Тижнева глава

Іцхак одружується з Рівкою і після двадцяти років бездітного життя їхні молитви нарешті знаходять відгук. Однак, завагітнівши, Рівка зазнає мук, оскільки "діти штовхаються в її утробі". Б-г повідомляє їй, що вона носить у собі "два народи", які боротимуться між собою. Першим на світ з'являється Есав. Слідом за ним, тримаючись за п'яту Есава, народжується Яаков. Перший виростає "майстерним мисливцем, людиною поля", Яків же стає "людиною цілісною", що сидить у наметах вчення. Есав стає улюбленим сином Іцхака, Рівка любить Яакова. Одного чудового дня стомлений полюванням і зголоднілий Есав продає своє первородство (статус первістка) Яакову за горщик червоної сочевичної юшки. Іцхак оселяється в Ґрарі, у країні філістимлян, де він обробляє землю, а також відкопує засипані філістимлянами колодязі, викопані його батьком Авраамом. Він також викопує кілька нових колодязів: через перші два він конфліктує з філістимлянами, з третім все обходиться спокійно. Есав бере в дружини двох хеттійських жінок. Іцхак, постарівши і осліпнувши, виявляє бажання благословити Есава перед смертю. Коли Есав вирушає на полювання, щоб пригостити батька улюбленими стравами, Рівка одягає Яакова в одяг Есава, закриває його шию і руки овечими шкурами, маскуючи його під волохатого брата, і посилає Яакова до Іцхака. Яаков отримує батьківське благословення про "росу небесну і про туки земні" і про панування над братом. Коли Есав повертається і розкривається хитрість Яакова і Рівки, все, що Іцхак може зробити для...

Сара помирає у віці 127 років і Авраам ховає її в печері Махпела в Хевроні, яку він купує у хітійця Ефрона за 400 срібних шекелів. Авраам посилає свого слугу Еліезера в Харан, щоб той знайшов там дружину для Іцхака. Підійшовши до Харана, зупинившись біля колодязя, Еліезер просить Б-га явити йому знак: коли дівчата прийдуть за водою, і він попросить води напитися, та, що запропонує напоїти також його верблюдів, буде призначена за дружину синові його пана. Рівка, дочка Бетуеля, племінника Авраама, приходить до колодязя, і робить все точно так, як загадав Еліезер. Прийшовши в будинок Бетуеля, Еліезер розповідає історію своєї подорожі. Рівка вирушає разом з Еліезером у Землю Кнаан, де вони зустрічають Іцхака, який вийшов для молитви в поле. Іцхак одружується з Рівкою і, полюбивши її, знаходить розраду після смерті своєї матері. Авраам одружується з Кетурою (Агар), яка народжує йому ще 6 синів, проте Іцхак стає його єдиним спадкоємцем. Авраам помирає у віці 175 років. Іцхак з Ішмаелем ховають його в тій самій печері Махпела, де була похована...

Б-г являє Себе Аврааму, через три дні після того, як той у віці 99-ти років здійснює обрізання, але коли Авраам бачить трьох мандрівників, що з'явилися, він поспішає подбати про них. Один із гостей - ангелів, які з'явилися в образі людей, - повідомляє Аврааму, що рівно через рік безплідна Сара народить сина, чим викликає сміх Сари. Авраам намагається вимолити у Всевишнього прощення місту Содому. Двоє з ангелів приходять у приречене місто, де Лот, племінник Авраама, надає їм гостинність і вкриває від натовпу содомітян. Ангели повідомляють, що вони послані знищити це місце і врятувати Лота і його сім'ю. Дружина Лота нехтує забороною дивитися назад на місто, що гине, і перетворюється на соляний стовп. Лот і двоє його дочок ховаються в печері. Думаючи, що весь світ крім них загинув, дочки Лота, напоївши його, лягли з ним і завагітніли. Народжені в них сини стали родоначальниками народів Моава й Амона. Авраам переїжджає в Грар, де цар філістимлян Авімелех забирає Сару, яка знову назвалася сестрою Авраама, до себе в палац. Уві сні Б-г застерігає Авімелеха, що той помре, якщо не поверне Аврааму його дружину. Б-г дарує сина Сарі й Аврааму, якого називають ім'ям Іцхак (що означає «розсміється»). На восьмий день Іцхаку роблять обрізання. Аврааму ж 100 років, а Сарі 90 на момент народження їхнього сина. Агар та Ішмаель виганяються з дому Авраама. Ішмаель мало не вмирає в пустелі, але Б-г рятує його. Авімелех приходить у Беер-Шеву, щоб укласти союз з Авраамом. Б-г випробовує Авраама,...

Глава «Вайелех» («І пішов...») описує події останнього дня земного життя Моше. «Сто двадцять років мені сьогодні», - говорить він народу - «і я не можу більше виходити і входити...» Моше робить Йошуа своїм наступником, записує (або завершує записувати) всю Тору на сувої, який вручає левітам для збереження в ковчезі Завіту. Дається заповідь загальних зборів: кожні сім років, у свято Суккот першого року циклу шміти весь єврейський народ: чоловіки, жінки і діти - повинні були збиратися в Єрусалимському Храмі, де цар повинен був читати для них Тору. Глава завершується передбаченням про те, що народ Ізраїлю порушить завіт Всевишнього, через що Бог сховає Свій лик від них, але що остаточно їхніми нащадками Тора не буде забута ніколи.

Глава «Ніцавім» включає в себе деякі з найбільш фундаментальних принципів іудаїзму. Єдність народу Ізраїлю: «Ви всі стоїте сьогодні перед Всевишнім — глави ваших племен, старійшини і наглядачі, кожен єврей; діти, дружини і приходько, який у твоєму таборі; від дроворуба до водоноса». Майбутнє Позбавлення: Моше попереджає про Вигнання і про спустошення Країни, яке настане в результаті того, що народ Ізраїлю залишить закони Всевишнього. Але потім він пророкує про те, що в кінцевому підсумку «звернешся ти до Всевишнього, і поверне Всевишній вигнанців твоїх, і знову збере тебе з усіх народів. Навіть якщо будуть вигнанці твої на краю неба – і звідти збере, і звідти візьме тебе, і приведе тебе в країну, якою оволоділи батьки твої». Практичне значення і неминуща актуальність Тори: «Заповідь ж ця, яку даю тобі сьогодні, не прихована вона від тебе і не далека вона. Не на Небесах вона... І не за морем вона... Але дуже близько до тебе слово це: на устах твоїх воно і в серці твоєму, щоб виконувати його». Свобода вибору: «Дивись, пропоную Я тобі сьогодні життя, і добро, і смерть, і зло, бо заповідаю Я тобі сьогодні любити Всевишнього, йти шляхами Його, і дотримуватися заповідей Його... Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття – вибери ж життя!»...

По завершенні поголовного обчислення Синів Ізраїлю окремо підраховується кількість левитів віком від 30 до 50 років - 8580 осіб — тих, хто були придатні для служіння і перенесення Святилища. Всевишній повідомляє Моше закон про соту, розпусну дружину, запідозрену чоловіком у невірності. Також дається закон про назира, людину, яка дала обітницю утримання від вина, якій заборонено стригти волосся і ставати ритуально нечистою від дотику до мертвого тіла. Первосвященику Аарону і всім його нащадкам-коенам дається заповідь благословляти народ Ізраїлю особливим потрійним благословенням. Глави дванадцяти колін Ізраїлевих приносять свої підношення на честь освячення жертовника. При тому, що дари їхніх усіх однакові, їх приносять не в один день, а в різні дні протягом дванадцяти днів, і в усіх подробицях окремо описують у...