Історія

Голокост у Кам‘янському: музей збирає матеріали

14 Елула 5784 (Вер 17, 2024) | Історія, Музей громади, С

22 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське). Станом на 23 вересня 1941 року, за результатами перепису населення міста, тут проживало загалом 91 051 особа, зокрема 215 жидів (євреїв). Можливо, хтось приховав свою національність. У газеті "Кам'янські вісті" № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції: «Усім жидам з'явитися 9 січня до 13-ї години в школу № 25 для евакуації». За переховування євреїв - смерть». До війни на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу були вириті котловани і траншеї. У каналізаційній траншеї і був проведений 9 січня 1942 року (21 Тевета 5702) масовий розстріл євреїв. Розстрілювали цілими сім'ями (2-4 людини), а також дітей. В цій траншеї й надалі розстрілювали групи євреїв, навіть із навколишніх сіл. Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу виявлено рештки 305 осіб, зокрема й дітей. У музеї історії міста вважають, що розстріляно 285 євреїв. Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам'янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган). Ось список жертв голокосту в Дніпродзержинську (Кам'янському), підтверджений документами та опитуваннями: На жаль, і досі не всі особи встановлені. Тож музей א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м....

Свята пам’ять

13 Елула 5784 (Вер 16, 2024) | Історія, С

У радянський період проводилася варварська політика забуття пам'яті, руйнування єврейських кладовищ і будівництва на їхньому місці парків і скверів. Так сталося на початку 60-х років XX ст. і у Дніпродзержинську (нині Кам'янському). Єврейський цвинтар, що розташовувався на місці теперішнього трамвайного ДЕПО, був зруйнований. Поховання частково були перенесені на Жданівське кладовище, цвинтарі Соцмістечка та на Аулах. Але…час минає, родичі похованих виїхали за кордон або самі вже у тому віці, що потребують уваги близьких. За деякими єврейськими могилами немає кому подбати. Так сталося і з похованням Велітовських Любові Яківни та її трьох дочок: Софії, Іди та Бели Григорівних. Чотири могили з єврейського кладовища було перенесено і перезаховано в одну могилу на Жданівському кладовищі. І це не поодинокий випадок для того часу. Завдяки доброму серцю та небайдужості потомків євреїв, рідні яких поховані поряд з Велітовськими, було ініційовано реставраційні роботи. Оновлення пам'ятника здійснено зусиллями єврейської спільноти м. Кам'янське на чолі з Головним рабином міста, реб Леві Іцхаком Стамблером, та з ребецн Діною Стамблер. На фото: могила до реставраційних робіт і після них. [gallery columns="2" size="full"...

Музей синагоги: донька відомого кам’янчанина подарувала нам унікальну колекцію

16 Ава 5784 (Сер 20, 2024) | Історія, Громада, Музей громади, С

Єврейська культура — багатогранна і різнопланова. Однією з невід'ємних її складових є музика, пісні, без яких не обходиться жодне свято. Музей א אידישע נשמה ("А Ідіше Нешуме") — "Єврейська душа", який працює у благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), отримав в дар унікальну колекцію платівок із записами мелодій єврейських композиторів, виконавців, діячів культури. Подарувала цей справжній скарб донька відомого кам'янчанина, журналіста, заслуженого діяча культури, Почесного громадянина міста, стипендіата Президента України для видатних працівників інформаційної галузі Анатолія Петровича Литвина. Його чарівний голос знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Адже більшу частину своєї творчої біографії він присвятив роботі на радіо та телебаченні: працював завідувачем редакції міського радіомовлення та музичним коментатором обласного радіо, де майже 30 років був незмінним автором і ведучим популярної передачі "Музичний радіокур'єр", "Музичний телекур'єр". Журналіст мав численні відзнаки і нагороди, був удостоєний «Золотої медалі української журналістики» — найвищої нагороди Національної спілки журналістів України. Ангеліна Литвин турботливо зберегла колекцію батька, а дізнавшись про відкриття музею "А Ідіше Нешуме", вирішила поділитись раритетами і передала в дар понад 300 платівок! Директор музею Ліза Белинська щиро подякувала Ангеліні за такий безцінний дарунок і вже планує, як звучатимуть старовинні єврейські мелодії під час...

Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат

21 Сивана 5784 (Чер 26, 2024) | Історія, Музей громади, С

Учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора», який діє у єврейській громаді Кам’янського, Наталія Горіна передала музею «А Ідише Нешуме» א אידישע נשמה велике блюдо, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті. А ми, розглядаючи новий експонат, поміркували, для чого могло використовуватися блюдо таких солідних розмірів. Звичайно ж, першою на думку спадає версія, за якою на ньому подавалася традиційна страва єврейської кухні – гефілте фіш (Gefilte Fish). Класична фарширована риба – справжній делікатес, без якого важко собі уявити святковий стіл. Цю національну єврейську страву зазвичай готували для суботи. А також вона – бажаний «гість» на пасхальному столі. Риба дозволена лише та, яка має плавники та луску. Тож, окрім щуки, можна фарширувати товстолобика, коропа, білого амура. Гефілте фіш готується з великих рибин. А рецептів його приготування багато, у кожної господині свій, фірмовий рецепт із власною родзинкою. Як відомо, традиційні єврейські сім’ї мали багато дітей, до столу на шабат або свята зазвичай запрошувалися усі родичі. Тільки уявіть: за щедро накритим столом збирається вся велика єврейська родина, а господиня виносить і розташовує в центрі свій шедевр – фаршировану щуку або коропа, прикрашеного овочами та зеленню… Ось і пояснення великих розмірів блюда, адже кожен член родини має дотриматися традиції та скуштувати цю національну і дуже смачну страву....

Музей синагоги: надходження історичних матеріалів

27 Іяра 5784 (Чер 4, 2024) | Історія, Музей громади, С

Нещодавно в нашому музеї א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» або «Еврейська душа» побувала дуже цікава людина – відомий кам’янський краєзнавець Олександр Слонєвський. Разом з директором музею Лізою Бєлинською та активним учасником проєкту створення музею історії та культури єврейської громади Кам’янського-Дніпродзержинська Леонідом Бройтманом переглянули цікаві матеріали, що розповідають про життя міських євреїв у різні історичні періоди. Багатий дослідницький матеріал, унікальні факти, архівні документи і фотографії розкривають непросте минуле батьків і дідів нинішніх членів громади, дозволяють зазирнути в епоху дореволюційного періоду, 20-30-тих років минулого століття, окупаційного періоду 1941-1943 років, а також окремих видатних персоналій того часу і часів відродження єврейської громади Кам’янського. Усі ці документи вимагають ретельного опрацювання та обов’язково увійдуть до відповідних розділів експозиції, яка створюється в нашому музеї «А Ідише Нешуме», що працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське). [gallery size="full"...

Музей синагоги: маємо власне ім’я

13 Іяра 5784 (Тра 21, 2024) | Історія, Музей громади, С

Музей, який створюється при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), відтепер має власне ім’я. א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме), що означає «Єврейська душа». Таку назву затвердили засновники, реб Леві та Діна Стамблер. І це ім’я справді передає основну місію музею – зберегти єврейську спадщину Дніпродзержинська-Кам'янського, об’єднати покоління, передавши її надбання нинішнім та майбутнім членам громади. Долучитися до поповнення музейних фондів може кожен. Якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування, духовна єврейська література, тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, кіпи, мезузи, свічники, таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо роботу над створенням генеалогічних дерев членів громади. Тож якщо Ви або Ваші родичі володіють відомостями про життя євреїв Кам'янського в різні історичні періоди, прохання поділитись з нами цією унікальною інформацією. Також ми будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по вул. Поштовій та вул. Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв міста. Чекаємо на Вас! [gallery columns="2" size="full"...

Музей синагоги: і знов поповнення колекції

6 Іяра 5784 (Тра 13, 2024) | Історія, Музей громади, С

Активний член нашої громади Сергій Гаврилов передав до музею фотографії членів своєї сім'ї. Сергій Миколайович народився, виріс, навчався та працював у Дніпропетровську (тепер місто Дніпро). Дуже цікаво розповідає про себе: у підлітковому віці захопився дитячою залізницею, яка у 50-х роках минулого століття була побудована в одному з парків обласного центру. І понині вона працює й майже щовесни урочисто відкриває сезон. Багато років Сергій Гаврилов працював на Придніпровській залізниці, а також на відомому далеко за межами нашої країни підприємстві “Південмаш”, мав зустрічі з багатьма дуже цікавими людьми, серед яких було й чимало видатних спеціалістів-євреїв. А 7 років тому переїхав до Дніпродзержинська-Кам'янського. І відтоді став активно відвідувати благодійний центр “Бейт Барух” і синагогу “Бейт Реувен”. Днями Сергій Гаврилов доповнив колекцію музею дуже цікавим експонатом. Як ви вважаєте, що за прилад зображений на фото? Напевно, далеко не всі молоді люди, а тим паче діти, розберуться, для чого він потрібен і як ним користуватися. А ось в епоху, коли не в кожному будинку був телевізор, саме фільмоскоп дозволяв перетворювати кімнату на майже справжній домашній кінотеатр. Треба було лише обрати білу стіну або зробити екран із простирадла, вимкнути світло та заправити обрану плівку в апарат… Для того покоління це було неперевершене задоволення – в родинному колі розглядати картинки, що з’являлися на стіні! Фільмоскоп та цілу коробку діафільмів до музею передав Сергій...

Музей синагоги: передано родинну реліквію

1 Іяра 5784 (Тра 9, 2024) | Історія, Музей громади, С

Днями наш музей поповнився реліквією, яка довгий час зберігалася в родині Пабілер-Слєти-Потапових. Це військові нагороди і особисті речі Володимира Пабілера. А передала їх до музею наш член громади Альона Слєта. Народився він 5 липня 1973 року в Дніпропетровську, потім переїхав до Ізраїлю і пішов в армію. Служив у військах, що відповідають за справність усього військового обладнання, яке перебуває на складах і залишає його. Володимир Пабілер (другий зліва) біля Стіни Плача, Ізраїль. На превеликий жаль, 7 листопада 1999 року, виконуючи бойове завдання, Володимир загинув від рук палестинських бойовиків поблизу міста Дімона. Місце загибелі Володимира Пабілера. На той час йому було лише 26 років. Посмертно Володимиру присвоєне звання старшого сержанта. Похований в Ізраїлі на цвинтарі Героїв країни. А на Батьківщині рідні створили куточок, де турботливо зберігають його фотографії, улюблену гітару Володі, прапор країни, де загинув герой та інші пам'ятні речі. Як нам вдалося з’ясувати, слон був шевроном Центрального штабу з перевезень військового обладнання. У 2015 році слона поміняли на коня і зараз такого шеврона в ЦАХАЛі немає. Таку «плату» зі значками в Ізраїлі вручають близьким загиблого воїна, її несуть за труною. Відтепер ця сімейна реліквія стане частиною музейної експозиції в розділі, який розповідатиме про наших земляків, що відзначились в інших країнах...

Музей синагоги: творчість членів громади

23 Нісана 5784 (Тра 1, 2024) | Історія, Музей громади, С

Робота над створенням генеалогічних дерев членів єврейської громади Кам'янського надихнула відому поетесу Ганну Купрій (до речі, саме 1 травня вона відзначає свій день народження за григоріанським календарем) на творчість. Вона написала вірш, присвячений важливості пам'ятати історію своєї родини - свого коріння: К О Р Е Н І ...................... Побільшало і досвіду, і споминів, Всі живемо, крізь сльози посміхаючись... Як важко бути деревом без коренів, Коли гілки ламаються, зсихаючись. Добро і зло. Чи досить вже антонімів? Кору гризуть проблем голодні равлики, Як сумно бути деревом без коренів, Не народити соковиті яблука, Не вибухнути квітками рожевими, Не шелестіти листячком смарагдовим, Задовольнятись плітками дешевими, Липкими сурогатними неправдами. Хай вистачить на всіх у сонця променів, Хай вистачить всім мудрості і розуму! Дерева не живуть, лишившись коренів, Бо чим чиплятись? Це питання кожному. Хай трапиться уміння буть нескореним, Не марити принадами хвилинними... Тримаймось. Бережімо наші корені, Бо головне - не стати безкорінними! 19.04. 2024. Варто зазначити, що Ганна добре знає історію своєї великої єврейської родини. І разом ми вже створили генеалогічне дерево сім'ї Трескунових-Тікоцьких-Купрій. А ще родина передала нашому музею сімейні фото та предмети побуту минулого століття. На фото: Раїса Борисівна Максимова (Трескунова) і Ліза Юхимівна Бєлінська. Ви теж можете допомогти музею поповнити колекцію. А...

Наша історія

26 Швата 5784 (Лют 5, 2024) | Історія, Музей громади, С

Єврейська громада Кам'янського почала працювати над створенням генеалогічних дерев членів громади 1929 року. Звертаємося до Вас із проханням: якщо Ви родич або знайомий, чи маєте якісь відомості про членів єврейської громади цього періоду. за переліком, наведеним нижче, звертайтесь будь ласка за телефонами: (067) 640 1808; (068) 576 7707 та надсилайте свої повідомлення: school.oravner@gmail.com