7 Сівана – йорцайт одного з найактивніших членів єврейської громади нашого міста, Олександра Борисовича Трескунова (єврейське ім’я – Соломон).
Ось як згадує свого батька його донька Анна Купрій:
«Серце нашого дорогого тата, дідуся і прадідуся перестало битися 10 років тому у 2-ий день Шавуота, свята дарування євреям Тори на горі Синай під час Виходу з Єгипту. Цього дня у всіх синагогах читають поминальну молитву Ізкор за душі наших померлих родичів.
Добрий, щирий, активний, мудрий, невтомний трудівник, енергійний і позитивний – так можна охарактеризувати нашого тата. Ті, хто його знав (а знали багато хто) підтвердять мої слова. Його не треба було двічі просити про допомогу, він завжди робив те, що в його силах, і навіть трохи більше.
Дуже важко говорити про тата в минулому часі, ми відчуваємо його присутність, хочеться порадитися з ним, як вчинити в тій чи іншій ситуації.
Людина жива, поки жива пам’ять про неї. Усі, хто знав Олександра Борисовича Трескунова, згадайте про нього 10 червня (7 Сівана)…».
ТЫ УЧИЛ КО ВСЕМУ ОТНОСИТЬСЯ ЛЕГКО,
ЖИТЬ ОТКРЫТО… СО ВСЕХ ФОТОГРАФИЙ СМЕЁШЬСЯ.
ДЕСЯТЬ ЛЕТ БЕЗ ТЕБЯ. В ЭТОТ ДЕНЬ ДАЛЕКО
ТЫ УШЁЛ, А МЫ ВСЁ-ТАКИ ЖДЁМ, ЧТО ВЕРНЁШЬСЯ.
ДВЕРЬ ВХОДНАЯ ЧУТЬ СКРИПНЕТ, И ГОЛОС РОДНОЙ
“КАК ЖИВЁТЕ?” – У НАС ОБЯЗАТЕЛЬНО СПРОСИТ.
НАМ КАЗАЛОСЬ, ВСЕ БЕДЫ ПРОЙДУТ СТОРОНОЙ,
НАС РАЗЛУКИ КОСА НИКОГДА НЕ ПОДКОСИТ.
ДЕСЯТЬ ЛЕТ БЕЗ ТЕБЯ… БЕЗ ТВОЕЙ ДОБРОТЫ,
БЕЗ ОСОБОГО СВЕТА, ДАРИМОГО ЛЮДЯМ,
НО МЫ ЗНАЕМ – ВСЕГДА РЯДОМ С НАМИ ЕСТЬ ТЫ,
ТАК И ЕСТЬ. ТАК ВСЕГДА ОБЯЗАТЕЛЬНО БУДЕТ.
