Єврейська громада Кам’янського нагадує, що дуже важливо, починаючи з 1 Нісана (9 квітня), до свята Песах, щодня від ранку до заходу сонця прочитати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення голів колін Ізраїлю.
«Насі» – приношення глав колін Ізраїлю
рабин Міхаель Коріц
Через рік після Виходу, першого нісана почалося освячення переносного Святилища. Освячення тривало дванадцять днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з дванадцяти колін Ізраїлю.
На згадку про це заведено щодня протягом днів місяця нісан, що передують Песаху, читати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення глави одного з колін.
1 нісана
Першого нісана ми починаємо читати уривки з Тори, що оповідають про освячення Храму главами колін. Звісно, перший день ми згадуємо коліно Єуди, на честь якого всі ми називаємося юдеями.
Але приношенню коліна Єуди передує розподіл спорядження левитів для пересування Скинії по пустелі. І в оповіданні Тори про це сказано, що нащадки Кеата, на яких покладено переміщення Ковчега Заповіту, возів не отримають. Його – сховище скрижалів – треба нести на руках.
Цей день – початок місяця визволення, нісана. Шлях до свободи починається з позбавлення від усіх “возів”, на які ми навантажили свою Тору, вдягнувши її в певний соціальний, політичний, академічний, інтелектуальний одяг. Так, звичайно, зручніше і, можливо, обростання нашої Тори деталями, що відрізняють “свою” Тору від “чужої”, неминуче. Але вихід із рабства починається з того, що всі ці “вози” треба залишити осторонь і нести Тору на руках, тобто з любов’ю і трепетом.
Приношення Єуди виявляється першим. Адже перший крок у служінні Всевишньому – це визнання Його влади над усім світом і над собою, яке звучить в імені Єуда. Це слова молитви “Моде Ані” (“Дякую Тобі”), з яких починається кожен день єврея.
2 нісана
Сьогоднішній день дає можливість доторкнутися до глибини розуміння, яким володіло коліно Іссахара.
Мабуть, не випадково ініціатива освячення жертовника виходила від коліна, що символізує вивчення Тори. Саме Тора є найбільш ефективним тригером оновлення в єврейському народі.
3 нісана
Сьогодні день коліна Звулуна. У мене з ним складні стосунки. Звулун став прозивним ім’ям для людей бізнесу. Тих, хто стає спонсорами єшив та іншої єврейської діяльності. За природою речей багатство супроводжується огрубінням душі, і винятки рідкісні. Але відродження єврейства як в Америці, так і в Росії не відбулося б без звулунів.
Це люди, для яких, напевно, від початку визначальною була не інтелектуальна насолода. Інакше вони б не досягли того, чого досягли. І ось, незважаючи на це, знайти в собі сили, щоб підтримати саме духовне – це служіння Всевишньому, яке важко переоцінити. І в його заслугу і Звулун виявляється володарем глибокого життя, яке спочатку могло б здатися таким від нього далеким.
4 нісана
Сьогодні день Реувена. Символізована його ім’ям здатність бачити, виявитися пов’язаною настільки міцно, що не треба себе в цьому переконувати – без неї нікуди.
Однак властивість ясного погляду іноді підводить, не даючи місця для іншої точки зору. Це причина втрати Реувеном першості. Він кипить і вирує, бачачи несправедливість – про це благословення і критика з боку його батька Яакова, але інакше він не може. Не менш істотно, що після його “провалу” з Білгою, Тора підкреслює, що, втративши першість, він залишається сином Яакова.
Ясність погляду необхідна, але лише посівши своє місце після властивості Єуди: вміння визнати нікчемність і обмеженість свого розуміння.
5 нісана
Сьогодні день коліна Шимона, ім’я якого вказує на властивість слуху і розуміння. Слух явно поступається зору і за переконливістю інформації, і за її обсягом, але він дає нам змогу прорватися у світ абстракції, принципово недоступний зору.
Ця властивість сприймає свою дистанцію від осягаємого, але саме тому пізнання може бути таким, що змінює того, хто пізнає. Слух не може передувати ні Єуді (“зробимо і потім зрозуміємо”) ні Реувену, зору. Але ж у цьому кінцева мета Тори – очищення творінь.
6 нісана
Сьогодні день коліна Гада. Хоч би як немилозвучно звучало це ім’я для російського вуха, означає воно всього лише щастя, везіння.
Для Гада характерний нестандартний погляд на світ. Як відомо, перед вступом у Землю Ізраїлю раптово виявилося, що у володінні цього коліна перебуває величезна кількість худоби. Ребе наводить коментар, що пояснює цей факт любов’ю нащадків Гада до манни. На відміну від інших колін, вони саме їй надавали перевагу перед будь-яким біфштексом. Ця любов до неземної їжі виразилася також у готовності отримати частку там, де Земля Ізраїлю буде лише в майбутньому, на східному березі Йордану.
Здатність бачити й шукати за не завжди прикметною реальністю паростки майбутнього й більш піднесеного нерідко допомагає в служінні Всевишньому й дає додаткові сили. Але й випробування забезпечує не найлегші. Але без таких оптимістів, як коліно Гада, життя було б нуднішим.
7 нісана
Сьогодні якось особливо хочеться попросити у Всевишнього сили коліна, яке освячувало жертовник цього дня. Ефраїм – його сили задані в його імені: “Примножив мене Всевишній у чужій землі”. Плодючість і успіх, що беруть за основу проблеми і конфліктність ситуації: чужа земля дала плоди.
Чудова властивість будь-яку перешкоду зробити трампліном для стрибка. Прямо коучинг якийсь! Найдієвіша із сучасних психологічних методик: якщо життя підсовує тобі лимон – зроби з нього лимонад.
Але в цьому як внутрішня справедливість, так і моделювання свого світу – це програмує йому виникнення перешкод для подолання. При цьому ми впевнені: і далеко за Самбатіоном сини Ефраїма не пропадуть.
8 нисана
В восьмой день месяца нисан мы просим у Всевышнего раскрыть искры святости колена Менаше. Конечно, все дети Яакова полны святости, все племена Израиля благословлены – но Яаков не просто так отказался благословить Менаше как первенца, а благословил вместе с Ефраимом. Даже в Хануку жертвоприношение Менаше, прочитываемое в Торе в последний день праздника, оказывается среди других поколений, а не само по себе.
Только в месяце нисан, колено в имени которого звучит: “Забыл меня Б-г в чужой земле”, – колено Менаше, не только раскрывается нам само по себе, но и оказывается источником благословения.
В этом сила месяца нисан, “чуда чудес”, месяца избавления. Ведь в грядущем избавлении все то, что казалось нам препятствием в служении Всевышнему, раскроется как источник высочайшего света, со всеми преимуществами света, идущего из тьмы. В этом уникальность сегодняшнего дня года: свет избавления, который вот-вот раскроется во всей своей красе.
9 нисана
Наступил день Биньямина. Он в Торе называется “другим”, как сказано при рождении его старшего брата Йосефа: “Пошлет мне Всевышний другого сына”. Но если задача Йосефа и его сыновей, Менаше и Эфраима, это превращение “другого” в “сына”, то перед Биньямином стоит проблема увидеть свою чужеродность и отдаленность – и преодолеть ее. Это раскаяние не вследствие грехов, ведь в его истории их нет, а из-за осознания необходимости приблизиться к Всевышнему.
Свойство Биньямина – одна из основных составляющих современного еврейства, но оно появляется только на девятый день. Это типично для него. Он праведник, но праведник нижнего мира, в отличие от Йосефа. В его судьбе был жертвенник, и Таргум Йонатан видит в благословении, предоставленном ему Яаковом, намек на ежедневные жертвоприношения.
Постоянство в служении Всевышнему, скромность и целостность (жертвы в Храме должны быть без изъянов) – это его свойства. Это простота, дороги к которой сложны и могут заставить нас забыть о конечной цели.
10 нисана
У колена Дана непростая биография. Символ этого колена – фигура Шимшона, на которого намекает благословение Яакова, данное Дану, тоже необычная для еврейского лидера. Но за всем этим главное: “Дух Б-га, который направляет колено Дана”. Это удивительная способность быть созвучным тому, что от тебя сейчас требуется, и чувствовать свое уникальное предназначение в том, что происходит вокруг тебя.
В странствиях по пустыне колено Дана шло в арьергарде, и их обязанностью было возвращение потерь других поколений, шедших впереди. Ребе говорит об этой же функции у поколения перед приходом Машиаха, завершающего путь всех поколений.
Колено Дана характеризуется в Талмуде приверженностью к закону и определением всех своих действий в соответствии с ним. Есть такое понятие “еврей Шульхан аруха” – человек, каждое действие которого основывается на еврейском законе. Замечательное качество, но не всех оно привлекает жесткостью своих рамок.
11 нісана
Про коліно Ашера ми знаємо чимало, оскільки 11 нісана – день народження Ребе. Говорячи про служіння коліна Ашера, Ребе часто говорив про себе і про завдання, поставлені ним перед собою. “Занурює ногу в оливкову олію (символ вищої мудрості)” – сказано про коліно Ашера. Наповнення дії, найнижчої сходинки нашої практики, на яку натякає “нога”, духовною напругою і сенсом (“олія”) – палиця з двома кінцями. Ніколи не нехтувати навіть найпростішою дією, якщо вона збільшує добро і святість – з одного боку. Ніколи не випускати з уваги істинні критерії, якими б недоречними вони не здавалися – з іншого. У Ребе це явно виходить. На його думку, це і в наших силах теж.
12 нісана
Останнє з дванадцяти жертвоприношень колін Ізраїлю – приношення коліна Нафталі. Ім’я Нафталі говорить про служіння Всевишньому в молитві, в найширшому сенсі слова відчуття близькості з Б-гом. Служіння молитви, як постійного зв’язку зі Всевишнім, яким би тонким і неміцним він не здавався – це, за визначенням Ребе, індикатор стану хасида, його піднесень і падінь, за якими очікуються ще більші піднесення.
Так, Нафталі йде не перших рядах, комусь його стан здасться спрощеним, а подекуди й поверхневим, але саме молитву наші мудреці називають специфічних заняттям наших праотців. Нафталі – це надійний ар’єргард: відкинути вбік усі справжні й уявні складнощі та виплеснути серце перед Всевишнім.
13 нісана
Сьогодні дочитують опис освячення Святилища аж до глави Менори. Мабуть, щоб не забути, що кінцеве завдання всіх докладених зусиль – це полум’я душі, що тягнеться вгору.
Дванадцять колін не схожі одне на одне. Реувен і Шимон, зір і слух, бачать світ по-різному. Менаше нічого робити в синагозі Звулуна, та й йому там не будуть раді. Ісахар і Нафталі не розуміють, на що інший витрачає дорогоцінний час. Але до Песаха вони приходять усі разом.
Сьогоднішній день – це підбиття підсумків усіх дванадцяти днів, сумарний підрахунок усіх жертвоприношень. Його пов’язують із коліном Леві, служіння якого спільне для всіх – бути супутником, додатком, веденим, а не ведучим. Єврей усім своїм життям виражає осмисленість свого існування, а отже є лише веденим Тим, хто вкладає сенс. З такою підготовкою вже можна позбуватися хамеца і їсти мацу (тобто ставати нею).
