Вс-Вишній велить єврейському народові принести підношення – п’ятнадцять видів різних матеріалів: золото, срібло, мідь; синю, пурпурову та червону вовну; льон, козячу вовну, шкіри баранячі червоні, та шкіри тахаша, дерево шитім, оливкову олію, прянощі, каміння оніксу та самоцвіти, – з яких, як велить Б-г, вони “нехай зроблять Мені Святиню, і Я буду перебувати серед них!”
На вершині гори Синай Моше отримує докладні вказівки про те, як має бути влаштовано це “житло Б-гу”, щоб євреї могли його розбирати, переносити і знову зводити під час мандрів пустелею.
У внутрішньому приміщенні Святилища – Святая Святих – за майстерно витканою завісою містився Ковчег, що містив Скрижалі Заповіту, на яких були висічені Десять Заповідей. На кришці Ковчега знаходилися фігури крилатих Крувим, викувані з чистого золота. У зовнішньому приміщенні стояла Менора – золотий семисвічник – і золотий Стіл для покладання хліба.
Три стіни Святилища зводилися з 48 вертикальних балок, кожна з яких була вкрита золотом і встановлювалася у дві срібні підніжки. Будова вкривалася трьома шарами покриттів: полотнища багатобарвної тканини з вовни і льону, покриття з козячої вовни і покриття з овечих шкур і шкур тахаша. Передню сторону Святилища закривала вишита завіса, що висіла на п’яти стовпах.
Двір Святилища, де містився бронзовий Жертовник, був оточений огорожею з ґратчастих лляних полотнищ, які висіли на срібних гачках шістдесяти стовпів зі срібними ободами і мідними підніжжями.
