Протягом усього місяця Елул у всіх синагогах світу сурмлять у шофар після завершення ранкової молитви Шахарит. Також сурмлення проводять і в інших місцях та в інший час, бо важливо, щоб кожен єврей почув цей звук і згадав про Рош А Шана, що наближається.
У Кам’янському сурминня в шофар проводиться наприкінці кожної молитви. Цю почесну місію взяли на себе реб Леві Стамблер, Головний рабин міста, Йосеф Біньомін Кушнір та Нохум Сімха Лейтанс.
У суботу в шофар не сурмлять!
На відміну від заповіді сурминня в Рош А Шана, сурминня в місяць Елул є звичаєм, покликаним підготувати нас до Дня Суду і спонукати нас зробити Тшуву.
Мудреці казали: «Звуки Шофара пробуджують до тшуви». Тому заведено сурмити в шофар після ранкової молитви, починаючи з другого дня новомісяччя Елул і закінчуючи днем, що передує передодню Рош А Шана. Напередодні Рош А Шана в шофар не сурмлять, щоб відокремити сурмлення, яке стосується заповіді – в Рош А Шана, від сурмлінь місяця Елул, які є лише звичаєм.
Звуки шофара бувають трьох видів:
- Ткіа – протяжний, безперервний звук, що різко обривається;
- Шварим – три звуки, розділені короткими інтервалами;
- Труа – дев’ять коротких звуків;
- Довгий звук ткія, носить назву Ткія гдола.
Звук шофара дуже важливий у єврейській традиції. Коли Моше в Рош Ходеш місяця Елул піднявся на гору Синай, щоб отримати там нові скрижалі Заповіту, євреї у своєму таборі сурмили в шофар. На згадку про це євреї і сурмлять у шофар від початку Елулу – щоб нагадати про те, як Моше піднімався до Вс-вишнього, і підтвердити ще раз, що Ізраїль покаявся в гріху створення «золотого тельця» та викорінив, спокутував його, і тому Вс-вишній у Своїй милості і дав йому нові скрижалі після спливу сорока днів. Це нагадування має пробуджувати в кожному євреї прагнення до тшуви – каяття і повернення до Вс-вишнього.
Сурмлять у шофар після завершення ранкової молитви, бо Моше, свого часу, піднявся на гору рано вранці.
Незважаючи на те, що покаятися і повернутися до Вс-Вишнього можна будь-якої миті, дні Елула підходять для цього більше, ніж інші дні року – у ці дні Вс-Вишній приймає наше каяття з більшою готовністю. Адже в Елулу на Небесах пробуджуються прощення і милосердя, і там легше приймають наше каяття.
Люди, які з особливою ретельністю виконують заповіді Тори, зазвичай саме цього місяця перевіряють кошерність тфілінів і мезуз у своїх домівках, так само як і інших предметів, пов’язаних із виконанням заповідей. Усе, що потребує виправлення, негайно виправляють.
Від початку Елула і до завершення Йом Кіпура заведено вітати одне одного й бажати отримати в день Суду гарний запис «Кітіва вехатіма това!» і солодкого та гарного року «Шана това уметука!». Як кількість, так і щирість отриманих кожною людиною побажань враховується під час визначення її долі на майбутній рік, тож слід вимовляти ці фрази не як формальність, а з глибоким почуттям, саме як особисте бажання, як заклик і прохання.
Той, хто пише в цьому місяці лист, повинен на початку або наприкінці його вказати, що він бажає адресату знайти милість і благословення Небес, щоб він був виправданий у День Суду, благополучно вписаний у Книгу Життя й удостоївся остаточного підпису, який виправдовує.
