25-26 Ава 5784 (29-30 серпня 2024) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) членам єврейської громади міста організовано адресну доставку та видачу наборів для правильного проведення Шабату. Запалювання свічок у Кам’янському – 19:09. Шабат Шалом!
Музей א אידישע נשמה (“А Ідіше Нешуме”) — “Єврейська душа”, який працює у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), поповнився величезною старовинною фотографією. На ній — родина Бахмутських: Аркадій Петрович, відомий у Кам'янському фотохудожник, винахідник плівкового світлономератора, кореспондент військових газет часів Другої Світової війни; його дружина, Рива Львівна Бахмутська; старша донька Ехевет; маленький Петро (а нині — один з найактивніших членів єврейської громади, постійний учасник програми “Золотий вік”). Історією глави цієї родини зацікавився музей. І ось що нам вдалося дізнатись. Аркадій Петрович Бахмутський народився 28 липня 1910 року в селі Кам'янському. Його батьки були вихідцями з Бахмутки, що на Донеччині, і мали трьох дітей. Старший — Григорій, на шість років молодший Аркадій — середній брат, а також сестра, орієнтовно 1914-1915 років народження (її ім'я, на жаль, не збереглося). До речі, в родині була і є традиція передавати імена по чоловічій лінії: дідуся звали Петром Аркадійовичем, батько - Аркадій Петрович, а нинішній член громади - Петро Аркадійович. Невідомо, коли родина Бахмутських переїхали до Кам'янського. Тут Аркадій закінчив 7 класів школи і, оскільки з дитинства захоплювався фотографією, пішов працювати помічником до приватної фотографії на Базарному спуску, яка розташовувалась поблизу старої прохідної металургійного заводу. Перед війною її закрили, і він перейшов до державного фотоателье №20 на пр. Пеліна...
18 Ава 5784 (22 серпня 2024) ми стоїмо напередодні 77-ї річниці відходу з матеріального світу (йорцайт) Рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, який був Головним рабином Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках. Напередодні цієї важливої дати у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) відбулася видача продуктових наборів до 20 Ава та хал до Шабату. Запалювання свічок у Кам’янському 19:23. Шабат Шалом!
20 АВА ЄВРЕЇ В УСЬОМУ СВІТІ ВІДЗНАЧАЮТЬ 80-ТУ РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ З МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ (ЙОРЦАЙТ) РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА, БАТЬКА ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ МЕНАХЕМА-МЕНДЕЛА ШНЕЄРСОНА, ЯКИЙ БУВ ГОЛОВНИМ РАБИНОМ КАТЕРИНОСЛАВА-ДНІПРОПЕТРОВСЬКА В 1909-1939 РОКАХ І ЯКОГО ВВАЖАЮТЬ ЗАСНОВНИКОМ СУЧАСНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ МІСТА. Традиційно, на честь дня йорцайт раббі Леві-Іцхака наш сайт публікує короткі спогади про великого праведника і мудреця, його досягнення, зроблені на благо тисяч євреїв нашого міста, про його боротьбу за збереження єврейської ідентичності, віри та традицій, що й стала причиною передчасної смерті цієї видатної особистості, шанованої багатьма сучасниками й подальшими поколіннями євреїв, не лише у Кам'янському, а й в усьому світі. Леві-Іцхак Залманович Шнеерсон народився 18 нісана 5638 (1878) року в містечку Піддобрянка поблизу Гомеля. Родовід його сходить до Третього Любавицького Ребе, Цемах-Цедека. Тору Леві-Іцхак почав вивчати під керівництвом рабина Піддобрянки Йоеля Хайкіна - дядька його матері. Він швидко перевершив свого вчителя і самостійно продовжив вивчення священних текстів. Ребе Раяц писав, що "вже з ранніх років Леві-Іцхак вирізнявся незвичайними здібностями і старанністю". Атестацію (сміху) рабина він отримав від найбільших авторитетів того часу: рабі Еліягу-Хаїма Майзеля з Лодзі та рабі Хаїма з Бреста. 1900 року рабі Леві-Іцхак одружився з Ханою - дочкою рабі Меїра Шломо Яновського. Посватав їх П'ятий Любавицький Ребе Шолом Дов-Бер Шнеерсон. Після весілля...
11 Ава 5784 (15 серпня 2024), завдяки щирому піклуванню реб Леві та ребецн Діни Стамблер, засновників благодійного центру “Бейт Барух” та синагоги “Бейт Реувен” у місті Кам'янське, для дітей з мамами та людей похилого віку єврейської громади міста стартував літній оздоровчий табір у Варшаві. Тиждень був наповнений різноманітними активностями для дітей та дорослих, цікавими майстер-класами та челенджами, захопливими поїздками. Керівники табору склали приголомшливі програми, які враховували вік людей, їхні інтереси, і при цьому були засновані на єврейських традиціях.
Єврейська культура — багатогранна і різнопланова. Однією з невід'ємних її складових є музика, пісні, без яких не обходиться жодне свято. Музей א אידישע נשמה ("А Ідіше Нешуме") — "Єврейська душа", який працює у благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), отримав в дар унікальну колекцію платівок із записами мелодій єврейських композиторів, виконавців, діячів культури. Подарувала цей справжній скарб донька відомого кам'янчанина, журналіста, заслуженого діяча культури, Почесного громадянина міста, стипендіата Президента України для видатних працівників інформаційної галузі Анатолія Петровича Литвина. Його чарівний голос знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Адже більшу частину своєї творчої біографії він присвятив роботі на радіо та телебаченні: працював завідувачем редакції міського радіомовлення та музичним коментатором обласного радіо, де майже 30 років був незмінним автором і ведучим популярної передачі "Музичний радіокур'єр", "Музичний телекур'єр". Журналіст мав численні відзнаки і нагороди, був удостоєний «Золотої медалі української журналістики» — найвищої нагороди Національної спілки журналістів України. Ангеліна Литвин турботливо зберегла колекцію батька, а дізнавшись про відкриття музею "А Ідіше Нешуме", вирішила поділитись раритетами і передала в дар понад 300 платівок! Директор музею Ліза Белинська щиро подякувала Ангеліні за такий безцінний дарунок і вже планує, як звучатимуть старовинні єврейські мелодії під час...
Моше продовжує свою останню промову до єврейського народу, обіцяючи їм, що якщо вони дотримуватимуться заповідей Тори, то на них чекає процвітання в Землі, до якої вони ось-ось мають увійти, щоб оселитися в ній, як обіцяв Вс-Вишній їхнім праотцям. Моше також докоряє їм за скоєні гріхи, нагадуючи про Золотого Тельця, про бунт Кораха, про гріх розвідників і про те, як вони гнівили Б-га в Тав'ер, Масі, та в Ківрот-Атаава. «Ви бунтували проти Б-га, - каже він, - з того дня, що я вас знаю». Але крім цього він говорить також про прощення Вс-вишнім їхніх гріхів і про Другі Скрижалі, які Б-г дарував їм після їхнього каяття. Їхні сорокарічні поневіряння в пустелі, каже Моше, під час яких Б-г харчував їх маною небесною, мали навчити їх, що «не тільки на хлібі живе людина, а й на тому, що виходить з уст Г-спода, живе людина». Ко Моше називає землю, куди їм належить увійти, «такою, що тече молоком і медом», особливо благословенною «сімома видами» плодів (пшениця, ячмінь, виноград, фіги, гранати, оливки й фініки), землею, що перебуває в центрі Б-жественного Провидіння. Він велить їм зруйнувати ідолів тих племен, що жили там раніше, а також застерігає євреїв, щоб вони не загордилися і не вирішили, що «моя сила і міць моєї руки створила мені все це багатство». Ключовим фрагментом цього розділу також є другий фрагмент молитви Шма (Слухай, Ізраїлю!), що повторює фундаментальні заповіді, перелічені в першій її частині, та говорить про нагороду за виконання волі Вс-Вишнього та про плачевні...
12 Ава 5784 (16 серпня 2024) у сімейного подружжя Мені та Хани Стамблер світле свято – річниця спільного життя! Єврейська громада Кам’янського сердечно вітає Мені та Хану, бажає їм міцної єврейської родини на фундаменті Тори й заповідей, і нехай буде завжди щастя, любов і процвітання в їхньому домі!
11-12 Ава 5784 (15-16 серпня 2024) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) членам єврейської громади міста організовано адресну доставку та видачу наборів для правильного проведення Шабату. Запалювання свічок у Кам’янському – 19:36. Шабат Шалом!
С Б-жьей помощью, 5679г., да превратится в радостное время Дочь моя, Тишá Беав. Девятое Ава – два маленьких слова, содержащие в себе такую сильную, глубокую горечь. Тиша Беав – это море несчастий, крови, плача и скорби, смерти и криков ужаса. До того, что трудно определить, что больше – великий океан при всей своей воде и глубине, или Тиша Беав со всеми страданиями и смертью. Начало этого несчастного дня, или, точнее, темного дня, началось для нас в 2449 году (вот уже 3230 лет), когда разведчики, которые пошли разведать Землю Израиля, вернулись с пути (29-го Сивана они вышли, 40 дней были в пути, а значит, девятого Ава вернулись) и передали ложный отчет о том, что видели. Когда евреи вышли из Египта, то из-за великих чудес и Б- жественности, которую люди видели, была довольно большая группа египтян, которые стали евреями и назывались «герим»1 (истинное значение слова «герим» – это «пришельцы», так как они поселились среди евреев), и они делали все, что делали евреи. И от них евреи много страдали. Все беды произошли от них, ибо они постоянно подстрекали весь народ. Евреи по природе верующие и гордые. Они гордятся своей верой, святой Торой, и это их привело к тому, что они имели определенное доверие к египтянам-евреям (т.е. к «герим»), и уважали их (так же, как в наше время, если человек нерелигиозен, но он клеится к евреям и не стесняется их, евреи его уважают больше, чем своего истинного брата, несущего еврейские беды с ними наравне. Тем более чужой человек – француз,...
