Свята

Виконання заповіді “Нетілат Лулав”

Виконання заповіді “Нетілат Лулав”

“Нетілат Лулав” – заповідь Тори, відповідно до якої єврей у свято Суккот зобов’язаний узяти в руки арбаат ѓа-мінім (чотири види рослин). Починаючи з 15 Тішрея 5786, щодня, єврейська громада Кам’янського збирається в суці, щоб виконати заповідь “Нетілат Лулав” на чотири види рослин. “Які рослини на Суккот? Чим схожий з ними наш народ? Етрог - це символ доброти, Завжди бажання є рости, Старанно треба Тору вчити, Багато добрих справ робити, Це необхідно, бачить Б-г, Вкус, аромат - це є Етрог! А хто не робить добрих справ, Хоч знає Тору, то Лулав. Так, він живе без каяття, Знання не втілює в життя, Та треба і теоретично По Торі жити, і практично, Допомагать во славу Б-гу, Хто потребує допомоги. Не будьте осторонь, Лулави, Робити треба добрі справи! Ще Мірт, по-іншому, Адас, Такі також є серед нас, Робити всім добро бажаєте, Але ви Тору не вивчаєте. На аромат і смак приємний, Та Мірт не істівний, напевно. Знання і добрі вчинки разом Євреям є дороговказом! А ще є Арава, Верба - Смаку і запаху нема, Такі і Тору не вивчають, Добро робити не бажають, Асимілюючись, живуть, Це їх влаштовує, мабуть. Ні зле не роблять, ні корисне... Але й вони потрібні, звісно! Важливий кожен неодмінно, Ми всі для Б-га дуже цінні! Суккот об'єднує всіх нас, Етрог, Лулав, Верба, Адас -- Ми всі разом, в єднанні сила, І, навіть, виростають крила! Хай буде дружнім наш народ, Всіх з святом єдності - Суккот! Нехай добро живе в оселях, Щасливі будуть всі, веселі, Здоров'я, миру і надії, Хай в кожного...

Рош-аШана

Рош-аШана

У ДЕНЬ РОШ-АШАНА — ЄВРЕЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК (1-2 ТІШРЕЙ, У 2025 РОЦІ ВИПАДАЄ НА 23-24 ВЕРЕСНЯ) — ПРОГОЛОШУЄТЬСЯ ЦАРСТВО Б-ГА НАД УСІМ СВІТОМ. Цього дня був створений прабатько людства — Адам. І того ж дня він порушив дану йому Б-гом заборону і був засуджений на вигнання з Едена. Це був перший Рош-аШана, і тоді відбувся перший суд над людиною. Відтоді щорічно в цей день творить Вс-вишній суд над людством, визначаючи, що має статися з людьми і народами в наступному році. Напередодні першого дня Рош-аШана заведено запалювати святкові свічки до заходу сонця. При цьому вимовляють такі благословення: Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Ашер Кідешону Беміцвойсов Вецивону Леадлік Нейр Шел Йойм Азікоройн. Борух Ато Адой-ной Елой-ейну Мелех Оойлом Шеехехейону Векіймону Веігіону Лізман Азе. Після молитви “Маарів” увечері в Рош-а-Шана заведено вітати одне одного: “Лешана това тікатев ветехатем” (жінці кажуть: “Лешана това тікатві ветехатмі”), що означає: “Нехай будеш ти записаний на добрий рік, і запис цей нехай буде скріплений печаткою!” Під час першої (вечірньої) трапези Рош-аШана дотримуються низки звичаїв, що символізують бажання удостоїтися доброго нового року. Після благословення над хлібом перший шмат хали вмочують не в сіль, як зазвичай, а в мед. Потім беруть часточку солодкого яблука, занурюють її в мед, вимовляють благословення “…той, хто творить плід дерева”, а потім кажуть: “Хай буде воля Твоя на те, щоб новий рік був добрим і солодким!” Так чинять навіть тоді, коли на...

Сурмління у шофар — заповідь Тори

Сурмління у шофар — заповідь Тори

Упродовж усього місяця Елул щодня, у робочі дні, в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбувається урочиста церемонія сурмління у шофар. Церемонія проходить для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” та дошкільнят, відвідувачів освітньої програми “Золотий вік” та проєкту “Колель Тора”, співробітників та гостей Центру. Це дозволяє максимально поширювати звістку про наближення Рош а-Шана серед дітей та дорослих Єврейської громади Кам'янського.

Великий фарбренген у Кам’янському

Великий фарбренген у Кам’янському

18 Елула 5785 (11 вересня 2025), на честь знаменної дати — Дня народження двох найвеличніших мудреців і праведників – Баал Шем Това та Алтер Ребе, а токож на честь відкриття 17 років по тому (2008 р.) в Дніпродзержинську (тепер м. Кам’янське) синагоги “Бейт Реувен” та благодійного центру “Бейт Барух”, єврейська громада міста на чолі з ребецн Діною Стамблер зібралася в банкетній залі на Великий фарбренген. Тепла атмосфера, відео Ребе, душевна промова ребецн Діни, національні мелодії “живого” супроводу, креативна гра та лотерея, смачна кошерна трапеза, гарно вбраний банкетний зал зробили зустріч громади ще більш родинною. Хаг Елул Самеах!

15 Ава — єврейський “День закоханих”

15 Ава — єврейський “День закоханих”

Сьогодні ввечері заступає 15 день місяця Ав, про який сказано у Вавилонському Талмуді (трактат Тааніт): «Не було свят у євреїв, подібних до 15 Ава та Йом Кіпуру». 15 Ава – це перший святковий день, що настає після страшного і скорботного дня 9 Ава, бо 15 число кожного місяця завжди особливий день, бо це – день повного місяця. П’ятнадцяте Ава (2025 р. випадає на 9 серпня), безсумнівно, найзагадковіший день єврейського календаря. Якщо заглянути в Шулхан Арух (звід єврейського закону), то в ньому не знайти згадки про які-небудь ритуали цього дня, крім лише того, що в молитвах в цей день не вимовляється таханун (покаяна молитва), як і в інші святкові дні, а також що починаючи з 15-го року. а “ніч створена для навчання”. Крім того, Талмуд розповідає, що багато років тому п’ятнадцятого Ава “єрусалимські дівчата виходили танцювати у виноградники” і що “кожний, хто був неодружений, йшов туди”, щоб обрати собі наречену. І цей день Талмуд називає найбільшим святом року поряд із Йом-Кіпуром, відвівши останньому почесне друге місце! Насправді, 15 Ава не може не бути загадкою. Випадаючи на повний місяць трагічного місяця Ав, він є святом майбутнього Визволення, і, отже, днем, чия суть за визначенням непізнана для нас, поки що не звільнених… Минулого з цим днем були пов’язані красиві звичаї, наприклад, 15 Ава дочки Ізраїлю виходили танцювати у виноградники. Сказано в Талмуді, що абсолютно всі дівчата виходили у позичених білих сукнях. Обов’язковою умовою було – щоб сукня була позичена в...

Фарбренген на честь свята геули Ребе Раяца

Фарбренген на честь свята геули Ребе Раяца

13 Тамуза 5785 (9 липня 2025) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) учасники програми “Золотий вік” зібрались на фарбренген з нагоди свята геули (12-13 Тамуза) Ребе Раяца – 145‑ої річниці з дня народження рабина Йосефа‑Іцхака Шнеєрсона, Шостого Любавицького Ребе, та 98‑ої річниці його чудесного Визволення. Взагалі, історія Визволення Шостого Ребе слугувала й слугує прикладом для всіх євреїв, які вивчають Тору та несуть її світло в нашому світі. Сам Ребе Раяц так говорив про ті події: «Хай не залишить нас Вс-вишній своєю милістю, і заслуги наших Праотців, нехай не вичерпаються, як не переведуться ті, хто йде по їх стопах, назавжди і навіки століть. І ось 12 числа місяця Тамуз, на третій день тижня (вівторок) … свобода була дарована мені. Не тільки мене визволив Вс-вишній 12 Тамуза, але й всіх, хто шанує нашу святу Тору, дотримується заповідей і навіть кожного, хто просто називається євреєм. Цей день – день Порятунку для всіх, хто поширює знання Тори серед євреїв…». [gallery size="full" columns="2"...

27 років поруч: подружжя Леві та Діна Стамблер святкують річницю спільного життя

27 років поруч: подружжя Леві та Діна Стамблер святкують річницю спільного життя

13 Тамуза 5785 (9 липня 2025) головне сімейне подружжя Кам’янської єврейської громади, реб Леві та ребецн Діни Стамблер, відзначають 27-у річницю спільного життя! Вони багато років підтримують відродження єврейського життя у Кам'янському і є одними з головних лідерів розвитку єврейського руху в регіоні та за його межами. Ми приєднуємося до всіх привітань і бажаємо реб Леві та ребецн Діні щастя, здоров’я, успіхів і плідної праці, і да буде завжди радість і кохання в їх оселі! Хасидського нахеса від ваших дітей та онуків!

День Ребе в громаді Кам’янського

День Ребе в громаді Кам’янського

29 червня 2025 (3 Тамуза 5785), на честь Дня Ребе, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) відбувся великий фарбренген для усієї громади. Діти взяли участь у пізнавальному квесті та дізнались чимало цікавих фактів з життя Ребе. Святково вбрані столи, для жінок у банкетній залі, для чоловіків - у молитовній; вітальні слова жінкам ребецн Діни, кошерні святкові блюда створювали атмосферу урочистості. А прямий зв’язок з Оеля Любавичського Ребе, що у Нью-Йорку, на який з учасниками фарбренгену вийшов Головний рабин Кам’янського реб Леві Стамблер, додав усім присутнім натхнення для написання листів Ребе.

6-7 Сивана — Шавуот!

6-7 Сивана — Шавуот!

СВЯТО ШАВУОТ МИ ВІДЗНАЧАЄМО 6-7 СИВАНА (2025 РОКУ – 2-3 ЧЕРВНЯ) НА ЧЕСТЬ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА — СИНАЙСЬКОГО ОДКРОВЕННЯ. Цього дня 2448 року від створення світу (1312 р. до н.е.) сини Ізраїлю отримали від Вс-Вишнього Тору і Десять Заповідей – морально-етичну основу всієї нашої цивілізації. Свято Шавуот виражає глибоку ідею про те, що фізичне звільнення від рабства і навіть завоювання політичної свободи не мають особливого значення доти, доки не досягнуто свободи духовної, заснованої на визнанні єдиної влади – влади Вс-Вишнього і Його заповітів. У сидурі (молитовнику) Шавуот називається “часом Дарування Тори нашої”. На запитання, чому його не називають “часом прийняття Тори нашої”, мудреці відповідають, що лише Дарування Тори можна відзначати як знаменний момент, що стався колись у минулому, тоді як прийняття Тори – вічний процес, не обмежений ні часом, ні простором. Назва Шавуот, яку дано цьому святу в Торі, буквально означає “тижні” і це зумовлено тим, що його відзначають після відліку семи тижнів, починаючи від другого дня Песаха. У Талмуді вживається також назва Ацерет (“свято, що завершує”), що виражає ідею про те, що день дарування нам Тори нерозривно пов’язаний із днем нашого звільнення з рабства. Шавуот, як і інші наші свята, тісно пов’язаний із країною Ізраїлю. Це підкреслюється двома іншими його назвами: Хаг-гакацир – “свято жнив” – і Йом-габікурім – “день перших плодів”, бо він збігається з початком жнив пшениці та збором плодів, які приносили до...

Рош-ходеш Сіван в ліцеї «Бейт Менахем Любавич»

Рош-ходеш Сіван в ліцеї «Бейт Менахем Любавич»

1 Сівана 5785 (28 травня 2025), на честь Рош-ходеш (новий місяць) Сіван, для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) Лілах Цопа та Ніна Козакова провели пізнавально-розважальну програму.

buttons