Сьогодні, 22 Швата 5784 (1 лютого 2024), в єврейських громадах світу відзначають 36-ту річницю відходу з матеріального світу праведної Ребецн Хаї-Мушки, дружини Глави нашого покоління, Сьомого Любавичського Ребе, Менахема-Мендела Шнеєрсона та дочки попереднього Ребе, Йосипа-Іцхака.
Коріння сім’ї ребецн Хаї-Мушки сходить до Алтер Ребе. Вона пишалася тим, що була з сім’ї Шнеерсон і з боку батька, і з боку матері. Вона народилася 25 числа місяця Адар (16 березня) 1901 року, у маленькому польському (пізніше у складі Російської імперії, нині Білорусь) містечку Бабиновичі (нині Агромістечко, Вітебської області), неподалік від Любавичів (нині на території Російської Федерації). Батьком її був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеерсон (Ребе Раяц) – Шостий у династії Любавицьких Ребе. Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою Ребе Раяца.
Коли вона народилася, її дідусь, П’ятий Любавицький Ребе Шолом Дов-Бер, надіслав телеграму її батькові, який перебував за кордоном, у якій писав: “Вітаю з народженням доньки, мазл тов! Якщо ви ще не назвали її, то дайте їй ім’я Хая-Мушка, на честь дружини Цемах-Цедека”.
Неабиякі таланти, твердість принципів, гострий розум, блискуча освіта – риси її портрета вже в ранній юності. Сюди необхідно додати і дивовижну гнучкість думки, і вільне володіння кількома європейськими мовами. Крім рідної мови ашкеназьких євреїв, ідиш, і мови Тори, івриту, вона невимушено й легко говорила, читала й писала німецькою, французькою, російською та англійською (чим, утім, ніколи не пишалася, вважаючи мови лише засобом для спілкування, а не чимось таким, що визначає ідентичність особистості).
Люди, поруч із якими вона росла, були не просто єврейськими лідерами, це були люди великого інтелекту, вони мали загострений зв’язок із єврейським народом. Усі свої здібності ребецн Хая-Мушка спрямовувала на служіння Вс-вишньому. Вона прагнула допомогти і близьким, і далеким, була дуже чуйною по відношенню до людей, вміла для кожного знайти вірні слова.
Зі своїм майбутнім чоловіком (який згодом став Сьомим Любавицьким Ребе) – Хая-Мушка була знайома з дитинства. Крім того, у них був спільний предок у четвертому коліні: Цемах Цедек, Третій Любавицький Ребе. Разом вони допомагали Ребе Йосипу Іцхаку в його героїчній боротьбі з Радянською владою, разом із ним комуністи змусили їх покинути СРСР наприкінці 20-х років.
У 5689 році (1929) ребецн Хая-Мушка стала дружиною Менахема-Мендела Шнеєрсона, майбутнього Сьомого Любавицького Ребе. Детальніше про їхнє весілля можна прочитати тут. Для свого чоловіка Хая-Мушка стала відданим другом, джерелом душевних сил. Вона була завжди поруч із ним, невпинно допомагаючи своєму чоловікові нести світло Тори євреям.
Разом зі своїм великим чоловіком, ребецн Хая-Мушка переносила всі тяготи і поневіряння передвоєнної пори. Вони разом, виконуючи багато найважливіших доручень Ребе Раяца, допомагали єврейським громадам охопленої війною Європи. Потім починається американський період їхнього життя – після того, як центр Любавицького Руху перемістився до Нью-Йорка, і було засновано знамениту синагогу “770”.
Після відходу з матеріального світу 1950 року Ребе Раяца, Йосефа-Іцхака Шнеєрсон, його природним наступником хасидами було визнано його зятя Менахема-Менделя, чоловіка Хаї-Мушки. Однак, відомо, що протягом року він відмовлявся від цієї посади. Але після слів ребецн: “Я не вірю, що все, що робив мій батько ці 30 років, – даремно, що всі його жертви виявилися непотрібними!”, Менахем-Мендел Шнеєрсон погодився прийняти титул Ребе та став Сьомим Головою Габаду.
Хая-Мушка була для мільйонів людей живим взірцем того, якою має бути єврейська дружина, вона була ідеальним помічником у титанічній духовній праці чоловіка, і частинкою душі Ребе (як і він – важливою частиною її душі). Ніколи між ним і Ребецн ні на хвилину не рвалася невидима нитка взаєморозуміння, відданості й любові, справжнісінька реальна й жива нитка. І сама Хая-Мушка була, по суті, однією з ниток, які пов’язували духовного лідера нашого покоління з найважливішим і найглибшим у єврейській духовній традиції.
Хая-Мушка разом зі своїм чоловіком, Любавицьким Ребе Менахемом-Менделом Шнеерсоном, служила своїй справі найвищою мірою серйозно і відповідально. Вона ніколи не афішувала справжніх масштабів своєї доброти і відданості справі, якій служила все життя. Інтелігентна і мудра жінка, шановна ребецн завжди була дуже скромною. Усе своє життя вона втілювала ідеал, оспіваний у псалмах Давида: “Краса королівської дочки – всередині”. Навіть у день своєї смерті, 22 Швата, дорогою до лікарні, весь час переводила розмову на інші теми, вважаючи за краще обговорювати не стільки своє здоров’я, скільки допомогу молодим, у яких невдовзі весілля, а нічого ще не готово.
Ребецн Хая-Мушка Шнеерсон покинула матеріальний світ 22 швата 5748 року (10 лютого 1988 року), у середу тижневого розділу “Мішпатім”, після нетривалої хвороби. У похороні, який відбувся за кілька годин після її смерті, брало участь понад 15 тисяч осіб. Це були ті хасиди, яких вона завжди називала своїми дітьми, як і Ребе, всіх вона знала особисто, була в курсі всіх їхніх справ, про всіх дбала, як про рідних.
Ребецн похована поруч із могилою її бабусі, ребецн Штерни-Сари, дружини П’ятого Ребе Дов-Бера, навпроти могили ребе Раяца, Шостого Любавицького Ребе.
Наступного дня після її похорону Ребе викликав свого секретаря і серед інших важливих справ наказав якнайшвидше заснувати й зареєструвати благодійний фонд “Керен Ахомеш” (скорочення від слів “Раббаніт Гая-Мушка Шнеерсон”) для допомоги єврейським жінкам у всьому світі.
У промові, яку виголосив Ребе наприкінці семиденної жалоби за ребецн, наголошуючи на її виняткових чеснотах, він приділив особливу увагу її прізвищу – Шнеерсон. Він сказав, що ребецн Хая-Мушка була “донькою Шнеура”, повноправним спадкоємцем вчення і духовної спадщини її прабатька, Ребе Шнеура-Залмана, основоположника хасидського руху ХаБаД. Вона не тільки отримала величезну духовну спадщину за правом народження, але, як додав Ребе, “вона уособлювала велич свого батька”; саме ребецн Хая-Мушка стала найвищим уособленням змісту і суті всіх семи поколінь очільників хасидизму ХаБаД.
А 24 Адара того ж року Ребе несподівано для всіх прийшов на церемонію, де закладали перший камінь у підмурівок майбутньої школи “Кампус Хамеш” – у пам’ять про ребецн, напередодні дня її дня народження. Ребе передав свою цдаку – рівно 470 доларів, оскільки гематрія (числове значення літер) у сумі становили ім’я Хая-Мушка, і пояснив, що це і його, і її скромна лепта, яку він визнав за потрібне внести в нову велику справу. Зараз “Кампус Хамеш” – знаменита в усьому світі єврейська школа для дівчаток.
