Хасидут

Тижнева глава Шмот

Тижнева глава Шмот

Після того, як Ізраїлеві Діти надзвичайно розмножилися в Єгипті, наляканий їх числом фараон робить євреїв рабами і наказує єврейським повитухам на ім'я Шифра і Пуа вбивати всіх єврейських хлопчиків при появі їх на світ. Після того, як повитухи виявляють непокору, фараон наказує своїм людям кидати до Нілу всіх новонароджених єврейських хлопчиків. У Йохевед, дочки Леві, та її чоловіка Амрама народжується син. Його поміщають в осмолений кошик і залишають його в очереті біля берега Нілу. Дочка фараона, прийшовши купатися до Нілу, виявляє хлопчика, усиновлює його і називає ім'я Моше. Молодий Моше, що виріс, вийшовши з палацу, бачить муки своїх побратимів. Побачивши єврея, що побиває єгиптянина, Моше вбиває останнього. Наступного дня він бачить двох євреїв. У відповідь на докор Моше, вони розкривають те, що він робив днем ​​раніше, і Моше, рятуючись від відплати фараона, змушений тікати в Мідьян. Там він рятує дочок Ітро, одружується з однією з них на ім'я Ципора і поселяється там, пасучи стада свого тестя. Біля гори Синай Б-г виявляє себе Моше в полум'ї терновника, що горить, і велить йому з'явитися до фараона і зажадати: "Відпусти народ Мій, щоб вони служили мені!" Аарону, братові Моше, наказується бути братом оратором. У Єгипті Моше та Аарон збирають старійшин Ізраїлевих народів, щоб сповістити, що час їхнього визволення прийшов. Народ вірить Моше, але фараон відмовляється відпустити євреїв і, навпаки, навіть посилює їх тягар. Моше звертається до Бога з протестом: "Чому Ти...

Піст 10 Тевета

Піст 10 Тевета

З самого раннього ранку, 10 Тевета, євреї всього світу почали постити протягом усього світлового дня, в пам'ять про початок трирічної облоги Єрусалима військами Вавилонського царя Навуходоносора. Цього року в Кам'янському піст розпочався 10 січня, о 5 годині 44 хвилини, а завершиться о 16 годині 44 хвилини. Піст 10 Тевета («Асара бе-Тевет») є одним із чотирьох днів єврейського календаря (поряд із 17 Тамуза, 9 Ава та 3 Тишрея), які встановлені пророками й мудрецями Ізраїлю як дні посту й жалоби на згадку про трагічні події, що відбувалися під час руйнації Першого й Другого Храмів. 10-го Тевета 3336 року (від створення світу) вавилонський цар Навуходоносор почав облогу Єрусалима. Місто довго чинило опір, але, врешті-решт, його захопили і зруйнували. Було спалено Єрусалимський Храм, і безліч євреїв забрали в полон. З тих, хто жив тоді на ізраїльській землі, далеко не всі дотримувалися законів і заповідей. Навіть священнослужителі, взявши приклад із сусідніх народів, звикли поклонятися деревам і статуям. Трагедія сталася в покарання за те, що люди забули про Б-жественні встановлення. А піст 10 Тевета існує досі, щоб усі пам'ятали про зруйнований Храм, про красу Єрусалима, про те, як важливо дотримуватися заповідей. У двадцятому столітті, після відтворення держави Ізраїль, день 10-те Тевета став ще й Днем загального Поминання. Це День пам'яті жертв Катастрофи, дата загибелі яких невідома, і тих, у кого не залишилося рідних. Тому 10 Тевета запалюють поминальну свічку і...

Дідан ноцах – День Святих єврейських книг

Дідан ноцах – День Святих єврейських книг

П’ятого тевета 5747 року (6 січня 1987 року, у 5785 році (2025) припадає на 5 січня) Федеральний суд Сполучених Штатів визнав юридичну реальність принципу, що лежить в основі вчення хасидизму: Ребе, хасидизм і хасиди не існують окремо, а є єдиним цілим; вони становлять справжню, реальну і живу єдність. Суд зобов’язав протилежну сторону повернути всі викрадені книги та рукописи. У цей день Любавицький Ребе закликав усіх євреїв купувати видання Тори, Танаху, Сідура та інших святих книг. Детальний опис подій того часу ви знайдете тут.

Тижнева глава Вайехі

Тижнева глава Вайехі

Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя. Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа - Менаше і Ефраїма - і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю. Яаков проживає в Єгипті останні 17 років свого життя. Перед смертю він бере з Йосефа клятву, що той поховає його у Святій Землі. Яаков благословляє синів Йосефа - Менаше і Ефраїма - і прирівнює їхній статус до статусу власних синів як родоначальників колін народу Ізраїлю. Яаков хоче розкрити своїм дітям «кінець днів», але виявляється не в змозі це зробити. Замість цього він благословляє своїх синів, привласнюючи кожному з поколінь свою роль: з коліна Єуди вийдуть вожді, законодавці та царі; священики вийдуть з коліна Леві; вчені мудреці - з Іссагара; купці-мореплавці - із Зевулуна; вчителі - із Шимона; вправні воїни - з Ґада; судді - з Дана; оливківники - з Ашера і т.д. Реувен отримує осуд за втручання в сімейне життя батька, а Шимон і Леві - за знищення Шхема і змову проти Йосефа. Нафталі наділяється легкістю і швидкістю лані, Біньямін - лютістю вовка, а Йосеф благословляється красою і плодючістю. Величезна похоронна процесія, що складається з нащадків Яакова, царедворців фараона, видних громадян Єгипту та єгипетської кінноти, проводжає Яакова в його останню путь до Святої Землі, де його ховають у печері Махпела в Хевроні. Йосеф помирає в Єгипті у віці 110 років. Він теж розпоряджається, щоб його останки...

Тижнева глава “Ваігаш”

Тижнева глава “Ваігаш”

Єуда підступає до Йосефа, благаючи його звільнити Бін'яміна, і пропонує, щоб правитель Єгипту взяв його собі рабом замість Бін'яміна. Переконавшись у відданості братів один одному, Йосеф розкриває себе братам. "Я - Йосеф!" - проголошує він. - "Чи живий ще мій батько?" Брати охоплені соромом і каяттям, але Йосеф втішає їх, кажучи, що насправді не з їхньої волі він опинився в Єгипті, але Всевишній послав його туди для майбутнього порятунку сім'ї від голоду. Брати повертаються до батька в Землю Кнаан з радісною звісткою. Яаков прибуває до Єгипту разом із синами та їхніми сім'ями - сімдесят душ загалом - і нарешті возз'єднується з улюбленим сином після 22 років розлуки. Дорогою до Єгипту він отримує обіцянку від Всевишнього: "Не бійся спуститися в Єгипет, бо там Я зроблю тебе великим народом. Я спущуся з тобою в Єгипет і Я неодмінно підніму тебе звідти знову". Протягом голодних років Йосеф збирає багатство Єгипту, продаючи хліб, зібраний у роки достатку. Фараон дає Яакову для поселення родючу землю Гошен, і його сім'я процвітає в...

Ханука Самеах!

Ханука Самеах!

СВЯТО ХАНУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ 25 КИСЛЕВА І ТРИВАЄ ВІСІМ ДНІВ (ЦЬОГО, 2024 РОКУ, СВЯТКУЄТЬСЯ З ВЕЧОРА 25 ГРУДНЯ ПО 2 СІЧНЯ 2025). ЗАПАЛЮВАННЯ МЕНОРИ Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок таке: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на дім, а найкраще виконання – для кожного члена сім’ї. Що ж стосується виконання найкращого, то школа Шамая каже, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їхню кількість із кожним днем; а школа Гіллеля каже, що в перший день запалюють один, а в кожен із наступних днів додають по одному”. Ми слідуємо школі Гіллеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіли вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”. Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перед тим, як запалити їх, заборонено братися за будь-яку іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалюють ханукальні вогники після заходу сонця, ледь настають сутінки. Кожен із цих вогнів має горіти щонайменше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її будь-хто може побачити, бо головний сенс заповіді – поширення знання про диво, що його здійснив для нас Вс-Вишній. Є звичай ставити ханукію біля входу в дім: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у дім, виявляється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник,...

Ханукальне послання Любавичського Ребе

Ханукальне послання Любавичського Ребе

Дорогі друзі! Ханукальні вогні, що запалюються з настанням вечора, нагадують нам про минуле: про війну Хашмонеїв проти великих сирійських армій; про перемогу Хашмонеїв; про освячення відновленого Храму; про новозажжену в Храмі тимчасово згаслу менору; про невелику кількість олії, яка виявилася достатньою на кілька днів горіння, тощо. Уявімо собі, що ми самі є бійцями маленького партизанського загону Хашмонеїв у ті дні. Ми перебуваємо під пануванням могутньої сирійської держави, багато хто з наших братів залишив нас і прийняв язичництво і спосіб життя ворога нашого. Але наші вожді, Хашмонеї, почали діяти, не вдаючись у розрахунки щодо чисельності ворожих військ і потужності їхнього озброєння і не зваживши заздалегідь наші шанси на перемогу. Адже Храм був захоплений жорстоким ворогом. Тора і наша віра були у великій небезпеці. Ворог розтоптав усе для нас святе і намагається змусити нас прийняти його ідеологію, його спосіб життя - ідолопоклонство, несправедливість і подібні абсолютно чужі нам риси та характери. Нам залишається робити тільки одне - ще тісніше зімкнутися навколо нашої віри і наших міцвот і оголосити нашому ворогові війну не на життя, а на смерть. І ось, диво з чудес! Великі сирійські армії розбиті, величезна сирійська імперія зазнала поразки, ми повністю перемогли. Ця глава з нашої історії часто повторюється. Ми, євреї, завжди були нечисленні; багато тиранів намагалося знищити нас за нашу віру. Іноді вони, бувало, спрямовують свої отруєні стріли проти наших тіл,...

Тижнева глава Мікейц

Тижнева глава Мікейц

Брейшит (Буття) 41:1-44:17 Йосеф нарешті виходить з ув'язнення після того, як фараон бачить сни про сім огрядних корів, проковтнутих сімома худими, і про сім огрядних колосків, проковтнутих сімома худими колосками, і Йосеф дає їм витлумачення. Він каже, що настануть сім років достатку, слідом за якими прийдуть сім років голоду, і рекомендує фараону зберігати хліб протягом ситих років. Фараон призначає Йосефа правителем Єгипту. Йосеф одружується з Аснат, донькою Потіфара, і в них народжуються двоє синів: Менаше і Ефраїм. Голод охоплює прилеглі землі і продовольство можна дістати тільки в Єгипті. Десять братів Йосефа прибувають до Єгипту, щоб закупити хліба. Наймолодший - Біньямін - залишається вдома, оскільки Яаков побоюється за його безпеку. Йосеф впізнає братів, але вони його ні. Він звинувачує їх у тому, що вони шпигуни, вимагає, щоб вони привезли Біньяміна з дому на підтвердження своїх слів про себе, і ув'язнює Шимона як заручника. Яаков погоджується відпустити Біньяміна тільки після того, як Єуда бере на себе абсолютну відповідальність за нього. Цього разу Йосеф приймає їх із привітністю, випускає Шимона і запрошує братів на бенкет у свій палац. Але потім він підкидає свій срібний кубок у мішок Біньяміна. Коли наступного ранку брати вирушають додому, їх наздоганяють і повертають назад. Після виявлення кубка Йосеф заявляє про свій намір відпустити їх додому, залишивши «винуватця» Біньяміна при собі...

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева відзначають 252-у річницю від дня відходу з матеріального світу рабина Дов-Бера з Межерича, наступника Баал Шем Това, другого глави хасидського руху. Про життя і діяльність раббі Дов-Бера з Межерича докладно розповідається у статті рабина Йосефа Херсонського «Великий Магід». «Про походження і ранні роки життя раббі Дов-Бера, пізніше більш відомого як Межерицький магід (проповідник), нам відомо небагато. Ми не знаємо навіть точного року його народження: судячи з усього, він народився наприкінці сімнадцятого століття, приблизно в той самий час, що й Баал Шем Тов. (Вільна енциклопедія вказує 1704). Його батьки (Авраам і Хава) походять зі славного роду царя Давида. Кажуть, що коли раббі Дов-Беру було п'ять років, згорів його будинок. Його мати стояла серед обвуглених залишків будинку і гірко плакала. «Я плачу не за будинком, – пояснила вона дитині, – а за згорілими записами з нашим генеалогічним древом, що відстежує наше походження від царя Давида». «З мене почнеться нова лінія древа», - запропонував малий. Ці слова напрочуд точно відобразили роль, яку йому було призначено зіграти; адже хлопчикові самою долею було уготовано стати спадкоємцем Баал Шем Това. Весь свій час він присвячував вивченню Тори, і пізніше його визнали великим знавцем Талмуда. І як багато знавців Тори того часу, раббі Дов-Бер занурився у вивчення найважливіших етичних наукових праць середньовіччя і трактатів луріанської Каббали. Саме з цих праць він запозичив етичні норми суворості та...

Новий рік хасидизму

Новий рік хасидизму

Цей день знаменує “народження” хасидизму. Дев’ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як “Рош-аШоне хасидизму”. Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму ХаБаД рабі Шнеура Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув’язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття “потаємної душі” Тори.

buttons