20 Тевета 5786, євреї в усьому світі відзначили йорцайт одного з найвидатніших мудреців і законоучителів єврейського народу – рабі Моше бен Маймона, відомого як РАМБАМ (Маймонід). РАМБАМ був винятковою постаттю свого часу: філософом і рабином, лікарем і вченим, просвітителем, який справив колосальний вплив як на єврейську традицію, так і на світову науку. Про нього сказали: «Від Мойсея до Мойсея не було подібного Мойсею», а Віленський Гаон бачив натяк на його велич уже в Торі, вказуючи, що перші літери вірша «Умножилися мої чудеса в землі Єгипетській» (Шемот 11:9) утворюють ім’я РАМБАМ. Хоча місце його поховання знаходиться сьогодні в Тверії, в Землі Ізраїлю, народився РАМБАМ у 1135 році в Кордові (Іспанія, що перебувала тоді під арабським пануванням). Його життєвий шлях був сповнений мандрів і випробувань, а значна частина життя та діяльності пов’язана з Єгиптом. Згідно з переказами, дитинство РАМБАМа було непростим. Попри раннє навчання Торі у батька, спочатку він не виявляв інтересу до навчання. Однак пережите в юності сильне потрясіння стало переломним моментом: з цього часу він почав вчитися з надзвичайним завзяттям і незабаром розкрив свій видатний геній. Вже у 23 роки РАМБАМ приступив до роботи над «Коментарем на Мішну», завершивши його пізніше в Єгипті. Там же він став рабином Фостату (передмістя Каїра) і головою єшиви. Після трагічної загибелі брата Давида, який забезпечував родину, РАМБАМ був змушений заробляти лікуванням. Його медичний талант приніс йому широку...
