20 Хешвана виповнюється 165 років з дня народження П’ятого Любавицького Ребе, раби Шолом-Дов-Бера. Він народився в містечку Любавичі (нині селище на російсько-білоруському кордоні) у 5621 році (1860). Його батьком був раби Шмуель (МААРАШ), Четвертий Любавичський Ребе, а матір’ю – ребецн Рівка. Ребе РаШаБ очолив єврейський народ на зламі XIX і XX століть, був засновником знаменитої єшиви «Томхей тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відлучити євреїв від їхньої вікової релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму російських, а потім і радянських влад. Разом з багатьма євреями Білорусії він пережив етнічну чистку 1915 року, влаштовану російським урядом, коли євреї були насильно переселені вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, що були столицею ХаБаДа протягом ста двох років, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавичський Ребе переніс центр Любавичського хасидизму до міста Ростов-на-Дону. У цьому місті він покинув матеріальний світ 2 Нісана 5681 (1920) року. Збережено оповідання про його народження, яке розповіла світу його мати, праведна ребецн Рівка. «Десятого Кислева 5620 (1859) року мені уві сні з’явилися моя мати, ребецин Хая-Сара, мій дід, Мітелер Ребе, та ще один хасид, якого я не знала. “Рівко, ти і твій чоловік повинні написати сувій Тори”, – дала мені вказівку мати. “У тебе народиться прекрасний син. Коли будете давати йому ім’я, не забудьте про мене”, – попросив дід. “І про мене”, – додав хасид. “Рівко, – знову...
