Історія хасидизму

Шміні Ацерет і Сімхат Тора - два важливих свята, які відзначають на 22-й і 23-й дні місяця Тішрей у єврейському календарі. Шміні Ацерет, що означає «восьмий день зборів», є завершенням святкового періоду Суккоту. Це день, коли євреї моляться про дощ, що символізує успішний урожай у майбутньому році. Сімхат Тора, або «Радість Тори», відзначається наступного дня. Це свято присвячене завершенню щорічного циклу читання Тори. Цього дня громада святкує, танцюючи із сувоями Тори в синагогах, висловлюючи свою радість і подяку за мудрість і закони, які дає Тора. Обидва ці свята символізують єдність, радість і духовне піднесення для єврейської громади. Що відбувається під час Шміні Ацерет і Сімхат Тора Під час Шміні Ацерет і Симхат Тора євреї проводять багато традиційних релігійних і культурних обрядів. Шміні Ацерет присвячений молитвам і благословенням на завершення свят. Віряни моляться про початок сезону дощів, адже дощ вважається символом Божого благословення на майбутній рік. Сімхат Тора - свято радості, коли єврейська громада завершує річний цикл читання Тори. Цього дня люди танцюють і співають із сувоями Тори, висловлюючи свою вдячність за Божественне Писання. Свято супроводжується піснями, танцями та урочистим читанням перших і кінцевих рядків Тори, символізуючи постійний цикл її вивчення. Обидва свята є вираженням духовної відданості та вдячності за благословення Божі, і мають глибоке значення для єврейського народу. Звичаї та традиції Шміні Ацерет і Симхат Тора Шміні Ацерет...

У ДНІ СВЯТА СУККОТ (15-21 ТІШРЕЯ), ЯКЕ НАЗИВАЄТЬСЯ “ЧАС НАШОЇ РАДОСТІ”, ЄВРЕЇ ЖИВУТЬ У ВКРИТИХ ГІЛКАМИ ТИМЧАСОВИХ БУДІВЛЯХ, ЗВАНИХ “СУККА”, У ЯКИХ БЕНКЕТУЮТЬ І СЛАВЛЯТЬ ВС-ВИШНЬОГО ВСІ СІМ ДНІВ СВЯТА. Що таке Суккот? Якщо початок місяця Тішрей пройнятий атмосферою покаяння, прагнення духовно піднести себе і піднятися до Б-жественного, то друга частина місяця має інше значення – привнести Б-жественне у світ, перейнятися всім, що Ним заповідуважено, до такої міри, щоб це викликало велику радість. І в цьому – головний сенс свята Суккот, яке називається “Час нашої радості”. Ідея сукки в тому, щоб, як сказано в Писанні, “на всіх шляхах твоїх ти пізнавав Його”, тобто щоб будь-які справи єврея, не тільки молитва і вивчення Тори, а й навіть звичайнісінькі, були пов’язані з Вс-Вишнім. Адже навіть коли людина спить або їсть у сукці, вона виконує Його заповідь, і навіть йдучи з неї, вона пов’язана з цією міцвою… Один із найважливіших законів Суккот – міцва “чотирьох рослин”, коли з’єднують разом лулав – довгу гілку фінікової пальми, яка не розпустилася, етрог – цитрон, адассім – гілочки пахучої миртової мирти й аравот – гілки скромної верби та вимовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім. Етрог Як етрог поєднує приємний смак і...

29 Елула 5784 виповнюється 235 років від дня народження Третього Любавичського Ребе раббі Менахема-Мендела бар Шолом-Шахне, відомого також як Цемах-Цедек (за назвою книжки його респонсів, яка була опублікована після його смерті й отримала загальне визнання. «Цемах Цедек» перекладається як “паросток праведності”). Ребе Цемах-Цедек також відомий як непримиренний борець проти «кантонізму» - насильницької рекрутчини, якою царський уряд переслідував єврейських дітей, а також проти знищення царським урядом системи традиційної єврейської освіти, коли міністр народної освіти Російської імперії граф Сергій Семенович Уваров мав намір запровадити казенні школи та рабинські училища замість звичних хедерів та єшив. Ребе Цемах-Цедек народився 29 Елула 5549 (1789) року в містечку Ліозно, розташованому на південь від Вітебська. Його батьком був раббі Шолом-Шахна, а матір'ю – рабаніт Двора-Лея, дочка Алтер Ребе. Новонародженого назвали на честь глави білоруських хасидів, рабі Менахема-Мендла з Вітебська (за іншими джерелами - рабі Менахема-Мендела з Городка), який помер на Святій Землі, у Тверії, за рік до цього. У 5553 році, у піст Гедалії, за три дні після того, як дитині виповнилося три роки, померла його мати - ребецн Двора-Лея. Відтоді він виховувався в будинку Алтер Ребе і вивчав Тору під його керівництвом. У вісім років він уже поглиблено вивчав Талмуд і книжки законовчителів, виявляючи здатність миттєво засвоювати матеріал і виняткову пам'ять. З дванадцяти років він почав докладно...