Хасидут

Тижнева глава “Дварім”

27 Тамуза 5786 (Лип 12, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

Дварім (Промови) — п'ята й остання з книг Тори. У талмудичній літературі вона отримала назву Мішне Тора — Повторення Тори. У перший день місяця Шват (за 37 днів до своєї смерті) Моше починає повторення Тори синам Ізраїлю, що зібралися, згадуючи події, що трапилися, і ті закони, які було дано згори протягом їхніх сорокалітніх мандрівок, докоряючи народу за їхні гріхи й вади і закликаючи їх берегти Тору й дотримуватися її заповідей у тій землі, що її Б-г дає їм у вічне володіння, у яку вони прийдуть після смерті Моше. Моше згадує, як він призначив суддів і наглядачів, щоб полегшити свій тягар вершити суд над народом і навчати їх слова Б-жого; згадує подорож від Синаю через велику й страшну пустелю; згадує похід розвідників і відмову народу від Землі Обітованої, яка відбулася після цього, через що Вс-Вишній ухвалив, що все покоління Результату муситиме померти в пустелі. "Також і на мене, — каже Моше, — прогнівався Г-сподь через вас, сказавши: "І ти не прийдеш туди"". Моше також згадує нещодавні події: відмову народів Моава й Амона дозволити ізраїльтянам пройти через свої землі; війни з еморейськими царями Сихоном і Огом і розселення на їхніх землях колін Реувена й Гада та частини коліна Менаше; а також напуття своєму наступникові Єгошуа, який приведе народ до Святої Землі та очолить євреїв у битвах за її оволодіння: "Не лякайтеся їх, бо Г-сподь, Б-г ваш, Сам веде за вас...

Тижнева глава “Матот-Масей”

20 Тамуза 5786 (Лип 5, 2026) | Тижнева глава, Хасидут

Цього тижня читаються два розділи. На початку розділу «Матот» Моше пояснює закони обітниць і клятв, особливо, стосовно жінок: коли їхній батько або чоловік має право скасувати їхню клятву і коли не має. Потім починається війна проти мід'янитян. Ополчення з 12 тисяч осіб (по тисячі від кожного коліна) громить ворога, вбиває п'ятьох мід'янських царів, усіх чоловіків і чародія Білама, який намагався раніше проклясти євреїв. Моше засуджує командирів за те, що вони залишили в живих жінок, головних винуватиць аморальної поведінки синів Ізраїлю. Після підрахунку і розподілу військових трофеїв начальники тисяч і сотень повідомляють Моше про повну відсутність втрат серед ополченців. На знак подяки Б-гу і на спокуту своїх душ вони приносять у Шатер одкровення золоті вироби. Коліна Гада і Реувена просять дозволу залишитися в Заїорданьї, де є великі пасовища для їхньої численної худоби. Спочатку Моше відмовляє їм, боячись повторення гріха розвідників, але після того, як ті запевняють пророка у своєму твердому намірі вступити до Ерец-Ісроеля, брати активну участь у війнах з хананеями і лише потім повернутися на східний берег Йордану, він погоджується. У розділі «Масей» перераховуються 42 пункти, де народ Ізраїлю розташовувався табором під час мандрівок пустелею: з моменту Виходу і до останньої стоянки в степах Моава біля річки Йордан навпроти Землі Кнаан. Крім того, визначаються кордони Землі Обітованої, і призначаються міста-притулки як притулки і місця вигнання для тих, хто вчинив...

Піст 17 Тамуза

16 Тамуза 5786 (Лип 1, 2026) | Історія хасидизму

Протягом вісімсот тридцяти років над Єрусалимом височіла велична споруда, яка слугувала точкою дотику Землі та Неба. Ця споруда була настільки важливою у взаєминах людини з Б-гом, що дотримання двох третин усіх заповідей Тори залежить від існування Храму. Його руйнування є найбільшою трагедією в історії нашого народу, а його відновлення ознаменує прихід Спасіння — відновлення гармонії у світі, створеному Творцем, та гармонії між Ним і Його творінням. Три тижні на рік, у період «Бейн а-Мейцарім» («між тіснинами») — між постами 17 Тамуза та 9 Ава, ми сумуємо за зруйнованим Храмом та за вигнанням, фізичним і духовним, у якому ми досі перебуваємо. У різні епохи 17 Тамуза сталося п’ять лих: були розбиті скрижалі, отримані Моше на горі Синай; припинилися щоденні жертвоприношення в Єрусалимському Храмі; були зруйновані ділянки фортечної стіни навколо Єрусалима; Апустмус — командир римського окупаційного гарнізону публічно спалив сувій Тори; у Святому Храмі було встановлено ідола. Перша з цих подій сталася у 2448 році від створення світу, у рік Виходу. Через три місяці після визволення синів Ізраїлю з єгипетського рабства та лише через сорок днів після отримання Тори на горі Синай вони виготовили золотого тельця, вчинивши тим самим тяжкий гріх ідолопоклонства. Моше спустився з гори Синай зі скрижалями, на яких Б-г написав десять Заповідей, і, побачивши лите зображення тельця, розбив скрижалі. З великими труднощами Моше вдалося випросити у Б-га прощення для єврейського народу, але...

Тижнева глава “Пінхас”

13 Тамуза 5786 (Чер 28, 2026) | Тижнева глава, Хасидут

У нагороду за те, що Пінхас, онук Аарона, заревнувавши за Всевишнього, вбиває Зімрі, главу покоління Шимона, і мідьянську принцесу Козбі, Б-г укладає з ним союз миру і дарує йому священство. Після чергового обчислення єврейський народ налічує 601730 чоловіків віком від 20 до 60 років. Моше отримує вказівки про те, як Святу Землю має бути за жеребом поділено між колінами і родинами Ізраїлю. П'ять дочок Цлофхада звертаються до Моше з проханням дати їм частку їхнього батька, який помер, не залишивши після себе синів. Б-г приймає їхнє прохання і дає закони про успадкування, що охоплюють, зокрема, і ситуацію дочок Цлофхада. Моше призначає Йеошуа своїм наступником, який повинен буде привести євреїв у Землю Ізраїлю. Розділ завершується докладним описом щоденних жертвоприношень, а також додаткових жертв, що приносяться в Шаббат, Рош-Ходеш) і в свята Песах, Шавуот, Рош-а-Шшана, Йом-Кіппур, Суккот і...

Свято Геули Ребе Раяца

10 Тамуза 5786 (Чер 25, 2026) | Історія хасидизму, Любавичський Ребе, Хасидут

12-13 Тамуза 5786 (27-28 червня 2026) євреї всього світу відзначають річницю Визволення шостого очільника руху ХаБаД Ребе Раяца і, водночас, — 146-у річницю від дня його народження. Раббі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон очолив рух ХаБаД у 5680 році (1920). Його час припав на період комуністичного атеїзму, ворожого до будь-яких проявів віри. Коли чимало лідерів вірили, що збереження єврейства можливе лише шляхом компромісу, поступок або відступу, Ребе Раяц проголосив курс наступу єврейського духу. Він засновував нові школи, готував викладачів, організовував підпільні громади, розповсюджував знання про Тору та заохочував дотримання заповідей — попри загрозу життю. 15 Сівана 5687 року (1927) його заарештували і винесли смертний вирок. Коли про це дізнався Ребе і всі хасиди, вони зробили все можливе і неможливе, щоб пом'якшити це покарання. І, слава Б-гу, їм це вдалося: смертний вирок замінили на 10 років заслання на Соловки. Але Ребе продовжив працювати над пом'якшенням вироку, і незабаром заслання на Соловки замінили трьома роками перебування у Костромі. 3 Тамуза Ребе Раяц вийшов із в’язниці та вирушив у заслання. Та сталося диво: 12 числа місяця Тамуз, у день його 47-річчя, раббі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон був остаточно звільнений. Ця подія значною мірою визначила історію євреїв не лише Радянського Союзу, а й усього світу. Це дивовижне спасіння показало, що ОГПУ та Євсекція ВКП(б) не всесильні, і що навіть ці грізні установи змушені відступити перед силою єврейського духу, перед втручанням...

Тижнева глава “Хукат-Балак”

6 Тамуза 5786 (Чер 21, 2026) | Тижнева глава, Хасидут

Балак, цар Моава, закликає до себе пророка Біл'ама, щоб той прокляв народ Ізраїлю. У дорозі Біл'ама засуджує його ослиця, яка бачить ангела, що за велінням Б-га перегороджує шлях Біл'аму. Тричі, з трьох різних місць Біл'ам намагається вимовити прокльони, але щоразу замість цього з вуст його виходять благословення. Крім того, Біл'ам передрікає кінець днів і прихід Машиаха. Євреї, спокушені чарами дочок Моава, поклоняються їхньому ідолу Пеору. Коли один зі знатних євреїв привселюдно приводить мід'янську принцесу до свого намету, Пінхас, син Елазара, вбиває їх обох, тим самим припиняючи мор, що почався серед народу. Хукат: Моше отримує закон про «червону телицю», чий попіл використовувався для очищення тих, хто ставав ритуально нечистим через контакт із мертвим тілом. Після сорока років мандрівок народ Ізраїлю приходить у пустелю Цин, де помирає Мірьям. Народ страждає від спраги і починає нарікати. Б-г каже Моше звернутися до скелі й веліти їй дати воду. Моше, розгніваний норовливістю народу, вдаряє посохом по скелі. З каменю б'є вода, але Всевишній каже Моше, що ні він, ні Аарон не увійдуть у Землю Обітовану. Аарон помирає на горі Ор-Аар і його син Елазар приймає первосвященство. Коли євреї знову нарікають проти Б-га і Моше, на стан Ізраїлю нападають отруйні змії. Всевишній велить Моше помістити мідного змія на високу жердину, щоб кожен, хто погляне на нього, піднявши очі вгору, був зцілений від зміїної отрути. Народ співає пісню на честь чудесного джерела, що забезпечувало...

3 Тамуза — День Ребе

2 Тамуза 5786 (Чер 17, 2026) | Історія хасидизму, С

ТРЕТЬОГО ТАМУЗА СВІТ ВІДЗНАЧАЄ 32-у РІЧНИЦЮ З ТОГО ДНЯ, КОЛИ ДУША ВЕЛИКОГО ПРАВЕДНИКА, ОЧІЛЬНИКА НАШОГО ПОКОЛІННЯ, СЬОМОГО ЛЮБАВИЧСЬКОГО РЕБЕ ПОКИНУЛА МАТЕРІАЛЬНИЙ СВІТ. У всіх громадах ХаБаДа по всьому світу цього дня відбуваються спеціальні заходи – уроки, заняття, фарбренгени, кінуси. До цього дня заведено писати Ребе лист "підьон нефеш" із проханням про благословення, яке буде потім розміщено на його оель. Рабі Менахем Шнеєрсон мав неповторну єврейську індивідуальність. Часто послідовники і шанувальники в усьому світі називають його "той самий ребе". Він випромінював надію, енергію та мужність за часів загального сум'яття, безвиході та відчаю. Видатна проникливість Ребе, гуманітарний і світовий досвід, співчуття до інших, лідерські навички та мудрість зробили його легендою за життя і завоювали йому захоплення, повагу та благоговіння всіх, кому доводилося його знати. Нині опубліковано понад 200 томів його бесід, писань, кореспонденції та відповідей. Всеосяжні знання Ребе в усіх сферах інтелектуального життя, аж до медицини і математики, вражають уяву. Однак, незважаючи на всю вченість, Ребе постійно продовжував вчитися, він наполягав, що інтелект має бути використаний для справ і тільки для добрих справ. Вчення Ребе являє собою цілковиту скарбницю мудрості рабинських, талмудичних, каббалістичних і хасидських учень, що дає натхнення і відображає надзвичайну глибину – здатність проникнути в суть людської психіки. Можливо, що його слава як керівника і новатора в поширенні...

Тижнева глава “Шлах”

22 Сивана 5786 (Чер 7, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

Моше посилає в Землю Кнаан дванадцять розвідників. Через сорок днів вони повертаються, несучи гігантське виноградне гроно, плоди граната і фіги як свідчення достатку і родючості цієї землі. Однак при цьому десять розвідників стверджують, що країна ця населена велетнями, яких євреям ніяк не здолати; тільки Калев і Єгошуа наполягають на тому, що цю землю можна з легкістю завоювати, як про це повелів Б-г. Збентежений розвідниками народ ридає, що краще б їм було повернутися в Єгипет. Вс-Вишній у гніві постановляє, що прихід євреїв у Святу Землю буде відтерміновано на сорок років, протягом яких усе покоління Виходу помре в пустелі. Далі в розділі "Шлах" даються закони про приношення менахот, а також заповідь про відокремлення хали як підношення Б-гу під час замісу тіста. Людина, яка збирала дрова, порушуючи закони Шаббату, карається смертною карою. Вс-Вишній дає заповідь прикріплювати китиці (цицит) до кутів чотирикутного одягу як знак, що нагадує про всі міцви Тори....

Тижнева глава “Беаалотха”

15 Сивана 5786 (Тра 31, 2026) | Тижнева глава, Хасидут

Первосвященик Аарон отримує наказ про запалювання лампад Менори, і коліно Леві посвячується в служіння у Святилищі. Для тих, хто був не в змозі принести пасхальну жертву, оскільки був ритуально нечистий або був у дорозі, дається закон про Другий Песах. Всевишній повідомляє Моше вказівки про те, яким має бути порядок під час мандрів пустелею, коли він вирушає в дорогу і коли розташовується на стоянку. З дотриманням зазначеного порядку народ Ізраїлю вирушає в дорогу від гори Синай, де вони розташовувалися станом майже рік. Незадоволений "небесним хлібом" (манною) народ нарікає і вимагає від Моше забезпечити їх м'ясом. Моше призначає 70 старійшин, на яких сходить пророчий дух, на допомогу собі для управління народом. Мірьям у розмові з Аароном говорить негативно про Моше і в покарання уражається проказою. Моше молиться про її зцілення, і весь народ протягом семи днів не рухається з місця, чекаючи її...

Тижнева глава “Бемідбар”

23 Іяра 5786 (Тра 10, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

У синайській пустелі Б-г велить провести перепис дванадцяти Колін Ізраїлевих. У результаті здійсненого Моше перепису налічується 603550 чоловіків віку військової служби (від 20 до 60). Коліно Леві обчислюється окремо і налічує 22000 осіб чоловічої статі віком від 1 місяця і старше. Левити повинні служити в Храмі замість первістків, чия чисельність була приблизно такою ж самою, які стали непридатні для священнослужіння через поклоніння Золотому Тельцю. 273 первістки (що становили різницю між числом первістків і левитів) повинні були внести викуп у кількості п'яти шекелів. Коли під час мандрів пустелею євреї вирушали в дорогу, левити розбирали і несли Святилище і на наступній стоянці збирали його в центрі табору. Потім вони зводили власні намети навколо нього: сімейство Кеата, чиїм обов'язком було переносити на плечах храмове начиння (Ковчег, Менора тощо), розташовувалося на південь від Святилища; левити сімейства Гершона, які перевозили фіранки та покривала, розташовувалися на заході; і сімейство Мерарі, яке відповідало за перевезення балок і підстав, розбивало табір на північ від Храму. На сході, навпроти входу у Святилище знаходилися намети Моше, Аарона і синів Аарона. Навколо табору левитів розташовувалися чотирма групами намети дванадцяти колін. На сході розташовувалися Єуда (74600 осіб), Йіссахар (54400) і Зевулун (57400); на півдні - Реувен (46500), Шимон (59300) і Гад (45650); на заході - Ефраїм (40500), Менаше (32200) і Біньямін (35400); і на півночі - Дан (62700),...