Хасидізм

Елул — слухаємо шофар щодня!

Елул — слухаємо шофар щодня!

Протягом усього місяця Елул у всіх синагогах світу сурмлять у шофар після завершення ранкової молитви Шахарит. У Кам’янському сурминня в шофар проводиться наприкінці кожної молитви, адже важливо, щоб кожен єврей почув цей звук і згадав про Рош аШана, що наближається. На відміну від заповіді сурминня в Рош аШана, сурминня в місяць Елул є звичаєм, покликаним підготувати нас до Дня Суду і спонукати нас зробити Тшуву. Мудреці казали: «Звуки Шофара пробуджують до тшуви». Тому заведено сурмити в шофар після ранкової молитви, починаючи з другого дня новомісяччя Елул і закінчуючи днем, що передує Рош аШана. Напередодні Рош аШана в шофар не сурмлять, щоб відокремити сурминня, яке стосується заповіді – в Рош аШана, від сурмлінь місяця Елул, які є лише звичаєм. Звуки шофара бувають трьох видів: Ткіа – протяжний, безперервний звук, що різко обривається; Шварим – три звуки, розділені короткими інтервалами; Труа – дев’ять коротких звуків; Довгий звук ткія, носить назву Ткія гдола. Звук шофара дуже важливий у єврейській традиції. Коли Моше в Рош Ходеш місяця Елул піднявся на гору Синай, щоб отримати там нові скрижалі Заповіту, євреї у своєму таборі сурмили в шофар. На згадку про це євреї і сурмлять у шофар від початку Елулу – щоб нагадати про те, як Моше піднімався до Вс-вишнього, і підтвердити ще раз, що Ізраїль покаявся в гріху створення «золотого тельця» та викорінив, спокутував його, і тому Вс-вишній у Своїй милості і дав йому нові скрижалі після спливу сорока днів. Це нагадування має...

Рош Ходеш місяця Елул

Рош Ходеш місяця Елул

Вчора ввечері розпочався Рош Ходеш місяця Елул, який триватиме два дні, 24-го і 25-го серпня. Новомісяччя Елула завжди триває два дні. Перший з них – це 30-й день Ава, який завжди є повним місяцем. Сам Елул – це завжди неповний місяць, він триває 29 днів. Елул – шостий місяць року, якщо рахувати місяці згідно з єврейським звичаєм – від Нісана, як сказано в Торі: «Цей місяць для вас – початок місяців, перший він для вас з місяців року» (Шмот 12:1). Якщо ж відраховувати місяці від Тишрей, Елул – останній місяць року. Слід зазначити, що в арамейській мові слово Елул має те саме коріння, що й слово, яке означає пошук або уважне вивчення чого-небудь. Так, наприклад, слова Тори: «Щоб вони вивчили землю Кнаана» (Бемідбар, 13,1), перекладаються на арамейську мову фразою, де слову «вивчили» відповідає слово віалелун. Адже в тому і полягає призначення місяця Елул, що в дні його ми вдивляємося у вчинки, скоєні протягом року, згадуємо всі свої гріхи – щоб викорінити їх зі свого серця і повернутися до Всевишнього. Перші літери слів Шир га-ширім – «Я належу коханому моєму, і коханий мій належить мені» – на івриті утворюють слово «Елул». Адже саме в цьому місяці єврейський народ зміцнюється в каятті в гріхах і наближається до свого коханого – Всевишнього. І сам Він простягає йому руку і наближає його до Себе. Всі чотири (в оригіналі) слова цієї фрази закінчуються на літеру י (іуд). Чотирикратна гематрія літери іуд дорівнює сорока, що відповідає сорока дням, призначеним для каяття – дням...

15 Ава — єврейський “День закоханих”

15 Ава — єврейський “День закоханих”

Сьогодні ввечері заступає 15 день місяця Ав, про який сказано у Вавилонському Талмуді (трактат Тааніт): «Не було свят у євреїв, подібних до 15 Ава та Йом Кіпуру». 15 Ава – це перший святковий день, що настає після страшного і скорботного дня 9 Ава, бо 15 число кожного місяця завжди особливий день, бо це – день повного місяця. П’ятнадцяте Ава (2025 р. випадає на 9 серпня), безсумнівно, найзагадковіший день єврейського календаря. Якщо заглянути в Шулхан Арух (звід єврейського закону), то в ньому не знайти згадки про які-небудь ритуали цього дня, крім лише того, що в молитвах в цей день не вимовляється таханун (покаяна молитва), як і в інші святкові дні, а також що починаючи з 15-го року. а “ніч створена для навчання”. Крім того, Талмуд розповідає, що багато років тому п’ятнадцятого Ава “єрусалимські дівчата виходили танцювати у виноградники” і що “кожний, хто був неодружений, йшов туди”, щоб обрати собі наречену. І цей день Талмуд називає найбільшим святом року поряд із Йом-Кіпуром, відвівши останньому почесне друге місце! Насправді, 15 Ава не може не бути загадкою. Випадаючи на повний місяць трагічного місяця Ав, він є святом майбутнього Визволення, і, отже, днем, чия суть за визначенням непізнана для нас, поки що не звільнених… Минулого з цим днем були пов’язані красиві звичаї, наприклад, 15 Ава дочки Ізраїлю виходили танцювати у виноградники. Сказано в Талмуді, що абсолютно всі дівчата виходили у позичених білих сукнях. Обов’язковою умовою було – щоб сукня була позичена в...

ПІСТ 9 АВА — ЖАЛОБА ПРО РУЙНУВАННЯ ХРАМУ

ПІСТ 9 АВА — ЖАЛОБА ПРО РУЙНУВАННЯ ХРАМУ

9 АВА — ОДНА З НАЙТРАУРНІШИХ ДАТ У ЄВРЕЙСЬКОМУ КАЛЕНДАРІ. ЗА ТРАДИЦІЄЮ ДЕНЬ 9 АВА ВВАЖАЄТЬСЯ ДАТОЮ РУЙНУВАННЯ ЯК ПЕРШОГО, ТАК І ДРУГОГО ХРАМУ В ЄРУСАЛИМІ. НА ЗГАДКУ ПРО ЦЕ БУЛО ВСТАНОВЛЕНО ПІСТ. ПРИЧОМУ 9 АВА — ОДИН ІЗ НАЙВАЖЧИХ ЄВРЕЙСЬКИХ ПОСТІВ: ТРИВАЄ ПОНАД ДОБУ, І ПОСТИТИ ЦЬОГО ДНЯ МАЮТЬ МАЙЖЕ ВСІ, КРІМ ДІТЕЙ, ХВОРИХ ТА — ІНОДІ — ВАГІТНИХ І ЖІНОК, ЩО ГОДУЮТЬ ГРУДДЮ. КРІМ ТОГО, САМЕ 9 АВА ВІДБУВАЛОСЯ БАГАТО СУМНИХ ПОДІЙ У ЄВРЕЙСЬКІЙ ІСТОРІЇ — НАТЯК НА ТЕ, ЩО ДЕНЬ ПОСТУ 9 АВА ПОЗНАЧЕНИЙ ПЕЧАТКОЮ ЖАЛОБИ ЗГОРИ. З настанням місяця Ав набувають чинності додаткові закони, пов'язані зі скорботою про руйнування Храму, і веселощі ще більше зменшують. Усі тяжби з неєвреєм, якщо це можливо, бажано перенести на час після 9 Ава. Ці закони також мають силу і в сам день 9 Ава, а деякі з них залишаються актуальними аж до 10 Ава. Тому, як введення в закони посту 9 Ава, скажемо коротко і про ті обмеження, які вводяться вже з новомісяччя Ава: Закони, що стосуються вина і виноградного соку (у випадку, коли їх п'ють виключно заради задоволення, а не в ім'я заповіді і не під час святкових трапез); Закони, що стосуються м'яса і м'ясних страв у буденних трапезах; Спів під час святкових трапез; Посадка дерев і квітів; Купівля, знімання, ремонт житла; Купівля, пошиття, ремонт одягу; Прання і прасування одягу; Купання; Стрижка нігтів. 9-те Ава Взуття 9-го Ава заборонено ходити в шкіряному взутті. Користуються гумовим або матер'яним взуттям (той, хто доторкнувся рукою до такого взуття, як і до...

Піст 17 Тамуза

Піст 17 Тамуза

Сімнадцяте Тамуза - один із чотирьох постів, встановлених у пам'ять про руйнування Храму, поряд із постом Гедалії (3 Тишрей), Десятим Тевету і Дев'ятим Ава. 10 Тевета вавилонський цар Невухаднецар почав облогу Єрусалима, 17 Тамуза його солдати проломили міський мур, а трьома тижнями пізніше, 9 Ава, настала трагічна розв'язка подій: було підпалено Храм. В історії єврейського народу 17 Тамуза - день лиха. У Талмуді, в трактаті Тааніт, перераховуються п'ять лих, що трапилися цього дня: Моше-рабейну розбив Скрижалі заповіту, побачивши золотого тільця, зробленого нашими предками в пустелі; Під час облоги Єрусалима (згідно з Рамбамом, перед руйнуванням Першого Храму) цього дня припинилося принесення щоденної жертви "тамід" через те, що неможливо було забезпечити доставку жертовних тварин, і це було ознакою катастрофи, що насувається. Як розповідається в книзі пророка Ірмеяу (гл. 52), 9 Тамуза під час облоги Єрусалима в епоху Першого Храму проломили міський мур, а в епоху Другого Храму те ж саме сталося 17 Тамуза. Апостомос, намісник царя Антіоха, спалив Тору, зрозумівши, що найвірніший шлях поневолити євреїв - це завдати удару по їхньому духовному надбанню; спалення Тори було початком гонінь на єврейство та однією з головних причин повстання Маккавеїв; цього дня в Храмі було поставлено статую ідола. За однією версією, це трапилося в епоху Другого Храму і теж було одним із діянь Апостомоса; за іншою (так сказано в Єрусалимському Талмуді), це зробив цар Юдеї Менаше, який правив за...

12-13 ТАМУЗА – 145-а РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РЕБЕ РАЯЦА

12-13 ТАМУЗА – 145-а РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РЕБЕ РАЯЦА

ЄВРЕЇ ВСЬОГО СВІТУ ВІДЗНАЧАЮТЬ 145-у РІЧНИЦЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ШОСТОГО ОЧІЛЬНИКА РУХУ ХАБАД (12 ТАМУЗА), І ВОДНОЧАС ІЗ ЦИМ — РІЧНИЦЮ ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯ З РАДЯНСЬКИХ КАТІВЕНЬ (13 ТАМУЗА). На честь цих подій у єврейських громадах усього світу організовуються особливі заходи. Нагадаємо коротко біографію Шостого Любавицького Ребе Йосипа Іцхака Шнеєрсона, відомого також як Ребе Раяц. Єдиний син П'ятого Любавичного Ребе Шолома Дов Бера Шнеєрсона і його дружини, праведної Штерни Сари Шнеєрсон, Йосип Іцхак народився 12 Тамуза 5640 року (1880 рік за звичайним календарем). З раннього віку виконує різні доручення батька, у 15 років стає його особистим секретарем, бере участь у конференціях єврейських громад у Ковно та Вільно. У сімнадцятирічному віці одружується з Негамою Діною Шнеєрсон, донькою кишинівського рабина Авроома Шнеєрсона, і незабаром після цього призначається своїм батьком головою мережі єшив «Томхей Тмімім». Наприкінці XIX початку XX століття веде активну громадську роботу з організації єврейського общинного життя: створення фабрик для єврейських робітників у містах і містечках Литви та Польщі, спонукає світову громадську думку чинити тиск на Росію, щоб зупинити погроми, організує постачання євреїв в російській армії, що воює з Японією, кошерним м'ясом, мацою та іншими продуктами. За свою громадську діяльність у період з 1902 по 1911 рік чотири рази заарештовується російською владою. Під час Першої світової війни разом із батьком переїхав до Ростова-на-Дону. У 1920-му,...

Рош Ходеш місяця Тамуз

Рош Ходеш місяця Тамуз

Сьогодні євреї всього світу відзначають початок нового місяця – Тамуз. Новомісяччя Тамуза триває два дні, тому що місяць, що передує Тамузу (тобто місяць Сиван), завжди є «повним», таким, що завжди триває 30 днів. Перший день новомісяччя Тамуза припадає на 30-те Сивана, а другий - на 1-ше Тамуза. Сам Тамуз завжди є «неповним» місяцем, що складається з 29 днів, тому новомісяччя наступного за ним місяця Ава завжди триває лише один день. Початок нового місяця, Рош Ходеш, є особливим, виділеним часом. Так, наприклад, у Рош Ходеш (як і в холь а-моед) у синагозі Тору читають четверо людей, цього дня читають Галель, а в ньому сказано: «Цей день сотворив Г-сподь, щоб ми веселилися й раділи». Тамуз - четвертий місяць, якщо, як вимагає єврейська традиція, рахувати місяці, починаючи з Нісана. У Торі він називається саме так - просто «четвертим місяцем». Назва «Тамуз», як і назви інших місяців, вавилонського походження. Усі вони були акцептовані євреями, які повернулися в Ерец Ісраель після вавилонського вигнання. Саме слово «Тамуз» походить від назви відомого язичницького культу, про що свідчать і слова пророка Єхезкеля: «І ось там сидять жінки, що оплакують Таммуза» (Йехезкель 8:14). Місяцю Тамузу відповідає сузір'я Рака. Воно назване так тому, що група зірок, яка займає центральне положення на небі в цей місяць, дещо схожа на рака. Крім того, саме в Тамузі розмножуються водяні раки, бо тільки в цьому місяці стає по-справжньому тепло (і вода прогрівається достатньо). У місяці Тамуз...

6-7 Сивана — Шавуот!

6-7 Сивана — Шавуот!

СВЯТО ШАВУОТ МИ ВІДЗНАЧАЄМО 6-7 СИВАНА (2025 РОКУ – 2-3 ЧЕРВНЯ) НА ЧЕСТЬ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА — СИНАЙСЬКОГО ОДКРОВЕННЯ. Цього дня 2448 року від створення світу (1312 р. до н.е.) сини Ізраїлю отримали від Вс-Вишнього Тору і Десять Заповідей – морально-етичну основу всієї нашої цивілізації. Свято Шавуот виражає глибоку ідею про те, що фізичне звільнення від рабства і навіть завоювання політичної свободи не мають особливого значення доти, доки не досягнуто свободи духовної, заснованої на визнанні єдиної влади – влади Вс-Вишнього і Його заповітів. У сидурі (молитовнику) Шавуот називається “часом Дарування Тори нашої”. На запитання, чому його не називають “часом прийняття Тори нашої”, мудреці відповідають, що лише Дарування Тори можна відзначати як знаменний момент, що стався колись у минулому, тоді як прийняття Тори – вічний процес, не обмежений ні часом, ні простором. Назва Шавуот, яку дано цьому святу в Торі, буквально означає “тижні” і це зумовлено тим, що його відзначають після відліку семи тижнів, починаючи від другого дня Песаха. У Талмуді вживається також назва Ацерет (“свято, що завершує”), що виражає ідею про те, що день дарування нам Тори нерозривно пов’язаний із днем нашого звільнення з рабства. Шавуот, як і інші наші свята, тісно пов’язаний із країною Ізраїлю. Це підкреслюється двома іншими його назвами: Хаг-гакацир – “свято жнив” – і Йом-габікурім – “день перших плодів”, бо він збігається з початком жнив пшениці та збором плодів, які приносили до...

Рош Ходеш місяця Сіван

Рош Ходеш місяця Сіван

Сьогодні увечері, із заходом сонця, настає перший день місяця Сіван, який Тора називає просто «третій місяць», оскільки відлік місяців ведеться від Нісана. Назва «Сіван» має вавилонське походження, як і більшість назв місяців у єврейському календарі. Рош Ходеш Сіван завжди триває один день, оскільки попередній місяць, Іяр, завжди неповний. А ось місяць Сіван завжди повний і триває тридцять днів. Саме в Сівані народ Ізраїлю отримав Тору на горі Сінай, і свято Шавуот є головною подією місяця, яка надає всьому місяцю особливої святості. Вважається, що саме в Рош Ходеш Сіван євреї прийшли до гори Сінай і зупинилися там табором. У Торі сказано: «У третьому місяці по виході синів Ізраїлю з єгипетської землі, цього самого дня, прийшли вони до пустелі Сінайської» (Шмот 19:1). Сузір’я місяця Сіван – Близнюки. Багато хто бачить у цьому натяк на Моше й Аарона, які були рівними за значенням і яким була дарована Тора саме в цьому місяці. У єврейській історії багато важливих подій відбулося саме в місяці Сіван: у цей місяць залишив матеріальний світ засновник хасидизму Баал-Шем-Тов, а через рік керівництво та титул Голови покоління прийняв Ребе Дов-Бер, знаний як Межирецький Магід також у Сівані титул Ребе й керівництво поколінням прийняв Третій Любавицький Ребе Менахем-Мендл, відомий як Цемах-Цедек. У Святій Землі перші дванадцять днів місяця Сіван вирізняються особливою святістю (хоча меншою, ніж у святкові дні). За межами Ерец-Ісраель прийнято не постити й не читати Таханун лише до...

Лаг-баОмер — свято єдності

Лаг-баОмер — свято єдності

Лаг-баОмер – 33-й день відліку Омера (16 травня 2025 року) – відзначають як свято, коли влаштовують пікніки та інші розваги, палять багаття і стріляють із лука. Безліч людей відвідує цього дня гору Мерон в Ізраїлі, де розташована могила великого мудреця раббі Шимона Бар Йохая (Рашбі), річницею смерті якого і є Лаг-баОмер. З ініціативи Любавичського Ребе в багатьох громадах на честь Лаг-баОмера проводяться паради. Раббі Шимон Бар Йохай, який жив у другому столітті нашої ери, був автором книги Зогар. День своєї смерті Рашбі заповів своїм учням відзначати як день великої радості. Як пояснюють хасидські мудреці, останній день земного життя праведника є моментом, коли «всі його діяння, вчення і праця» досягають остаточної досконалості й закінченості. Цей день також пов'язаний зі ще однією радісною подією. У Талмуді розповідається про те, що впродовж тижнів між святами Песах і Шавуот епідемія, що спалахнула, забрала життя 24 тисяч учнів раббі Аківи, «як покарання за те, що вони не виявляли належної поваги один до одного». Тому іншою темою цього свята є Аават-Ісраель – обов'язок любові та поваги до свого...

buttons