Хасидізм

Дідан ноцах

5 Тевета 5786 (Гру 25, 2025) | Історія хасидизму, Новини громади, С

25 грудня 2025 у благодійному центрі «Бейт Барух» і синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам'янське) святкують 5 Тевета - День святих єврейських книг. 5 Тевета — день, коли судом було прийнято рішення, що хасидські книги повинні бути повернуті в бібліотеку «770» на Істерн Парквей, Бруклін, Нью-Йорк. Суть цього дня можна виразити двома словами: «Дідан ноцах». Раді повідомити, що до фондів молитовної бібліотеки громади Кам'янського надходять, нарешті, видання і українською мовою. А для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” Лілах Цопа та Ніна Козакова провели сьогодні пізнавальну програму. Сьогоднішня реальність наочно демонструє, що любавичський хасидизм існує і живе і, подібно до всього живого, безперервно зростає і оновлюється.

Щиро вітаємо Вас зі святом Ханука!

24 Кислева 5786 (Гру 14, 2025) | Історія хасидизму, С

СВЯТО ХАНУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ 25 КИСЛЕВА І ТРИВАЄ ВІСІМ ДНІВ (ЦЬОГО, 2025 РОКУ, СВЯТКУЄТЬСЯ З ВЕЧОРА 14 ГРУДНЯ ПО 22 ГРУДНЯ). ЗАПАЛЮВАННЯ МЕНОРИ Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок таке: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на дім, а найкраще виконання – для кожного члена сім’ї. Що ж стосується виконання найкращого, то школа Шамая каже, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їхню кількість із кожним днем; а школа Гіллеля каже, що в перший день запалюють один, а в кожен із наступних днів додають по одному”. Ми слідуємо школі Гіллеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіли вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”. Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перед тим, як запалити їх, заборонено братися за будь-яку іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалюють ханукальні вогники після заходу сонця, ледь настають сутінки. Кожен із цих вогнів має горіти щонайменше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її будь-хто може побачити, бо головний сенс заповіді – поширення знання про диво, що його здійснив для нас Вс-Вишній. Є звичай ставити ханукію біля входу в дім: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у дім, виявляється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник,...

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева 5786 (Гру 9, 2025) | Історія хасидизму, С, Хасидут

19 Кислева відзначають 253-ю річницю від дня відходу з матеріального світу рабина Дов-Бера з Межерича, наступника Баал Шем Това, другого глави хасидського руху. Про життя і діяльність раббі Дов-Бера з Межерича докладно розповідається у статті рабина Йосефа Херсонського «Великий Магід». «Про походження і ранні роки життя раббі Дов-Бера, пізніше більш відомого як Межерицький магід (проповідник), нам відомо небагато. Ми не знаємо навіть точного року його народження: судячи з усього, він народився наприкінці сімнадцятого століття, приблизно в той самий час, що й Баал Шем Тов. (Вільна енциклопедія вказує 1704). Його батьки (Авраам і Хава) походять зі славного роду царя Давида. Кажуть, що коли раббі Дов-Беру було п'ять років, згорів його будинок. Його мати стояла серед обвуглених залишків будинку і гірко плакала. «Я плачу не за будинком, – пояснила вона дитині, – а за згорілими записами з нашим генеалогічним древом, що відстежує наше походження від царя Давида». «З мене почнеться нова лінія древа», - запропонував малий. Ці слова напрочуд точно відобразили роль, яку йому було призначено зіграти; адже хлопчикові самою долею було уготовано стати спадкоємцем Баал Шем Това. Весь свій час він присвячував вивченню Тори, і пізніше його визнали великим знавцем Талмуда. І як багато знавців Тори того часу, раббі Дов-Бер занурився у вивчення найважливіших етичних наукових праць середньовіччя і трактатів луріанської Каббали. Саме з цих праць він запозичив етичні норми суворості та...

Новий рік хасидизму

18 Кислева 5786 (Гру 8, 2025) | Історія хасидизму, С, Свята

Цей день знаменує “народження” хасидизму. Дев’ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як “Рош-аШоне хасидизму”. Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму ХаБаД рабі Шнеура Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув’язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття “потаємної душі” Тори.

Сьогодні День народження Ребе РаШаБа

20 Хешвана 5786 (Лис 11, 2025) | Історія хасидизму, С, Хасидут

20 Хешвана виповнюється 165 років з дня народження П’ятого Любавицького Ребе, раби Шолом-Дов-Бера. Він народився в містечку Любавичі (нині селище на російсько-білоруському кордоні) у 5621 році (1860). Його батьком був раби Шмуель (МААРАШ), Четвертий Любавичський Ребе, а матір’ю – ребецн Рівка. Ребе РаШаБ очолив єврейський народ на зламі XIX і XX століть, був засновником знаменитої єшиви «Томхей тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відлучити євреїв від їхньої вікової релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму російських, а потім і радянських влад. Разом з багатьма євреями Білорусії він пережив етнічну чистку 1915 року, влаштовану російським урядом, коли євреї були насильно переселені вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, що були столицею ХаБаДа протягом ста двох років, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавичський Ребе переніс центр Любавичського хасидизму до міста Ростов-на-Дону. У цьому місті він покинув матеріальний світ 2 Нісана 5681 (1920) року. Збережено оповідання про його народження, яке розповіла світу його мати, праведна ребецн Рівка. «Десятого Кислева 5620 (1859) року мені уві сні з’явилися моя мати, ребецин Хая-Сара, мій дід, Мітелер Ребе, та ще один хасид, якого я не знала. “Рівко, ти і твій чоловік повинні написати сувій Тори”, – дала мені вказівку мати. “У тебе народиться прекрасний син. Коли будете давати йому ім’я, не забудьте про мене”, – попросив дід. “І про мене”, – додав хасид. “Рівко, – знову...

Сімхат Тора — повернемо світло і радість разом!

24 Тішрея 5786 (Жов 16, 2025) | Історія хасидизму, С

22 Тішрея 5786 (14 жовтня 2025) єврейська громада Кам’янського зібралась, щоб прочитати молитви “Шахаріт” та “Ізкор”, сісти разом у суці за святковою трапезою, о 18: 41 запалити свічки свята Сімхат Тора та здійснити заповідь Акафот (танці з Торою). 23 Тішрея святкові дні закінчилися молитвою Мінха та вечірньою молитвою. Сімхат Тора святкували з надією на великі дива — щоб цього року, нарешті, мир прийшов в усі куточки нашої планети!

Що таке Шміні Ацерет і Сімхат Тора

21 Тішрея 5786 (Жов 13, 2025) | С, Хасидут

Шміні Ацерет і Сімхат Тора – два важливих свята, які відзначають на 22-й і 23-й дні місяця Тішрей у єврейському календарі. Шміні Ацерет, що означає «восьмий день зборів», є завершенням святкового періоду Суккоту. Це день, коли євреї моляться про дощ, що символізує успішний урожай у майбутньому році. Сімхат Тора, або «Радість Тори», відзначається наступного дня. Це свято присвячене завершенню щорічного циклу читання Тори. Цього дня громада святкує, танцюючи із сувоями Тори в синагогах, висловлюючи свою радість і подяку за мудрість і закони, які дає Тора. Обидва ці свята символізують єдність, радість і духовне піднесення для єврейської громади. Що відбувається під час Шміні Ацерет і Сімхат Тора Під час Шміні Ацерет і Симхат Тора євреї проводять багато традиційних релігійних і культурних обрядів. Шміні Ацерет присвячений молитвам і благословенням на завершення свят. Віряни моляться про початок сезону дощів, адже дощ вважається символом Божого благословення на майбутній рік. Сімхат Тора – свято радості, коли єврейська громада завершує річний цикл читання Тори. Цього дня люди танцюють і співають із сувоями Тори, висловлюючи свою вдячність за Божественне Писання. Свято супроводжується піснями, танцями та урочистим читанням перших і кінцевих рядків Тори, символізуючи постійний цикл її вивчення. Обидва свята є вираженням духовної відданості та вдячності за благословення Божі, і мають глибоке значення для єврейського народу. Звичаї та традиції Шміні Ацерет і Симхат Тора Шміні Ацерет...

Свято Суккот

14 Тішрея 5786 (Жов 6, 2025) | Історія хасидизму, Громада, С, Хасидут

У ДНІ СВЯТА СУККОТ (15-21 ТІШРЕЯ), ЯКЕ НАЗИВАЄТЬСЯ “ЧАС НАШОЇ РАДОСТІ”, ЄВРЕЇ ЖИВУТЬ У ВКРИТИХ ГІЛКАМИ ТИМЧАСОВИХ БУДІВЛЯХ, ЗВАНИХ “СУККА”, У ЯКИХ БЕНКЕТУЮТЬ І СЛАВЛЯТЬ ВС-ВИШНЬОГО ВСІ СІМ ДНІВ СВЯТА. Що таке Суккот? Якщо початок місяця Тішрей пройнятий атмосферою покаяння, прагнення духовно піднести себе і піднятися до Б-жественного, то друга частина місяця має інше значення – привнести Б-жественне у світ, перейнятися всім, що Ним заповідуважено, до такої міри, щоб це викликало велику радість. І в цьому – головний сенс свята Суккот, яке називається “Час нашої радості”. Ідея сукки в тому, щоб, як сказано в Писанні, “на всіх шляхах твоїх ти пізнавав Його”, тобто щоб будь-які справи єврея, не тільки молитва і вивчення Тори, а й навіть звичайнісінькі, були пов’язані з Вс-Вишнім. Адже навіть коли людина спить або їсть у сукці, вона виконує Його заповідь, і навіть йдучи з неї, вона пов’язана з цією міцвою… Один із найважливіших законів Суккот – міцва “чотирьох рослин”, коли з’єднують разом лулав – довгу гілку фінікової пальми, яка не розпустилася, етрог – цитрон, адассім – гілочки пахучої миртової мирти й аравот – гілки скромної верби та вимовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім. Етрог Як етрог поєднує приємний смак і...

День Спокути — Йом-Кіпур

8 Тішрея 5786 (Вер 30, 2025) | Історія хасидизму, Новини, С, Хасидут

Йом-Кіпур (День Спокути) – вершина духовного піднесення, що панує серед євреїв протягом сорока днів. Першими були тридцять днів місяця Елул – час щирого звіту, самоаналізу та підбиття підсумків прожитого року. А потім – десять днів трепету і каяття від Рош-аШоне до Дня Спокути. Йом-Кіпур – найсвятіший і найпіднесеніший день року, коли євреї, забуваючи про земні справи, повністю присвячують себе спокуті й очищенню від скоєних гріхів. Щоб прийти до Дня Спокути внутрішньо підготовленою, людина аналізує минулий рік, згадує свої гріхи перед людьми і Б-гом. Людина – не ангел, їй властиво помилятися, але Б-г завжди готовий пробачити того, хто щиро розкаявся. Ось чому не страх, не душевні муки і не жах перед небесним судом несе День Спокути євреям, а радість і душевне піднесення. Піднявшись над земним, щиро і повністю поставши перед Вс-Вишнім і Прощаючим, ми знаходимо надію, і навіть упевненість, що будемо вписані в щасливий рік. «Над нами всіма суд у Рош-аШоне, а вирок виноситься на Йом-Кіпур», – із століття в століття повторюють євреї на Судний День. «Тому що цього дня Він пробачить вас, щоб очистити вас від гріхів ваших». Тридцять три століття тому, в Синайській пустелі, після гріхопадіння євреїв – поклоніння золотому тельцю – Моше піднявся на гору Синай благати Б-га про прощення своєму народу. У день Йом-Кіпур він повернувся, приніс нові Скрижалі Заповіту і радісну звістку: «Простив Я за словом твоїм!». Відтоді Йом-Кіпур став днем Всепрощення і водночас першим днем вивчення...

Йорцайт ребецн Хани Шнеєрсон

6 Тішрея 5786 (Вер 28, 2025) | Історія хасидизму, С

Ребецн Хана Шнеєрсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меїр-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, та ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, раббі Іцхака Пушніча. Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона одружилася із рабином Леві-Іцхаком Шнеєрсоном. У 5669 (1908) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (нині місто Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава. У 5699 (1938) році раббі Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення Іудаїзму в радянській Росії. Незабаром його засудили на заслання в місто Чилі – віддалене місто в Казахстані. Одразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі й небезпеку, пов’язані з цим. Прибувши до Чилі, вона зуміла полегшити незліченні лиха і муки, що випали на долю чоловіка. У нелюдських умовах заслання ребецн Хана сама, власними руками виготовляла саморобне чорнило, діставала папір для того, щоб дати йому змогу писати дивовижні відкриття в Торі, які побачили світ лише близько тридцяти років потому. Багато...