Протягом усього місяця Елул у всіх синагогах світу сурмлять у шофар після завершення ранкової молитви Шахарит. У Кам’янському сурминня в шофар проводиться наприкінці кожної молитви, адже важливо, щоб кожен єврей почув цей звук і згадав про Рош аШана, що наближається. На відміну від заповіді сурминня в Рош аШана, сурминня в місяць Елул є звичаєм, покликаним підготувати нас до Дня Суду і спонукати нас зробити Тшуву. Мудреці казали: «Звуки Шофара пробуджують до тшуви». Тому заведено сурмити в шофар після ранкової молитви, починаючи з другого дня новомісяччя Елул і закінчуючи днем, що передує Рош аШана. Напередодні Рош аШана в шофар не сурмлять, щоб відокремити сурминня, яке стосується заповіді – в Рош аШана, від сурмлінь місяця Елул, які є лише звичаєм. Звуки шофара бувають трьох видів: Ткіа – протяжний, безперервний звук, що різко обривається; Шварим – три звуки, розділені короткими інтервалами; Труа – дев’ять коротких звуків; Довгий звук ткія, носить назву Ткія гдола. Звук шофара дуже важливий у єврейській традиції. Коли Моше в Рош Ходеш місяця Елул піднявся на гору Синай, щоб отримати там нові скрижалі Заповіту, євреї у своєму таборі сурмили в шофар. На згадку про це євреї і сурмлять у шофар від початку Елулу – щоб нагадати про те, як Моше піднімався до Вс-вишнього, і підтвердити ще раз, що Ізраїль покаявся в гріху створення «золотого тельця» та викорінив, спокутував його, і тому Вс-вишній у Своїй милості і дав йому нові скрижалі після спливу сорока днів. Це нагадування має...
