Йорцайт

11 Хешвана — йорцайт праматері Рахель

11 Хешвана — йорцайт праматері Рахель

11 Хешвана (цього року - 12 листопада) - день смерті праматері Рахель. Учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) прослухали тематичну лекцію, подивилися відео і закріпили матеріал інтелектуальною грою. У книзі «Берейшит» Рахель представлена як «одна з праматерей єврейського народу». Але в єврейській традиції саме вона - друга дружина праотця Яакова, стала символом матері, до того ж специфічним символом єврейської матері, що сумує за долею свого народу - синів Ізраїлю: «Рахель плаче за дітьми своїми, і не може втішитися» (Ірмеягу, 31:15). Мідраш розповідає, що з усіх прабатьків і праматерей тільки Рахелі вдалося пом'якшити гнів Вс-Вишнього на Ізраїль. Перші відомості про місце поховання праматері Рахелі наводяться в Торі (Книга «Берейшит» 35:19) «І померла Рахель. І похована була вона на шляху (з Бейт-Еля) в Ефрат, він же Бейт-Лехем». Могила Рахелі згадується також у книзі Шмуель I (10:2), де сказано, що Рахель поховали на кордоні наділу коліна Веніаміна. Знаходиться вона на північ від Бейт-Лехема, за кілька сотень метрів від південної частини сучасного Єрусалима. Протягом багатьох століть є місцем паломництва євреїв, і щоразу, коли єврейський народ у біді, прокидається її милосердя, і воно пробуджує милосердя Вс-Вишнього. Рахель молить Небеса про порятунок своїх синів від тієї самої пори, коли вони вперше пройшли у вигнання повз її могили, і не перестане молити, доки не збудеться стародавнє пророцтво Ірмеягу про повне повернення синів Ізраїлю, розсіяних...

Захід в ліцеї на честь йорцайту ребецн Хани Шнеєрсон

Захід в ліцеї на честь йорцайту ребецн Хани Шнеєрсон

6 Тішрея 5785 (8 жовтня 2024) учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) стали учасниками заходу на честь ребецн Хани Шнеєрсон — матері останього Любавичського Ребе, Менахем-Мендла Шнеєрсона, день йорцайту якої саме сьогодні. В програмі було: духовна частина про непростий життєвий шлях цієї видатної жінки, відео про Ребецн, тематична пізнавальна гра. Ведучі заходу: Хана Стамблер та Ніна Козакова.

6 Тішрея —  йорцайт ребецн Хани Шнеєрсон

6 Тішрея — йорцайт ребецн Хани Шнеєрсон

Ребецн Хана Шнеєрсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меїр-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, та ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, раббі Іцхака Пушніча. Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона одружилася із рабином Леві-Іцхаком Шнеєрсоном. У 5669 (1908) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (нині місто Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава. У 5699 (1938) році раббі Леві-Іцхак був заарештований за його активні дії зі зміцнення Іудаїзму в радянській Росії. Незабаром його засудили на заслання в місто Чилі – віддалене місто в Казахстані. Одразу після того, як ребецн стало відомо про місцезнаходження її чоловіка, вона приєдналася до нього, незважаючи на труднощі й небезпеку, пов'язані з цим. Прибувши до Чилі, вона зуміла полегшити незліченні лиха і муки, що випали на долю чоловіка. У нелюдських умовах заслання ребецн Хана сама, власними руками виготовляла саморобне чорнило, діставала папір для того, щоб дати йому змогу писати дивовижні відкриття в Торі, які побачили світ лише близько тридцяти років потому. Багато...

Громада співчуває

Громада співчуває

Єврейська громада Кам’янського з глибоким сумом повідомляє, що 2 Елула 5784 (5 вересня 2024) на 98 році пішла з життя шановна Поліна Львівна Юрковська. Висловлюємо свої глибокі співчуття рідним і близьким. Барух Даян а-Емет! Благословенний Суддя праведний! Нехай підніметься душа Поліни Львівни в Ган Еден, нехай зарахує її Вс-Вишній до сонму праведних, нехай вкриє під крилами Шехіни Своєї, і нехай буде пам'ять про неї благословенна!  

20 АВА – ЙОРЦАЙТ РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА

20 АВА – ЙОРЦАЙТ РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА

20 АВА ЄВРЕЇ В УСЬОМУ СВІТІ ВІДЗНАЧАЮТЬ 80-ТУ РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ З МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ (ЙОРЦАЙТ) РАБІ ЛЕВІ-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА, БАТЬКА ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ МЕНАХЕМА-МЕНДЕЛА ШНЕЄРСОНА, ЯКИЙ БУВ ГОЛОВНИМ РАБИНОМ КАТЕРИНОСЛАВА-ДНІПРОПЕТРОВСЬКА В 1909-1939 РОКАХ І ЯКОГО ВВАЖАЮТЬ ЗАСНОВНИКОМ СУЧАСНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ МІСТА. Традиційно, на честь дня йорцайт раббі Леві-Іцхака наш сайт публікує короткі спогади про великого праведника і мудреця, його досягнення, зроблені на благо тисяч євреїв нашого міста, про його боротьбу за збереження єврейської ідентичності, віри та традицій, що й стала причиною передчасної смерті цієї видатної особистості, шанованої багатьма сучасниками й подальшими поколіннями євреїв, не лише у Кам'янському, а й в усьому світі. Леві-Іцхак Залманович Шнеерсон народився 18 нісана 5638 (1878) року в містечку Піддобрянка поблизу Гомеля. Родовід його сходить до Третього Любавицького Ребе, Цемах-Цедека. Тору Леві-Іцхак почав вивчати під керівництвом рабина Піддобрянки Йоеля Хайкіна - дядька його матері. Він швидко перевершив свого вчителя і самостійно продовжив вивчення священних текстів. Ребе Раяц писав, що "вже з ранніх років Леві-Іцхак вирізнявся незвичайними здібностями і старанністю". Атестацію (сміху) рабина він отримав від найбільших авторитетів того часу: рабі Еліягу-Хаїма Майзеля з Лодзі та рабі Хаїма з Бреста. 1900 року рабі Леві-Іцхак одружився з Ханою - дочкою рабі Меїра Шломо Яновського. Посватав їх П'ятий Любавицький Ребе Шолом Дов-Бер Шнеерсон. Після весілля...

Громада співчуває

Громада співчуває

Єврейська громада Кам’янського з глибоким сумом повідомляє, що 23 Тамуза 5784 (29 липня 2024) на 69 році пішов із життя шановний Ольхов Григорій Ромуальдович. Висловлюємо свої глибокі співчуття рідним і близьким. Барух Даян а-Емет! Благословенний Суддя праведний! Нехай підніметься душа Григорія Ромуальдовича в Ган Еден, нехай зарахує її Вс-Вишній до сонму праведних, нехай вкриє під крилами Шехіни Своєї, і нехай буде пам'ять про нього благословенна!  

Світлої пам’яті Олександра Борисовича Трескунова…

Світлої пам’яті Олександра Борисовича Трескунова…

7 Сівана – йорцайт одного з найактивніших членів єврейської громади нашого міста, Олександра Борисовича Трескунова (єврейське ім'я – Соломон). Ось як згадує свого батька його донька Анна Купрій: «Серце нашого дорогого тата, дідуся і прадідуся перестало битися 10 років тому у 2-ий день Шавуота, свята дарування євреям Тори на горі Синай під час Виходу з Єгипту. Цього дня у всіх синагогах читають поминальну молитву Ізкор за душі наших померлих родичів. Добрий, щирий, активний, мудрий, невтомний трудівник, енергійний і позитивний – так можна охарактеризувати нашого тата. Ті, хто його знав (а знали багато хто) підтвердять мої слова. Його не треба було двічі просити про допомогу, він завжди робив те, що в його силах, і навіть трохи більше. Дуже важко говорити про тата в минулому часі, ми відчуваємо його присутність, хочеться порадитися з ним, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Людина жива, поки жива пам'ять про неї. Усі, хто знав Олександра Борисовича Трескунова, згадайте про нього 10 червня (7 Сівана)...». ТЫ УЧИЛ КО ВСЕМУ ОТНОСИТЬСЯ ЛЕГКО,ЖИТЬ ОТКРЫТО... СО ВСЕХ ФОТОГРАФИЙ СМЕЁШЬСЯ.ДЕСЯТЬ ЛЕТ БЕЗ ТЕБЯ. В ЭТОТ ДЕНЬ ДАЛЕКОТЫ УШЁЛ, А МЫ ВСЁ-ТАКИ ЖДЁМ, ЧТО ВЕРНЁШЬСЯ. ДВЕРЬ ВХОДНАЯ ЧУТЬ СКРИПНЕТ, И ГОЛОС РОДНОЙ"КАК ЖИВЁТЕ?" - У НАС ОБЯЗАТЕЛЬНО СПРОСИТ.НАМ КАЗАЛОСЬ, ВСЕ БЕДЫ ПРОЙДУТ СТОРОНОЙ,НАС РАЗЛУКИ КОСА НИКОГДА НЕ ПОДКОСИТ. ДЕСЯТЬ ЛЕТ БЕЗ ТЕБЯ... БЕЗ ТВОЕЙ ДОБРОТЫ,БЕЗ ОСОБОГО СВЕТА, ДАРИМОГО ЛЮДЯМ,НО МЫ ЗНАЕМ - ВСЕГДА РЯДОМ С НАМИ ЕСТЬ ТЫ,ТАК И ЕСТЬ. ТАК ВСЕГДА ОБЯЗАТЕЛЬНО...

22 Швата в громаді Кам’янського

22 Швата в громаді Кам’янського

1 лютого 2024 (22 Швата 5784) у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) на честь Дня-йорцайт праведної Ребецн Хаї - Мушки Шнеєрсон з учнями приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”та малечею дитячого садочка “Хая- Мушка” було проведено урочисті заходи, які завершилися фарбренгеном.

Сьогодні — день йорцайт ребецн Хаї-Мушки Шнеерсон

Сьогодні — день йорцайт ребецн Хаї-Мушки Шнеерсон

Сьогодні, 22 Швата 5784 (1 лютого 2024), в єврейських громадах світу відзначають 36-ту річницю відходу з матеріального світу праведної Ребецн Хаї-Мушки, дружини Глави нашого покоління, Сьомого Любавичського Ребе, Менахема-Мендела Шнеєрсона та дочки попереднього Ребе, Йосипа-Іцхака. Коріння сім'ї ребецн Хаї-Мушки сходить до Алтер Ребе. Вона пишалася тим, що була з сім'ї Шнеерсон і з боку батька, і з боку матері. Вона народилася 25 числа місяця Адар (16 березня) 1901 року, у маленькому польському (пізніше у складі Російської імперії, нині Білорусь) містечку Бабиновичі (нині Агромістечко, Вітебської області), неподалік від Любавичів (нині на території Російської Федерації). Батьком її був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеерсон (Ребе Раяц) - Шостий у династії Любавицьких Ребе. Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою Ребе Раяца. Коли вона народилася, її дідусь, П'ятий Любавицький Ребе Шолом Дов-Бер, надіслав телеграму її батькові, який перебував за кордоном, у якій писав: "Вітаю з народженням доньки, мазл тов! Якщо ви ще не назвали її, то дайте їй ім'я Хая-Мушка, на честь дружини Цемах-Цедека". Неабиякі таланти, твердість принципів, гострий розум, блискуча освіта - риси її портрета вже в ранній юності. Сюди необхідно додати і дивовижну гнучкість думки, і вільне володіння кількома європейськими мовами. Крім рідної мови ашкеназьких євреїв, ідиш, і мови Тори, івриту, вона невимушено й легко говорила, читала й писала німецькою, французькою, російською та англійською (чим, утім, ніколи не пишалася,...

Йорцайт Давіда Михайловича Нульмана

Йорцайт Давіда Михайловича Нульмана

5 Швата 5784 (15 січня 2024) — йорцайт шановного члена єврейської громади Кам'янського Давіда Михайловича Нульмана. В благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) чоловіки програми “Золоте століття” зібралися разом, щоб вшанувати пам'ять про цю чудову людину. Хай підійметься душа його в Ган Еден, нехай зарахує її Вс-вишній до сонму праведних, нехай укриє під крилами Шехіни Своєї, і нехай буде пам’ять про Давіда Михайловича благословенна!

buttons