла приголомшена видовищем, якого удостоїлася побачити. Трапеза, присвячена весіллю, проходила в одному з великих залів Варшави. Ребе...
9-10 Кислева – День народження, йорцайт і день звільнення Мітелер Ребе
9 Кислева настає 251-а річниця від дня народження і 197-а річниця дня відходу з життя Другого Ребе ХаБаДа, раббі Дов-Бера, якого також називали Мітелер Ребе, «Середній Ребе». А 10 Кислева відзначають 198-у річницю його звільнення з царської в'язниці. Чудеса і знамення супроводжували його все життя. У його батька, раббі Шнеура-Залмана з Ляд, засновника руху ХаБаД, відомого як Алтер Ребе, і його дружини, ребецн Стерни, чотирнадцять років не було синів, про що вони дуже журилися. Напередодні свого відходу з цього світу великий праведник і розповсюджувач вчення хасидизму Межеріческій Магід, учень і продовжувач справи Баал Шем Това, закликав до себе Алтер Ребе і, повідомивши, що незабаром у того народиться син, повелів назвати його своїм ім'ям. Через рік у Алтер Ребе народився хлопчик, який отримав ім'я Дов-Бер. Саме Мітелер Ребе належало заснувати столицю ХаБаДа в Любавичах, хоча після того, як Алтер Ребе пішов із життя, раббі Дов-Бер деякий час жив у Кременчуці. Потім, ніби поступаючись наполяганням білоруських хасидів, він вирушив до Любавичів, і на місці згарища, де раніше стояв будинок, у якому навчався Алтер Ребе у Іссахар-Дова, він заснував свою резиденцію та благословив місто, як столицю хасидизму й місце проживання сподвижників ХаБаДу. Ребе Раяц так пояснив причину, через яку такий непоказний штетл як Любавичі отримав статус столиці: «Любавичі неспроста були призначені для того, щоб посісти таке значуще місце в житті прихованих праведників, а пізніше і в житті хасидів...
11 Хешвана — йорцайт праматері Рахель
11 Хешвана (цього року - 12 листопада) - день смерті праматері Рахель. Учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) прослухали тематичну лекцію, подивилися відео і закріпили матеріал інтелектуальною грою. У книзі «Берейшит» Рахель представлена як «одна з праматерей єврейського народу». Але в єврейській традиції саме вона - друга дружина праотця Яакова, стала символом матері, до того ж специфічним символом єврейської матері, що сумує за долею свого народу - синів Ізраїлю: «Рахель плаче за дітьми своїми, і не може втішитися» (Ірмеягу, 31:15). Мідраш розповідає, що з усіх прабатьків і праматерей тільки Рахелі вдалося пом'якшити гнів Вс-Вишнього на Ізраїль. Перші відомості про місце поховання праматері Рахелі наводяться в Торі (Книга «Берейшит» 35:19) «І померла Рахель. І похована була вона на шляху (з Бейт-Еля) в Ефрат, він же Бейт-Лехем». Могила Рахелі згадується також у книзі Шмуель I (10:2), де сказано, що Рахель поховали на кордоні наділу коліна Веніаміна. Знаходиться вона на північ від Бейт-Лехема, за кілька сотень метрів від південної частини сучасного Єрусалима. Протягом багатьох століть є місцем паломництва євреїв, і щоразу, коли єврейський народ у біді, прокидається її милосердя, і воно пробуджує милосердя Вс-Вишнього. Рахель молить Небеса про порятунок своїх синів від тієї самої пори, коли вони вперше пройшли у вигнання повз її могили, і не перестане молити, доки не збудеться стародавнє пророцтво Ірмеягу про повне повернення синів Ізраїлю, розсіяних...
Сімхат Тора — повернемо світло і радість разом!
Минулого року свято Сімхат Тора, яке є найрадіснішим днем для єврейського народу, обернулося трагедією в Ізраїлі. Однак, незважаючи на біль і втрати, ми покликані повернути радість і світло в наш світ. 22 Тішрея 5785 (24 жовтня 2024) єврейська громада Кам'янського зібралась в останній день циклу свят місяця Тішрей, щоб прочитати молитви “Шахаріт” та “Ізкор”, сісти разом у суці за святковою трапезою, запалити свічки свята Сімхат Тора та здійснити заповідь Акафот (танці з Торою). Сімхат Тора святкували з надією на великі дива — щоб цього року мир прийшов у всі куточки нашої планети.