8-9 Нісана 5786 (26-27 березня 2026) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) членам єврейської громади міста було організовано видачу та адресну доставку традиційних шабатніх наборів. Напередодні Песаху до наборів було додано друковану продукцію з детальними роз'ясненнями щодо правильної підготовки до свята. Запалювання свічок у Кам'янському: п'ятниця о 17:46, вихід — субота о 18:53. Мирної Суботи! Шабат Шалом!
5 Нісана 5786 (23 березня 2026) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) для жінок-учасниць Міжнародного освітнього проєкту “Колель Тора” ребецн Діна Стамблер провела духовний урок за книгою “Танія”.
Сьогодні, 2 Нісана, виповнюється 106 років від дня відходу з матеріального світу Ребе Рашаба, П’ятого Любавицького Ребе, рабі Шолом-Дов-Бера Шнеєрсона. Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували...
Єврейська громада вітає Натана Ореховського із Днем народження! Бажаємо міцного здоров'я, успіхів, і нехай будуть завжди щастя і радість у його оселі. До 120 як до 20! Мазл Тов!
Музейна колекція раритетів із єврейських родин Кам’янського-Дніпродзержинська час від часу поповнюється новими “родзинками”. І кожного разу ми сердечно дякуємо дарувальникам, що зберегли безцінні речі та поділилися із нами не лише предметами єврейського побуту, а й цікавими історіями родин. Цього разу до нас потрапила ось така унікальна вишита мовою іврит накидка для маци (на фото). Вона зберігалась у родині Бессарабових і належала їхньому діду, який був чоботарем у місті Тараща Київської області. Достеменно невідомо, коли і чому родина переїхала до Кам'янського. Та, напевно, чимало городян пам'ятають Ріту Мойсеївну Бессарабову - дитячого стоматолога, яка тривалий час пропрацювала у поліклініці на вулиці Спортивній. А зберегла цю накидку однокурсниця доньки Ріти Мойсеївни - Олени Федорівни Бессарабової на ім'я пані Марія Журавель. І з детальним супровідним листом передала до музею історії та культури єврейського народу “А Ідише Нешуме” (“Єврейська душа”), який вже понад два роки працює у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське). І ось тут з'ясувалося, наскільки, як-то кажуть, тісний цей світ. Адже родину Бессарабових дуже добре знає директорка музею Ліза Белинська! А залишені у супровідному листі контакти дозволили дізнатись подробиці історії унікальної вишитої власноруч накидки для маци. Трохи більше двох тижнів залишається до великого єврейського свята Песах. Саме у дні свята прийнято вживати мацу замість звичайного квасного хліба. Тож...
23-24 Адара 5786 (12-13 березня 2026) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбулась видача та адресна доставка традиційних шабатніх наборів членам єврейської громади міста. Запалювання свічок у Кам'янському: п'ятниця о 17:26, вихід — субота о 18:31. Мирної Суботи! Шабат Шалом!
16-17 Адара 5786 (5-6 березня 2026) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбулась видача та адресна доставка традиційних шабатніх наборів членам єврейської громади міста. Запалювання свічок у Кам'янському: п'ятниця о 17:15, вихід — субота о 18:21. Мирної Суботи! Шабат Шалом!
14-15 Адара 5786 студенти єшиви, учні та вчителі ліцею "Бейт Менахем Любавич", благодійного фонду "Бейт Барух" і синагоги "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), під керівництвом та за ініціативи Головного рабина міста реб Леві і ребецн Діни Стамблер, відвідали домівки людей похилого віку (мівцоїм), щоб привітати їх з веселим святом Пурім. У яскравих пурімських костюмах, з гарним настроєм вони несли душевне тепло, разом прочитали молитву, передали подарунки, поділилися радістю найвеселішого свята. Хаг Пурім Самеах!
ПУРІМ ШУШАН ПУРІМ 14-15 АДАРА — ЦЕ СВЯТО ПОРЯТУНКУ ЄВРЕЇВ ВІД РУК ВОРОГІВ ЗА ЧАСІВ ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ АХАШВЕРОША (АРТАКСЕРКСА), СВЯТО ПОРЯТУНКУ ВІД ЛИХОДІЯ АМАНА, ЯКИЙ ЗАДУМАВ ЗНИЩИТИ ВЕСЬ ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОД. Історія свята У 355 році до н.е. Аман – верховний сановник при дворі Ахашвероша домігся від царя ухвалення указу про повне винищення всіх євреїв в імперії. Стараннями ж духовного лідера євреїв Мордехая і його племінниці Естер, яка, зберігаючи в таємниці своє походження, стала дружиною царя, плани Амана було зірвано, а сам він загинув разом з іншими недругами євреїв. День, призначений для знищення євреїв, перетворився на день їхньої перемоги над ворогами і відзначається як веселе свято. Дні Пуріма Дні 14 і 15 Адара – два дні Пуріма. Сувій Естер говорить: “Євреї в Шушані п’ятнадцятий день зробили днем свята. Євреї ж сільські встановили святом 14 Адара”. У наш час “Шушанський Пурім”, тобто 15 Адара, святкують, окрім Шушана, у найдревніших містах Землі Ізраїлю (зокрема, в Єрусалимі), у решті ж місць Пурім святкують тільки 14 Адара (24 березня 2024 року). Святкування Пуріма Чотири основні заповіді Пуріма: Читання Сувою Естер Бенкет і веселощі Посилання частування (“мішлоах манот”, “шалахмонес”) Пожертвування бідним Мудреці також встановили, що в Пурім слід читати уривок із книги Вихід, що починається словами “І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідімі”, а також, що в усіх молитвах цього дня слід читати вставку, яка містить слова подяки за чудеса: “Аль анісім”. Ось текст...
У Кам’янському Піст Естер (2 березня 2026): початок — 4:44; вихід — 17:59. Як відомо, день посту, званого “Піст Естер”, введено на честь триденного посту, оголошеного царицею Естер за часів царя Ахашвероша (Атаксеркса), коли розгорталися події, описані в Мегілат Естер. Знаменитий кодекс єврейських практичних законів “Кіцур шулхан Арух” (у главі 141-й – “Закони читання Мегіли”) про цей звичай говорить так: “У дні Мордехая і Естер зібралися євреї разом тринадцятого числа місяця Адар, щоб захистити свої життя і помститися своїм ворогам, і повинні вони були просити милості у Б-га, хай буде благословенне Його ім’я, щоб Він допоміг їм. І, як ми знаємо, євреї, коли мали воювати, постили, щоб Б-г допоміг їм. І також учитель наш Моше, нехай буде мир на ньому, у день, коли євреї воювали з Амалекітянами, постився. А якщо так, то, зрозуміло, і в дні Мордехая та Естер євреї тринадцятого Адара постили; і тому всі євреї прийняли на себе обов’язок влаштовувати в цей день громадський піст, який назвали “постом Естер”, щоб нагадувати собі, що Творець, нехай благословенне Його ім’я, бачить і чує молитву кожного в годину його лиха, якщо він поститиме й повернеться до служіння Б-гу всім серцем, як зробили батьки наші в ті дні. Проте цей піст не такий обов’язковий, як чотири громадські пости, згадані в Писанні (див. главу 121); і тому можна дозволяти не постити цього дня тим, кому це необхідно, наприклад, вагітним і жінкам, які годують груддю, або навіть тим, у кого трохи болять очі, – якщо вони...
