ПОСЛАННЯ РЕБЕ (“МІХТАВ КЛАЛІ” – ДОСЛ. “ЗАГАЛЬНИЙ ЛИСТ”) – ЛИСТ, У ЯКОМУ РЕБЕ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Подібні звернення Ребе писав зазвичай до єврейських свят і пам’ятних дат. У них пояснюються важливі ідеї того чи іншого свята, актуальні для кожного єврея особисто і для всього народу загалом. Послання Ребе зазвичай писали їдишем і потім перекладали івритом. Вони друкувалися в багатьох газетах у США та Ізраїлі.
11 Нісана 5786 (29 березня 2026), на честь дня народження Любавичського Ребе, в банкетній та молитовній залах благодійного центру “Бейт Барух” і синагоги “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), під керівництвом Головного рабина міста р. Леві Іцхака Стамблера та р-цн Діни Стамблер, для єврейської громади міста відбувся великий фарбренген. У день народження нашого Ребе заведено писати йому листа і відправити на Оель (могила Ребе). Саме цією можливістю скористалися члени нашої єврейської громади під час фарбренгену. Не пропустіть і ви цієї нагоди! Відправити листа Ребе.
Шабат, який починається ввечері 27 березня, має особливий статус в єврейській традиції – ця субота названа «Великою», або, святою мовою, «Шабат а-Гадоль», і саме вона відкриває святкування Визволення, Виходу з рабства. Перша «Велика Субота» відбулася за кілька днів до Виходу євреїв з Єгипту. Того року вона припала на 7-ме число місяця Нісан. На початку нісана Вс-вишній наказав євреям: «Десятого дня цього місяця нехай візьме собі кожен по ягняті на родину… І нехай буде воно у вас збережене до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай заріже його вся громада Ізраїлю» (Шмот, 12). Ось що сказано в «Сефер га-пардес», книзі, згідно з традицією, написаній великим Раші (р. Шломо Іцхак): «Цього дня, десятого Нісана, у суботу, що передувала визволенню, євреї обрали собі ягня для пасхального жертвоприношення. Вони сказали собі: “Ось, зараз ми принесемо в жертву ідола, якому поклоняються єгиптяни, і ті не наважаться напасти на нас”. Вс-вишній сказав їм: “Ви побачите зараз чудо, яке Я вчиню для вас. Виберіть кожен собі ягня і тримайте його при собі до чотирнадцятого Нісана”». Коли єгиптяни побачили, що роблять євреї, вони спробували помститися за свого ідола, проте їх негайно вразили страшні хвороби, вони корчилися в жахливих муках і не могли завдати шкоди євреям. Оскільки цього дня Вс-вишній вчинив чудеса для Ізраїлю, субота перед Песахом була названа Великою суботою. Так навчав рабі Авраам, нехай райський сад буде його уделом». Ця заповідь – приготувати ягня за чотири дні до...
ЛЮБАВИЧСЬКИЙ РЕБЕ, РАБІ МЕНАХЕМ-МЕНДЕЛ ШНЕЕРСОН, ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ФЕНОМЕНАЛЬНИМ ЄВРЕЙСЬКИМ ДУХОВНИМ ЛІДЕРОМ І МИСЛИТЕЛЕМ З ТИХ, ХТО ЖИВ ЗА НЕДАВНІХ ЧАСІВ. СОТНІ ТОМІВ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ТИСЯЧІ ПОСЛАНЦІВ ПО ВСЬОМУ СВІТУ, ЩО НЕСУТЬ ПОБРАТИМАМ СВІТЛО ЙОГО ВЧЕННЯ, СОТНІ ТИСЯЧ ПОСЛІДОВНИКІВ, МІЛЬЙОНИ ПРИХИЛЬНИКІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, ДЛЯ ЯКИХ ВІН — РЕБЕ. Учитель, Наставник, Лідер і приклад для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв. Ребе народився 11 Нісана 5662 року (18 квітня 1902) у місті Миколаєві. Його батько раббі Леві-Іцхок Шнеєрсон був одним із найвідоміших рабинів Росії того часу. Вчений, що володіє глибокими знаннями в Талмуді, єврейському законі, хасидській думці, став непримиренним противником нових вітрів, принесених більшовиками. Його дружина Хана, донька миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського, була однодумницею і вірним другом свого чоловіка. Хлопчика, першу дитину в сім’ї, назвали на честь прадідуся, рабі Менахема-Мендла, третього Любавичського Ребе, широко відомого в єврейських колах своєю галахічною працею “Цемах Цедек”. Знаменитий родич батька Любавичський Ребе раббі Рашаб забезпечив батьків дитини серією вказівок. Наприклад, мати здійснювала ритуальні обмивання рук “нетілат ядаім” перед кожним годуванням немовляти. Коли Менахему-Мендлу було п’ять років, батьки змушені були забрати його з хедера у зв’язку з його надзвичайними успіхами в навчанні і найняти йому вчителів для...
Б-г наказує Моше дати настанови Аарону та його синам щодо їхніх обов'язків і привілеїв як коанімів (священиків), які приносять корбанот (жертви) у Святилище. На жертовнику мав постійно горіти вогонь. На ньому спалювали жертви цілопалення, жили і тук мирних, гріхоочисних і винних жертв, а також "жменю", яку відокремлювали від хлібних дарів. Коанім мали їсти м'ясо гріхоочисних і винних жертв, а також решту хлібного дару. М'ясо мирної жертви з'їдалося людиною, яка приносила її, за винятком деяких частин, які віддавалися коену. М'ясо цих жертв було священним, і мало бути з'їдене людиною в стані ритуальної чистоти, в чітко визначеному місці і протягом чітко визначеного часу. Моше посвячує Аарона і його синів у священнослужіння протягом семи днів, упродовж яких вони не залишають Святилище.
Сьогодні, 2 Нісана, виповнюється 106 років від дня відходу з матеріального світу Ребе Рашаба, П’ятого Любавицького Ребе, рабі Шолом-Дов-Бера Шнеєрсона. Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували...
РОШ ХОДЕШ НІСАНА ЗАВЖДИ ТРИВАЄ ОДИН ДЕНЬ, А САМ МІСЯЦЬ ЗАВЖДИ ПОВНИЙ, ТОБТО В НЬОМУ 30 ДНІВ. Взагалі, Нісан називається в Торі “початком місяців” і “першим місяцем”. Перше Нісана також вважається Новим роком царів, бо з нього йде відлік років царювання правителя. Першим місяцем Нісан є в обчисленні, прийнятому в Торі, а якщо рахувати від Тишрея, то він – сьомий місяць. Також у Торі Нісан називається “Ходеш га-Авів”, тобто місяць весни, саме слово “нісан” вавилонського походження, але також пов’язане з весною, воно того самого кореня, що й слово “ніцан” (брунька, бутон), яке використовується у “Пісні пісень” (“Бутони (ніцанім) з’явились на землі” (Шир а-ширім 2:12). Зодіакальним сузір’ям Нісана є овен, що, на думку деяких авторитетів, свідчить, що Вс-Вишній створив цей місяць, щоб у ньому здійснилося походження, яке поклало початок формуванню єврейського народу, задовго до пасхальної жертви. Оскільки у єгиптян вівці були символом багатства, і навіть у зв’язку з цим слугували об’єктом поклоніння, то великодня жертва є знаком служіння Вс-Вишньому, і саме так пояснюють мудреці слова Тори: “Відірвіть і візьміть собі дрібну худобу для ваших родин і заріжте песах” (Шмот 12:21) – відірвіться від ідолопоклонства, візьміть собі дрібну худобу, заріжте єгипетських ідолів і принесіть пасхальну жертву (Шмот раба 16). Весь місяць Нісан вважається особливим, сприятливим часом, і з ним пов’язані деякі традиції, що дозволяють вважати його напівсвятковим. У Нісані ми відзначаємо день...
Єврейська громада Кам'янського нагадує, що дуже важливо, починаючи з 1 Нісана (9 квітня), до свята Песах, щодня від ранку до заходу сонця прочитати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення голів колін Ізраїлю. «Насі» - приношення глав колін Ізраїлю рабин Міхаель Коріц Через рік після Виходу, першого нісана почалося освячення переносного Святилища. Освячення тривало дванадцять днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з дванадцяти колін Ізраїлю. На згадку про це заведено щодня протягом днів місяця нісан, що передують Песаху, читати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення глави одного з колін. 1 нісана Першого нісана ми починаємо читати уривки з Тори, що оповідають про освячення Храму главами колін. Звісно, перший день ми згадуємо коліно Єуди, на честь якого всі ми називаємося юдеями. Але приношенню коліна Єуди передує розподіл спорядження левитів для пересування Скинії по пустелі. І в оповіданні Тори про це сказано, що нащадки Кеата, на яких покладено переміщення Ковчега Заповіту, возів не отримають. Його - сховище скрижалів - треба нести на руках. Цей день - початок місяця визволення, нісана. Шлях до свободи починається з позбавлення від усіх "возів", на які ми навантажили свою Тору, вдягнувши її в певний соціальний, політичний, академічний, інтелектуальний одяг. Так, звичайно, зручніше і, можливо, обростання нашої Тори деталями, що відрізняють "свою" Тору від "чужої", неминуче. Але вихід із рабства починається з...
25 Адара — день народження ребецн Хаї-Мушки, дружини Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона. 16 березня 2026 на честь цієї важливої дати для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” було проведено урочисту програму. Хая- Мушка народилася в маленькому українському містечку Бабановичі недалеко від батьківщини Любавичського руху. Ребецн народилася в родині, історія якої являла собою безперервну послідовність високоповажних духовних лідерів. Батьком ребецн був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Раяц) – Шостий у династії Любавичських Ребе. Її дім був домом воістину видатних людей. Таким був і її дідусь, Ребе РАШАБ (раббі Шолом Дов-Бер) – його велич визначала собою атмосферу домашнього життя. Батько ребецн, Ребе Раяц, залучав її до всіх боків своєї діяльності зі збереження іудаїзму в роки революції і подальшого комуністичного перевороту в Росії. Саме вона виконувала його доручення, пов’язані з підпільною мережею шкіл з вивчення Тори. Доказом поваги і довіри Ребе був і той факт, що саме вона супроводжувала його на заслання до Костроми, – він розумів, що в цій важкій ситуації з усіх його домочадців і відданих послідовників саме Хая-Мушка виявиться найбільш підходящою людиною. У багатьох листах до доньки Ребе розмірковував про найглибші та найскладніші питання хасидського вчення і духовного служіння, довіряючи їй свої найпотаємніші почуття. Згодом ребецн Хая-Мушка стала таким самим джерелом душевних сил і безмежно відданим другом для свого чоловіка. Саме вона їздила з...
Б-г закликає Моше з Шатра Зібрання і повідомляє йому закони корбанот - тваринних і хлібних жертв, які приносять у Святилище. Що включало таке: "Жертва вознесіння" (ола), цілком піднесена Б-гу, повністю спалювана на жертовнику; П'ять видів "хлібних дарів" (мінха), приготованих із тонкого борошна, оливкової олії та ладану; "Мирні жертви" (шламім), чиє м'ясо з'їдалося людьми, що приносили їх, після того, як певні частини жертв палили на жертовнику, а деякі віддавали священикам; Різні види "гріхоочисних жертв" (хатат), що приносяться на спокуту гріхів, скоєних помилково Первосвящеником, усією громадою, царем або звичайною людиною; "Повинні жертви" (ашам), що приносяться тими, хто привласнив присвячене майно, хто сумнівається, чи не порушив одну із заборон Вс-Вишнього, або хто "зрадив Вс-Вишнього", обдуривши ближнього, заприсягнувшись неправдивою...
