Благодійний центр “Бейт Барух” і синагога“Бейт Реувен” (м. Кам'янське) під діловим та турботливим керівництвом Головного рабина Кам'янського р. Леві Іцхака Стамблера та р-цн Діни Стамблер став по-справжньому осередком єврейської культури та історії міста. Тут розташовані приватний ліцей “Бейт Менахем Любавич” і дитячий садочок “Хая Мушка”, а також бібліотека учбової та молитовної літератури і музей א אידישע נשמה ("А Ідише Нешуме") — "Єврейська душа" (директор музею Белінська Ліза Юхимівна). Робота музею набирає обертів. Кожного дня у нас зацікавлені відвідувачі, але особливо ми радіємо нашій дитячій аудіторії. Дуже приємно, коли на шкільних перервах до нас забігають школярі, а малеча дитячого садочка сама “за ручку” веде до нас своїх вихователів. Популярністю користуються унікальні експонати музею: старовинні меблі, годинники та портрети, дитяча колиска з лялькою, якою грали діти у минулому столітті, платівки, предмети інтер'єру і посуд, які були передані з будинків єврейських родин Кам'янського. Дякуємо всім, хто приходить до нас за новими знаннями і спогадами. Саме це наповнює нас натхненням для продовження роботи зі створення музею! [gallery columns="2" size="full"...
Історія
11 Хешвана — йорцайт праматері Рахель
11 Хешвана (цього року - 12 листопада) - день смерті праматері Рахель. Учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) прослухали тематичну лекцію, подивилися відео і закріпили матеріал інтелектуальною грою. У книзі «Берейшит» Рахель представлена як «одна з праматерей єврейського народу». Але в єврейській традиції саме вона - друга дружина праотця Яакова, стала символом матері, до того ж специфічним символом єврейської матері, що сумує за долею свого народу - синів Ізраїлю: «Рахель плаче за дітьми своїми, і не може втішитися» (Ірмеягу, 31:15). Мідраш розповідає, що з усіх прабатьків і праматерей тільки Рахелі вдалося пом'якшити гнів Вс-Вишнього на Ізраїль. Перші відомості про місце поховання праматері Рахелі наводяться в Торі (Книга «Берейшит» 35:19) «І померла Рахель. І похована була вона на шляху (з Бейт-Еля) в Ефрат, він же Бейт-Лехем». Могила Рахелі згадується також у книзі Шмуель I (10:2), де сказано, що Рахель поховали на кордоні наділу коліна Веніаміна. Знаходиться вона на північ від Бейт-Лехема, за кілька сотень метрів від південної частини сучасного Єрусалима. Протягом багатьох століть є місцем паломництва євреїв, і щоразу, коли єврейський народ у біді, прокидається її милосердя, і воно пробуджує милосердя Вс-Вишнього. Рахель молить Небеса про порятунок своїх синів від тієї самої пори, коли вони вперше пройшли у вигнання повз її могили, і не перестане молити, доки не збудеться стародавнє пророцтво Ірмеягу про повне повернення синів Ізраїлю, розсіяних...
Голокост у Кам‘янському: музей збирає матеріали
22 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське). Станом на 23 вересня 1941 року, за результатами перепису населення міста, тут проживало загалом 91 051 особа, зокрема 215 жидів (євреїв). Можливо, хтось приховав свою національність. У газеті "Кам'янські вісті" № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції: «Усім жидам з'явитися 9 січня до 13-ї години в школу № 25 для евакуації». За переховування євреїв - смерть». До війни на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу були вириті котловани і траншеї. У каналізаційній траншеї і був проведений 9 січня 1942 року (21 Тевета 5702) масовий розстріл євреїв. Розстрілювали цілими сім'ями (2-4 людини), а також дітей. В цій траншеї й надалі розстрілювали групи євреїв, навіть із навколишніх сіл. Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу виявлено рештки 305 осіб, зокрема й дітей. У музеї історії міста вважають, що розстріляно 285 євреїв. Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам'янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган). Ось список жертв голокосту в Дніпродзержинську (Кам'янському), підтверджений документами та опитуваннями: На жаль, і досі не всі особи встановлені. Тож музей א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м....
Музей синагоги: миттєвості життя родини Бахмутських
Музей א אידישע נשמה (“А Ідіше Нешуме”) — “Єврейська душа”, який працює у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), поповнився величезною старовинною фотографією. На ній — родина Бахмутських: Аркадій Петрович, відомий у Кам'янському фотохудожник, винахідник плівкового світлономератора, кореспондент військових газет часів Другої Світової війни; його дружина, Рива Львівна Бахмутська; старша донька Ехевет; маленький Петро (а нині — один з найактивніших членів єврейської громади, постійний учасник програми “Золотий вік”). Історією глави цієї родини зацікавився музей. І ось що нам вдалося дізнатись. Аркадій Петрович Бахмутський народився 28 липня 1910 року в селі Кам'янському. Його батьки були вихідцями з Бахмутки, що на Донеччині, і мали трьох дітей. Старший — Григорій, на шість років молодший Аркадій — середній брат, а також сестра, орієнтовно 1914-1915 років народження (її ім'я, на жаль, не збереглося). До речі, в родині була і є традиція передавати імена по чоловічій лінії: дідуся звали Петром Аркадійовичем, батько - Аркадій Петрович, а нинішній член громади - Петро Аркадійович. Невідомо, коли родина Бахмутських переїхали до Кам'янського. Тут Аркадій закінчив 7 класів школи і, оскільки з дитинства захоплювався фотографією, пішов працювати помічником до приватної фотографії на Базарному спуску, яка розташовувалась поблизу старої прохідної металургійного заводу. Перед війною її закрили, і він перейшов до державного фотоателье №20 на пр. Пеліна...
Музей синагоги: донька відомого кам’янчанина подарувала нам унікальну колекцію
Єврейська культура — багатогранна і різнопланова. Однією з невід'ємних її складових є музика, пісні, без яких не обходиться жодне свято. Музей א אידישע נשמה ("А Ідіше Нешуме") — "Єврейська душа", який працює у благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), отримав в дар унікальну колекцію платівок із записами мелодій єврейських композиторів, виконавців, діячів культури. Подарувала цей справжній скарб донька відомого кам'янчанина, журналіста, заслуженого діяча культури, Почесного громадянина міста, стипендіата Президента України для видатних працівників інформаційної галузі Анатолія Петровича Литвина. Його чарівний голос знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Адже більшу частину своєї творчої біографії він присвятив роботі на радіо та телебаченні: працював завідувачем редакції міського радіомовлення та музичним коментатором обласного радіо, де майже 30 років був незмінним автором і ведучим популярної передачі "Музичний радіокур'єр", "Музичний телекур'єр". Журналіст мав численні відзнаки і нагороди, був удостоєний «Золотої медалі української журналістики» — найвищої нагороди Національної спілки журналістів України. Ангеліна Литвин турботливо зберегла колекцію батька, а дізнавшись про відкриття музею "А Ідіше Нешуме", вирішила поділитись раритетами і передала в дар понад 300 платівок! Директор музею Ліза Белинська щиро подякувала Ангеліні за такий безцінний дарунок і вже планує, як звучатимуть старовинні єврейські мелодії під час...
«Наш Репортер» про створення єврейської кімнати в музеї
https://nashreporter.com/suspilstvo/kolekcziya-muzeyu-yevrejskoyi-gromady-kamyanskogo-popovnylasya-czikavymy-starovynnymy-eksponatamy-169460
Музей синагоги: готуємо до відкриття єврейську кімнату
Одним із розділів майбутньої експозиції музею א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» - «Єврейська душа», який працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен», стане кімната єврейської родини. В одному приміщенні ми намагаємось об'єднати кілька типів експозицій: предмети юдаїки, старовинні меблі та кухонне приладдя кінця XIX - початку XX століття. Перлиною кімнати стане єврейський старовинний буфет. До музею він потрапив з будинку № 36 по вулиці Олекси Сокола (у різні роки вона носила назви Провідна і Червоноармійська), що тривалий час належав єврейській родині Боднар. Також з цього будинку нам передані плетені із лози стільці та великий лозовий кошик. А раритетний пенал із оригінальним різьбленням та лозову підставку для квітів нам подарувала родина Малкіних. Вони чудово вписалися в інтер'єр, вдихнувши у кімнату справжню єврейську душу. Оригінальним доповненням для створення атмосфери тих часів буде дитяча колиска, виготовлена із лози, а також старовинний настінний годинник. Взагалі-то, годинників в музеї кілька, два з яких до музею передала учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора» Раїса Терещенко. Серед експонатів також є стара швейна машинка та інші унікальні предмети побуту, які свого часу належали єврейським родинам Кам'янського. [gallery size="full" columns="1"...
12-13 ТАМУЗА – 144 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РЕБЕ РАЯЦА
ЄВРЕЇ ВСЬОГО СВІТУ ВІДЗНАЧАЮТЬ 144-у РІЧНИЦЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ШОСТОГО ОЧІЛЬНИКА РУХУ ХАБАД (12 ТАМУЗА), І ВОДНОЧАС ІЗ ЦИМ — РІЧНИЦЮ ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯ З РАДЯНСЬКИХ КАТІВЕНЬ (13 ТАМУЗА). На честь цих подій у єврейських громадах усього світу організовуються особливі заходи. Нагадаємо коротко біографію Шостого Любавицького Ребе Йосипа Іцхака Шнеєрсона, відомого також як Ребе Раяц. Єдиний син П'ятого Любавичного Ребе Шолома Дов Бера Шнеєрсона і його дружини, праведної Штерни Сари Шнеєрсон, Йосип Іцхак народився 12 Тамуза 5640 року (1880 рік за звичайним календарем). З раннього віку виконує різні доручення батька, у 15 років стає його особистим секретарем, бере участь у конференціях єврейських громад у Ковно та Вільно. У сімнадцятирічному віці одружується з Негамою Діною Шнеєрсон, донькою кишинівського рабина Авроома Шнеєрсона, і незабаром після цього призначається своїм батьком головою мережі єшив «Томхей Тмімім». Наприкінці XIX початку XX століття веде активну громадську роботу з організації єврейського общинного життя: створення фабрик для єврейських робітників у містах і містечках Литви та Польщі, спонукає світову громадську думку чинити тиск на Росію, щоб зупинити погроми, організує постачання євреїв в російській армії, що воює з Японією, кошерним м'ясом, мацою та іншими продуктами. За свою громадську діяльність у період з 1902 по 1911 рік чотири рази заарештовується російською владою. Під час Першої світової війни разом із батьком переїхав до Ростова-на-Дону. У 1920-му,...
Музей синагоги: продовжуємо систематизувати колекцію
Незважаючи на літній спекотний період, в музеї א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), робота кипить. Активні члени єврейської громади нашого міста поділились з нами багатьма цінними експонатами, фотографіями і документами, які довгі роки турботливо зберігались в родинах. І тепер настав час ці раритети уважно оглянути, систематизувати, а якщо потрібно – й реставрувати. Адже в подальшому вони стануть основою музейної експозиції. Але на цьому ми не припиняємо збір матеріалів. Тож якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування: ● духовна єврейська література, ● тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, ● кіпи, ● мезузи, ● свічники, ● таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте в синагогу: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо працювати над створенням генеалогічних дерев членів громади. На сьогодні вже понад 10 шанованих єврейських родин мають дерева свого роду. Також будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по провулку Поштовому та вулиці Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв нашого міста. Чекаємо на Вас! [gallery size="full"...
Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат
Учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора», який діє у єврейській громаді Кам’янського, Наталія Горіна передала музею «А Ідише Нешуме» א אידישע נשמה велике блюдо, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті. А ми, розглядаючи новий експонат, поміркували, для чого могло використовуватися блюдо таких солідних розмірів. Звичайно ж, першою на думку спадає версія, за якою на ньому подавалася традиційна страва єврейської кухні – гефілте фіш (Gefilte Fish). Класична фарширована риба – справжній делікатес, без якого важко собі уявити святковий стіл. Цю національну єврейську страву зазвичай готували для суботи. А також вона – бажаний «гість» на пасхальному столі. Риба дозволена лише та, яка має плавники та луску. Тож, окрім щуки, можна фарширувати товстолобика, коропа, білого амура. Гефілте фіш готується з великих рибин. А рецептів його приготування багато, у кожної господині свій, фірмовий рецепт із власною родзинкою. Як відомо, традиційні єврейські сім’ї мали багато дітей, до столу на шабат або свята зазвичай запрошувалися усі родичі. Тільки уявіть: за щедро накритим столом збирається вся велика єврейська родина, а господиня виносить і розташовує в центрі свій шедевр – фаршировану щуку або коропа, прикрашеного овочами та зеленню… Ось і пояснення великих розмірів блюда, адже кожен член родини має дотриматися традиції та скуштувати цю національну і дуже смачну страву....