Хасидут

20 АВА – ЙОРЦАЙТ РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА

20 АВА – ЙОРЦАЙТ РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА

20 АВА ЄВРЕЇ В УСЬОМУ СВІТІ ВІДЗНАЧАЮТЬ 81-ШУ РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ З МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ (ЙОРЦАЙТ) РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА, БАТЬКА ЛЮБАВИЧСЬКОГО РЕБЕ МЕНАХЕМА-МЕНДЕЛА ШНЕЄРСОНА, ЯКИЙ БУВ ГОЛОВНИМ РАБИНОМ КАТЕРИНОСЛАВА-ДНІПРОПЕТРОВСЬКА В 1909-1939 РОКАХ І ЯКОГО ВВАЖАЮТЬ ЗАСНОВНИКОМ СУЧАСНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ МІСТА. Раббі Леві-Іцхак (реб Левік) Шнеерсон народився 18 Нісана 5638 (1878) року в містечку Подобранка неподалік від Гомеля. Його родовід сягає третього Любавичського Ребе, Цемах-Цедека. Раббі Леві-Іцхак навчався у свого діда, рабина в Подобранці, рава Йоеля Хайкіна, отримав сміху рабина від раббі Хаїма з Бріска та раббі Еліягу-Хаїма з Лодзі. У 1909 році, у віці 31 року, раббі Леві-Іцхак був запрошений на посаду рабина громади Катеринослава. Після революції раббі Леві-Іцхак, за збігом обставин, став одним із лідерів боротьби з передовим загоном червоного атеїстичного терору — Євсекцією. У 30-ті роки в Мінську відбувся з’їзд, у якому взяли участь 32 рабини. Як і слід було очікувати, з’їзд виступив із заявою про відсутність дискримінації віруючих і служителів культу в СРСР. А ось аналогічний з’їзд в Україні провалився через відмову раббі Леві-Іцхака підкоритися гонителям віри. Уже в ті роки реб Левік прославився як праведник і великий знавець Тори. Про нього розповідали історії, що стали легендарними. Наприклад, ось така: одного разу пізно вночі у двері його будинку постукали. На порозі стояла перелякана жінка. «Ребе, ви мусите нам допомогти, моя дочка виходить заміж....

Тижнева глава “Рее”

Тижнева глава “Рее”

"Дивись, — каже Моше народу Ізраїлю, — я пропоную вам сьогодні благословення і прокляття". Благословення, яке настане в нагороду за виконання заповідей Вс-Вишнього, і прокляття — якщо їх порушуватимуть. Ці благословення і прокляття мають бути проголошені на горі Грізім і на горі Ейвал, коли євреї увійдуть у Святу Землю. "У місці, яке обере Г-сподь, щоб оселити там ім'я Своє", має бути зведений Храм. І тільки в ньому, а не в будь-якому іншому місці люди повинні будуть приносити жертви Б-гу. Лжепророки, а також ті, хто спокушають інших на ідолопоклонство, мають бути карані смертю. Місто, цілком зібране на поклоніння ідолам, має бути знищене. Знову повторюється згадка ознак кошерності тварин і риб, і перераховуються некошерні види птахів. Десяту частину врожаю хлібороб повинен приносити в Єрусалим і з'їдати там або ж продавати, а на виручені гроші купувати їжу, яку повинен з'їсти також в Єрусалимі. У певні роки замість цього та сама десятина має бути віддана біднякам. Первістків великої та дрібної рогатої худоби мають приносити до Храму, щоб їхнє м'ясо їли коени. Заповідь благодійності зобов'язує єврея допомогти нужденному побратиму подаянням або позикою. У Суботній рік (що настає раз на сім років) всі борги мають бути прощені. Єврейські раби мають бути відпущені на свободу після шести років служби. Розділ завершується перерахуванням законів трьох свят паломництва — Песах, Шавуот і Суккот — коли кожен повинен постати перед Б-гом у Святому...

ШАБАТ НАХАМУ

ШАБАТ НАХАМУ

Субота, що настає після 9-го Ава, називається Шабат Нахаму — «Субота втіхи». Вона отримала таку назву за першим словом Гафтари, яку читають у цю суботу: «Втішайте, втішайте Мій народ» (Єшея 40). Три суботи, що передують 9-му Ава, називаються «трьома суботами лих», тому що їхні Гафтари пророкують лиха, які загрожують народу Ізраїлю: «Слова Єремії» (Єремія 1), «Слухайте слово Господа, доме Якова» (Єремія 2) та «Видіння Ісаї, сина Амоца» (Ісая 1). А гафтарот, які читають у сім субот після 9-го Ава, присвячені одній і тій самій темі: втішенню народу Ізраїлю. Усі вони запозичені з книги пророка Ієшаягу й пророкують майбутнє визволення єврейського народу, різко контрастуючи тим самим із «суботами лих» періоду Бейн Гамецарім. Місяць Ав має назву: Менахем-Ав, тобто «Ав-утішитель». Цим виражається непохитна надія на те, що збудуться пророчі передбачення про те добро, яким Вс-вишній втішить Ізраїль. [gallery size="full" columns="1"...

СЬОГОДНІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПІСТ 9 АВА

СЬОГОДНІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПІСТ 9 АВА

9 АВА — ОДНА З НАЙТРАУРНІШИХ ДАТ У ЄВРЕЙСЬКОМУ КАЛЕНДАРІ. ЗА ТРАДИЦІЄЮ ДЕНЬ 9 АВА ВВАЖАЄТЬСЯ ДАТОЮ РУЙНУВАННЯ ЯК ПЕРШОГО, ТАК І ДРУГОГО ХРАМУ В ЄРУСАЛИМІ. НА ЗГАДКУ ПРО ЦЕ БУЛО ВСТАНОВЛЕНО ПІСТ. ПРИЧОМУ 9 АВА — ОДИН ІЗ НАЙВАЖЧИХ ЄВРЕЙСЬКИХ ПОСТІВ. ТРИВАЄ ПОНАД ДОБУ, І ПОСТИТИ ЦЬОГО ДНЯ МАЮТЬ ВСІ: ХЛОПЧИКИ З 13 РОКІВ (ВІК БАР МІЦВИ), ДІВЧАТКА З 12 РОКІВ (ВІК БАТ МІЦВИ). ХВОРИМ, ВАГІТНИМ, ГОДУЮЧИМ ЖІНКАМ ТА ІНШИМ ЛЮДЯМ В ПОДІБНИХ ОБСТАВИНАХ СЛІД ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЯ З РАБИНОМ, ЩОБ ВІН ВИЗНАЧИВ, ЯК ЇМ ВАРТО ДОТРИМУВАТИСЬ ПОСТУ. НАВІТЬ ТОЙ, ХТО НЕ ПОСТУЄ ЗА ВКАЗІВКОЮ РАБИНА, ПОВИНЕН УТРИМУВАТИСЯ ВІД ВЖИВАННЯ СМАКОЛИКІВ ТА ЗАЙВОЇ ЇЖІ. Крім того, саме 9 Ава відбувалося багато сумних подій у єврейській історії — натяк на те, що цей день позначений печаткою жалоби згори. Нагадаємо, що у Кам'янському піст розпочинається сьогодні ввечері, 22 липня, о 20:32, а завершується 23 липня о 21:10. Увечері, після вечірньої молитви Маарів, євреї всього світу читатимуть сувій Ейха (пророка Іремії) про руйнування Єрусалима. Протягом усього часу посту забороняється їсти та пити, а також: Митися та приймати ванну, в тому числі чистити зуби. Користуватися будь-якою косметикою та парфумерією. Носити шкіряне взуття. Вступати в подружні стосунки. Вивчати Тору (крім уривків, пов’язаних із 9 Ава та трауром). До полудня не можна сидіти на стільці, тільки на низеньких ослінчиках. Не можна вимовляти привітання та дарувати подарунки. Необхідно уникати порожніх розмов і розважальних заходів. Дозволяється...

Напередодні 9-го Ава — вивчення законів про Храм

Напередодні 9-го Ава — вивчення законів про Храм

У цей особливий період, кульмінацією якого стає день жалоби 9 Ава — день руйнування Єрусалимського Храму — євреї всього світу приділяють особливу увагу темам, пов’язаним із Бейт-Амікдаш. Вивчення законів, описів і сенсів Храму в цей скорботний період — не просто траурне згадування минулого, а важливий крок на шляху до його майбутнього відновлення. У Мідраші Танхума сказано, що вивчення будови Храму прирівнюється до його будівництва. Ребе наголошував, що особливо в ці дні перед 9 Ава важливо не тільки оплакувати руйнування, а й «жити» майбутнім будівництвом — зміцнюючи віру, надію та знання про Храм і його служіння. Єрусалимський Храм Священний храм (Бейт-Амікдаш) був грандіозною спорудою, яка була центром іудаїзму, його найсвятішим місцем. Він стояв на вершині гори Морія в Єрусалимі. Наші предки приходили туди мінімум тричі на рік, щоб принести жертви та постати перед Б-гом. Перший Бейт-Амікдаш був збудований царем Шломо у 833 році до н. е. і зруйнований вавилонянами у 423 році до н. е. Другий Бейт-Амікдаш був завершений у 349 р. до н. е. євреями, які повернулися з перського вигнання, перебудований царем Іродом у 19 р. до н. е., але остаточно зруйнований римлянами у 69 р. н. е., після чого почався нинішній галут (вигнання). Майже 2000 років у Єрусалимі не було Святого Храму. Проте аксіомою єврейської віри є те, що Храм знову буде відновлено в Єрусалимі. Ар-Абаіт — Храмова гора За часів царя Шломо розміри Храмової гори становили 500 × 500 ліктів. На її територію вели п’ять...

Тижнева глава “Ваетханан”

Тижнева глава “Ваетханан”

Моше розповідає народу Ізраїлю, як він благав Вс-Вишнього дозволити йому увійти у Святу Землю, але Б-г йому відмовив, звелівши натомість зійти на гору і поглянути на Землю Ізраїлю. Продовжуючи "повторення Тори", Моше говорить про вихід з Єгипту і про Дарування Тори, позначаючи їх як безпрецедентні події в людській історії: "Чи траплялося колись щось, як це велике діло, чи чули подібне до нього? Чи чув народ голос Б-га, що говорив із середовища вогню, ... і залишився в живих? Тобі було явлено, щоб ти знав, що Г-сподь є Б-г, немає іншого, крім Нього!" Моше пророкує, що в майбутніх поколіннях народ відвернеться від Б-га, стане служити ідолам, його виженуть зі своєї землі та розкидають серед інших народів. Але там вони шукатимуть Б-га і повернуться до дотримання Його заповідей. Цей розділ також містить повторення Десяти Заповідей і фрагмент "Слухай, Ізраїлю!", що проголошує фундаментальні засади єврейської віри: принцип єдності Б-га ("Слухай, Ізраїлю: Г-сподь - Б-г наш, Г-сподь один!"), заповідь любові до Творця, наказ вивчати Його Тору, а також пов'язати "ці слова" у вигляді тфілін на руку й на голову та начеркати їх у мезузах, які укріплюють на одвірках...

ШАБАТ ХАЗОН

ШАБАТ ХАЗОН

2-3 Ава 5786 (16-17 липня 2026) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) для членів єврейської громади міста була організована видача і адресна доставка традиційних наборів для Шабату. В суботу напередодні посту 9-го Ава, у так звану «Суботу Бачення», незмінно читають главу «Дварім». Шабат Хазон має таку назву за першим словом Гафтари, яку читають у цю суботу: «Бачення Єшаягу, сина Амоца» (Єшаягу 1). На початку книги «Дварім» згадуються гріхи, якими в пустелі наші предки випробовували терпіння Вс-вишнього, викликаючи Його гнів. Назва «Шабат Бачення» має глибоке значення, яке раббі Леві-Іцхак із Бердичева виклав у такій притчі: «Одного разу батько пошив своєму синові гарний костюм. Але дитина знехтувала подарунком батька, і незабаром костюм перетворився на лахміття. Батько подарував дитині другий костюм, але й цей був зіпсований через недбалість дитини. Тоді батько пошив третій костюм. Але цього разу він не віддав його своєму синові. Час від часу, у особливі дні, він демонструє костюм дитині, пояснюючи, що, коли той навчиться по-справжньому цінувати подарунок, він його отримає. Це спонукає дитину виправляти свою поведінку, доки це не стане її другою натурою — і тоді вона буде гідна подарунка свого батька». У «Шабат Бачення», — каже раббі Леві-Іцхак, — кожному з нас показують візію Третього Храму так, що, перефразовуючи слова Талмуда, «хоча ми самі не бачимо, наші душі бачать». І це бачення викликає в нас глибокий відгук, навіть якщо ми явно...

Тижнева глава “Дварім”

Тижнева глава “Дварім”

Дварім (Промови) — п'ята й остання з книг Тори. У талмудичній літературі вона отримала назву Мішне Тора — Повторення Тори. У перший день місяця Шват (за 37 днів до своєї смерті) Моше починає повторення Тори синам Ізраїлю, що зібралися, згадуючи події, що трапилися, і ті закони, які було дано згори протягом їхніх сорокалітніх мандрівок, докоряючи народу за їхні гріхи й вади і закликаючи їх берегти Тору й дотримуватися її заповідей у тій землі, що її Б-г дає їм у вічне володіння, у яку вони прийдуть після смерті Моше. Моше згадує, як він призначив суддів і наглядачів, щоб полегшити свій тягар вершити суд над народом і навчати їх слова Б-жого; згадує подорож від Синаю через велику й страшну пустелю; згадує похід розвідників і відмову народу від Землі Обітованої, яка відбулася після цього, через що Вс-Вишній ухвалив, що все покоління Результату муситиме померти в пустелі. "Також і на мене, — каже Моше, — прогнівався Г-сподь через вас, сказавши: "І ти не прийдеш туди"". Моше також згадує нещодавні події: відмову народів Моава й Амона дозволити ізраїльтянам пройти через свої землі; війни з еморейськими царями Сихоном і Огом і розселення на їхніх землях колін Реувена й Гада та частини коліна Менаше; а також напуття своєму наступникові Єгошуа, який приведе народ до Святої Землі та очолить євреїв у битвах за її оволодіння: "Не лякайтеся їх, бо Г-сподь, Б-г ваш, Сам веде за вас...

Тижнева глава “Матот-Масей”

Тижнева глава “Матот-Масей”

Цього тижня читаються два розділи. На початку розділу «Матот» Моше пояснює закони обітниць і клятв, особливо, стосовно жінок: коли їхній батько або чоловік має право скасувати їхню клятву і коли не має. Потім починається війна проти мід'янитян. Ополчення з 12 тисяч осіб (по тисячі від кожного коліна) громить ворога, вбиває п'ятьох мід'янських царів, усіх чоловіків і чародія Білама, який намагався раніше проклясти євреїв. Моше засуджує командирів за те, що вони залишили в живих жінок, головних винуватиць аморальної поведінки синів Ізраїлю. Після підрахунку і розподілу військових трофеїв начальники тисяч і сотень повідомляють Моше про повну відсутність втрат серед ополченців. На знак подяки Б-гу і на спокуту своїх душ вони приносять у Шатер одкровення золоті вироби. Коліна Гада і Реувена просять дозволу залишитися в Заїорданьї, де є великі пасовища для їхньої численної худоби. Спочатку Моше відмовляє їм, боячись повторення гріха розвідників, але після того, як ті запевняють пророка у своєму твердому намірі вступити до Ерец-Ісроеля, брати активну участь у війнах з хананеями і лише потім повернутися на східний берег Йордану, він погоджується. У розділі «Масей» перераховуються 42 пункти, де народ Ізраїлю розташовувався табором під час мандрівок пустелею: з моменту Виходу і до останньої стоянки в степах Моава біля річки Йордан навпроти Землі Кнаан. Крім того, визначаються кордони Землі Обітованої, і призначаються міста-притулки як притулки і місця вигнання для тих, хто вчинив...

Піст 17 Тамуза

Піст 17 Тамуза

Протягом вісімсот тридцяти років над Єрусалимом височіла велична споруда, яка слугувала точкою дотику Землі та Неба. Ця споруда була настільки важливою у взаєминах людини з Б-гом, що дотримання двох третин усіх заповідей Тори залежить від існування Храму. Його руйнування є найбільшою трагедією в історії нашого народу, а його відновлення ознаменує прихід Спасіння — відновлення гармонії у світі, створеному Творцем, та гармонії між Ним і Його творінням. Три тижні на рік, у період «Бейн а-Мейцарім» («між тіснинами») — між постами 17 Тамуза та 9 Ава, ми сумуємо за зруйнованим Храмом та за вигнанням, фізичним і духовним, у якому ми досі перебуваємо. У різні епохи 17 Тамуза сталося п’ять лих: були розбиті скрижалі, отримані Моше на горі Синай; припинилися щоденні жертвоприношення в Єрусалимському Храмі; були зруйновані ділянки фортечної стіни навколо Єрусалима; Апустмус — командир римського окупаційного гарнізону публічно спалив сувій Тори; у Святому Храмі було встановлено ідола. Перша з цих подій сталася у 2448 році від створення світу, у рік Виходу. Через три місяці після визволення синів Ізраїлю з єгипетського рабства та лише через сорок днів після отримання Тори на горі Синай вони виготовили золотого тельця, вчинивши тим самим тяжкий гріх ідолопоклонства. Моше спустився з гори Синай зі скрижалями, на яких Б-г написав десять Заповідей, і, побачивши лите зображення тельця, розбив скрижалі. З великими труднощами Моше вдалося випросити у Б-га прощення для єврейського народу, але...

buttons