Йом-Кіпур (День Спокути) – вершина духовного піднесення, що панує серед євреїв протягом сорока днів. Першими були тридцять днів місяця Елул – час щирого звіту, самоаналізу та підбиття підсумків прожитого року. А потім – десять днів трепету і каяття від Рош-аШоне до Дня Спокути.
Йом-Кіпур – найсвятіший і найпіднесеніший день року, коли євреї, забуваючи про земні справи, повністю присвячують себе спокуті й очищенню від скоєних гріхів.
Щоб прийти до Дня Спокути внутрішньо підготовленою, людина аналізує минулий рік, згадує свої гріхи перед людьми і Б-гом. Людина – не ангел, їй властиво помилятися, але Б-г завжди готовий пробачити того, хто щиро розкаявся. Ось чому не страх, не душевні муки і не жах перед небесним судом несе День Спокути євреям, а радість і душевне піднесення. Піднявшись над земним, щиро і повністю поставши перед Вс-Вишнім і Прощаючим, ми знаходимо надію, і навіть упевненість, що будемо вписані в щасливий рік.
«Над нами всіма суд у Рош-аШоне, а вирок виноситься на Йом-Кіпур», – із століття в століття повторюють євреї на Судний День. «Тому що цього дня Він пробачить вас, щоб очистити вас від гріхів ваших».
Тридцять три століття тому, в Синайській пустелі, після гріхопадіння євреїв – поклоніння золотому тельцю – Моше піднявся на гору Синай благати Б-га про прощення своєму народу. У день Йом-Кіпур він повернувся, приніс нові Скрижалі Заповіту і радісну звістку: «Простив Я за словом твоїм!». Відтоді Йом-Кіпур став днем Всепрощення і водночас першим днем вивчення Великої і Святої Тори…
День, коли Б-г відпускає гріхи людини, суворий і урочистий. Протягом цієї доби забороняється їсти, пити, вмиватися (можна тільки помити пальці рук після сну і відвідування туалету), вживати косметику, носити шкіряне взуття (тільки з гуми або з синтетики). Цього дня заборонена будь-яка робота і близькість між подружжям. Однак єврейські релігійні закони свідчать: якщо досвідчений лікар, навіть не єврей, вважає, що хворому небезпечно постити, він зобов’язаний підкоритися і перервати піст, дотримуючись вказівок рабина.
Цього року запалювання свічок свята 11 жовтня – о 17:42, надалі – початок посту.
Йом-Кіпур євреї проводять у синагозі в молитвах, які просочені проханнями до Б-га про прощення і спокуту гріхів, скоєних кожною людиною і всім єврейським народом. Святість цього дня сама по собі має силу, що сприяє прощенню гріхів.
Служба в синагозі починається з того, що найповажніші члени громади витягують сувої Тори, а потім стають по обидва боки хазана (кантора). Тричі вимовляє кантор Коль Нідрей, а всі присутні неголосно повторюють за ним кожне слово молитви. Після Коль Нідрей проходе вечірня служба, коли читають особливі молитви, які вимовляють тільки в ніч Йом-Кіпур.
Наступна служба – ранкова молитва Шахаріт (у Кам’янському починається о 10:30). Після читання Тори виголошують Ізкор – поминальну молитву за померлими (у Кам’янському – 12:30). Ті, чиї батьки живі, залишають на цей час залу синагоги.
На Йом-Кіпур у синагозі читають Книгу пророка Йони, де розкрито основну ідею Дня Спокути: прощення тим, хто розкаявся і повернувся на праведний шлях. Так сталося за часів пророка Йони з жителями Ніневії – багатого і прекрасного міста давнину, що загрузло в гріхах і пороках. Йона закликав жителів аморальної Ніневії до каяття, попередивши, що інакше місто і люди загинуть. І всі городяни – від царя до останнього раба – прислухалися до голосу пророка, відмовилися від порочного життя і тим врятували себе від гніву Б-га.
Вс-Вишній прощає, якщо Його про це просять, говорить приклад Ніневії. Потрібно тільки усвідомити і відчути свою провину, з чистим серцем вихваляючи «Б-га, який милує і прощає наші гріхи».
Після молитви Мусаф і Мінха (у Кам’янському – 16:30) починається найурочистіша (і остання) служба Неіла – вершина всіх молитов Йом-Кіпур (у Кам’янському – 16:50). Вона закінчується вираженням нашої непохитної відданості Б-гу і готовності, якщо знадобиться, померти за єврейську віру, як це робили в минулому святі мученики.
Наприкінці останньої молитви Дня Спокути – «Неїли» – навіть найгрубішу душу охоплює величезне хвилювання. Каяття здатне високо піднести людину, здатне підняти її на моральний рівень, недоступний їй до падіння. І колишні її проступки, що послужили причиною морального переродження, тепер вважаються «як навіть якби вони були заслугами». Ця дивовижна здатність перетворення гріхів на заслуги, найбільшого зла на найбільше добро, і відрізняє каяття – тшува.
Обов’язок і обов’язок кожного єврея повернутися до Б-га. «Поверніться до Мене, і я повернуся до вас». Але без зусиль, без щирого прагнення до досконалості, людина не може повернутися на шлях Вс-Вишнього.
Потім лунає останній сурмовий звук Шофара, і Святий день завершують слова: «Наступного року – в Єрусалимі!».
З настанням ночі, після молитви Маарів і проголошення Авдала, закінчується піст Йом-Кіпур (у Кам’янському – 12.10.2024 о 18:44).
Після закінчення посту сповнені впевненості, що Б-г почув молитви, «вписав і запечатав нас» у щасливий рік, одразу ж починають готуватися до спорудження суки – однієї з великих заповідей радісного свята Суккот, яке настає через чотири дні.
