ЛЮБАВИЧСЬКИЙ РЕБЕ, РАБІ МЕНАХЕМ-МЕНДЕЛ ШНЕЕРСОН, ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ФЕНОМЕНАЛЬНИМ ЄВРЕЙСЬКИМ ДУХОВНИМ ЛІДЕРОМ І МИСЛИТЕЛЕМ З ТИХ, ХТО ЖИВ ЗА НЕДАВНІХ ЧАСІВ. СОТНІ ТОМІВ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ТИСЯЧІ ПОСЛАНЦІВ ПО ВСЬОМУ СВІТУ, ЩО НЕСУТЬ ПОБРАТИМАМ СВІТЛО ЙОГО ВЧЕННЯ, СОТНІ ТИСЯЧ ПОСЛІДОВНИКІВ, МІЛЬЙОНИ ПРИХИЛЬНИКІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, ДЛЯ ЯКИХ ВІН — РЕБЕ.
Учитель, Наставник, Лідер і приклад для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв.
Ребе народився 11 Нісана 5662 року (18 квітня 1902) у місті Миколаєві. Його батько раббі Леві-Іцхок Шнеєрсон був одним із найвідоміших рабинів Росії того часу. Вчений, що володіє глибокими знаннями в Талмуді, єврейському законі, хасидській думці, став непримиренним противником нових вітрів, принесених більшовиками. Його дружина Хана, донька миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського, була однодумницею і вірним другом свого чоловіка. Хлопчика, першу дитину в сім’ї, назвали на честь прадідуся, рабі Менахема-Мендла, третього Любавичського Ребе, широко відомого в єврейських колах своєю галахічною працею “Цемах Цедек”. Знаменитий родич батька Любавичський Ребе раббі Рашаб забезпечив батьків дитини серією вказівок. Наприклад, мати здійснювала ритуальні обмивання рук “нетілат ядаім” перед кожним годуванням немовляти.
Коли Менахему-Мендлу було п’ять років, батьки змушені були забрати його з хедера у зв’язку з його надзвичайними успіхами в навчанні і найняти йому вчителів для індивідуальних занять. Учитель із хедера був упевнений, що “ця дитина народилася бути великою”. У численних спогадах про дитинство Ребе звертає на себе увагу одна деталь – відсутність відомостей про дитячі ігри. Хлопчик не грався, він навчався. Хлопчику було дев’ять років, коли він надіслав свої розвідки в єврейській юрисдикції до дитячої газети “Ах”, яка виходила тоді в Любавичах. Твір вундеркінда опублікували. Його цікавила не лише Тора, а й світські науки. Батько дозволив йому вивчати науки у вільний від вивчення Тори час, який займав у нього 18 годин на день. Проте маленький Менахем-Мендл протягом шести місяців екстерном закінчив місцеву гімназію, отримавши золоту медаль і державний атестат. У 1923 році молодий чоловік вирушив до Ростова на, ймовірно, найважливішу зустріч у своєму житті. Він поїхав познайомитися з рабі Йосефом-Іцхоком Шнеерсоном, Люба-вицьким Ребе. 1927 року разом із сім’єю Ребе він залишив Росію, а 1929-го у Варшаві одружився з донькою Ребе Хає-Мусе. З Варшави молодята переїхали до Берліна.
Навчання в берлінському університеті – до 1933 року. З приходом у Німеччині до влади нацистів студент Шнеерсон змушений покинути Гейдельберзький університет, де він вивчав математику і одночасно філософію. У 1933 році подружжя переїхало з Німеччини до Франції, до Парижа. Навчання тривало в Сорбонні, на факультеті суднобудування, тут він і отримав диплом.
1941 року подружжю Шнеерсонів вдалося втекти з окупованої Франції в США, на той час там уже влаштувався Ребе раббі Йосеф-Іцхок.
В Америці раббі Менахем-Мендл розраховував займатися своєю професійною діяльністю, суднобудуванням. Деякий час він дійсно працював на військовій базі, брав участь у конструюванні підводних човнів. Але знаменитий тесть наполіг на тому, щоб його зять очолив дві найбільші любавицькі організації – Мерказ Леїньяней Хінух, штаб освітніх установ Габада, і видавництво Кегот. Після смерті 1950 року шостого Любавицького Ребе раббі Йосефа-Іцхока Шнеєрсона, природно, постало питання про його наступника. Майбутній Ребе був категорично проти пропозиції зайняти місце тестя. Так чи інакше, у першу річницю з дня відходу Ребе раббі Йосефа-Іцхока з цього світу його молодший зять фактично став новим Ребе.
За 43 роки свого керівництва раббі Менахему-Мендлу Шнеєрсону вдалося наблизити до єврейства більше людей, ніж усім релігійним керівникам нинішнього покоління разом узятим. Його методи були абсолютно новаторськими, раніше небаченими в єврейських організаціях. Ребе використовував, здається, всі можливості, технології, пресу, громадський вплив, щоб домогтися того, чого він домігся. Знекровлений, здавалося, вмираючий хасидський рух перетворився на потужну силу, вплив якої відчувають мільйони людей.
Ребе побудував небачену мережу філій Хабада в усьому світі. Тисячі його послідовників роз’їхалися в усі куточки землі. Якщо спробувати кількома словами описати головне послання, яке залишив Ребе світові, напевно це буде відповідальність єврейського народу за кожного єврея. Ким би він не був і в якому б духовному стані не перебував. Немає такого, про кого можна було б сказати, що він “нуль”, “фарфален”, “пропащий”. Ми не маємо права залишити поза увагою жодну людину. Саме для цього Ребе побудував імперію Хабада, посилав своїх емісарів навіть у такі місця, де було лише кілька євреїв.