buttons

Історія

Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат

Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат

Учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора», який діє у єврейській громаді Кам’янського, Наталія Горіна передала музею «А Ідише Нешуме» א אידישע נשמה велике блюдо, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті. А ми, розглядаючи новий експонат, поміркували, для чого могло використовуватися блюдо таких солідних розмірів. Звичайно ж, першою на думку спадає версія, за якою на ньому подавалася традиційна страва єврейської кухні – гефілте фіш (Gefilte Fish). Класична фарширована риба – справжній делікатес, без якого важко собі уявити святковий стіл. Цю національну єврейську страву зазвичай готували для суботи. А також вона – бажаний «гість» на пасхальному столі. Риба дозволена лише та, яка має плавники та луску. Тож, окрім щуки, можна фарширувати товстолобика, коропа, білого амура. Гефілте фіш готується з великих рибин. А рецептів його приготування багато, у кожної господині свій, фірмовий рецепт із власною родзинкою. Як відомо, традиційні єврейські сім’ї мали багато дітей, до столу на шабат або свята зазвичай запрошувалися усі родичі. Тільки уявіть: за щедро накритим столом збирається вся велика єврейська родина, а господиня виносить і розташовує в центрі свій шедевр – фаршировану щуку або коропа, прикрашеного овочами та зеленню… Ось і пояснення великих розмірів блюда, адже кожен член родини має дотриматися традиції та скуштувати цю національну і дуже смачну страву....

57 років визволенню Єрусалима

57 років визволенню Єрусалима

День Єрусалима — 28 Іяра 5784 (05/06/2024) — один із найособливіших днів в ізраїльському календарі, коли відзначають возз'єднання міста Єрусалима після Шестиденної війни 1967 року. Цього року ми відзначимо 57-й День Єрусалима під гаслом «Народ Ізраїлю живий, єдиний і перемагає!».

Музей синагоги: надходження історичних матеріалів

Музей синагоги: надходження історичних матеріалів

Нещодавно в нашому музеї א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» або «Еврейська душа» побувала дуже цікава людина – відомий кам’янський краєзнавець Олександр Слонєвський. Разом з директором музею Лізою Бєлинською та активним учасником проєкту створення музею історії та культури єврейської громади Кам’янського-Дніпродзержинська Леонідом Бройтманом переглянули цікаві матеріали, що розповідають про життя міських євреїв у різні історичні періоди. Багатий дослідницький матеріал, унікальні факти, архівні документи і фотографії розкривають непросте минуле батьків і дідів нинішніх членів громади, дозволяють зазирнути в епоху дореволюційного періоду, 20-30-тих років минулого століття, окупаційного періоду 1941-1943 років, а також окремих видатних персоналій того часу і часів відродження єврейської громади Кам’янського. Усі ці документи вимагають ретельного опрацювання та обов’язково увійдуть до відповідних розділів експозиції, яка створюється в нашому музеї «А Ідише Нешуме», що працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське). [gallery size="full"...

Музей синагоги: маємо власне ім’я

Музей синагоги: маємо власне ім’я

Музей, який створюється при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), відтепер має власне ім’я. א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме), що означає «Єврейська душа». Таку назву затвердили засновники, реб Леві та Діна Стамблер. І це ім’я справді передає основну місію музею – зберегти єврейську спадщину Дніпродзержинська-Кам'янського, об’єднати покоління, передавши її надбання нинішнім та майбутнім членам громади. Долучитися до поповнення музейних фондів може кожен. Якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування, духовна єврейська література, тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, кіпи, мезузи, свічники, таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо роботу над створенням генеалогічних дерев членів громади. Тож якщо Ви або Ваші родичі володіють відомостями про життя євреїв Кам'янського в різні історичні періоди, прохання поділитись з нами цією унікальною інформацією. Також ми будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по вул. Поштовій та вул. Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв міста. Чекаємо на Вас! [gallery columns="2" size="full"...

День пам’яті та перемоги над нацизмом у громаді Кам’янського

День пам’яті та перемоги над нацизмом у громаді Кам’янського

Світ схиляє голови в День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр. Пам'ятають цей день дуже добре і в Україні. У 79 річницю єврейська громада Кам'янського приєдналася до всіх конфесій нашої країни в читанні молитов у пам'ять про полеглих воїнів і невинно вбитих жертв нацизму, а також за мир і за здоров'я наших захисників. 1 Іяра 5784 Головний рабин Кам'янського, реб Леві Стамблер, ініціював кампанію з доставки привітань і подарунків учасникам бойових дій і дітям війни. Сам особисто щиро привітав Двойру з Євгеном Бузінер та Михайла з Валентиною Давельман. В акції взяли участь і учні 2, 5, 6 та 7-го класів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”.

Музей синагоги: передано родинну реліквію

Музей синагоги: передано родинну реліквію

Днями наш музей поповнився реліквією, яка довгий час зберігалася в родині Пабілер-Слєти-Потапових. Це військові нагороди і особисті речі Володимира Пабілера. А передала їх до музею наш член громади Альона Слєта.     Народився він 5 липня 1973 року в Дніпропетровську, потім переїхав до Ізраїлю і пішов в армію. Служив у військах, що відповідають за справність усього військового обладнання, яке перебуває на складах і залишає його.   Володимир Пабілер (другий зліва) біля Стіни Плача, Ізраїль. На превеликий жаль, 7 листопада 1999 року, виконуючи бойове завдання, Володимир загинув від рук палестинських бойовиків поблизу міста Дімона.   Місце загибелі Володимира Пабілера. На той час йому було лише 26 років. Посмертно Володимиру присвоєне звання старшого сержанта. Похований в Ізраїлі на цвинтарі Героїв країни. А на Батьківщині рідні створили куточок, де турботливо зберігають його фотографії, улюблену гітару Володі, прапор країни, де загинув герой та інші пам'ятні речі. Як нам вдалося з’ясувати, слон був шевроном Центрального штабу з перевезень військового обладнання. У 2015 році слона поміняли на коня і зараз такого шеврона в ЦАХАЛі немає. Таку «плату» зі значками в Ізраїлі вручають близьким загиблого воїна, її несуть за труною. Відтепер ця сімейна реліквія стане частиною музейної експозиції в розділі, який розповідатиме про наших земляків, що відзначились в інших країнах...

Рош-ходеш місяця Іяр

Рош-ходеш місяця Іяр

Сьогодні - перший день Рош-ходеша місяця Іяр. Його новомісяччя завжди триває два дні, бо місяць Нісан, що передує йому, завжди є повним, тобто складається з тридцяти днів, і тридцятий день Нісана стає першим днем новомісяччя Іяра. Сам же Іяр завжди неповний і триває двадцять дев’ять днів. Вважається, що саме в Іярі найкраще виліковуються хвороби, ніж в інші місяці, оскільки в Іярі євреї, які вийшли з Єгипту, почали отримувати ман. Місяцю Іяр відповідає сузір’я Тельця (на івриті – Бика), тварини, що харчується травою. В Ерец Ісраель Іяр – останній місяць року, коли бик може досхочу наїстися трави в полі, бо далі стає надто спекотно, і трава вигоряє (гарні газони та галявини в будь-яку пору року в сучасному Ізраїлі – результат великої людської праці та успіхів сучасних технологій). Першого Іяра в єврейській історії відбулося безліч важливих подій – саме 1 Іяра цар Соломон почав будувати перший Єрусалимський Храм, як сказано: “І було, в чотириста вісімдесятому році після Виходу синів Ізраїлю із землі єгипетської, в четвертий рік царювання Шломо над Ізраїлем, у місяці Зів, другому місяці, почав він будувати дім Г-спода” (Млахім I, 6:1). Цього ж дня через багато років, як розповідається в Книзі Езри, керівники єврейського народу, які повернулися з вавилонського вигнання, взялися за відбудову Єрусалимського Храму: “А на другий рік, на другий місяць після приходу до Єрусалима… Зрубавель бен Шалтіель, і Єшуа бен Йоцадак, і решта їхніх братів… розпочали будівництво, а левитів...

Музей синагоги: творчість членів громади

Музей синагоги: творчість членів громади

Робота над створенням генеалогічних дерев членів єврейської громади Кам'янського надихнула відому поетесу Ганну Купрій (до речі, саме 1 травня вона відзначає свій день народження за григоріанським календарем) на творчість. Вона написала вірш, присвячений важливості пам'ятати історію своєї родини - свого коріння: К О Р Е Н І ...................... Побільшало і досвіду, і споминів, Всі живемо, крізь сльози посміхаючись... Як важко бути деревом без коренів, Коли гілки ламаються, зсихаючись. Добро і зло. Чи досить вже антонімів? Кору гризуть проблем голодні равлики, Як сумно бути деревом без коренів, Не народити соковиті яблука, Не вибухнути квітками рожевими, Не шелестіти листячком смарагдовим, Задовольнятись плітками дешевими, Липкими сурогатними неправдами. Хай вистачить на всіх у сонця променів, Хай вистачить всім мудрості і розуму! Дерева не живуть, лишившись коренів, Бо чим чиплятись? Це питання кожному. Хай трапиться уміння буть нескореним, Не марити принадами хвилинними... Тримаймось. Бережімо наші корені, Бо головне - не стати безкорінними! 19.04. 2024. Варто зазначити, що Ганна добре знає історію своєї великої єврейської родини. І разом ми вже створили генеалогічне дерево сім'ї Трескунових-Тікоцьких-Купрій. А ще родина передала нашому музею сімейні фото та предмети побуту минулого століття. На фото: Раїса Борисівна Максимова (Трескунова) і Ліза Юхимівна Бєлінська. Ви теж можете допомогти музею поповнити колекцію. А...

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

ПОСЛАННЯ РЕБЕ (“МІХТАВ КЛАЛІ” – ДОСЛ. “ЗАГАЛЬНИЙ ЛИСТ”) – ЛИСТ, У ЯКОМУ РЕБЕ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Подібні звернення Ребе писав зазвичай до єврейських свят і пам’ятних дат. У них пояснюються важливі ідеї того чи іншого свята, актуальні для кожного єврея особисто і для всього народу загалом. Послання Ребе зазвичай писали їдишем і потім перекладали івритом. Вони друкувалися в багатьох газетах у США та Ізраїлі. Прочитати послання Любавичського Ребе можна за посиланням: https://770.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/kprazdniku_pesakh-2.pdf-469886442-2.pdf

«Насі» — приношення глав колін Ізраїлю

«Насі» — приношення глав колін Ізраїлю

Єврейська громада Кам'янського нагадує, що дуже важливо, починаючи з 1 Нісана (9 квітня), до свята Песах, щодня від ранку до заходу сонця прочитати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення голів колін Ізраїлю. «Насі» - приношення глав колін Ізраїлю рабин Міхаель Коріц Через рік після Виходу, першого нісана почалося освячення переносного Святилища. Освячення тривало дванадцять днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з дванадцяти колін Ізраїлю. На згадку про це заведено щодня протягом днів місяця нісан, що передують Песаху, читати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення глави одного з колін. 1 нісана Першого нісана ми починаємо читати уривки з Тори, що оповідають про освячення Храму главами колін. Звісно, перший день ми згадуємо коліно Єуди, на честь якого всі ми називаємося юдеями. Але приношенню коліна Єуди передує розподіл спорядження левитів для пересування Скинії по пустелі. І в оповіданні Тори про це сказано, що нащадки Кеата, на яких покладено переміщення Ковчега Заповіту, возів не отримають. Його - сховище скрижалів - треба нести на руках. Цей день - початок місяця визволення, нісана. Шлях до свободи починається з позбавлення від усіх "возів", на які ми навантажили свою Тору, вдягнувши її в певний соціальний, політичний, академічний, інтелектуальний одяг. Так, звичайно, зручніше і, можливо, обростання нашої Тори деталями, що відрізняють "свою" Тору від "чужої", неминуче. Але вихід із рабства починається з...