Історія хасидизму

Піст 17 Тамуза

Піст 17 Тамуза

Протягом вісімсот тридцяти років над Єрусалимом височіла велична споруда, яка слугувала точкою дотику Землі та Неба. Ця споруда була настільки важливою у взаєминах людини з Б-гом, що дотримання двох третин усіх заповідей Тори залежить від існування Храму. Його руйнування є найбільшою трагедією в історії нашого народу, а його відновлення ознаменує прихід Спасіння — відновлення гармонії у світі, створеному Творцем, та гармонії між Ним і Його творінням. Три тижні на рік, у період «Бейн а-Мейцарім» («між тіснинами») — між постами 17 Тамуза та 9 Ава, ми сумуємо за зруйнованим Храмом та за вигнанням, фізичним і духовним, у якому ми досі перебуваємо. У різні епохи 17 Тамуза сталося п’ять лих: були розбиті скрижалі, отримані Моше на горі Синай; припинилися щоденні жертвоприношення в Єрусалимському Храмі; були зруйновані ділянки фортечної стіни навколо Єрусалима; Апустмус — командир римського окупаційного гарнізону публічно спалив сувій Тори; у Святому Храмі було встановлено ідола. Перша з цих подій сталася у 2448 році від створення світу, у рік Виходу. Через три місяці після визволення синів Ізраїлю з єгипетського рабства та лише через сорок днів після отримання Тори на горі Синай вони виготовили золотого тельця, вчинивши тим самим тяжкий гріх ідолопоклонства. Моше спустився з гори Синай зі скрижалями, на яких Б-г написав десять Заповідей, і, побачивши лите зображення тельця, розбив скрижалі. З великими труднощами Моше вдалося випросити у Б-га прощення для єврейського народу, але...

Свято Геули Ребе Раяца

Свято Геули Ребе Раяца

12-13 Тамуза 5786 (27-28 червня 2026) євреї всього світу відзначають річницю Визволення шостого очільника руху ХаБаД Ребе Раяца і, водночас, — 146-у річницю від дня його народження. Раббі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон очолив рух ХаБаД у 5680 році (1920). Його час припав на період комуністичного атеїзму, ворожого до будь-яких проявів віри. Коли чимало лідерів вірили, що збереження єврейства можливе лише шляхом компромісу, поступок або відступу, Ребе Раяц проголосив курс наступу єврейського духу. Він засновував нові школи, готував викладачів, організовував підпільні громади, розповсюджував знання про Тору та заохочував дотримання заповідей — попри загрозу життю. 15 Сівана 5687 року (1927) його заарештували і винесли смертний вирок. Коли про це дізнався Ребе і всі хасиди, вони зробили все можливе і неможливе, щоб пом'якшити це покарання. І, слава Б-гу, їм це вдалося: смертний вирок замінили на 10 років заслання на Соловки. Але Ребе продовжив працювати над пом'якшенням вироку, і незабаром заслання на Соловки замінили трьома роками перебування у Костромі. 3 Тамуза Ребе Раяц вийшов із в’язниці та вирушив у заслання. Та сталося диво: 12 числа місяця Тамуз, у день його 47-річчя, раббі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон був остаточно звільнений. Ця подія значною мірою визначила історію євреїв не лише Радянського Союзу, а й усього світу. Це дивовижне спасіння показало, що ОГПУ та Євсекція ВКП(б) не всесильні, і що навіть ці грізні установи змушені відступити перед силою єврейського духу, перед втручанням...

3 Тамуза — День Ребе

3 Тамуза — День Ребе

ТРЕТЬОГО ТАМУЗА СВІТ ВІДЗНАЧАЄ 32-у РІЧНИЦЮ З ТОГО ДНЯ, КОЛИ ДУША ВЕЛИКОГО ПРАВЕДНИКА, ОЧІЛЬНИКА НАШОГО ПОКОЛІННЯ, СЬОМОГО ЛЮБАВИЧСЬКОГО РЕБЕ ПОКИНУЛА МАТЕРІАЛЬНИЙ СВІТ. У всіх громадах ХаБаДа по всьому світу цього дня відбуваються спеціальні заходи – уроки, заняття, фарбренгени, кінуси. До цього дня заведено писати Ребе лист "підьон нефеш" із проханням про благословення, яке буде потім розміщено на його оель. Рабі Менахем Шнеєрсон мав неповторну єврейську індивідуальність. Часто послідовники і шанувальники в усьому світі називають його "той самий ребе". Він випромінював надію, енергію та мужність за часів загального сум'яття, безвиході та відчаю. Видатна проникливість Ребе, гуманітарний і світовий досвід, співчуття до інших, лідерські навички та мудрість зробили його легендою за життя і завоювали йому захоплення, повагу та благоговіння всіх, кому доводилося його знати. Нині опубліковано понад 200 томів його бесід, писань, кореспонденції та відповідей. Всеосяжні знання Ребе в усіх сферах інтелектуального життя, аж до медицини і математики, вражають уяву. Однак, незважаючи на всю вченість, Ребе постійно продовжував вчитися, він наполягав, що інтелект має бути використаний для справ і тільки для добрих справ. Вчення Ребе являє собою цілковиту скарбницю мудрості рабинських, талмудичних, каббалістичних і хасидських учень, що дає натхнення і відображає надзвичайну глибину – здатність проникнути в суть людської психіки. Можливо, що його слава як керівника і новатора в поширенні...

Другого Іяра – 192-а річниця з дня народження Ребе Маараша

Другого Іяра – 192-а річниця з дня народження Ребе Маараша

З настанням 2 Іяра відзначається 192-а річниця з дня народження четвертого очільника Любавицького руху – рабина Шмуеля, відомого також як Ребе Маараш. Він був сьомим сином третього Ребе ХаБаД – рабина Менахема-Менделя, Цемах-Цедека. Друге іяра – це день лічби Омеру «Тіферет ше-б-Тіферет» («пишність у пишності»), адже Тора заповідала рахувати сім тижнів від закінчення першого дня Песаху до свята Шавуот, і кожен з цих тижнів відповідає одній з семи сфірот – атрибутів Творця: перший – Хесед (Милість), другий – Гвура (Сила або Суд), а третій – Тіферет (Краса, Велич). Сім днів кожного тижня – це шість комбінацій сфіри тижня з рештою шістьма, а сьомий – це сама ця сфіра у її «чистому вигляді». Таким чином, третій день третього тижня – це Тіферет ше-б-Тіферет, тобто «пишність пишноти», суть краси. В історії ХаБаД є розповідь про народження Ребе Маараша. Його батько, Ребе Цемах-Цедек, придбав у Любавичах земельну ділянку, щоб збудувати на ній великий дім – «Бейт га-мідраш», єшиву. Це було невдовзі після великої пожежі в містечку, і розповідають, що міський голова Любавичив, пан Любомирський, дав розпорядження своєму управителю надати Ребе з його лісу все необхідне для будівництва – безкоштовно. Новосілля Ребе Цемах-Цедек призначив на свято Шавуот, але його дружина, ребецн Хая-Мушка, побажала народити в новому домі. Коли почалися перейми, вона вирушила туди. У новому помешканні, яке ще не використовувалося, лежав пасхальний посуд, а серед нього – дерев’яна лавка, на якій просіювали...

Рош Ходеш місяця Іяр

Рош Ходеш місяця Іяр

Сьогодні - перший день Рош Ходеш місяця Іяр. Його новомісяччя завжди триває два дні, адже місяць Нісан, що передує йому, завжди є повним, тобто складається з тридцяти днів, і тридцятий день Нісана стає першим днем новомісяччя Іяра. Сам же Іяр завжди неповний і триває двадцять дев’ять днів. Вважається, що саме в Іярі найкраще виліковуються хвороби, ніж в інші місяці, оскільки в Іярі євреї, які вийшли з Єгипту, почали отримувати ман. Місяцю Іяр відповідає сузір’я Тельця (на івриті – Бика), тварини, що харчується травою. В Ерец Ісраель Іяр – останній місяць року, коли бик може досхочу наїстися трави в полі, бо далі стає надто спекотно, і трава вигоряє (гарні газони та галявини в будь-яку пору року в сучасному Ізраїлі – результат великої людської праці та успіхів сучасних технологій). Першого Іяра в єврейській історії відбулося безліч важливих подій – саме 1 Іяра цар Соломон почав будувати перший Єрусалимський Храм, як сказано: “І було, в чотириста вісімдесятому році після Виходу синів Ізраїлю із землі єгипетської, в четвертий рік царювання Шломо над Ізраїлем, у місяці Зів, другому місяці, почав він будувати дім Г-спода” (Млахім I, 6:1). Цього ж дня через багато років, як розповідається в Книзі Езри, керівники єврейського народу, які повернулися з вавилонського вигнання, взялися за відбудову Єрусалимського Храму: “А на другий рік, на другий місяць після приходу до Єрусалима… Зрубавель бен Шалтіель, і Єшуа бен Йоцадак, і решта їхніх братів… розпочали будівництво, а левитів...

18 Нісана — день народження рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона

18 Нісана — день народження рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона

18 Нісана 5786 (5 квітня 2026) — 148 років з дня народження рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона. Раббі Леві-Іцхак Шнеєрсон - прямий нащадок знаменитого Цемах-Цедека та батько сьомого Любавичського ребе Менахема Мендла Шнеєрсона. З 1909 по 1939 рік очолював єврейську громаду Катеринослава (м.Дніпро). Рабі здобув величезний авторитет, до нього зверталися за порадою навіть за межами міста. Його феноменальна пам’ять, розум і знання виділяли його серед сучасників. Він писав глибокі коментарі до Тори, багато з яких були знищені під час репресій та Другої світової війни. Незважаючи на антирелігійну політику СРСР, р. Леві-Іцхак відкрито захищав права єврейських громад, за що в 1939 році був заарештований НКВС. Його заслали до Казахстану, де він провів останні роки життя. Рабі Леві-Леві-Іцхак Шнеєрсон покинув матеріальний світ 20 Ава 5704 (1944)...

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

ПОСЛАННЯ РЕБЕ (“МІХТАВ КЛАЛІ” – ДОСЛ. “ЗАГАЛЬНИЙ ЛИСТ”) – ЛИСТ, У ЯКОМУ РЕБЕ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Подібні звернення Ребе писав зазвичай до єврейських свят і пам’ятних дат. У них пояснюються важливі ідеї того чи іншого свята, актуальні для кожного єврея особисто і для всього народу загалом. Послання Ребе зазвичай писали їдишем і потім перекладали івритом. Вони друкувалися в багатьох газетах у США та Ізраїлі.

Прийдешня Субота носить титул «Великої» – «Шабат а-Гадоль»

Прийдешня Субота носить титул «Великої» – «Шабат а-Гадоль»

Шабат, який починається ввечері 27 березня, має особливий статус в єврейській традиції – ця субота названа «Великою», або, святою мовою, «Шабат а-Гадоль», і саме вона відкриває святкування Визволення, Виходу з рабства. Перша «Велика Субота» відбулася за кілька днів до Виходу євреїв з Єгипту. Того року вона припала на 7-ме число місяця Нісан. На початку нісана Вс-вишній наказав євреям: «Десятого дня цього місяця нехай візьме собі кожен по ягняті на родину… І нехай буде воно у вас збережене до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай заріже його вся громада Ізраїлю» (Шмот, 12). Ось що сказано в «Сефер га-пардес», книзі, згідно з традицією, написаній великим Раші (р. Шломо Іцхак): «Цього дня, десятого Нісана, у суботу, що передувала визволенню, євреї обрали собі ягня для пасхального жертвоприношення. Вони сказали собі: “Ось, зараз ми принесемо в жертву ідола, якому поклоняються єгиптяни, і ті не наважаться напасти на нас”. Вс-вишній сказав їм: “Ви побачите зараз чудо, яке Я вчиню для вас. Виберіть кожен собі ягня і тримайте його при собі до чотирнадцятого Нісана”». Коли єгиптяни побачили, що роблять євреї, вони спробували помститися за свого ідола, проте їх негайно вразили страшні хвороби, вони корчилися в жахливих муках і не могли завдати шкоди євреям. Оскільки цього дня Вс-вишній вчинив чудеса для Ізраїлю, субота перед Песахом була названа Великою суботою. Так навчав рабі Авраам, нехай райський сад буде його уделом». Ця заповідь – приготувати ягня за чотири дні до...

11 Нісана — День народження Любавичського Ребе

11 Нісана — День народження Любавичського Ребе

ЛЮБАВИЧСЬКИЙ РЕБЕ, РАБІ МЕНАХЕМ-МЕНДЕЛ ШНЕЕРСОН, ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ФЕНОМЕНАЛЬНИМ ЄВРЕЙСЬКИМ ДУХОВНИМ ЛІДЕРОМ І МИСЛИТЕЛЕМ З ТИХ, ХТО ЖИВ ЗА НЕДАВНІХ ЧАСІВ. СОТНІ ТОМІВ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ТИСЯЧІ ПОСЛАНЦІВ ПО ВСЬОМУ СВІТУ, ЩО НЕСУТЬ ПОБРАТИМАМ СВІТЛО ЙОГО ВЧЕННЯ, СОТНІ ТИСЯЧ ПОСЛІДОВНИКІВ, МІЛЬЙОНИ ПРИХИЛЬНИКІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, ДЛЯ ЯКИХ ВІН — РЕБЕ. Учитель, Наставник, Лідер і приклад для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв. Ребе народився 11 Нісана 5662 року (18 квітня 1902) у місті Миколаєві. Його батько раббі Леві-Іцхок Шнеєрсон був одним із найвідоміших рабинів Росії того часу. Вчений, що володіє глибокими знаннями в Талмуді, єврейському законі, хасидській думці, став непримиренним противником нових вітрів, принесених більшовиками. Його дружина Хана, донька миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського, була однодумницею і вірним другом свого чоловіка. Хлопчика, першу дитину в сім’ї, назвали на честь прадідуся, рабі Менахема-Мендла, третього Любавичського Ребе, широко відомого в єврейських колах своєю галахічною працею “Цемах Цедек”. Знаменитий родич батька Любавичський Ребе раббі Рашаб забезпечив батьків дитини серією вказівок. Наприклад, мати здійснювала ритуальні обмивання рук “нетілат ядаім” перед кожним годуванням немовляти. Коли Менахему-Мендлу було п’ять років, батьки змушені були забрати його з хедера у зв’язку з його надзвичайними успіхами в навчанні і найняти йому вчителів для...

Йорцайт Ребе Рашаба

Йорцайт Ребе Рашаба

Сьогодні, 2 Нісана, виповнюється 106 років від дня відходу з матеріального світу Ребе Рашаба, П’ятого Любавицького Ребе, рабі Шолом-Дов-Бера Шнеєрсона. Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували...

buttons