Хасидут

Тижнева глава “Ноах”

30 Тішрея 5787 (Жов 11, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

Вс-Вишній велить Ноаху, єдиній праведній людині на землі, побудувати гігантський ковчег, оскільки всесвітній потоп зітре всяке життя з поверхні землі. Ковчег же повинен стати притулком для Ноаха і його сім'ї, а також для тварин - по парі від кожного виду. Протягом сорока днів і ночей ллє дощ, і потім вода прибуває ще протягом ста п'ятдесяти днів, аж поки не заспокоюється і не починає спадати. З вікна ковчега, що сів на горі Арарат, Ноах випускає спочатку ворона, а потім кілька разів голуба, щоб "побачити, чи пішла вода з поверхні землі". Коли ґрунт повністю висихає - через 365 днів після початку Потопу - Б-г велить Ноаху і його родині вийти з ковчега і знову заселити землю. Ноах зводить жертовник і приносить жертву Всевишньому. Б-г клянеться більше не знищувати все людство за їхні вчинки і встановлює веселку знаком нового союзу з людством. Ноах отримує згори заповіді, серед яких заборона вбивства і заборона їсти м'ясо або кров ще живої тварини, хоча в принципі м'ясо тварин після Потопу дозволяється людям для вживання в їжу. Ноах насаджує виноградник і п'яніє від вина. Два його сини, Шем і Йафет, прикривають наготу свого батька й отримують слідом за тим благословення Ноаха. Долею Хама, який поглумився над батьком, стає прокляття. Протягом десяти поколінь нащадки Ноаха залишаються єдиним народом з однією мовою та культурою. Потім, повставши проти Творця, вони зводять величезну вежу як символ своєї незламності. Б-г змішує їхню мову, і вони перестають розуміти один одного....

Тижнева глава “Берейшит”

23 Тішрея 5787 (Жов 4, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

На початку першого розділу Тори розповідається про творіння Б-гом Всесвіту протягом шести днів. У перший день Він створює світло і темряву. Другого дня Він створює небесне склепіння, що відокремлює "верхні води" від "нижніх вод". На третій день суша піднімається над водами, і земля за велінням Вище виробляє трав'яну зелень і дерева. Четвертого дня Творець встановлює розташування сонця, місяця і зірок і наділяє їх функцією служити орієнтирами для відліку часу і світилами. У п'ятий день Він створює птахів і риб. У шостий день - наземних тварин і Людину. У сьомий день Б-г припиняє роботи творіння й освячує його як день спокою. Створивши людину з пороху землі, Б-г вдихає в неї "душу живу". Спочатку створивши людину єдиною істотою, Творець проголошує, що "недобре, щоб людина була одна", і, відокремивши від неї один бік, формує його в жінку, а потім возз'єднує їх союзом шлюбу. Адам і Хава поміщаються в Ган-Еден (Райський Сад) і отримують наказ не їсти від Древа Знання Добра і Зла. Змій спокушає Хаву порушити заборону, і та потім дає плід забороненого дерева також і своєму чоловікові. Унаслідок цього гріха людина позбавляється безсмертя і виганяється з Ган-Едена. Хава народжує двох синів: Каїна та Евеля. Посварившись з Евелем, Каїн вбиває свого брата і в покарання прирікається на вічні поневіряння. У Адама народжується третій син Шет, чий нащадок у десятому поколінні на ім'я Ноах залишається єдиним праведником у світі, що...

Шміні Ацерет і Сімхат Тора 02-04 жовтня 2026

21 Тішрея 5787 (Жов 2, 2026) | С, Хасидут

Шміні Ацерет і Сімхат Тора – два важливих свята, які відзначають на 22-й і 23-й дні місяця Тішрей у єврейському календарі. Шміні Ацерет є завершенням святкового періоду Суккоту. В Шміні Ацерет дуже важливо прочитати поминальну молитву Ізкор. А ще це день, коли ми, за традицією, молимося про дощ, що символізує успішний урожай у майбутньому році. Сімхат Тора, або «Радість Тори», відзначається наступного дня. Це свято присвячене завершенню щорічного циклу читання Тори. Цього дня громада святкує, танцюючи із сувоями Тори в синагогах, висловлюючи свою радість і подяку за мудрість і закони, які дає Тора. Обидва ці свята символізують єдність, радість і духовне піднесення для єврейської громади. У Кам'янському: п'ятниця 18:01 відбудеться запалювання шабатніх та святкових свічок, Акафот (танці з Торою), вечірня молитва та святкова шабатня трапеза в суці. субота (Шабат) 10:30 — Молитва Шахаріт, читання Тори; 12:00 — Ізкор (поминальна молитва), святкова трапеза в суці; 17:40 — молитва Мінха; 19:03 — Сімхат Тора. Запалювання святкових свічок від палаючого вогню, вечірня молитва, Акафот (танці з Торою), святкова трапеза. неділя 11:00 — Молитва Шахаріт, Акафот (танці з Торою), читання Тори, святкова трапеза; 17:40 — Молитва Мінха; 19:01 — вихід зі свята, вечірня...

Час нашої радості. Свято Суккот

12 Тішрея 5787 (Вер 23, 2026) | Історія хасидизму, Громада, С, Хасидут

Якщо початок місяця Тішрей просякнутий атмосферою покаяння, прагненням духовно вдосконалитися та піднятися до Б-жественного, то друга частина місяця має інше значення — привнести Б-жественне у світ, перейнятися всім, що Він заповідав, настільки, щоб це викликало велику радість. І в цьому — головний сенс свята Суккот, яке називається «Час нашої радості». У дні свята Суккот (15–21 Тішрей, у 2026 році припадає на 25 вересня — 2 жовтня), яке називається «Час нашої радості», ми живемо у тимчасових спорудах, вкритих гілками, що називаються сукка, де бенкетуємо і славимо Вс-вишнього протягом усіх семи днів свята. Ідея сукки полягає в тому, щоб, як сказано в Писанні, «на всіх шляхах своїх ти пізнавав Його», тобто щоб будь-які справи єврея — не лише молитва та вивчення Тори, а й навіть найбуденніші — були пов’язані з Вс-вишнім. Адже навіть коли людина втамовує спрагу або їсть у суці, вона виконує Його заповідь, і навіть виходячи з неї, вона пов’язана з цією міцвою… Одна з найважливіших заповідей свята Суккот— «Арбаат а-мінім» (івр. ארבעת המиנים‎) — чотири види рослин, коли поєднують разом лулав — довгу нерозквітлу гілку фінікової пальми, етрог — цитрон, адасім — гілочки пахучої мирти та аравот — гілки скромної верби, і промовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку та запаху. Смак символізує внутрішню гідність, здобуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує вчинки людини:...

Тижнева глава “Везот-Абраха”

10 Тішрея 5787 (Вер 21, 2026) | Тижнева глава, ХіТаС, Хасидут

Останній розділ Тори "Везот-Абраха" перераховує благословення, які Моше дав кожному з дванадцяти поколінь Ізраїлю перед своєю смертю. Вторячи благословенням, які Яків дав своїм синам п'ять поколінь тому, Моше наділяє кожне з поколінь своєю індивідуальною роллю всередині спільності народу Ізраїлю. Потім у цьому розділі йдеться про те, що Моше піднявся на гору Нево, з вершини якої він побачив Землю Обітовану. "І помер там Моше, раб Б-жий, у землі Моавитській, за словом Б-га... І ніхто не знає місця поховання його до цього дня". Тора завершується словами: "І не було більше пророка в Ізраїлі, як Моше, якого Б-г знав віч-на-віч, за всіма знаменнями і чудесами... і за рукою сильною, і за кожним дивом великим, що зробив Моше перед очима всього Ізраїлю.

День Спокути — Йом Кіпур

8 Тішрея 5787 (Вер 19, 2026) | Історія хасидизму, С

Йом Кіпур (10 Тішрей, у 2026 році припадає на 20–21 вересня) — День Спокути — завершує сорокаденний період духовного очищення. Спочатку були тридцять днів місяця Елул — час щирого підбиття підсумків, самоаналізу та оцінки минулого року. А потім – десять днів каяття (єврейською – тшува) від Судного Дня – Рош-Ашана – до Йом-Кіпура, коли затверджується вирок, винесений кожному на наступний рік. Важливо пам'ятати, що Йом Кіпур викуповує гріхи між людиною і Вс-вишнім, але не між людьми, якщо у тих, кого ми образили, не було запрошено прощення. Тобто, якщо ми когось образили, необхідно попросити у нього прощення. А також, якщо у нас вибачаються — треба пробачити, навіть якщо це важко. Напередодні Йом-Кіпура (тобто у 2026 році — ввечері 20 вересня), приблизно за годину до заходу сонця, влаштовують останню перед постом трапезу. Цю трапезу прийнято робити із хлібом, медом. Прийнято їсти креплах (трикутні пельмені з м'ясом), а рибу не їдять. Перед тим, як піти до синагоги, батько (або мати, якщо немає батька) традиційно благословляє дітей: «Нехай Бог уподібнить тебе до Ефраїма та Менаше. Нехай Бог благословить тебе й охоронить тебе. Нехай Бог буде прихильний до тебе й помилує тебе. Нехай Бог буде ласкавий до тебе й пошле тобі мир». Піст починається ввечері, за 18 хвилин до заходу сонця. Протягом цієї доби заборонено їсти, пити, вмиватися, змащувати шкіру кремами та мазями, носити шкіряне взуття, а також заборонена подружня близькість. У цей день, як і в Шабат, заборонена будь-яка...

Йорцайт ребецн Хани Шнеерсон

6 Тішрея 5787 (Вер 17, 2026) | Історія хасидизму, С

Ребецн Хана Шнеерсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меір-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, та ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, раббі Іцхака Пушніча. Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона одружилася із раббі Леві-Іцхаком Шнеерсоном. У 5669 (1908) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (нині місто Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн Хана стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава. У 5699 (1938) році раббі Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення Іудаїзму в радянській Росії. Незабаром його засудили на заслання в місто Чилі – віддалене місто в Казахстані. Одразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі й небезпеку, пов’язані з цим. Прибувши до Чилі, вона зуміла полегшити незліченні лиха і муки, що випали на долю раббі Леві-Іцхака. У нелюдських умовах заслання раббі Леві-Іцхак дуже страждав, що не міг писати оновлення у Торі. Ребецн Хана бачила страждання чоловіка і сама, власними руками, виготовила саморобне чорнило, дістала папір для того, щоб дати...

Тижнева глава “Аазіну”

4 Тішрея 5787 (Вер 15, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

Глава "Аазіну" ("Внемліте") називається "піснею". Моше Рабейну проголосив її перед синами Ізраїлю в останній день свого земного життя. Закликаючи у свідки небеса і землю, Моше волає до народу: "Пам'ятай дні давнини, пам'ятай роки всіх поколінь, запитай батька твого, і скаже він тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі..." Як Б-г "знайшов їх у землі пустельній", зробив їх народом-обраним і наділив їх благословенною землею. Пісня Моше також застерігає про пастку, яку приховує в собі достаток: "І розжирів Йешурун, і став брикатися. Розжирів ти, розтовстів, роздався. І залишив він Всесильного, що створив його, і паплюжив Твердиню порятунку свого", - і про страшні наслідки, що настануть, бо в результаті Всевишній "приховає Свій лик від них". Але в кінцевому підсумку він обіцяє, що Б-г "за кров рабів Своїх помститься, і помсту здійснить над ворогами їхніми, і спокутує землю Свою і народ Свій". Розділ завершується велінням Всевишнього Моше зійти на вершину гори Нево, з якої він погляне на Землю Обітовану перед тим, як померти на цій горі. Любавицький Ребе про главу Аазину Три похвали Розділ Аазину являє собою пісню Моше. Вона оповідає про вчення Б-жого, про народ Ізраїлю і про багато іншого. "БО ЧАСТКА Б-ГА — НАРОД ЙОГО, ЯАКОВ - ОБЛАСТЬ ЧАСТКИ ЙОГО. ЗНАЙШОВ ВІН ЙОГО В КРАЇНІ ПУСТЕЛЬНІЙ..." (Дварим, 32:9). Простий сенс цих слів у тому, що Вс-Вишній знайшов народ Ізраїлю в пустелі. На перший погляд це здається неправильним, адже вже в Єгипті...

Піст Гедалії

3 Тішрея 5787 (Вер 14, 2026) | Історія хасидизму, Громада, С

3 Тішрея 5787 (14 вересня 2026), проходить піст, встановлений на пам’ять про Гедалії Бен Ахікаму. Це піст на честь мудрого і праведного правителя Іудеї за часів Навуходоносора, який багато чого зробив для згуртування єврейського народу після руйнування Першого Храму, але був підступно вбитий Ішмаелем бен Нетанією, що походив із царського роду, та його людьми. Це вбивство сталося в Рош-аШоне. Після вбивства Гедалії решта єврейського населення Іудеї покинула країну й втекла до Єгипту. Ця подія призвела до остаточної втрати залишків державного суверенітету в ті часи. Від світанку до виходу перших зірок заборонено їсти і пити. У Кам’янському: 4:35 — 19:29.

Рош-аШоне

29 Елула 5786 (Вер 11, 2026) | Історія хасидизму, Громада

У день Рош-аШоне — єврейського Нового року (1–2 Тишрей, у 2026 році припадає на 12-13 вересня) — проголошується панування Б-га над усім світом. Цього дня було створено прабатька людства — Адама. І того ж дня він порушив заборону, дану йому Б-гом, і був засуджений до вигнання з Едену. Це був перший Рош-аШоне, і тоді відбувся перший суд над людиною. Відтоді щороку цього дня Вс-вишній судить людство, визначаючи, що має статися з людьми та народами в наступаючому році. Напередодні першого дня Рош-аШоне запалюють святкові свічки до заходу сонця. При цьому промовляють такі благословення: Барух Ата Адо-най Ело-ейну Мелех Аолам Ашер Кідешану Беміцвотав Вецівану Леадлік Нер Шель (Шаббат Вешель) Йом Азікарон. Барух Ата Адо-най Ело-ейну Мелех Аолам Шеехейану Векійману Веігіану Лізман Азе. Після молитви «Маарів» увечері в Рош-аШоне (тобто ввечері 11 вересня 2026 року) прийнято вітати одне одного: «Лешана това тікатев ветехатем» (жінці кажуть: «Лешана това тікатві ветехатмі»), що означає «Нехай ти будеш записаний на добрий рік, і нехай цей запис буде скріплений печаткою!». Найважливіша заповідь цього свята — слухати, як сурмлять у шофар, що символізує коронацію Вс-вишнього як Володаря Всесвіту. Крім того, звук шофара, схожий на плач дитини, символізує крик нашої душі, що лунає з глибини серця й звернений до Небесного Отця. До того, як протрублять у шофар, не їдять і не п’ють (якщо це не зашкодить здоров’ю). Слухати звуки шофара прийнято стоячи. У Рош-аШоне прийнято приводити дітей до...