Музей історії та культури єврейського народу “А Ідише Нешуме” (“Єврейська душа”) вже понад два роки працює у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське). Незважаючи на такий молодий вік, за цей час у нас зібралась чимала колекція справжніх раритетів, які десятиліттями створювали затишок в оселях місцевих єврейських родин.
Ми підготували добірку найстаріших і найцікавіших експонатів. Про деякі ми вже розповідали в наших публікаціях (тисніть на активні посилання, переходьте і читайте детальніше).
Отже, ТОП-10 раритетів віком понад 100 років:
Старовинний буфет, який став справжньою перлиною єврейської кімнати, створеної тут. До музею він потрапив з будинку № 36 по вулиці Олекси Сокола (у різні роки вона носила назви Провідна і Червоноармійська), що тривалий час належав єврейській родині Боднар. Також з цього будинку нам передані плетені із лози стільці та великий лозовий кошик.
Раритетний пенал із оригінальним різьбленням, який нам подарувала родина Малкіних. Також вони передали лозову підставку для квітів (жардін’єрку).
Ці предмети чудово вписалися в інтер’єр, вдихнувши у кімнату справжню єврейську душу.Дитяча колиска, виготовлена із лози, передана активним членом нашої громади Раїсою Терещенко. Можна лише припустити, скільки немовлят безтурботно спали і зростали у ній!
Велике старовинне блюдо для гефілте фіш, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті учасниці міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора» Наталії Горіної. Це один із наших перших експонатів. Дуже цікавим є вензель на зворотній стороні цього раритету – це відбиток фабрики Кузнєцова. Як відомо, кузнєцовський фарфор давно здобув всесвітню популярність.
Старовинний настінний годинник. На внутрішній стороні ми знайшли ось таку табличку: “Radium-Gong”, виготовлення німецької фірми Kienzle. Такі годинники цінувалися за якісний механізм та характерный дзвін. Цікаво, що після 1900-го року компанія їх більше не виробляла.
Взагалі-то, годинників в музеї кілька, два з яких, найбільш раритетних, ми відреставрували і вони працюють. До музею їх передала учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора» Раїса Терещенко.Швейна машинка “Зінгер” з родини Федоровських. Як згадує директор музею Ліза Юхимівна Федоровська-Белинська:
“Я засинала під стукіт цієї машинки і просиналась. Це швейна машинка моєї матусі. Вона допомогла вижити родині в скрутні роки евакуації та повоєнного життя”. До речі, машинка стала першим експонатом музею.
Старовинна цукерниця, яка тривалий час зберігалася у родині Ірини Малкіної. Вік цукерниці перевищує 100 років, адже на товстому склі ми знайшли викарбуваний напис: “ЖОРЖЪ БОРМАНЪ” старослов’янською мовою.
Патефон. Його ми також відреставрували і він працює. Однак, платівок для нього майже немає.
Дерев’яне коритце із металевим сікачем. Ці предмети також передала до музею представниця старовинної родини кам’янських євреїв Малкіних – Ірина Маркусівна Малкіна. Виготовлено із цільної деревини, коритце навіть через стільки років залишилося цілим, а сікач – гострим! Ці предмети побуту можна назвати древнім прототипом сучасного кухонного комбайну: раніше саме так господині подрібнювали м’ясо та овочі при приготуванні страв.
Унікальний, вишитий власноруч мовою іврит, чохол для маци, який належав дідові родини Бессарабових. За оцінками знавців, експонату близько півтора століття! Останні 45 років ця унікальна річ зберігалася у Марії Журавель, подруги Олени Бессарабової. Саме вона і з детальним супровідним листом передала чохол до музею історії та культури єврейського народу “А Ідише Нешуме” (“Єврейська душа”).
Ось розповідь лише про деякі експонати, яких у нас насправді набагато більше. Зокрема, мініатюрний Тегілім. Як пояснив посланець Любавичського Ребе у Кам’янському Нохум Сімха Лейтанс:
“Тегілім – це особлива книга, що складається зі 150 псалмів царя Давида. У перекладі з івриту “теїлім” означає прославлення, хвалебна пісня. І це основна ідея вихваляння Вс-вишнього, незважаючи ні на що”.
Ми сердечно дякуємо дарувальникам, які зберегли безцінні речі та поділилися із нами не лише предметами єврейського побуту, а й цікавими історіями своїх родин!
























