Історія хасидизму

Піст 10 Тевета

Піст 10 Тевета

З самого раннього ранку, 10 Тевета, євреї всього світу почали постити протягом усього світлового дня, в пам'ять про початок трирічної облоги Єрусалима військами Вавилонського царя Навуходоносора. У 2025 році в Кам'янському піст розпочинається 30 грудня, о 5 годині 45 хвилини, а завершиться о 16 годині 32 хвилини. Піст 10 Тевета («Асара бе-Тевет») є одним із чотирьох днів єврейського календаря (поряд із 17 Тамуза, 9 Ава та 3 Тишрея), які встановлені пророками й мудрецями Ізраїлю як дні посту й жалоби на згадку про трагічні події, що відбувалися під час руйнації Першого й Другого Храмів. 10-го Тевета 3336 року (від створення світу) вавилонський цар Навуходоносор почав облогу Єрусалима. Місто довго чинило опір, але, врешті-решт, його захопили і зруйнували. Було спалено Єрусалимський Храм, і безліч євреїв забрали в полон. З тих, хто жив тоді на ізраїльській землі, далеко не всі дотримувалися законів і заповідей. Навіть священнослужителі, взявши приклад із сусідніх народів, звикли поклонятися деревам і статуям. Трагедія сталася в покарання за те, що люди забули про Б-жественні встановлення. А піст 10 Тевета існує досі, щоб усі пам'ятали про зруйнований Храм, про красу Єрусалима, про те, як важливо дотримуватися заповідей. У двадцятому столітті, після відтворення держави Ізраїль, день 10-те Тевета став ще й Днем загального Поминання. Це День пам'яті жертв Катастрофи, дата загибелі яких невідома, і тих, у кого не залишилося рідних. Тому 10 Тевета запалюють поминальну...

Дідан ноцах

Дідан ноцах

25 грудня 2025 у благодійному центрі «Бейт Барух» і синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам'янське) святкують 5 Тевета - День святих єврейських книг. 5 Тевета — день, коли судом було прийнято рішення, що хасидські книги повинні бути повернуті в бібліотеку «770» на Істерн Парквей, Бруклін, Нью-Йорк. Суть цього дня можна виразити двома словами: «Дідан ноцах». Раді повідомити, що до фондів молитовної бібліотеки громади Кам'янського надходять, нарешті, видання і українською мовою. А для учнів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” Лілах Цопа та Ніна Козакова провели сьогодні пізнавальну програму. Сьогоднішня реальність наочно демонструє, що любавичський хасидизм існує і живе і, подібно до всього живого, безперервно зростає і оновлюється.

Щиро вітаємо Вас зі святом Ханука!

Щиро вітаємо Вас зі святом Ханука!

СВЯТО ХАНУКА ПОЧИНАЄТЬСЯ 25 КИСЛЕВА І ТРИВАЄ ВІСІМ ДНІВ (ЦЬОГО, 2025 РОКУ, СВЯТКУЄТЬСЯ З ВЕЧОРА 14 ГРУДНЯ ПО 22 ГРУДНЯ). ЗАПАЛЮВАННЯ МЕНОРИ Талмуд говорить про запалювання ханукальних свічок таке: “Ось у чому полягає заповідь ханукального світильника: один вогонь на дім, а найкраще виконання – для кожного члена сім’ї. Що ж стосується виконання найкращого, то школа Шамая каже, що в перший день запалюють вісім вогнів і зменшують їхню кількість із кожним днем; а школа Гіллеля каже, що в перший день запалюють один, а в кожен із наступних днів додають по одному”. Ми слідуємо школі Гіллеля і в перший ханукальний вечір запалюємо одну свічку, у другий – дві, і так далі, щоб у восьмий вечір горіли вісім вогнів. Для запалювання використовується спеціальний світильник – “менора” або “ханукія”. Час запалювання ханукальних свічок – початок ночі. Перед тим, як запалити їх, заборонено братися за будь-яку іншу справу. Багато хто не чекає початку ночі, а запалюють ханукальні вогники після заходу сонця, ледь настають сутінки. Кожен із цих вогнів має горіти щонайменше півгодини після виходу зірок. Ханукію ставлять на таке місце, де її будь-хто може побачити, бо головний сенс заповіді – поширення знання про диво, що його здійснив для нас Вс-Вишній. Є звичай ставити ханукію біля входу в дім: зліва, навпроти мезузи, прикріпленої до правого одвірка, – таким чином, що той, хто входить у дім, виявляється оточений заповідями. Найкращий спосіб виконання цієї заповіді – запалювати світильник,...

Ханукальне послання Любавичського Ребе

Ханукальне послання Любавичського Ребе

Дорогі друзі! Ханукальні вогні, що запалюються з настанням вечора, нагадують нам про минуле: про війну Хашмонеїв проти великих сирійських армій; про перемогу Хашмонеїв; про освячення відновленого Храму; про новозажжену в Храмі тимчасово згаслу менору; про невелику кількість олії, яка виявилася достатньою на кілька днів горіння, тощо. Уявімо собі, що ми самі є бійцями маленького партизанського загону Хашмонеїв у ті дні. Ми перебуваємо під пануванням могутньої сирійської держави, багато хто з наших братів залишив нас і прийняв язичництво і спосіб життя ворога нашого. Але наші вожді, Хашмонеї, почали діяти, не вдаючись у розрахунки щодо чисельності ворожих військ і потужності їхнього озброєння і не зваживши заздалегідь наші шанси на перемогу. Адже Храм був захоплений жорстоким ворогом. Тора і наша віра були у великій небезпеці. Ворог розтоптав усе для нас святе і намагається змусити нас прийняти його ідеологію, його спосіб життя – ідолопоклонство, несправедливість і подібні абсолютно чужі нам риси та характери. Нам залишається робити тільки одне – ще тісніше зімкнутися навколо нашої віри і наших міцвот і оголосити нашому ворогові війну не на життя, а на смерть. І ось, диво з чудес! Великі сирійські армії розбиті, величезна сирійська імперія зазнала поразки, ми повністю перемогли. Ця глава з нашої історії часто повторюється. Ми, євреї, завжди були нечисленні; багато тиранів намагалося знищити нас за нашу віру. Іноді вони, бувало, спрямовують свої отруєні стріли проти наших тіл,...

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева – йорцайт р. Дов-Бера з Межерича, Великого Магіда

19 Кислева відзначають 253-ю річницю від дня відходу з матеріального світу рабина Дов-Бера з Межерича, наступника Баал Шем Това, другого глави хасидського руху. Про життя і діяльність раббі Дов-Бера з Межерича докладно розповідається у статті рабина Йосефа Херсонського «Великий Магід». «Про походження і ранні роки життя раббі Дов-Бера, пізніше більш відомого як Межерицький магід (проповідник), нам відомо небагато. Ми не знаємо навіть точного року його народження: судячи з усього, він народився наприкінці сімнадцятого століття, приблизно в той самий час, що й Баал Шем Тов. (Вільна енциклопедія вказує 1704). Його батьки (Авраам і Хава) походять зі славного роду царя Давида. Кажуть, що коли раббі Дов-Беру було п'ять років, згорів його будинок. Його мати стояла серед обвуглених залишків будинку і гірко плакала. «Я плачу не за будинком, – пояснила вона дитині, – а за згорілими записами з нашим генеалогічним древом, що відстежує наше походження від царя Давида». «З мене почнеться нова лінія древа», - запропонував малий. Ці слова напрочуд точно відобразили роль, яку йому було призначено зіграти; адже хлопчикові самою долею було уготовано стати спадкоємцем Баал Шем Това. Весь свій час він присвячував вивченню Тори, і пізніше його визнали великим знавцем Талмуда. І як багато знавців Тори того часу, раббі Дов-Бер занурився у вивчення найважливіших етичних наукових праць середньовіччя і трактатів луріанської Каббали. Саме з цих праць він запозичив етичні норми суворості та...

Новий рік хасидизму

Новий рік хасидизму

Цей день знаменує “народження” хасидизму. Дев’ятнадцятий день єврейського місяця Кислев відзначається як “Рош-аШоне хасидизму”. Цього дня, 1798 року, засновника хасидизму ХаБаД рабі Шнеура Залмана з Ляд (1745-1812) звільнили з ув’язнення в царській Росії. Це було більше, ніж просто персональне звільнення, це стало переломним моментом у єврейській історії, що знаменує початок нової ери розкриття “потаємної душі” Тори.

14 Кислева — День весілля Ребе та Ребецн

14 Кислева — День весілля Ребе та Ребецн

97 РОКІВ ТОМУ, 14 КИСЛЕВА, ВІДБУЛОСЯ ВЕСІЛЛЯ РАББІ МЕНАХЕМА-МЕНДЕЛА ШНЕЄРСОНА, МАЙБУТНЬОГО СЬОМОГО ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ, І РЕБЕЦН ХАЇ-МУШКИ ШНЕЄРСОН, ДОНЬКИ ШОСТОГО ЛЮБАВИЦЬКОГО РЕБЕ, РАБІ ЙОСИПА-ІЦХАКА ШНЕЄРСОНА. Цю подію відзначали у Варшаві, в єшиві "Томхей-Тмімім" за присутності безлічі хасидів і Шостого Ребе ХаБаДа. Однак, весілля майбутнього Сьомого Любавицького Ребе і ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон святкували не лише у Варшаві: батьків нареченого, Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках рабі Леві-Іцхака Шнеєрсон і його дружину праведну ребецн Хану, влада СРСР відмовилася випустити з країни, і вони не змогли бути присутніми на весіллі сина. Тому рабі Леві-Іцхак організував другу весільну церемонію в Дніпропетровську, яка проходила в той самий час, і для участі в ній прибуло багато рабинів і хасидів, які жили в Радянському Союзі. Добра звістка про те, що весілля доньки Ребе Раяца, пані ребецн Хая-Мушки, з Ребе має відбутися у Варшаві, викликало велику радість і розпалило бурю почуттів серед євреїв усієї Польщі, й особливо серед хабадників і "тмімім" - учнів ієшиви "Томхей-Тмімім", у якій, на настійну вимогу Ребе Раяца, мало відбутися весілля. Тринадцятого Кислева тисячі людей зібралися на вокзалі для того, щоб зустріти Ребе Раяца і його сім'ю, які на той час жили в Ризі (столиці незалежної тоді Латвійської республіки). Протягом дня до Варшави прибула велика кількість хабадників з усіх міст Польщі та Литви. Прибули також численні гості з віддалених...

Сьогодні День народження Ребе РаШаБа

Сьогодні День народження Ребе РаШаБа

20 Хешвана виповнюється 165 років з дня народження П’ятого Любавицького Ребе, раби Шолом-Дов-Бера. Він народився в містечку Любавичі (нині селище на російсько-білоруському кордоні) у 5621 році (1860). Його батьком був раби Шмуель (МААРАШ), Четвертий Любавичський Ребе, а матір’ю – ребецн Рівка. Ребе РаШаБ очолив єврейський народ на зламі XIX і XX століть, був засновником знаменитої єшиви «Томхей тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відлучити євреїв від їхньої вікової релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму російських, а потім і радянських влад. Разом з багатьма євреями Білорусії він пережив етнічну чистку 1915 року, влаштовану російським урядом, коли євреї були насильно переселені вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, що були столицею ХаБаДа протягом ста двох років, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавичський Ребе переніс центр Любавичського хасидизму до міста Ростов-на-Дону. У цьому місті він покинув матеріальний світ 2 Нісана 5681 (1920) року. Збережено оповідання про його народження, яке розповіла світу його мати, праведна ребецн Рівка. «Десятого Кислева 5620 (1859) року мені уві сні з’явилися моя мати, ребецин Хая-Сара, мій дід, Мітелер Ребе, та ще один хасид, якого я не знала. “Рівко, ти і твій чоловік повинні написати сувій Тори”, – дала мені вказівку мати. “У тебе народиться прекрасний син. Коли будете давати йому ім’я, не забудьте про мене”, – попросив дід. “І про мене”, – додав хасид. “Рівко, – знову...

Сімхат Тора — повернемо світло і радість разом!

Сімхат Тора — повернемо світло і радість разом!

22 Тішрея 5786 (14 жовтня 2025) єврейська громада Кам’янського зібралась, щоб прочитати молитви “Шахаріт” та “Ізкор”, сісти разом у суці за святковою трапезою, о 18: 41 запалити свічки свята Сімхат Тора та здійснити заповідь Акафот (танці з Торою). 23 Тішрея святкові дні закінчилися молитвою Мінха та вечірньою молитвою. Сімхат Тора святкували з надією на великі дива — щоб цього року, нарешті, мир прийшов в усі куточки нашої планети!

Свято Суккот

Свято Суккот

У ДНІ СВЯТА СУККОТ (15-21 ТІШРЕЯ), ЯКЕ НАЗИВАЄТЬСЯ “ЧАС НАШОЇ РАДОСТІ”, ЄВРЕЇ ЖИВУТЬ У ВКРИТИХ ГІЛКАМИ ТИМЧАСОВИХ БУДІВЛЯХ, ЗВАНИХ “СУККА”, У ЯКИХ БЕНКЕТУЮТЬ І СЛАВЛЯТЬ ВС-ВИШНЬОГО ВСІ СІМ ДНІВ СВЯТА. Що таке Суккот? Якщо початок місяця Тішрей пройнятий атмосферою покаяння, прагнення духовно піднести себе і піднятися до Б-жественного, то друга частина місяця має інше значення – привнести Б-жественне у світ, перейнятися всім, що Ним заповідуважено, до такої міри, щоб це викликало велику радість. І в цьому – головний сенс свята Суккот, яке називається “Час нашої радості”. Ідея сукки в тому, щоб, як сказано в Писанні, “на всіх шляхах твоїх ти пізнавав Його”, тобто щоб будь-які справи єврея, не тільки молитва і вивчення Тори, а й навіть звичайнісінькі, були пов’язані з Вс-Вишнім. Адже навіть коли людина спить або їсть у сукці, вона виконує Його заповідь, і навіть йдучи з неї, вона пов’язана з цією міцвою… Один із найважливіших законів Суккот – міцва “чотирьох рослин”, коли з’єднують разом лулав – довгу гілку фінікової пальми, яка не розпустилася, етрог – цитрон, адассім – гілочки пахучої миртової мирти й аравот – гілки скромної верби та вимовляють над ними особливе благословення. Символіка цієї заповіді пов’язана з поєднанням властивостей цих рослин: смаку і запаху. Смак символізує внутрішню гідність, набуту завдяки вивченню мудрості Тори. Запах, що поширюється рослиною, символізує діяння людини: виконання Закону і допомогу ближнім. Етрог Як етрог поєднує приємний смак і...

buttons