День 14-го Іяра називається “Другим Песахом” (Песах шені), бо цього дня за часів, коли існував Єрусалимський Храм, приносили пасхальну жертву ті, хто не мав змоги принести її вчасно, 14-го Нісана, – через те, що перебували в стані ритуальної нечистоти або не могли вчасно прибути до Єрусалима з віддаленого місця. Ось що говорить про це Тора: “І Г-сподь говорив Моше так: “Говори синам Ізраїлю так: усякий, хто буде нечистим через покійного, або він буде в далекій дорозі, з вас чи нащадків ваших, то і він повинен здійснити песах Г-спода. У другий місяць, у чотирнадцятий день, у сутінки нехай справляють його, з мацою і марором нехай їдять його”” (Бемидбар, 9,10).
14-те Іяра не є святковим або напівсвятковим днем. Однак оскільки за часів Храму це був радісний день для всіх тих, хто виконував у нього заповідь про пасхальну жертву, ми продовжуємо виокремлювати його і сьогодні. Тому 14-го Іяра ми не читаємо покаянну молитву Таханун.
Існує звичай їсти цього дня мацу, що залишилася від свята Песах, у пам’ять про пасхальну жертву, яку з’їдали разом із мацою.
14-те Іяра названо “Другим Песахом”, оскільки Іяр, коли приноситься ця жертва, є другим місяцем року. У Єрусалимському Талмуді цей день названий інакше – “Малим Песахом”.
