Моше продовжує свою останню промову до єврейського народу, обіцяючи їм, що якщо вони дотримуватимуться заповідей Тори, то на них чекає процвітання в Землі, до якої вони ось-ось мають увійти, щоб оселитися в ній, як обіцяв Вс-Вишній їхнім праотцям.
Моше також докоряє їм за скоєні гріхи, нагадуючи про Золотого Тельця, про бунт Кораха, про гріх розвідників і про те, як вони гнівили Б-га в Тав’ер, Масі, та в Ківрот-Атаава. «Ви бунтували проти Б-га, – каже він, – з того дня, що я вас знаю». Але крім цього він говорить також про прощення Вс-вишнім їхніх гріхів і про Другі Скрижалі, які Б-г дарував їм після їхнього каяття.
Їхні сорокарічні поневіряння в пустелі, каже Моше, під час яких Б-г харчував їх маною небесною, мали навчити їх, що «не тільки на хлібі живе людина, а й на тому, що виходить з уст Г-спода, живе людина». Ко Моше називає землю, куди їм належить увійти, «такою, що тече молоком і медом», особливо благословенною «сімома видами» плодів (пшениця, ячмінь, виноград, фіги, гранати, оливки й фініки), землею, що перебуває в центрі Б-жественного Провидіння. Він велить їм зруйнувати ідолів тих племен, що жили там раніше, а також застерігає євреїв, щоб вони не загордилися і не вирішили, що «моя сила і міць моєї руки створила мені все це багатство».
Ключовим фрагментом цього розділу також є другий фрагмент молитви Шма (Слухай, Ізраїлю!), що повторює фундаментальні заповіді, перелічені в першій її частині, та говорить про нагороду за виконання волі Вс-Вишнього та про плачевні наслідки (голод, вигнання) нехтування нею. Цей розділ – один із найважливіших параграфів усієї Тори. Нам наказано вимовляти його двічі на день, і він написаний на кожній мезузі та парі тфілін:
У тижневому розділі Екев дано 8 заповідей, з них 6 наказових і 2 заборонні. Серед наказових заповідей нагадаємо одну з найвідоміших: читати Зимун – спеціальне благословення після трапези з хлібом: «Їж і наситься, і подякуй ВС-ПИЩНЬОМУ – ЗА ДОБРАЗНУ ЗЕМЛЮ, КОТОРУ ВІН ТІБІ ДАВ» (там же, 8:10).