Цей день знаменує собою "народження" хасидизму. Дев'ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як "Рош-аШана хасидизму". Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму Хабад рабі Шнеур Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув'язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття "потаємної душі" Тори.
14 КИСЛЕВА — 95 РОКІВ ЯК ВІДБУЛОСЯ ВЕСІЛЛЯ РАББІ МЕНАХЕМА-МЕНДЕЛА ШНЕЄРСОНА, МАЙБУТНЬОГО СЬОМОГО ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ, І РЕБЕЦН ХАЇ-МУШКИ ШНЕЄРСОН, ДОНЬКИ ШОСТОГО ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ, РАБІ ЙОСИПА-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА. Весілля відбувалося у Варшаві, в єшиві "Томхей-Тмімім" за присутності безлічі хасидів і Шостого Ребе ХаБаДа. Однак, весілля майбутнього Сьомого Любавицького Ребе і ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон святкували не тільки у Варшаві: батьків нареченого, Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках рабі Леві-Іцхака Шнеєрсон і його дружину праведну ребецн Хану, влада СРСР відмовилася випустити з країни, і вони не змогли бути присутніми на весіллі сина. Тому рабі Леві-Іцхак організував другу весільну церемонію в Дніпропетровську, яка проходила в той самий час, і для участі в ній прибуло багато рабинів і хасидів, які жили в Радянському Союзі. "Добра звістка про те, що весілля доньки Ребе Раяца, пані ребецн Хая-Мушки, з Ребе має відбутися у Варшаві, викликало велику радість і розпалило бурю почуттів серед євреїв усієї Польщі, й особливо серед хабадників і "тмімім" - учнів ієшиви "Томхей-Тмімім", у якій, на настійну вимогу Ребе Раяца, мало відбутися весілля. Тринадцятого кислєва тисячі людей зібралися на вокзалі для того, щоб зустріти Ребе Раяца і його сім'ю, які на той час жили в Ризі (столиці незалежної тоді Латвійської республіки). Протягом дня до Варшави прибула велика кількість хабадників з усіх міст Польщі та Литви. Прибули також численні гості з віддалених...
У паломницькому центрі "Адмор Азакен", що в Гадячі, відбувся Всеукраїнський Шабатон для молоді, що став можливим завдяки єврейській громаді Дніпра. На захід були запрошені коучі з Ізраїлю, рабини з України. Павло Кушнір, Даніель Ломаковський, Натан та Йосеф Іцхак Потапови, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” благодійного центру "Бейт Барух" і синагоги "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), взяли активну участь у найрізноманітнішій програмі заходу. Хлопці отримали нові цікаві знання, зміцнили зв'язок з єврейськими традиціями. Три насичені дні об'єднали юнаків із міст України у великому центрі хасидизму, збудованому у святому для євреїв місці.
9 Кислева, день народження і відходу з матеріального світу Другого Ребе ХаБаДа, раббі Дов-Бера, якого також називали Мітелер Ребе, середній Ребе. Чудеса і знамення супроводжували його все життя. У його батька, раббі Шнеура-Залмана з Ляд, засновника руху ХаБаД, відомого як Альтер Ребе, і його дружини ребецн Стерни чотирнадцять років не було синів, про що вони дуже журилися. Напередодні свого відходу з цього світу великий праведник і розповсюджувач вчення хасидизму Межеріческій Магід, учень і продовжувач справи Баал Шем Това, закликав до себе Альтер Ребе і, повідомивши, що незабаром у того народиться син, повелів назвати його своїм ім'ям. Через рік у Альтер Ребе народився хлопчик, який отримав ім'я Дов-Бер. Саме Мітелер Ребе належало заснувати столицю ХаБаДа в Любавичах, хоча, після відходу з життя Альтер Ребе, раббі Дов-Бер деякий час жив у Кременчуці. Потім, ніби поступаючись наполяганням білоруських хасидів, він вирушив до Любавичів і на місці згарища, де раніше стояв будинок, у якому навчався Альтер Ребе у Іссахар-Дова, він заснував свою резиденцію і благословив місто як столицю хасидизму та місце проживання керівників Габаду. Ребе Раяц так пояснив причину, через яку такий непоказний штетл, як Любавичі, отримав статус столиці: "Любавичі неспроста були призначені для того, щоб посісти таке значуще місце в житті прихованих праведників, а пізніше в житті раббей і хасидів ХаБаДа. Для людей натхненних, Любавичі, через своє особливе географічне положення, були місцем, яке...
"Кабалат Шабат: "Безпека спілкування" 4 Кислева 5784 (17 листопада 2023) в благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське) Галина Шапіро, вчитель єврейських традицій приватного ліцею "Бейт Менахем Любавич" для учнів початкової школи ліцею провела Кабалат Шабат по тижневій главі Тори "Толдот". Темою обговорення слала безпека спілкування.
У Нью-Йорку (штат Нью-Йорк, США) розпочав роботу найважливіший щорічний єврейський Форум "International Conference of Chabad-Lubavitch Shluchim", у якому беруть участь тисячі посланців Любавицького Ребе в усьому світі та численні партнери і друзі Любавицького руху. Головний рабин Кам'янського реб Леві Іцхак Стамблер наразі приймає участь у Форумі. У рамках "Кінус а-Шлухім" відбувається безліч панельних дискусій, круглих столів, симпозіумів, зустрічей з обміну досвідом, а також інших форматів для обговорення актуальних проблем, причому як у найширшому, так і у вузькому колі. Серцем "Кінус а-Шлухім" є всесвітньо відомий осередок Любавицького Руху - синагога "Севен Севенті", що розташована в Брукліні, Нью-Йорк. Одним із ключових заходів щорічного Форуму посланців Любавицького руху, які працюють у багатьох країнах світу, є спільна молитва на оелі - місці поховання Шостого та Сьомого Любавицьких Ребе — Йосипа-Іцхака та Менахема-Мендела Шнеерсонів. Традиційно, у "Кінус а-Шлухім" беруть участь не лише самі посланці Ребе, а й запрошені ними представники громад — спонсори та меценати єврейських проєктів. Вони мають статус "гостей Форуму" і для них передбачена окрема насичена програма. Кульмінацією обох частин "Кінус а-Шлухім" традиційно стане грандіозний гала-банкет. [gallery size="full"...
На початку першого розділу Тори розповідається про творіння Б-гом Всесвіту протягом шести днів. У перший день Він створює світло і темряву. Другого дня Він створює небесне склепіння, що відокремлює "верхні води" від "нижніх вод". На третій день суша піднімається над водами, і земля за велінням Вище виробляє трав'яну зелень і дерева. Четвертого дня Творець встановлює розташування сонця, місяця і зірок і наділяє їх функцією служити орієнтирами для відліку часу і світилами. У п'ятий день Він створює птахів і риб. У шостий день - наземних тварин і Людину. У сьомий день Б-г припиняє роботи творіння й освячує його як день спокою. Створивши людину з пороху землі, Б-г вдихає в неї "душу живу". Спочатку створивши людину єдиною істотою, Творець проголошує, що "недобре, щоб людина була одна", і, відокремивши від неї один бік, формує його в жінку, а потім возз'єднує їх союзом шлюбу. Адам і Хава поміщаються в Ган-Еден (Райський Сад) і отримують наказ не їсти від Древа Знання Добра і Зла. Змій спокушає Хаву порушити заборону, і та потім дає плід забороненого дерева також і своєму чоловікові. Унаслідок цього гріха людина позбавляється безсмертя і виганяється з Ган-Едена. Хава народжує двох синів: Каїна та Евеля. Посварившись з Евелем, Каїн вбиває свого брата і в покарання прирікається на вічні поневіряння. У Адама народжується третій син Шет, чий нащадок у десятому поколінні на ім'я Ноах залишається єдиним праведником у світі, що...
Останній розділ Тори "Везот-Абраха" перераховує благословення, які Моше дав кожному з дванадцяти поколінь Ізраїлю перед своєю смертю. Вторячи благословенням, які Яків дав своїм синам п'ять поколінь тому, Моше наділяє кожне з поколінь своєю індивідуальною роллю всередині спільності народу Ізраїлю. Потім у цьому розділі йдеться про те, що Моше піднявся на гору Нево, з вершини якої він побачив Землю Обітовану. "І помер там Моше, раб Б-жий, у землі Моавитській, за словом Б-га... І ніхто не знає місця поховання його до цього дня". Тора завершується словами: "І не було більше пророка в Ізраїлі, як Моше, якого Б-г знав віч-на-віч, за всіма знаменнями і чудесами... і за рукою сильною, і за кожним дивом великим, що зробив Моше перед очима всього Ізраїлю.
Цього тижня читається два розділи - "Ніцавім" і "Вайелех". Розділ "Ніцавім" містить у собі деякі з найбільш фундаментальних принципів іудаїзму. Єдність народу Ізраїлю: "Ви всі стоїте сьогодні перед Вс-Вишнім - глави поколінь ваших, старійшини і наглядачі, кожен єврей; діти, дружини і прибулець, який у стані твоєму; від дроворуба до водоноса". Прийдешнє Позбавлення: Моше попереджає про Вигнання і про спустошення Країни, яке настане внаслідок того, що народ Ізраїлю залишить закони Всевишнього. Але потім він пророкує про те, що врешті-решт "звернешся ти до Вс-Вишнього, і поверне Вс-Вишній вигнанців твоїх, і знову збере тебе з усіх народів. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю неба - і звідти збере, і звідти візьме тебе, і приведе тебе в країну, яку опанували твої батьки". Практичне значення і неминуща актуальність Тори: "Заповідь же ця, яку даю тобі сьогодні, не прихована вона від тебе і не далека вона. Не на Небесах вона... І не за морем вона... Але дуже близько до тебе слово це: на устах твоїх воно і в серці твоєму, щоб виконувати його". Свобода вибору: "Дивись, пропоную Я тобі сьогодні життя, і добро, і смерть, і зло, бо заповідав Я тобі сьогодні любити Вс-Вишнього, йти шляхами Його, і дотримуватися заповідей Його... Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття - обери ж життя!" Розділ "Вайелех" ("І пішов...") описує події останнього дня земного життя Моше. "Сто двадцять років мені сьогодні", - каже він народу, - "і я не можу більше виходити і...
С Б-жьей помощью, 5679г., да превратится в радостное время, Дочь моя, Тишá Беав. Девятое Ава – два маленьких слова, содержащие в себе такую сильную, глубокую горечь. Тиша Беав – это море несчастий, крови, плача и скорби, смерти и криков ужаса. До того, что трудно определить, что больше – великий океан, при всей своей воде и глубине или Тиша Беав со всеми страданиями и смертью. Начало этого несчастного дня, или, точнее, темного дня, наступило для нас в 2449 году (вот уже 3230 лет), когда разведчики, которые пошли разведать Землю Израиля, вернулись с пути (29-го Сивана они вышли, 40 дней были в пути, а значит, девятого Ава вернулись) и передали ложный отчет о том, что видели. Когда евреи вышли из Египта, то из-за великих чудес и Б-жественности, которую люди видели, была довольно большая группа египтян, которые стали евреями и назывались «герим», 1 и они делали все, что делали евреи. И от них евреи много страдали. Все беды произошли от них, ибо они постоянно подстрекали весь народ. Евреи по природе верующие и гордые. Они гордятся своей верой, святой Торой, и это их привело к тому, что они имели определенное доверие к египтянам-евреям (т.е. к «герим»), и уважали их (так же, как в наше время, если человек не религиозен, но он клеится к евреям и не стесняется их, евреи его уважают больше, чем своего истинного брата, несущего еврейские беды с ними наравне. Тем более чужой человек – француз, англичанин и тому подобные – их уважают еще больше. И их речи имеют определенное влияние в...
