ПОСЛАННЯ РЕБЕ (“МІХТАВ КЛАЛІ” – ДОСЛ. “ЗАГАЛЬНИЙ ЛИСТ”) – ЛИСТ, У ЯКОМУ РЕБЕ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Подібні звернення Ребе писав зазвичай до єврейських свят і пам’ятних дат. У них пояснюються важливі ідеї того чи іншого свята, актуальні для кожного єврея особисто і для всього народу загалом. Послання Ребе зазвичай писали їдишем і потім перекладали івритом. Вони друкувалися в багатьох газетах у США та Ізраїлі.
Шабат, який починається ввечері 27 березня, має особливий статус в єврейській традиції – ця субота названа «Великою», або, святою мовою, «Шабат а-Гадоль», і саме вона відкриває святкування Визволення, Виходу з рабства. Перша «Велика Субота» відбулася за кілька днів до Виходу євреїв з Єгипту. Того року вона припала на 7-ме число місяця Нісан. На початку нісана Вс-вишній наказав євреям: «Десятого дня цього місяця нехай візьме собі кожен по ягняті на родину… І нехай буде воно у вас збережене до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай заріже його вся громада Ізраїлю» (Шмот, 12). Ось що сказано в «Сефер га-пардес», книзі, згідно з традицією, написаній великим Раші (р. Шломо Іцхак): «Цього дня, десятого Нісана, у суботу, що передувала визволенню, євреї обрали собі ягня для пасхального жертвоприношення. Вони сказали собі: “Ось, зараз ми принесемо в жертву ідола, якому поклоняються єгиптяни, і ті не наважаться напасти на нас”. Вс-вишній сказав їм: “Ви побачите зараз чудо, яке Я вчиню для вас. Виберіть кожен собі ягня і тримайте його при собі до чотирнадцятого Нісана”». Коли єгиптяни побачили, що роблять євреї, вони спробували помститися за свого ідола, проте їх негайно вразили страшні хвороби, вони корчилися в жахливих муках і не могли завдати шкоди євреям. Оскільки цього дня Вс-вишній вчинив чудеса для Ізраїлю, субота перед Песахом була названа Великою суботою. Так навчав рабі Авраам, нехай райський сад буде його уделом». Ця заповідь – приготувати ягня за чотири дні до...
ЛЮБАВИЧСЬКИЙ РЕБЕ, РАБІ МЕНАХЕМ-МЕНДЕЛ ШНЕЕРСОН, ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ФЕНОМЕНАЛЬНИМ ЄВРЕЙСЬКИМ ДУХОВНИМ ЛІДЕРОМ І МИСЛИТЕЛЕМ З ТИХ, ХТО ЖИВ ЗА НЕДАВНІХ ЧАСІВ. СОТНІ ТОМІВ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ТИСЯЧІ ПОСЛАНЦІВ ПО ВСЬОМУ СВІТУ, ЩО НЕСУТЬ ПОБРАТИМАМ СВІТЛО ЙОГО ВЧЕННЯ, СОТНІ ТИСЯЧ ПОСЛІДОВНИКІВ, МІЛЬЙОНИ ПРИХИЛЬНИКІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, ДЛЯ ЯКИХ ВІН — РЕБЕ. Учитель, Наставник, Лідер і приклад для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв. Ребе народився 11 Нісана 5662 року (18 квітня 1902) у місті Миколаєві. Його батько раббі Леві-Іцхок Шнеєрсон був одним із найвідоміших рабинів Росії того часу. Вчений, що володіє глибокими знаннями в Талмуді, єврейському законі, хасидській думці, став непримиренним противником нових вітрів, принесених більшовиками. Його дружина Хана, донька миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського, була однодумницею і вірним другом свого чоловіка. Хлопчика, першу дитину в сім’ї, назвали на честь прадідуся, рабі Менахема-Мендла, третього Любавичського Ребе, широко відомого в єврейських колах своєю галахічною працею “Цемах Цедек”. Знаменитий родич батька Любавичський Ребе раббі Рашаб забезпечив батьків дитини серією вказівок. Наприклад, мати здійснювала ритуальні обмивання рук “нетілат ядаім” перед кожним годуванням немовляти. Коли Менахему-Мендлу було п’ять років, батьки змушені були забрати його з хедера у зв’язку з його надзвичайними успіхами в навчанні і найняти йому вчителів для...
Сьогодні, 2 Нісана, виповнюється 106 років від дня відходу з матеріального світу Ребе Рашаба, П’ятого Любавицького Ребе, рабі Шолом-Дов-Бера Шнеєрсона. Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували...
РОШ ХОДЕШ НІСАНА ЗАВЖДИ ТРИВАЄ ОДИН ДЕНЬ, А САМ МІСЯЦЬ ЗАВЖДИ ПОВНИЙ, ТОБТО В НЬОМУ 30 ДНІВ. Взагалі, Нісан називається в Торі “початком місяців” і “першим місяцем”. Перше Нісана також вважається Новим роком царів, бо з нього йде відлік років царювання правителя. Першим місяцем Нісан є в обчисленні, прийнятому в Торі, а якщо рахувати від Тишрея, то він – сьомий місяць. Також у Торі Нісан називається “Ходеш га-Авів”, тобто місяць весни, саме слово “нісан” вавилонського походження, але також пов’язане з весною, воно того самого кореня, що й слово “ніцан” (брунька, бутон), яке використовується у “Пісні пісень” (“Бутони (ніцанім) з’явились на землі” (Шир а-ширім 2:12). Зодіакальним сузір’ям Нісана є овен, що, на думку деяких авторитетів, свідчить, що Вс-Вишній створив цей місяць, щоб у ньому здійснилося походження, яке поклало початок формуванню єврейського народу, задовго до пасхальної жертви. Оскільки у єгиптян вівці були символом багатства, і навіть у зв’язку з цим слугували об’єктом поклоніння, то великодня жертва є знаком служіння Вс-Вишньому, і саме так пояснюють мудреці слова Тори: “Відірвіть і візьміть собі дрібну худобу для ваших родин і заріжте песах” (Шмот 12:21) – відірвіться від ідолопоклонства, візьміть собі дрібну худобу, заріжте єгипетських ідолів і принесіть пасхальну жертву (Шмот раба 16). Весь місяць Нісан вважається особливим, сприятливим часом, і з ним пов’язані деякі традиції, що дозволяють вважати його напівсвятковим. У Нісані ми відзначаємо день...
Єврейська громада Кам'янського нагадує, що дуже важливо, починаючи з 1 Нісана (9 квітня), до свята Песах, щодня від ранку до заходу сонця прочитати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення голів колін Ізраїлю. «Насі» - приношення глав колін Ізраїлю рабин Міхаель Коріц Через рік після Виходу, першого нісана почалося освячення переносного Святилища. Освячення тривало дванадцять днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з дванадцяти колін Ізраїлю. На згадку про це заведено щодня протягом днів місяця нісан, що передують Песаху, читати уривок із Тори, в якому описуються жертвопринесення глави одного з колін. 1 нісана Першого нісана ми починаємо читати уривки з Тори, що оповідають про освячення Храму главами колін. Звісно, перший день ми згадуємо коліно Єуди, на честь якого всі ми називаємося юдеями. Але приношенню коліна Єуди передує розподіл спорядження левитів для пересування Скинії по пустелі. І в оповіданні Тори про це сказано, що нащадки Кеата, на яких покладено переміщення Ковчега Заповіту, возів не отримають. Його - сховище скрижалів - треба нести на руках. Цей день - початок місяця визволення, нісана. Шлях до свободи починається з позбавлення від усіх "возів", на які ми навантажили свою Тору, вдягнувши її в певний соціальний, політичний, академічний, інтелектуальний одяг. Так, звичайно, зручніше і, можливо, обростання нашої Тори деталями, що відрізняють "свою" Тору від "чужої", неминуче. Але вихід із рабства починається з...
25 Адара — день народження ребецн Хаї-Мушки, дружини Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона. 16 березня 2026 на честь цієї важливої дати для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” було проведено урочисту програму. Хая- Мушка народилася в маленькому українському містечку Бабановичі недалеко від батьківщини Любавичського руху. Ребецн народилася в родині, історія якої являла собою безперервну послідовність високоповажних духовних лідерів. Батьком ребецн був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Раяц) – Шостий у династії Любавичських Ребе. Її дім був домом воістину видатних людей. Таким був і її дідусь, Ребе РАШАБ (раббі Шолом Дов-Бер) – його велич визначала собою атмосферу домашнього життя. Батько ребецн, Ребе Раяц, залучав її до всіх боків своєї діяльності зі збереження іудаїзму в роки революції і подальшого комуністичного перевороту в Росії. Саме вона виконувала його доручення, пов’язані з підпільною мережею шкіл з вивчення Тори. Доказом поваги і довіри Ребе був і той факт, що саме вона супроводжувала його на заслання до Костроми, – він розумів, що в цій важкій ситуації з усіх його домочадців і відданих послідовників саме Хая-Мушка виявиться найбільш підходящою людиною. У багатьох листах до доньки Ребе розмірковував про найглибші та найскладніші питання хасидського вчення і духовного служіння, довіряючи їй свої найпотаємніші почуття. Згодом ребецн Хая-Мушка стала таким самим джерелом душевних сил і безмежно відданим другом для свого чоловіка. Саме вона їздила з...
ПУРІМ ШУШАН ПУРІМ 14-15 АДАРА — ЦЕ СВЯТО ПОРЯТУНКУ ЄВРЕЇВ ВІД РУК ВОРОГІВ ЗА ЧАСІВ ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ АХАШВЕРОША (АРТАКСЕРКСА), СВЯТО ПОРЯТУНКУ ВІД ЛИХОДІЯ АМАНА, ЯКИЙ ЗАДУМАВ ЗНИЩИТИ ВЕСЬ ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОД. Історія свята У 355 році до н.е. Аман – верховний сановник при дворі Ахашвероша домігся від царя ухвалення указу про повне винищення всіх євреїв в імперії. Стараннями ж духовного лідера євреїв Мордехая і його племінниці Естер, яка, зберігаючи в таємниці своє походження, стала дружиною царя, плани Амана було зірвано, а сам він загинув разом з іншими недругами євреїв. День, призначений для знищення євреїв, перетворився на день їхньої перемоги над ворогами і відзначається як веселе свято. Дні Пуріма Дні 14 і 15 Адара – два дні Пуріма. Сувій Естер говорить: “Євреї в Шушані п’ятнадцятий день зробили днем свята. Євреї ж сільські встановили святом 14 Адара”. У наш час “Шушанський Пурім”, тобто 15 Адара, святкують, окрім Шушана, у найдревніших містах Землі Ізраїлю (зокрема, в Єрусалимі), у решті ж місць Пурім святкують тільки 14 Адара (24 березня 2024 року). Святкування Пуріма Чотири основні заповіді Пуріма: Читання Сувою Естер Бенкет і веселощі Посилання частування (“мішлоах манот”, “шалахмонес”) Пожертвування бідним Мудреці також встановили, що в Пурім слід читати уривок із книги Вихід, що починається словами “І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідімі”, а також, що в усіх молитвах цього дня слід читати вставку, яка містить слова подяки за чудеса: “Аль анісім”. Ось текст...
Пурім – одне з найвеселіших свят єврейського календаря – яскраве та красиве. Зовсім скоро – увечері понеділка, 2 березня – ми почнемо відзначати його і в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) після заходу сонця. Цього дня о 18:00 розпочнеться перше читання Сувою Естер, а у вівторок, 3 березня – вранці після молитви. Часто ставлять питання про закони та звичаї Пуріма, про їхню сутність, і про те, як краще їх виконати. Закони та звичаї свята Пурім Обов’язок відзначати Пурім – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Закони свята Пурим зібрані в Мішні, в 1-й та 2-й главах трактату Мегіла, а також у Тосефті до цього трактату обох Талмудів – Вавилонського та Єрусалимського. Обов’язок відзначати Пурім – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Ось вони: читання Мегілат Естер, «мішлоах манот», «подарунки бідним», читання Тори, вимовлення вставки «Аль Ганісім» в «Шмоне-есре» та в «Біркат гамазон», веселий бенкет, заборона жалоби та посту. На відміну від Хануки, яка увічнює порятунок народу Ізраїлю від духовного знищення, Пурім символізує боротьбу за фізичне виживання єврейського народу. Тому святкування Пуріма включає моменти не тільки духовні, а й чисто матеріальні, ніби покликані заявити на весь світ: ось, ми живемо, їмо, п’ємо і веселимося! А «мішлоах манот» (обмін стравами з друзями та близькими) та...
У Кам’янському Піст Естер (2 березня 2026): початок — 4:44; вихід — 17:59. Як відомо, день посту, званого “Піст Естер”, введено на честь триденного посту, оголошеного царицею Естер за часів царя Ахашвероша (Атаксеркса), коли розгорталися події, описані в Мегілат Естер. Знаменитий кодекс єврейських практичних законів “Кіцур шулхан Арух” (у главі 141-й – “Закони читання Мегіли”) про цей звичай говорить так: “У дні Мордехая і Естер зібралися євреї разом тринадцятого числа місяця Адар, щоб захистити свої життя і помститися своїм ворогам, і повинні вони були просити милості у Б-га, хай буде благословенне Його ім’я, щоб Він допоміг їм. І, як ми знаємо, євреї, коли мали воювати, постили, щоб Б-г допоміг їм. І також учитель наш Моше, нехай буде мир на ньому, у день, коли євреї воювали з Амалекітянами, постився. А якщо так, то, зрозуміло, і в дні Мордехая та Естер євреї тринадцятого Адара постили; і тому всі євреї прийняли на себе обов’язок влаштовувати в цей день громадський піст, який назвали “постом Естер”, щоб нагадувати собі, що Творець, нехай благословенне Його ім’я, бачить і чує молитву кожного в годину його лиха, якщо він поститиме й повернеться до служіння Б-гу всім серцем, як зробили батьки наші в ті дні. Проте цей піст не такий обов’язковий, як чотири громадські пости, згадані в Писанні (див. главу 121); і тому можна дозволяти не постити цього дня тим, кому це необхідно, наприклад, вагітним і жінкам, які годують груддю, або навіть тим, у кого трохи болять очі, – якщо вони...
