Єуда підступає до Йосефа, благаючи його звільнити Бін’яміна, і пропонує, щоб правитель Єгипту взяв його собі рабом замість Бін’яміна.
Переконавшись у відданості братів один одному, Йосеф розкриває себе братам. “Я – Йосеф!” – проголошує він. – “Чи живий ще мій батько?”
Брати охоплені соромом і каяттям, але Йосеф втішає їх, кажучи, що насправді не з їхньої волі він опинився в Єгипті, але Всевишній послав його туди для майбутнього порятунку сім’ї від голоду.
Брати повертаються до батька в Землю Кнаан з радісною звісткою. Яаков прибуває до Єгипту разом із синами та їхніми сім’ями – сімдесят душ загалом – і нарешті возз’єднується з улюбленим сином після 22 років розлуки. Дорогою до Єгипту він отримує обіцянку від Всевишнього: “Не бійся спуститися в Єгипет, бо там Я зроблю тебе великим народом. Я спущуся з тобою в Єгипет і Я неодмінно підніму тебе звідти знову”.
Протягом голодних років Йосеф збирає багатство Єгипту, продаючи хліб, зібраний у роки достатку.
Фараон дає Яакову для поселення родючу землю Гошен, і його сім’я процвітає в Єгипті.
