Ітро, тесть Моше, почувши про великі чудеса, які Всевишній зробив для народу Ізраїлю, приходить із Мідьяна до табору Ізраїля разом із дружиною Моше та двома його синами. Ітро дає Моше пораду встановити систему суддів і старійшин, щоб полегшити завдання управління народом і судочинства. Сини Ізраїлю розташовуються табором біля гори Сінай. Всевишній повідомляє їм, що Він обрав їх бути Йому “царством священиків” і “святим народом”, у відповідь на що народ проголошує: “Все, що Бог сказав, — зробимо!”
На шостий день третього місяця, через сім тижнів після Виходу, весь народ Ізраїлю збирається біля підніжжя Синайської гори. Б-г “спускається” на вершину гори в звуках грому, блискавках блискавок, стовпах диму і трубних голосах шофара і велить Моше піднятися. Всевишній проголошує Десять Річень, що заповідають народові Ізраїлю: знати і вірити в Бога; не поклонятися ідолам; не вимовляти ім’я Б-го марно; дотримуватися Суботи; почитати батьків; не вбивати; не чинити перелюбу; не викрадати; не лжесвідчити; не бажати чужого майна. Народ кричить до Моше про те, що таке розкриття Божого для них нестерпно, і щоб він сам отримав Тору і передав її їм.