Сьогодні, 28 Тевета, у єврейських громадах усього світу відзначають 145-ту річницю від Дня народження праведної Хани Шнеєрсон, матері Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона і дружини Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках Леві-Іцхака Шнееєрсона.
Безприкладний духовний подвиг цієї жінки тільки недавно почав розкриватися в повному обсязі. Важливим джерелом відомостей про долю сім’ї Шнеєрсон стали її «Спогади», рукописний текст яких було виявлено кілька років тому. Їхня публікація стала великою подією.
Ми наводимо коротку біографію ребецн Хани, засновану на викладі Шмула Сомінського.
«Ребецн Хана Шнеєрсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меїр-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, і ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, рабина Іцхака Пушніча.
Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона вийшла заміж за раббі Леві-Іцхака Шнеєрсона. У 5669 (1909) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (так у ті часи називався Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава.
У 5699 (1939) році раббі Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення іудаїзму в радянській Росії. Невдовзі його засудили на тривале заслання в далекому й моторошному місці Чіілі (нині назву змінено – Шиелі або Shieli)- віддалене селище міського типу в Казахстані. Одразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі та небезпеку, пов’язані з цим. Прибувши в Чіілі, вона зуміла полегшити незліченні біди і муки, що випали на долю чоловіка.
У нелюдських умовах заслання ребецн Хана сама, своїми руками, виготовляла саморобне чорнило, діставала папір для того, щоб дати йому можливість записувати дивовижні відкриття в Торі (ці записи побачили світ лише через тридцять років). У 1944 році душа раббі Леві-Іцхака покинула матеріальний світ.
У 5707 (1946) році настав кінець і її поневірянням. Ребецн Хана вирушила з Росії до Парижа, де її зустрічав перший син, зять Шостого Ребе ХаБаДа, майбутній Сьомий Любавичський Ребе, з яким ребецн не бачилася понад двадцять років. З Парижа обидва попрямували до Нью-Йорка, де для ребецн почався новий, щасливий період життя.
У Брукліні ребецн прожила сімнадцять останніх років свого життя. Вона пішла зі світу у святу Суботу 6 Тишрея 5725 (1964) року і була похована в Нью-Йорку. На згадку про ребецн в усьому світі було засновано єврейські освітні заклади, що дістали назву «Бейт Хана» і «Махон Хана». Ребе заснував на згадку про свою матір фонд «Керен Хана» для надання матеріальної допомоги молодим жінкам, які бажають продовжити заняття Торою.
6 Тишрея 5746 (1985) року Ребе сказав: «Не дивлячись на всі труднощі і занепокоєння повсякденного життя, (моя мати) взяла на себе додаткову турботу – турботу про те, щоб примножити публікацію Тори батька мого – вчителя мого і мого рава, щоб багато хто з євреїв міг вивчати його пояснення внутрішніх ідей Тори в світлі хасидизму ХаБаД. І все це для того, щоб наблизити істинне і повне визволення Мошиахом, праведником нашим, залежне від поширення джерел Тори назовні!..».
