Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя.
Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа – Менаше і Ефраїма – і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю.
Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя. Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа – Менаше і Ефраїма – і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю.
Яаков хоче розкрити своїм дітям «кінець днів», але виявляється не в змозі це зробити. Замість цього він благословляє своїх синів, привласнюючи кожному з поколінь свою роль: з коліна Єуди вийдуть вожді, законодавці та царі; священики вийдуть з коліна Леві; вчені мудреці – з Іссагара; купці-мореплавці – із Зевулуна; вчителі – із Шимона; вправні воїни – з Ґада; судді – з Дана; оливківники – з Ашера і т.д. Реувен отримує осуд за втручання в сімейне життя батька, а Шимон і Леві – за знищення Шхема і змову проти Йосефа. Нафталі наділяється легкістю і швидкістю лані, Біньямін – лютістю вовка, а Йосеф благословляється красою і плодючістю.
Величезна похоронна процесія, що складається з нащадків Яакова, царедворців фараона, видних громадян Єгипту та єгипетської кінноти, проводжає Яакова в його останню путь до Святої Землі, де його ховають у печері Махпела в Хевроні.
Йосеф помирає в Єгипті у віці 110 років. Він теж розпоряджається, щоб його останки були поховані у Святій Землі, але лише через роки – під час Виходу євреїв з Єгипту. Перед смертю Йосеф передає синам Ізраїлю заповіт, з якого вони черпатимуть надію і сили в прийдешні важкі роки: «Б-г неодмінно згадає про вас і підніме вас із цієї землі – в Землю, про яку Він заприсягся Авраамові, Іцхаку і Яакову».
