Пурим – одне з найвеселіших свят єврейського календаря – яскраве та красиве.
Зовсім скоро – увечері в четвер, 13 березня – ми почнемо відзначати його і в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) після заходу сонця. Цього дня о 18:15 розпочнеться перше читання Сувою Естер, а в п’ятницю, 14 березня – вранці після молитви.
Часто ставлять питання про закони та звичаї Пурима, про їхню сутність, і про те, як краще їх виконати.
Закони та звичаї свята Пурим
Обов’язок відзначати Пурим – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей.
Закони свята Пурим зібрані в Мішні, в 1-й та 2-й главах трактату Мегіла, а також у Тосефті до цього трактату обох Талмудів – Вавилонського та Єрусалимського.
Обов’язок відзначати Пурим – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Ось вони:
- читання Мегілат Естер,
- «мішлоах манот»,
- «подарунки бідним»,
- читання Тори,
- вимовлення вставки «Аль Ганісім» в «Шмоне-есре» та в «Біркат гамазон»,
- веселий бенкет,
- заборона жалоби та посту.
На відміну від Хануки, яка увічнює порятунок народу Ізраїлю від духовного знищення, Пурим символізує боротьбу за фізичне виживання єврейського народу. Тому святкування Пурима включає моменти не тільки духовні, а й чисто матеріальні, ніби покликані заявити на весь світ: ось, ми живемо, їмо, п’ємо і веселимося! А «мішлоах манот» (обмін стравами з друзями та близькими) та «подарунки бідним» доводять, що невід’ємна частина нашого життя – це турбота про ближніх. Весілля Пурима – також свого роду демонстрація життєвої сили єврейського народу, і ця демонстрація проходить на очах спадкоємців Гамана, всіх тих, хто хотів би продовжити його чорну справу.
Ми святкуємо Пурим 14-го та 15-го Адара на згадку про порятунок євреїв від повного винищення за часів царя Ахашвероша, який правив величезною Перською імперією. Сановник царя Гаман задумав занапастити всіх євреїв і кидав жереб (пур), щоб дізнатися, коли найбільш вдалий для цього час. За словами пур свято називається Пурим, а всі пов’язані з ним події описані в Мегілат Естер (книзі Естер). У містах, не обнесених стіною, Пурим святкується 14 Адара, а в містах, обнесених стіною ще з часів Єгошуа бін Нуна, – 15 Адара. Цей день, 15 Адара, називається Шушан-Пурим на ім’я давньої столиці Перської імперії міста Шушан, євреї якого саме цього дня позбулися смертельної небезпеки, що загрожувала їм. У високосний рік, як зараз – в Адар Бет.
Мегілат Естер згадує про чотири закони Пурима: читання Мегілат Естер, святковий бенкет, «мішлоах манот» і «подарунки бідним». До цих законів наші мудреці додали читання уривка з Тори (Шмот, гл. 17), в якому йдеться про війну з Амалеком після виходу з Єгипту, і вставку «Аль Ганісім».
ЧИТАННЯ МЕГІЛАТ ЕСТЕР
Прослухати читання Мегілат Естер ми зобов’язані в Пурим двічі: при настанні свята, увечері, після «Мааріва», і вранці – після «Шахаріт». Читати слід обов’язково по сувому, написаному на пергаменті з дотриманням усіх правил. Читець має бути досвідченим, добре знає правила читання Мегілат Естер.
Перед читанням промовляються три благословення, після читання – одне.
Ось благословення, які промовляють перед читанням:
- «Благословенний Ти, Господи, Бог наш, Цар Всесвіту, який освятив нас Своїми заповідями і наказав нам читати мегілу!»
- «Благословенний Ти, Господи, Бог наш, Цар Всесвіту, що вчинив чудеса для наших батьків у ті дні, в цей же час!»
- «Шегехіяну».
Слід уважно слухати, як читець промовляє благословення, і відповідати «амен». Той, хто відповідає «амен» на благословення, немов благословляє сам.
Тому коли читець вимовляє благословення, не можна відволікатися і переривати мовчання навіть звичайним «благословенний Він, і благословенне ім’я Його».
Після читання Мегілат Естер читач вимовляє таке благословення:
«Благословенний Ти, Господи, Бог наш, Цар Всесвіту, що заступається за нас, суддя в нашій суперечці, мстить за нас, стягує з утисків наших і платить за заслугами всім нашим смертельним ворогам! Благословенний Ти, Господи, що стягує з усіх, що утискують народ Твій, Ізраїлю, – Б-г-рятівник!».
Виголошуючи вранці благословення «Шегехеяну», слід пам’ятати, що воно належить також до заповідей бенкету, «мішлоах манот» та «подарунок бідним», які відносяться до цього дня. Адже кожного разу, коли ми готуємося виконати заповідь, яка виконується лише раз на рік, ми вимовляємо «Шегехеяну».
Слухати читання Мегілат Естер слід дуже уважно, не пропускаючи жодного слова. Тому і від читця потрібно, щоб у тих місцях, де при згадці імені Амана в синагозі здіймається шум, він переривав читання і терпляче чекав, поки знову не настане тиша. Якщо шум заглушив кілька слів, читець зобов’язаний прочитати їх знову, щоб усі їх почули. Багато хто, прагнучи виконати заповідь якнайкраще, приносять у синагогу власні сувої Мегілат Естер і стежать за ними за читцем, пошепки повторюючи кожне слово, щоб нічого не пропустити.
Прийнято, що чотири вірші, особливо тісно пов’язані зі визволенням, вся громада вимовляє голосно – а потім читець їх повторює.
Ось ці вірші:
- «Чоловік-юдей був у столиці Шушан, на ім’я Мордехай, син Яїра, сина Шими, сина Кіша – з роду Біньямина».
- «А Мордехай вийшов від царя в царському одязі з блакитної вовни та віссону, з великою золотою короною на голові, у плащі з льону та пурпуру, – а місто Шушан тріумфує і веселиться».
- «У юдеїв було світло, веселощі, радість та шана».
- «Бо Мордехай-юдей – перший після царя Ахашвероша і великий серед юдеїв, бажаний для більшості його братів – надсилає добро своєму народові і піклується про все потомство його».
Слухати читання Мегілат Естер жінки зобов’язані нарівні з чоловіками, тому що і вони стосуються цього дива, адже саме цариця Естер зіграла головну роль у всіх цих подіях.
ПУРИМСЬКА ТРАПЕЗА
Пурим – це «дні бенкету та радості». Тому ми повинні влаштувати вдень у Пурим пишну трапезу. Недостатньо вечірньої трапези при настанні свята. Під час трапези вдень ми зобов’язані пити вино, бо сказали мудреці наші: «Повинна людина напитися в Пурим до того, щоб не відрізняти слова “проклятий Аман” від слів “благословенний Мордехай”».
«МІШЛОАХ МАНОТ» ТА «ПОДАРУНКИ БІДНИМ»
Щоб зміцнити дружбу і братерство серед євреїв, наші мудреці заповідали нам виконувати заповідь «мішлоах манот» (буквально – «надсилання страв»). Слово мішлоах – в однині, а манот – у множині. Отже, щоразу слід посилати щонайменше дві страви – тільки тоді можна вважати, що заповідь виконано. Підкреслимо, що заповідь «мішлоах манот» слід виконувати саме протягом дня Пурима.
Виконуючи заповідь «подарунків бідним», слід цього дня давати вдвічі більше, ніж при виконанні заповіді «мішлоах манот». Це виводиться з того факту, що і слово «подарунки» множини, і слово «бідним»: отже, слід давати принаймні два подарунки двом біднякам. Ця заповідь покликана виявити характерне для євреїв почуття співчуття та жалю.
Заповідь подарунків бідним не означає, що треба давати саме їжу. Можна (і навіть бажано) тим, хто потребує грошей, дати гроші. Ще з часів давнини стало звичаєм організовувати збір коштів для нужденних, щоб забезпечити їм все необхідне для Пурима. Не виключено, що в «подарунках бідним» міститься також непряма допомога і на свято Песах, яке починається місяцем пізніше.
ЗВИЧАЇ ПУРИМА
Протягом століть виник надзвичайно багатий фольклор, пов’язаний із Пуримом. Серед океану мук, тривог і випробувань, що оточує нас цілий рік, Пурим стояв як самотній острів безоглядних веселощів, гумору та оптимізму, характерного для єврейського народу.
Особлива пуримська література, жартівливі уявлення з перевдяганнями та забавними масками веселили серця. Лише цього дня були дозволені театральні вистави з характерними персонажами. Наприклад, обирали «пуримського рабина», тим самим «зводячи рахунки» з тими керівниками громади, на яких «мали зуб».
Виник звичай пекти на Пурим солодкі пиріжки з начинкою з маку та солодощів, які чомусь отримали назву «вуха Амана». Слід зазначити, що у різних громадах є варіанти пуримських звичаїв.
ШУШАН-ПУРИМ
По всій Країні Ізраїлю та у всіх країнах розсіювання Пурим відзначається 14 адара (а у високосний рік – 14 числа другого Адара). Проте в Єрусалимі – як свого часу в Шушані – а також у тих містах, про які відомо, що вони були обнесені стіною за часів Єгошуа бін Нуна, Пурим святкують 15 Адара. І цей день називається Шушан-Пурим.
Причину цього поділу докладно викладено в Мегілат Естер: євреї воювали зі своїми ворогами 13 Адара та святкували перемогу наступного дня, 14 Адара, на честь чого і встановлено свято Пурим. Але в місті Шушан євреям було надано дозвіл розправлятися зі своїми ненависниками два дні – 13 та 14 Адара. Тож євреї Шушана раділи та веселилися 15 Адара, і для них саме цей день став святом. Однак, щоб не принизити честь Країни Ізраїлю, тодішні мудреці Тори поширили святкування Шушан-Пурима і на ті міста Країни Ізраїлю, які за часів Єгошуа бін Нуна були обнесені муром. Одночасно честь була надана і самому Єгошуа бін Нуну – тому що саме під його керівництвом була завойована Ерец-Ісраель і саме він керував першою війною з Амалеком, від якого походить Аман.
Тому в Єрусалимі – щодо якого немає сумніву, що за часів Єгошуа бін Нуна він був обнесений стіною, – читають Мегілат Естер і виконують усі звичаї Пурима лише у Шушан-Пурим, тобто 15 Адара.
У тих же стародавніх містах, щодо яких точно невідомо, чи були вони обнесені стіною за часів Єгошуа бін Нуна, Мегілат Естер читають двічі: 14 і 15 Адара, і тим самим позбавляються сумніву.
ПУРИМ-МЕШУЛАШ
Іноді трапляється, що Пурим святкується три дні поспіль і називається він тоді Пурим-Мешулаш – «потроєний Пурім». Так може статися в Єрусалимі того року, коли 15 Адара – субота.
У суботу Мегілат Естер читати не можна (так само, як не трубять у шофар, якщо Рош-Гашана збігається із суботою, і не беруть «арбаа мінім» у суботу свята Суккот – з побоювання порушити заборону виносити на вулицю речі у суботу).
З іншого боку, не можна відкласти читання Мегілат Естер на неділю, 16 Адара. Тому в Єрусалимі роблять так: Мегілат Естер читають того ж дня, що і в усьому світі, – 14 Адара; тоді ж дають «подарунки бідним», щоб вони могли купити все необхідне для свята; у суботу, 15 Адара, вимовляють «Аль ганісім» у «Шмоне-эсре» і в «Біркат гамазон», беруть два сувоя Тори: один для читання звичайного суботнього розділу Тори, інший для читання уривка, призначеного для читання в Пурим; а в неділю, 16 Адара, бенкетують і посилають «мішлоах манот».
ЧОМУ В ПУРИМ НЕ ЧИТАЮТЬ ГАЛЕЛЬ?
На відміну від свят Песах, Шавуот та Сукот, а також Ханукі, у Пурим не читають Галель. Чому?
По-перше, читання Мегілат Естер цілком замінює собою читання «Галеля». Немає в нас іншого свята, крім Пурима, суть якого була б зафіксована в цілій книзі Танаха.
По-друге, «Галель» починається так: «Вихваліть Б-га! Вихваліть, служителі Господа, вихваліть ім’я Господа!..»
Ці слова чудово підходять, наприклад, до свята Песах, вказуючи на звільнення з-під єгипетського гніту та народження Божого народу – «служителі Господа», а не «раби фараона». Однак до Пурима вони не дуже підходять – оскільки навіть після того дива євреї так і залишилися рабами Ахашвероша: позбавившись загрози знищення, вони не отримали свободи.
По-третє, «Галель» не читають на честь дива, яке сталося поза Країною Ізраїлю. Щоправда, «Галель» читають у Песах, відзначаючи вихід із Єгипту, але річ у тому, що тоді ще Країна Ізраїлю не була виділена з усіх країн світу. Однак коли сталося диво Пурима, після краху Першого Храму, Країна Ізраїлю вже кілька століть була Святою Країною. А в Хануку «Галель» читають тому, що диво Хануки сталося саме на території Країни Ізраїлю.
