У кожної старої світлини є своя душа і таємниця. Нещодавно до музею історії та культури єврейського народу «А Ідише Нешуме» («Єврейська душа») активний член громади Любов Карп принесла унікальний великий знімок — на ньому зображений згуртований, усміхнений колектив одного з Будинків побуту нашого міста радянських часів. На жаль, час не зберіг для нас ані точного року, коли було зроблено цей кадр, ані імен більшості людей, які на ній зафіксовані.
Сьогодні ми пропонуємо вам разом розплутати цю історичну загадку, а заразом — згадати, як народжувалася й чим дихала служба побуту у Дніпродзержинську (нині Кам’янському).
На початку 1970-х років в центрі нашого міста за типовим проєктом архітектора Самуїла Мироновича Вайнштейна відкрилися одразу два Будинки побуту:
Будинок побуту № 1 (нагорі сучасного проспекту Шевченка/колишньої Сировця) — той самий, що уславився знаменитим монументальним розписом «Новий побут» від подружжя художників Любові та Михайла Келлерів.
Будинок побуту № 2 (неподалік центральної площі). Там були різні майстерні та перукарня на першому поверсі.
Городяни добре пам’ятають ці заклади. Такі триповерхові будинки зводилися із великих залізобетонних блоків, мали дуже просту форму, великі вікна та неонові вивіски. Там можна було відремонтувати все — від парасольки та телевізора до ювелірних виробів.
Наприкінці квітня 1978 року естафету підхопив грандіозний та ультрасучасний Центральний Будинок побуту «Лада». Він отримав демонстраційну залу з подіумом для показу мод, власну естраду та величезне фотоательє. Саме після відкриття «Лади» попередні заклади містяни лагідно охрестили «старими» будинками побуту.
Погляд крізь десятиліття
Люди на переданій фотографії — це ті самі майстри, кравці, модельєри, фотографи чи адміністратори, які щодня створювали комфорт для тисяч жителів Дніпродзержинська. За допомогою небайдужих до історії членів громади ми вже згадали декого з відомих майстрів:
чоловічі перукарі Герш Кравцов і Циля Карп;
жіночі майстри Аркадій Стародубський, Лев Киселевич, Шулим Шлафман.
-
- Аркадій Стародубський за роботою
Та, звичайно, ми назвали далеко не всіх! Пропонуємо вам уважно роздивитись цей знімок.
Чи впізнаєте ви когось із своїх родичів, сусідів, колег чи знайомих? Можливо, деталі одягу, інтер’єру чи зачісок підкажуть вам приблизний рік, коли було зроблено кадр?
Якщо ви самі працювали у сфері побутового обслуговування міста — поділіться із нами своїми спогадами! Будь-яка зачіпка — прізвище, посада чи навіть згадка про атмосферу тих років — допоможе повернути імена людям, які розбудовували наше місто.
Телефонуйте до музею: (068) 576-77-07, директор Ліза Юхимівна Белинська. Або приходьте в синагогу: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00).
Також ми продовжуємо збір матеріалів, фото, документів, що розповідають про життя і діяльність євреїв у Кам’янському-Дніпродзержинську. Тож якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети побуту, світлини, посуд, будемо раді прийняти їх в дар із розповіддю про власників. Вони обов’язково поповнять колекцію музею і допоможуть більше дізнатись про те, яким було життя єврейських родин міста у 19-20 століттях.
У дописі використано інформацію та знімки зі статті С. Вайнштейна і Т. Михайлової “Службу быта – в центр внимания” в журналі “Строительство и архитектура” № 6 за 1966 рік, а також фото Якова Олексійовича Куценка з видання “Днепровский металлургический завод имени Ф. Э. Дзержинского” (1979)
