Тижнева глава

Б-г наказує Авраму: "Іди з землі твоєї, з батьківщини твоєї і з дому батька твого - в землю, яку Я тобі покажу!" Саме там, каже Вс-Вишній, він стане великим народом. Аврам і його дружина Сарай разом з його племінником Лотом вирушають у землю Кнаан, де Аврам зводить жертовник Вс-Вишньому і продовжує поширювати серед людей знання про Єдиного Б-га. Голод, що вибухнув, змушує Аврама вирушити до Єгипту, де він і Сарай називають себе братом і сестрою, завдяки чому Аврам уникає загибелі, але прекрасну Сарай забирають до палацу фараона. Кара, послана згори, не дозволяє йому доторкнутися до Сарай і змушує його повернути її Авраму і як компенсацію обдарувати його золотом, сріблом і стадами худоби. Після повернення в землю Кнаан Лот відокремлюється від Аврама і поселяється в розбещеному місті Содом. Там він опиняється в полоні, коли війська месопотамського царя Кедарлаомера та його трьох союзників завойовують п'ять міст-держав долини Содому. Аврам із невеликою групою соратників вирушає в погоню, щоб визволити свого племінника, розбиває чотирьох царів і отримує слідом за тим благословення від Малки-Цедека, царя Шалема (Єрусалима). Б-г укладає з Аврамом союз, у якому йому обіцяють потомство, пророкують вигнання і поневіряння єврейського народу, а Святу Землю присвячують народу Ізраїлю як вічну спадщину. Через десять років після приходу в землю Кнаан все ще безплідна Сарай каже Авраму одружитися з її служницею Агарі. Завагітнівши, Агар втрачає повагу до своєї пані, а потім тікає, коли...

На початку першого розділу Тори розповідається про творіння Б-гом Всесвіту протягом шести днів. У перший день Він створює світло і темряву. Другого дня Він створює небесне склепіння, що відокремлює "верхні води" від "нижніх вод". На третій день суша піднімається над водами, і земля за велінням Вище виробляє трав'яну зелень і дерева. Четвертого дня Творець встановлює розташування сонця, місяця і зірок і наділяє їх функцією служити орієнтирами для відліку часу і світилами. У п'ятий день Він створює птахів і риб. У шостий день - наземних тварин і Людину. У сьомий день Б-г припиняє роботи творіння й освячує його як день спокою. Створивши людину з пороху землі, Б-г вдихає в неї "душу живу". Спочатку створивши людину єдиною істотою, Творець проголошує, що "недобре, щоб людина була одна", і, відокремивши від неї один бік, формує його в жінку, а потім возз'єднує їх союзом шлюбу. Адам і Хава поміщаються в Ган-Еден (Райський Сад) і отримують наказ не їсти від Древа Знання Добра і Зла. Змій спокушає Хаву порушити заборону, і та потім дає плід забороненого дерева також і своєму чоловікові. Унаслідок цього гріха людина позбавляється безсмертя і виганяється з Ган-Едена. Хава народжує двох синів: Каїна та Евеля. Посварившись з Евелем, Каїн вбиває свого брата і в покарання прирікається на вічні поневіряння. У Адама народжується третій син Шет, чий нащадок у десятому поколінні на ім'я Ноах залишається єдиним праведником у світі, що...

Моше наказує синам Ізраїлю, що коли прийдуть у землю, яку Б-г дає їм у спадок, і оволодіють нею і розселяться в ній, щоб вони принесли перші плоди своїх садів до Храму і висловили подяку Вс-Вишньому за все, що Він їм зробив. Розділ також містить закони десятин, які віддають левитам і біднякам, а також докладний опис того, як благословення і прокльони мають бути проголошені на горі Грізім і на горі Ейваль, як про це вже згадувалося в розділі "Рее". Моше нагадує євреям, що вони - народ, обраний Б-гом, і що вони, своєю чергою, так само обрали Вс-Вишнього. Далі в розділі "Кі-Таво" слідує Тохаха ("Докір"): перерахувавши благословення, що настануть як нагорода згори за виконання заповідей Тори, Моше наводить довгий і суворий список страшних речей: хвороби, голод, убогість і вигнання, що впадуть на голову єврейського народу, якщо він покине закони Вс-Вишнього. На закінчення Моше говорить народу, що лише сьогодні, через сорок років після їхнього становлення народом, Б-г їм дав "серце - щоб знати, очі - щоб бачити і вуха - щоб чути"....

Із 613 заповідей Тори 74 містяться в розділі «Кі-Теце». Вони містять у собі «закон про красиву полонянку», закон про спадкові права первістка, закони про «повсталого сина», про поховання та про повагу до тіла покійного, про повернення пропажі, заборону забирати пташенят із гнізда в присутності їхньої матері, заповідь про зведення огорожі навколо даху будинку та заборону різних форм кілаїм (змішання рослинних і тваринних видів). Описуються судові процедури і покарання за перелюб, зґвалтування або спокушання незаміжньої дівчини і за неправдиве звинувачення чоловіком своєї дружини в подружній невірності. Певним категоріям з єврейського народу заборонено одружуватися з євреями по крові: мамзерам (народженим від забороненого зв'язку), чоловікам-прозелітам з народів Моава й Аммона та їхнім нащадкам чоловічої статі, прозелітам із народів Едома та Єгипту та їхнім дітям (лише до другого покоління). Розділ також містить закони про чистоту військового табору; заборону повертати раба, що втік до Ізраїлю; обов'язок платити поденному працівникові вчасно і дозволяти і людям, і тваринам їсти під час збиральних робіт; приписи про поводження з боржником і заборону стягувати відсоток з позики; закони про розлучення (з яких виводяться багато законів про шлюб); передбачення покарання 39 ударами за порушення заборони Тори; процедура йібум (левіратний шлюб) із вдовою бездітного брата або халіца («роззування») - у разі, якщо брат покійного не хоче з нею одружитися. Розділ завершується велінням...

Моше заповідає народу Ізраїлю призначити суддів і судових виконавців у всіх містах. «До справедливості, до справедливості прагни!» - наказує він їм, застерігаючи проти хабарництва і лицемірства. Усі правопорушення мають бути ретельно розслідувані, а свідчення свідків скрупульозно досліджені. Щонайменше два свідки необхідні для обвинувачення і вироку. У кожному поколінні, каже Моше, будуть учителі, чиїм обов'язком буде витлумачення і роз'яснення Закону - «За вченням, яке вони вкажуть тобі, і за законом, який вони скажуть тобі, чини. Не ухиляйся від того, що вони скажуть тобі, ні вправо, ні вліво». Розділ «Шофтім» також містить заборони ідолопоклонства і чаклунства, закони, що регулюють призначення царя і його поведінку, а також інструкції для створення міст-сховищ, які слугували прихистком для людей, що вчинили ненавмисне вбивство. Також дано багато законів ведення війни: звільнення від служби тому, хто або щойно одружився, або побудував дім, або насадив виноградник, або боїться і «боязкий серцем»; необхідність пропонування мирних умов перед нападом на місто; заборона безглуздого знищення цінностей, прикладом чого слугує заборона зрубувати фруктові дерева під час облоги (у контексті якої лунають відомі слова Тори: «Людина - дерево польове». На закінчення глави слідує заповідь про Егла-Аруфа - особливу процедуру, коли в разі виявлення в полі тіла людини, вбитої невідомими, старійшини найближчого до місця вбивства міста на спокуту здійснюють заклання телиці, що наголошує на...