Хасидізм

Рош Ходеш місяця Тамуз

30 Сивана 5786 (Чер 15, 2026) | Історія, С

Сьогодні євреї всього світу відзначають початок нового місяця – Тамуз. Новомісяччя Тамуза триває два дні, тому що місяць, що передує Тамузу (тобто місяць Сіван), завжди є «повним», таким, що завжди триває 30 днів. Перший день новомісяччя Тамуза припадає на 30-те Сівана, а другий – на 1-ше Тамуза. Сам Тамуз завжди є «неповним» місяцем, що складається з 29 днів, тому новомісяччя наступного за ним місяця Ава завжди триває лише один день. Початок нового місяця, Рош Ходеш, є особливим, виділеним часом. Так, наприклад, у Рош Ходеш (як і в холь а-моед) у синагозі четверо людей підіймаються до Тори - отримують алію. Тамуз – четвертий місяць, якщо, як вимагає єврейська традиція, рахувати місяці, починаючи з Нісана. У Торі він називається саме так – просто «четвертим місяцем». Назва «Тамуз», як і назви інших місяців, вавилонського походження. Усі вони були акцептовані євреями, які повернулися в Ерец Ісраель після вавилонського вигнання. Місяцю Тамузу відповідає сузір’я Рака. Воно назване так тому, що група зірок, яка займає центральне положення на небі в цей місяць, дещо схожа на рака. Крім того, саме в Тамузі розмножуються водяні раки, бо тільки в цьому місяці стає по-справжньому тепло (і вода прогрівається достатньо). У місяці Тамуз сонце перебуває у найпівнічнішій точці екватора, і тому в Землі Ізраїлю в Тамузі більше сонячних годин, ніж у будь-якому іншому місяці року. У місяці Тамуз дуже багато важливих і пам’ятних дат: 3-го Тамуза відзначають День Ребе, річницю відходу з...

Другого Іяра – 192-а річниця з дня народження Ребе Маараша

2 Іяра 5786 (Кві 19, 2026) | Історія хасидизму, С, Хасидут

З настанням 2 Іяра відзначається 192-а річниця з дня народження четвертого очільника Любавицького руху – рабина Шмуеля, відомого також як Ребе Маараш. Він був сьомим сином третього Ребе ХаБаД – рабина Менахема-Менделя, Цемах-Цедека. Друге іяра – це день лічби Омеру «Тіферет ше-б-Тіферет» («пишність у пишності»), адже Тора заповідала рахувати сім тижнів від закінчення першого дня Песаху до свята Шавуот, і кожен з цих тижнів відповідає одній з семи сфірот – атрибутів Творця: перший – Хесед (Милість), другий – Гвура (Сила або Суд), а третій – Тіферет (Краса, Велич). Сім днів кожного тижня – це шість комбінацій сфіри тижня з рештою шістьма, а сьомий – це сама ця сфіра у її «чистому вигляді». Таким чином, третій день третього тижня – це Тіферет ше-б-Тіферет, тобто «пишність пишноти», суть краси. В історії ХаБаД є розповідь про народження Ребе Маараша. Його батько, Ребе Цемах-Цедек, придбав у Любавичах земельну ділянку, щоб збудувати на ній великий дім – «Бейт га-мідраш», єшиву. Це було невдовзі після великої пожежі в містечку, і розповідають, що міський голова Любавичив, пан Любомирський, дав розпорядження своєму управителю надати Ребе з його лісу все необхідне для будівництва – безкоштовно. Новосілля Ребе Цемах-Цедек призначив на свято Шавуот, але його дружина, ребецн Хая-Мушка, побажала народити в новому домі. Коли почалися перейми, вона вирушила туди. У новому помешканні, яке ще не використовувалося, лежав пасхальний посуд, а серед нього – дерев’яна лавка, на якій просіювали...

Рош Ходеш місяця Іяр

30 Нісана 5786 (Кві 17, 2026) | Історія хасидизму, С

Сьогодні - перший день Рош Ходеш місяця Іяр. Його новомісяччя завжди триває два дні, адже місяць Нісан, що передує йому, завжди є повним, тобто складається з тридцяти днів, і тридцятий день Нісана стає першим днем новомісяччя Іяра. Сам же Іяр завжди неповний і триває двадцять дев’ять днів. Вважається, що саме в Іярі найкраще виліковуються хвороби, ніж в інші місяці, оскільки в Іярі євреї, які вийшли з Єгипту, почали отримувати ман. Місяцю Іяр відповідає сузір’я Тельця (на івриті – Бика), тварини, що харчується травою. В Ерец Ісраель Іяр – останній місяць року, коли бик може досхочу наїстися трави в полі, бо далі стає надто спекотно, і трава вигоряє (гарні газони та галявини в будь-яку пору року в сучасному Ізраїлі – результат великої людської праці та успіхів сучасних технологій). Першого Іяра в єврейській історії відбулося безліч важливих подій – саме 1 Іяра цар Соломон почав будувати перший Єрусалимський Храм, як сказано: “І було, в чотириста вісімдесятому році після Виходу синів Ізраїлю із землі єгипетської, в четвертий рік царювання Шломо над Ізраїлем, у місяці Зів, другому місяці, почав він будувати дім Г-спода” (Млахім I, 6:1). Цього ж дня через багато років, як розповідається в Книзі Езри, керівники єврейського народу, які повернулися з вавилонського вигнання, взялися за відбудову Єрусалимського Храму: “А на другий рік, на другий місяць після приходу до Єрусалима… Зрубавель бен Шалтіель, і Єшуа бен Йоцадак, і решта їхніх братів… розпочали будівництво, а левитів...

18 Нісана — день народження рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона

18 Нісана 5786 (Кві 5, 2026) | Історія хасидизму, С

18 Нісана 5786 (5 квітня 2026) — 148 років з дня народження рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона. Раббі Леві-Іцхак Шнеєрсон - прямий нащадок знаменитого Цемах-Цедека та батько сьомого Любавичського ребе Менахема Мендла Шнеєрсона. З 1909 по 1939 рік очолював єврейську громаду Катеринослава (м.Дніпро). Рабі здобув величезний авторитет, до нього зверталися за порадою навіть за межами міста. Його феноменальна пам’ять, розум і знання виділяли його серед сучасників. Він писав глибокі коментарі до Тори, багато з яких були знищені під час репресій та Другої світової війни. Незважаючи на антирелігійну політику СРСР, р. Леві-Іцхак відкрито захищав права єврейських громад, за що в 1939 році був заарештований НКВС. Його заслали до Казахстану, де він провів останні роки життя. Рабі Леві-Леві-Іцхак Шнеєрсон покинув матеріальний світ 20 Ава 5704 (1944)...

Тижнева глава “Цав”

4 Нісана 5786 (Бер 22, 2026) | С, Тижнева глава, Хасидут

Б-г наказує Моше дати настанови Аарону та його синам щодо їхніх обов'язків і привілеїв як коанімів (священиків), які приносять корбанот (жертви) у Святилище. На жертовнику мав постійно горіти вогонь. На ньому спалювали жертви цілопалення, жили і тук мирних, гріхоочисних і винних жертв, а також "жменю", яку відокремлювали від хлібних дарів. Коанім мали їсти м'ясо гріхоочисних і винних жертв, а також решту хлібного дару. М'ясо мирної жертви з'їдалося людиною, яка приносила її, за винятком деяких частин, які віддавалися коену. М'ясо цих жертв було священним, і мало бути з'їдене людиною в стані ритуальної чистоти, в чітко визначеному місці і протягом чітко визначеного часу. Моше посвячує Аарона і його синів у священнослужіння протягом семи днів, упродовж яких вони не залишають Святилище.

Йорцайт Ребе Рашаба

2 Нісана 5786 (Бер 20, 2026) | Історія хасидизму, Громада

Сьогодні, 2 Нісана, виповнюється 106 років від дня відходу з матеріального світу Ребе Рашаба, П’ятого Любавицького Ребе, рабі Шолом-Дов-Бера Шнеєрсона. Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували...

Пурім Шушан Пурім

14 Adar 5786 (Бер 3, 2026) | Історія хасидизму, Громада, С

ПУРІМ ШУШАН ПУРІМ 14-15 АДАРА — ЦЕ СВЯТО ПОРЯТУНКУ ЄВРЕЇВ ВІД РУК ВОРОГІВ ЗА ЧАСІВ ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ АХАШВЕРОША (АРТАКСЕРКСА), СВЯТО ПОРЯТУНКУ ВІД ЛИХОДІЯ АМАНА, ЯКИЙ ЗАДУМАВ ЗНИЩИТИ ВЕСЬ ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОД. Історія свята У 355 році до н.е. Аман – верховний сановник при дворі Ахашвероша домігся від царя ухвалення указу про повне винищення всіх євреїв в імперії. Стараннями ж духовного лідера євреїв Мордехая і його племінниці Естер, яка, зберігаючи в таємниці своє походження, стала дружиною царя, плани Амана було зірвано, а сам він загинув разом з іншими недругами євреїв. День, призначений для знищення євреїв, перетворився на день їхньої перемоги над ворогами і відзначається як веселе свято. Дні Пуріма Дні 14 і 15 Адара – два дні Пуріма. Сувій Естер говорить: “Євреї в Шушані п’ятнадцятий день зробили днем свята. Євреї ж сільські встановили святом 14 Адара”. У наш час “Шушанський Пурім”, тобто 15 Адара, святкують, окрім Шушана, у найдревніших містах Землі Ізраїлю (зокрема, в Єрусалимі), у решті ж місць Пурім святкують тільки 14 Адара (24 березня 2024 року). Святкування Пуріма Чотири основні заповіді Пуріма: Читання Сувою Естер Бенкет і веселощі Посилання частування (“мішлоах манот”, “шалахмонес”) Пожертвування бідним Мудреці також встановили, що в Пурім слід читати уривок із книги Вихід, що починається словами “І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідімі”, а також, що в усіх молитвах цього дня слід читати вставку, яка містить слова подяки за чудеса: “Аль анісім”. Ось текст...

Як правильно підготуватися та відзначити свято Пурім

13 Adar 5786 (Бер 2, 2026) | Історія хасидизму, Громада, С, Свята громади, Хасидут

Пурім – одне з найвеселіших свят єврейського календаря – яскраве та красиве. Зовсім скоро – увечері понеділка, 2 березня – ми почнемо відзначати його і в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) після заходу сонця. Цього дня о 18:00 розпочнеться перше читання Сувою Естер, а у вівторок, 3 березня – вранці після молитви. Часто ставлять питання про закони та звичаї Пуріма, про їхню сутність, і про те, як краще їх виконати. Закони та звичаї свята Пурім Обов’язок відзначати Пурім – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Закони свята Пурим зібрані в Мішні, в 1-й та 2-й главах трактату Мегіла, а також у Тосефті до цього трактату обох Талмудів – Вавилонського та Єрусалимського. Обов’язок відзначати Пурім – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Ось вони: читання Мегілат Естер, «мішлоах манот», «подарунки бідним», читання Тори, вимовлення вставки «Аль Ганісім» в «Шмоне-есре» та в «Біркат гамазон», веселий бенкет, заборона жалоби та посту. На відміну від Хануки, яка увічнює порятунок народу Ізраїлю від духовного знищення, Пурім символізує боротьбу за фізичне виживання єврейського народу. Тому святкування Пуріма включає моменти не тільки духовні, а й чисто матеріальні, ніби покликані заявити на весь світ: ось, ми живемо, їмо, п’ємо і веселимося! А «мішлоах манот» (обмін стравами з друзями та близькими) та...

13 Адара — Піст Естер

13 Adar 5786 (Бер 2, 2026) | Історія хасидизму, Громада, С

У Кам’янському Піст Естер (2 березня 2026): початок — 4:44; вихід — 17:59. Як відомо, день посту, званого “Піст Естер”, введено на честь триденного посту, оголошеного царицею Естер за часів царя Ахашвероша (Атаксеркса), коли розгорталися події, описані в Мегілат Естер. Знаменитий кодекс єврейських практичних законів “Кіцур шулхан Арух” (у главі 141-й – “Закони читання Мегіли”) про цей звичай говорить так: “У дні Мордехая і Естер зібралися євреї разом тринадцятого числа місяця Адар, щоб захистити свої життя і помститися своїм ворогам, і повинні вони були просити милості у Б-га, хай буде благословенне Його ім’я, щоб Він допоміг їм. І, як ми знаємо, євреї, коли мали воювати, постили, щоб Б-г допоміг їм. І також учитель наш Моше, нехай буде мир на ньому, у день, коли євреї воювали з Амалекітянами, постився. А якщо так, то, зрозуміло, і в дні Мордехая та Естер євреї тринадцятого Адара постили; і тому всі євреї прийняли на себе обов’язок влаштовувати в цей день громадський піст, який назвали “постом Естер”, щоб нагадувати собі, що Творець, нехай благословенне Його ім’я, бачить і чує молитву кожного в годину його лиха, якщо він поститиме й повернеться до служіння Б-гу всім серцем, як зробили батьки наші в ті дні. Проте цей піст не такий обов’язковий, як чотири громадські пости, згадані в Писанні (див. главу 121); і тому можна дозволяти не постити цього дня тим, кому це необхідно, наприклад, вагітним і жінкам, які годують груддю, або навіть тим, у кого трохи болять очі, – якщо вони...

Сьогодні — день йорцайт ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон

22 Швата 5786 (Лют 9, 2026) | Історія хасидизму, Йорцайт, С, Хасидут

Сьогодні, 22 Швата, в єврейських громадах світу відзначають 38-у річницю відходу з матеріального світу праведної ребецн Хаї-Мушки, дружини Голови нашого покоління, Сьомого Любавичського Ребе, Менахема-Мендела Шнеєрсона та доньки попереднього Ребе, Йосипа-Іцхака. Коріння сім'ї ребецн Хаї-Мушки сходить до Алтер Ребе. Вона пишалася тим, що була з сім'ї Шнеєрсон і з боку батька, і з боку матері. Вона народилася 25 числа місяця Адар (16 березня) 1901 року, у маленькому польському (пізніше у складі Російської імперії, нині Білорусь) містечку Бабиновичі (нині Агромістечко, Вітебської області), неподалік від Любавичів (нині на території Російської Федерації). Батьком її був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц) - Шостий у династії Любавичських Ребе. Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою Ребе Раяца. Коли вона народилася, її дідусь, П'ятий Любавичський Ребе Шолом Дов-Бер, надіслав телеграму її батькові, який перебував за кордоном, у якій писав: «Вітаю з народженням доньки, мазл тов! Якщо ви ще не назвали її, то дайте їй ім'я Хая-Мушка, на честь дружини Цемах-Цедека». Неабиякі таланти, твердість принципів, гострий розум, блискуча освіта - риси її портрета вже в ранній юності. Сюди необхідно додати і дивовижну гнучкість думки, і вільне володіння кількома європейськими мовами. Крім рідної мови ашкеназьких євреїв, ідиш, і мови Тори, івриту, вона невимушено й легко говорила, читала й писала німецькою, французькою, російською та англійською (чим, утім, ніколи не пишалася, вважаючи мови лише...