Яаков разом із дванадцятьма синами оселяється в Хевроні.
Його улюбленцем стає Йосеф, якому старші брати заздрять, через перевагу, яку йому надає батько, і особливі знаки батьківської любові, як, наприклад, подарована Йосефу багатобарвна сорочка. Йосеф розповідає братам два побачених ним сни, в яких передбачається, що в майбутньому він запанує над ними. Це ще більше розпалює їхню ненависть до нього.
Шимон і Леві замишляють убити Йосефа, але Реувен радить кинути його в яму, маючи намір пізніше повернутися й урятувати його. Поки Йосеф сидить у ямі, Єуда пропонує братам замість того, щоб убити, продати його ішмаельтянам, які проходять повз. Забруднивши сорочку Йосефа в крові козеняти, брати показують її Яакову, щоб той повірив, що його улюбленого сина зжер дикий звір.
Єуда одружується і в нього народжуються три сини. Старший, Ер, помирає молодим і бездітним і його дружина Тамар поєднується левіратним шлюбом з його братом Онаном. Онан грішить, даремно виливаючи насіння, і теж помирає. Єуда не хоче, щоб його молодший син одружився з Тамар, і під слушним приводом відсилає її. Однак, Тамар, бажаючи, щоб її діти будь-що-будь були нащадками Єуди, переодягається блудницею і віддає себе Єуді. Коли Єуда дізнається, що його невістка вагітна, він розпоряджається, щоб її стратили, оскільки вона згрішила перелюбом, будучи присвяченою його молодшому синові. Але коли Тамар пред’являє речі, залишені ним у неї як заставу за майбутню плату, він усвідомлює, що вона вагітна від нього, і публічно це визнає. Тамар народжує двох синів: Переца (предка царя Давида) і Зераха.
Йосефа приводять до Єгипту і продають Потіфару, царедворцю фараона. Б-г благословляє його в усьому, що він робить, і незабаром Йосеф стає управителем у будинку свого пана. Дружина Потіфара закохується в прекрасного юнака, але коли Йосеф відкидає її домагання, вона каже чоловікові, що “раб-єврей” намагався її зґвалтувати, і домагається того, що Йосефа кидають до в’язниці. Там він домагається поваги і довіри з боку головного тюремника, який робить Йосефа керівником у в’язниці.
В ув’язненні Йосеф зустрічає двох царедворців фараона, кинутих у в’язницю за образу пана: головного виночерпія і головного пекаря. Обидва стурбовані снами, що наснилися їм, які Йосеф витлумачує: за три дні виночерпія буде звільнено, а пекаря повішено. Йосеф просить виночерпія замовити за нього слово перед фараоном. Тлумачення Йосефа збувається, але виночерпій забуває про Йосефа.