Хасидут

Піст 10 Тевета

10 Тевета 5785 (Січ 10, 2025) | Історія хасидизму, С

З самого раннього ранку, 10 Тевета, євреї всього світу почали постити протягом усього світлового дня, в пам'ять про початок трирічної облоги Єрусалима військами Вавилонського царя Навуходоносора. Цього року в Кам'янському піст розпочався 10 січня, о 5 годині 44 хвилини, а завершиться о 16 годині 44 хвилини. Піст 10 Тевета («Асара бе-Тевет») є одним із чотирьох днів єврейського календаря (поряд із 17 Тамуза, 9 Ава та 3 Тишрея), які встановлені пророками й мудрецями Ізраїлю як дні посту й жалоби на згадку про трагічні події, що відбувалися під час руйнації Першого й Другого Храмів. 10-го Тевета 3336 року (від створення світу) вавилонський цар Навуходоносор почав облогу Єрусалима. Місто довго чинило опір, але, врешті-решт, його захопили і зруйнували. Було спалено Єрусалимський Храм, і безліч євреїв забрали в полон. З тих, хто жив тоді на ізраїльській землі, далеко не всі дотримувалися законів і заповідей. Навіть священнослужителі, взявши приклад із сусідніх народів, звикли поклонятися деревам і статуям. Трагедія сталася в покарання за те, що люди забули про Б-жественні встановлення. А піст 10 Тевета існує досі, щоб усі пам'ятали про зруйнований Храм, про красу Єрусалима, про те, як важливо дотримуватися заповідей. У двадцятому столітті, після відтворення держави Ізраїль, день 10-те Тевета став ще й Днем загального Поминання. Це День пам'яті жертв Катастрофи, дата загибелі яких невідома, і тих, у кого не залишилося рідних. Тому 10 Тевета запалюють поминальну свічку і...

Дідан ноцах – День Святих єврейських книг

6 Тевета 5785 (Січ 5, 2025) | Історія хасидизму, Громада, С

П’ятого тевета 5747 року (6 січня 1987 року, у 5785 році (2025) припадає на 5 січня) Федеральний суд Сполучених Штатів визнав юридичну реальність принципу, що лежить в основі вчення хасидизму: Ребе, хасидизм і хасиди не існують окремо, а є єдиним цілим; вони становлять справжню, реальну і живу єдність. Суд зобов’язав протилежну сторону повернути всі викрадені книги та рукописи. У цей день Любавицький Ребе закликав усіх євреїв купувати видання Тори, Танаху, Сідура та інших святих книг. Детальний опис подій того часу ви знайдете за посиланням: https://www.fjc.org.ua/library/article_cdo/aid/4983911

Тижнева глава Вайехі

5 Тевета 5785 (Січ 5, 2025) | С, Тижнева глава, Хасидут

Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя. Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа - Менаше і Ефраїма - і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю. Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя. Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа - Менаше і Ефраїма - і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю. Яаков хоче розкрити своїм дітям «кінець днів», але виявляється не в змозі це зробити. Замість цього він благословляє своїх синів, привласнюючи кожному з поколінь свою роль: з коліна Єуди вийдуть вожді, законодавці та царі; священики вийдуть з коліна Леві; вчені мудреці - з Іссагара; купці-мореплавці - із Зевулуна; вчителі - із Шимона; вправні воїни - з Ґада; судді - з Дана; оливківники - з Ашера і т.д. Реувен отримує осуд за втручання в сімейне життя батька, а Шимон і Леві - за знищення Шхема і змову проти Йосефа. Нафталі наділяється легкістю і швидкістю лані, Біньямін - лютістю вовка, а Йосеф благословляється красою і плодючістю. Величезна похоронна процесія, що складається з нащадків Яакова, царедворців фараона, видних громадян Єгипту та єгипетської кінноти, проводжає Яакова в його останню путь до Святої Землі, де його ховають у печері Махпела в Хевроні. Йосеф помирає в Єгипті у віці 110 років. Він теж розпоряджається, щоб його останки...

Тижнева глава “Ваігаш”

28 Кислева 5785 (Гру 29, 2024) | С, Тижнева глава, Хасидут

Єуда підступає до Йосефа, благаючи його звільнити Бін'яміна, і пропонує, щоб правитель Єгипту взяв його собі рабом замість Бін'яміна. Переконавшись у відданості братів один одному, Йосеф розкриває себе братам. "Я - Йосеф!" - проголошує він. - "Чи живий ще мій батько?" Брати охоплені соромом і каяттям, але Йосеф втішає їх, кажучи, що насправді не з їхньої волі він опинився в Єгипті, але Всевишній послав його туди для майбутнього порятунку сім'ї від голоду. Брати повертаються до батька в Землю Кнаан з радісною звісткою. Яаков прибуває до Єгипту разом із синами та їхніми сім'ями - сімдесят душ загалом - і нарешті возз'єднується з улюбленим сином після 22 років розлуки. Дорогою до Єгипту він отримує обіцянку від Всевишнього: "Не бійся спуститися в Єгипет, бо там Я зроблю тебе великим народом. Я спущуся з тобою в Єгипет і Я неодмінно підніму тебе звідти знову". Протягом голодних років Йосеф збирає багатство Єгипту, продаючи хліб, зібраний у роки достатку. Фараон дає Яакову для поселення родючу землю Гошен, і його сім'я процвітає в...

Ханука Самеах!

24 Кислева 5785 (Гру 25, 2024) | Історія хасидизму, Громада, С

СВЯТО ХАНУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ 25 КИСЛЕВА І ТРИВАЄ ВІСІМ ДНІВ (ЦЬОГО, 2024 РОКУ, СВЯТКУЄТЬСЯ З ВЕЧОРА 25 ГРУДНЯ ПО 2 СІЧНЯ 2025). ЗАПАЛЮВАННЯ МЕНОРИ Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок таке: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на дім, а найкраще виконання – для кожного члена сім’ї. Що ж стосується виконання найкращого, то школа Шамая каже, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їхню кількість із кожним днем; а школа Гіллеля каже, що в перший день запалюють один, а в кожен із наступних днів додають по одному”. Ми слідуємо школі Гіллеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіли вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”. Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перед тим, як запалити їх, заборонено братися за будь-яку іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалюють ханукальні вогники після заходу сонця, ледь настають сутінки. Кожен із цих вогнів має горіти щонайменше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її будь-хто може побачити, бо головний сенс заповіді – поширення знання про диво, що його здійснив для нас Вс-Вишній. Є звичай ставити ханукію біля входу в дім: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у дім, виявляється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник,...

Ханукальне послання Любавичського Ребе

23 Кислева 5785 (Гру 24, 2024) | Любавичський Ребе, Пізнавально, С, Свята

Дорогі друзі! Ханукальні вогні, що запалюються з настанням вечора, нагадують нам про минуле: про війну Хашмонеїв проти великих сирійських армій; про перемогу Хашмонеїв; про освячення відновленого Храму; про новозажжену в Храмі тимчасово згаслу менору; про невелику кількість олії, яка виявилася достатньою на кілька днів горіння, тощо. Уявімо собі, що ми самі є бійцями маленького партизанського загону Хашмонеїв у ті дні. Ми перебуваємо під пануванням могутньої сирійської держави, багато хто з наших братів залишив нас і прийняв язичництво і спосіб життя ворога нашого. Але наші вожді, Хашмонеї, почали діяти, не вдаючись у розрахунки щодо чисельності ворожих військ і потужності їхнього озброєння і не зваживши заздалегідь наші шанси на перемогу. Адже Храм був захоплений жорстоким ворогом. Тора і наша віра були у великій небезпеці. Ворог розтоптав усе для нас святе і намагається змусити нас прийняти його ідеологію, його спосіб життя - ідолопоклонство, несправедливість і подібні абсолютно чужі нам риси та характери. Нам залишається робити тільки одне - ще тісніше зімкнутися навколо нашої віри і наших міцвот і оголосити нашому ворогові війну не на життя, а на смерть. І ось, диво з чудес! Великі сирійські армії розбиті, величезна сирійська імперія зазнала поразки, ми повністю перемогли. Ця глава з нашої історії часто повторюється. Ми, євреї, завжди були нечисленні; багато тиранів намагалося знищити нас за нашу віру. Іноді вони, бувало, спрямовують свої отруєні стріли проти наших тіл,...

Тижнева глава Мікейц

21 Кислева 5785 (Гру 22, 2024) | Тижнева глава, Хасидут

Брейшит (Буття) 41:1-44:17 Йосеф нарешті виходить з ув'язнення після того, як фараон бачить сни про сім огрядних корів, проковтнутих сімома худими, і про сім огрядних колосків, проковтнутих сімома худими колосками, і Йосеф дає їм витлумачення. Він каже, що настануть сім років достатку, слідом за якими прийдуть сім років голоду, і рекомендує фараону зберігати хліб протягом ситих років. Фараон призначає Йосефа правителем Єгипту. Йосеф одружується з Аснат, донькою Потіфара, і в них народжуються двоє синів: Менаше і Ефраїм. Голод охоплює прилеглі землі і продовольство можна дістати тільки в Єгипті. Десять братів Йосефа прибувають до Єгипту, щоб закупити хліба. Наймолодший - Біньямін - залишається вдома, оскільки Яаков побоюється за його безпеку. Йосеф впізнає братів, але вони його ні. Він звинувачує їх у тому, що вони шпигуни, вимагає, щоб вони привезли Біньяміна з дому на підтвердження своїх слів про себе, і ув'язнює Шимона як заручника. Яаков погоджується відпустити Біньяміна тільки після того, як Єуда бере на себе абсолютну відповідальність за нього. Цього разу Йосеф приймає їх із привітністю, випускає Шимона і запрошує братів на бенкет у свій палац. Але потім він підкидає свій срібний кубок у мішок Біньяміна. Коли наступного ранку брати вирушають додому, їх наздоганяють і повертають назад. Після виявлення кубка Йосеф заявляє про свій намір відпустити їх додому, залишивши «винуватця» Біньяміна при собі...

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева 5785 (Гру 20, 2024) | Історія хасидизму, С, Хасидут

19 Кислева відзначають 252-у річницю від дня відходу з матеріального світу рабина Дов-Бера з Межерича, наступника Баал Шем Това, другого глави хасидського руху. Про життя і діяльність раббі Дов-Бера з Межерича докладно розповідається у статті рабина Йосефа Херсонського «Великий Магід». «Про походження і ранні роки життя раббі Дов-Бера, пізніше більш відомого як Межерицький магід (проповідник), нам відомо небагато. Ми не знаємо навіть точного року його народження: судячи з усього, він народився наприкінці сімнадцятого століття, приблизно в той самий час, що й Баал Шем Тов. (Вільна енциклопедія вказує 1704). Його батьки (Авраам і Хава) походять зі славного роду царя Давида. Кажуть, що коли раббі Дов-Беру було п'ять років, згорів його будинок. Його мати стояла серед обвуглених залишків будинку і гірко плакала. «Я плачу не за будинком, – пояснила вона дитині, – а за згорілими записами з нашим генеалогічним древом, що відстежує наше походження від царя Давида». «З мене почнеться нова лінія древа», - запропонував малий. Ці слова напрочуд точно відобразили роль, яку йому було призначено зіграти; адже хлопчикові самою долею було уготовано стати спадкоємцем Баал Шем Това. Весь свій час він присвячував вивченню Тори, і пізніше його визнали великим знавцем Талмуда. І як багато знавців Тори того часу, раббі Дов-Бер занурився у вивчення найважливіших етичних наукових праць середньовіччя і трактатів луріанської Каббали. Саме з цих праць він запозичив етичні норми суворості та...

Новий рік хасидизму

18 Кислева 5785 (Гру 19, 2024) | Історія хасидизму, С, Свята

Цей день знаменує “народження” хасидизму. Дев’ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як “Рош-аШоне хасидизму”. Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму ХаБаД рабі Шнеура Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув’язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття “потаємної душі” Тори.

96-та річниця весілля Сьомого Любавичського Ребе

14 Кислева 5785 (Гру 15, 2024) | Історія хасидизму, С

Дев'яносто шість років тому, 14 Кислева, відбулося весілля раббі Менахема-Мендела Шнеєрсона, майбутнього Сьомого Любавичського Ребе, і Хаї-Мушки Шнеєрсон, доньки Шостого Любавичського Ребе, рабі Йосипа-Іцхака Шнеєрсона. Весілля відбувалося у Варшаві, в єшиві «Томхей-Тмімім» у присутності безлічі хасидів і Шостого Ребе ХаБаДа. Однак, весілля майбутнього Сьомого Любавичського Ребе і Хаї-Мушки Шнеєрсон святкували не тільки у Варшаві: батьків нареченого, Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках рабі Леві-Іцхака Шнеєрсон і його дружину праведну ребецн Хану, влада СРСР відмовилася випустити з країни, і вони не змогли бути присутніми на весіллі сина. Тому рабі Леві-Іцхак організував другу весільну церемонію в Дніпропетровську, яка проходила в той самий час, і для участі в ній прибуло багато рабинів і хасидів, які жили в Радянському Союзі. Понад п'ять тисяч людей юрмилися у дворі. Шошвіним були Ребе Раяц і його дружина ребецн Нехама-Діна, дядько Ребе Раяца реб Мойше Оренштейн і його дружина, ребецн Хая-Мушка, дочка Ребе Маараша. У той час, коли нареченого і наречену вели під хупу, Ребе Раяц наказав співати нігун Алтер Ребе - «Арба Бавот». Сам Ребе також співав цей нігун у великому злитті з Вс-Вишнім. Хупу проводив сам Ребе Раяц. «Сім благословень» Ребе Раяц виголосив у дивовижному і найсильнішому “двейкут”, і вся громада стояла приголомшена видовищем, якого удостоїлася побачити. Трапеза, присвячена весіллю, проходила в одному з великих залів Варшави. Ребе...