У синайській пустелі Б-г велить провести перепис дванадцяти Колін Ізраїлевих.
У результаті здійсненого Моше перепису налічується 603550 чоловіків віку військової служби (від 20 до 60). Коліно Леві обчислюється окремо і налічує 22000 осіб чоловічої статі віком від 1 місяця і старше. Левити повинні служити в Храмі замість первістків, чия чисельність була приблизно такою ж самою, які стали непридатні для священнослужіння через поклоніння Золотому Тельцю. 273 первістки (що становили різницю між числом первістків і левитів) повинні були внести викуп у кількості п’яти шекелів.
Коли під час мандрів пустелею євреї вирушали в дорогу, левити розбирали і несли Святилище і на наступній стоянці збирали його в центрі табору. Потім вони зводили власні намети навколо нього: сімейство Кеата, чиїм обов’язком було переносити на плечах храмове начиння (Ковчег, Менора тощо), розташовувалося на південь від Святилища; левити сімейства Гершона, які перевозили фіранки та покривала, розташовувалися на заході; і сімейство Мерарі, яке відповідало за перевезення балок і підстав, розбивало табір на північ від Храму. На сході, навпроти входу у Святилище знаходилися намети Моше, Аарона і синів Аарона.
Навколо табору левитів розташовувалися чотирма групами намети дванадцяти колін. На сході розташовувалися Єуда (74600 осіб), Йіссахар (54400) і Зевулун (57400); на півдні – Реувен (46500), Шимон (59300) і Гад (45650); на заході – Ефраїм (40500), Менаше (32200) і Біньямін (35400); і на півночі – Дан (62700), Ашер (41500) і Нафталі (53400). У такому ж порядку сини Ізраїлеві пересувалися під час мандрів. У кожного коліна був свій насі (глава, князь) і особливого кольору прапор з особливою емблемою.