Історія хасидизму

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

Послання Любавичського Ребе до свята Песах

ПОСЛАННЯ РЕБЕ (“МІХТАВ КЛАЛІ” – ДОСЛ. “ЗАГАЛЬНИЙ ЛИСТ”) – ЛИСТ, У ЯКОМУ РЕБЕ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Подібні звернення Ребе писав зазвичай до єврейських свят і пам’ятних дат. У них пояснюються важливі ідеї того чи іншого свята, актуальні для кожного єврея особисто і для всього народу загалом. Послання Ребе зазвичай писали їдишем і потім перекладали івритом. Вони друкувалися в багатьох газетах у США та Ізраїлі. Прочитати послання Любавичського Ребе можна за посиланням: https://770.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/kprazdniku_pesakh-2.pdf-469886442-2.pdf

11 Нісана — День народження Любавичського Ребе

11 Нісана — День народження Любавичського Ребе

ЛЮБАВИЧСЬКИЙ РЕБЕ, РАБІ МЕНАХЕМ-МЕНДЕЛ ШНЕЕРСОН, ВВАЖАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ФЕНОМЕНАЛЬНИМ ЄВРЕЙСЬКИМ ДУХОВНИМ ЛІДЕРОМ І МИСЛИТЕЛЕМ З ТИХ, ХТО ЖИВ ЗА НЕДАВНІХ ЧАСІВ. СОТНІ ТОМІВ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ, ТИСЯЧІ ПОСЛАНЦІВ ПО ВСЬОМУ СВІТУ, ЩО НЕСУТЬ ПОБРАТИМАМ СВІТЛО ЙОГО ВЧЕННЯ, СОТНІ ТИСЯЧ ПОСЛІДОВНИКІВ, МІЛЬЙОНИ ПРИХИЛЬНИКІВ І ШАНУВАЛЬНИКІВ, ДЛЯ ЯКИХ ВІН — РЕБЕ. Учитель, Наставник, Лідер і приклад для наслідування. Людина, чиїми зусиллями сколихнулася совість покоління і почалося духовне пробудження євреїв. Ребе народився 11 Нісана 5662 року (18 квітня 1902) у місті Миколаєві. Його батько раббі Леві-Іцхок Шнеєрсон був одним із найвідоміших рабинів Росії того часу. Вчений, що володіє глибокими знаннями в Талмуді, єврейському законі, хасидській думці, став непримиренним противником нових вітрів, принесених більшовиками. Його дружина Хана, донька миколаївського рабина Меєра-Шлоймо Яновського, була однодумницею і вірним другом свого чоловіка. Хлопчика, першу дитину в сім’ї, назвали на честь прадідуся, рабі Менахема-Мендла, третього Любавичського Ребе, широко відомого в єврейських колах своєю галахічною працею “Цемах Цедек”. Знаменитий родич батька Любавичський Ребе раббі Рашаб забезпечив батьків дитини серією вказівок. Наприклад, мати здійснювала ритуальні обмивання рук “нетілат ядаім” перед кожним годуванням немовляти. Коли Менахему-Мендлу було п’ять років, батьки змушені були забрати його з хедера у зв’язку з його надзвичайними успіхами в навчанні і найняти йому вчителів для...

Йорцайт Ребе Рашаба

Йорцайт Ребе Рашаба

Ребе Рашаб очолив єврейський народ на межі XIX і XX століть. У 1897 році він заснував мережу відомих єшив «Томхей Тмімім», вів безкомпромісну боротьбу з асиміляцією та спробами відірвати євреїв від їхньої віковічної релігії, ревно захищав свій народ від антисемітизму спочатку російської, а потім радянської влади. Особливу увагу він приділяв поширенню ідей хасидизму серед грузинських євреїв. Разом із багатьма євреями Білорусі він пережив етнічну чистку 1915 року, організовану російським урядом, унаслідок якої євреїв насильно переселяли вглиб імперії. Розлучений зі своїми рідними Любавичами, які понад сто років були центром ХаБаДу, але оточений вірними хасидами, П’ятий Любавицький Ребе переніс центр любавицького хасидизму до Ростова-на-Дону. Саме в Ростові він дізнався про повалення монархії, а згодом і про падіння демократичного Тимчасового уряду, про розгін більшовиками Установчих зборів, розв’язання терору та громадянської війни. Ставлення П’ятого Ребе до більшовиків і радянської влади добре описала Марина Карпова в статті «Наперекір усьому»: «Якось навесні 1920 року П’ятий Любавицький Ребе, Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон, підійшов до вікна свого ростовського дому, щоб подивитися, звідки чується шум у місті, яке нещодавно захопили більшовики. Вулицею йшла чергова демонстрація трудящих із прапорами та транспарантами, що погрожували “безжальною загибеллю” ворогам нової влади. Подивившись на це, Ребе відвернувся і сумно сказав: “Ні, я з цими на одному світі не уживуся”. Його слова...

День народження ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон

День народження ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон

25 Адара — день народження ребецн Хаї-Мушки, дружини Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона. Вона народилася в маленькому українському містечку Бабановичі недалеко від батьківщини Любавичського руху. Ребецн народилася в родині, історія якої являла собою безперервну послідовність високоповажних духовних лідерів. Батьком ребецн був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Раяц) – Шостий у династії Любавичських Ребе. Її дім був домом воістину видатних людей. Таким був і її дідусь, Ребе РАШАБ (раббі Шолом Дов-Бер) – його велич визначала собою атмосферу домашнього життя. Батько ребецн, Ребе Раяц, залучав її до всіх боків своєї діяльності зі збереження іудаїзму в роки революції і подальшого комуністичного перевороту в Росії. Саме вона виконувала його доручення, пов’язані з підпільною мережею шкіл з вивчення Тори. Доказом поваги і довіри Ребе був і той факт, що саме вона супроводжувала його на заслання до Костроми, – він розумів, що в цій важкій ситуації з усіх його домочадців і відданих послідовників саме Хая-Мушка виявиться найбільш підходящою людиною. У багатьох листах до доньки Ребе розмірковував про найглибші та найскладніші питання хасидського вчення і духовного служіння, довіряючи їй свої найпотаємніші почуття. Згодом ребецн Хая-Мушка стала таким самим джерелом душевних сил і безмежно відданим другом для свого чоловіка. Саме вона їздила з Парижа в нацистську Німеччину, щоб оформити офіційні документи, необхідні для виїзду брата Ребе зі Східної Європи, тим самим оберігаючи...

Пурим Шушан Пурим

Пурим Шушан Пурим

ПУРИМ ШУШАН ПУРИМ 14-15 АДАРА — ЦЕ СВЯТО ПОРЯТУНКУ ЄВРЕЇВ ВІД РУК ВОРОГІВ ЗА ЧАСІВ ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ АХАШВЕРОША (АРТАКСЕРКСА), СВЯТО ПОРЯТУНКУ ВІД ЛИХОДІЯ АМАНА, ЯКИЙ ЗАДУМАВ ЗНИЩИТИ ВЕСЬ ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОД. Історія свята У 355 році до н.е. Аман – верховний сановник при дворі Ахашвероша домігся від царя ухвалення указу про повне винищення всіх євреїв в імперії. Стараннями ж духовного лідера євреїв Мордехая і його племінниці Естер, яка, зберігаючи в таємниці своє походження, стала дружиною царя, плани Амана було зірвано, а сам він загинув разом з іншими недругами євреїв. День, призначений для знищення євреїв, перетворився на день їхньої перемоги над ворогами і відзначається як веселе свято. Дні Пурима Дні 14 і 15 Адара – два дні Пурима. Сувій Естер говорить: “Євреї в Шушані п’ятнадцятий день зробили днем свята. Євреї ж сільські встановили святом 14 Адара”. У наш час “Шушанський Пурим”, тобто 15 Адара, святкують, окрім Шушана, у найдревніших містах Землі Ізраїлю (зокрема, в Єрусалимі), у решті ж місць Пурім святкують тільки 14 Адара (24 березня 2024 року). Святкування Пурима Чотири основні заповіді Пурима: Читання Сувою Естер Бенкет і веселощі Посилання частування (“мішлоах манот”, “шалахмонес”) Пожертвування бідним Мудреці також встановили, що в Пурим слід читати уривок із книги Вихід, що починається словами “І прийшов Амалек, і воював з Ізраїлем у Рефідімі”, а також, що в усіх молитвах цього дня слід читати вставку, яка містить слова подяки за чудеса: “Аль анісім”. Ось текст...

13 Адара — Піст Естер

13 Адара — Піст Естер

У Кам’янському Піст Естер (13 березня 2025): початок — 4:21; вихід — 18:16 Як відомо, день посту, званого “Піст Естер”, введено на честь триденного посту, оголошеного царицею Естер за часів царя Ахашвероша (Атаксеркса), коли розгорталися події, описані в Мегілат Естер. Знаменитий кодекс єврейських практичних законів “Кіцур шулхан Арух” (у главі 141-й – “Закони читання Мегіли”) про цей звичай говорить так: “У дні Мордехая і Естер зібралися євреї разом тринадцятого числа місяця Адар, щоб захистити свої життя і помститися своїм ворогам, і повинні вони були просити милості у Б-га, хай буде благословенне Його ім’я, щоб Він допоміг їм. І, як ми знаємо, євреї, коли мали воювати, постили, щоб Б-г допоміг їм. І також учитель наш Моше, нехай буде мир на ньому, у день, коли євреї воювали з Амалекітянами, постився. А якщо так, то, зрозуміло, і в дні Мордехая та Естер євреї тринадцятого Адара постили; і тому всі євреї прийняли на себе обов’язок влаштовувати в цей день громадський піст, який назвали “постом Естер”, щоб нагадувати собі, що Творець, нехай благословенне Його ім’я, бачить і чує молитву кожного в годину його лиха, якщо він поститиме й повернеться до служіння Б-гу всім серцем, як зробили батьки наші в ті дні. Проте цей піст не такий обов’язковий, як чотири громадські пости, згадані в Писанні (див. главу 121); і тому можна дозволяти не постити цього дня тим, кому це необхідно, наприклад, вагітним і жінкам, які годують груддю, або навіть тим, у кого трохи болять очі, – якщо вони...

Як правильно підготуватися та відзначити свято Пурим

Як правильно підготуватися та відзначити свято Пурим

Пурим – одне з найвеселіших свят єврейського календаря – яскраве та красиве. Зовсім скоро – увечері в четвер, 13 березня – ми почнемо відзначати його і в благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) після заходу сонця. Цього дня о 18:15 розпочнеться перше читання Сувою Естер, а в п’ятницю, 14 березня – вранці після молитви. Часто ставлять питання про закони та звичаї Пурима, про їхню сутність, і про те, як краще їх виконати. Закони та звичаї свята Пурим Обов’язок відзначати Пурим – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Закони свята Пурим зібрані в Мішні, в 1-й та 2-й главах трактату Мегіла, а також у Тосефті до цього трактату обох Талмудів – Вавилонського та Єрусалимського. Обов’язок відзначати Пурим – одна із семи заповідей, встановлених нашими мудрецями, і сам цей обов’язок також складається із семи заповідей. Ось вони: читання Мегілат Естер, «мішлоах манот», «подарунки бідним», читання Тори, вимовлення вставки «Аль Ганісім» в «Шмоне-есре» та в «Біркат гамазон», веселий бенкет, заборона жалоби та посту. На відміну від Хануки, яка увічнює порятунок народу Ізраїлю від духовного знищення, Пурим символізує боротьбу за фізичне виживання єврейського народу. Тому святкування Пурима включає моменти не тільки духовні, а й чисто матеріальні, ніби покликані заявити на весь світ: ось, ми живемо, їмо, п’ємо і веселимося! А «мішлоах манот» (обмін стравами з друзями та близькими) та...

7 Адара — день народження і йорцайт Моше Рабейну

7 Адара — день народження і йорцайт Моше Рабейну

Моше Рабейну з'явився на світ у дуже важкий для єврейського народу час, коли наші предки були рабами в Єгипті. Фараон, правитель Єгипту, дізнався від своїх придворних астрологів, що має народитися дитина - хлопчик, який у майбутньому звільнить євреїв з єгипетського рабства. Щоб запобігти цьому, жорстокий Фараон наказав кидати в Ніл усіх новонароджених єврейських хлопчиків. Євреї були в сум'ятті, здавалося, що вони перебувають у безвихідній ситуації. Усім було зрозуміло, що Фараон домагається знищення єврейського народу. Батько Моше, Амрам, керівник євреїв того покоління, розлучився зі своєю дружиною Йохевед, бо вважав, що їхні діти все одно будуть приречені на смерть. Наслідувавши його приклад, усі єврейські чоловіки вчинили так само - розлучилися зі своїми дружинами. Але планам Фараона не судилося збутися. Вс-Вишній відкрився сестрі Моше, Міріам, і вона дізналася, що її матері судилося народити сина, який врятує Ізраїль. Міріам змогла переконати батька, що його рішення ще більш жорстоке, ніж указ Фараона, і матиме ще більш руйнівні наслідки. Фараон засудив до смерті тільки хлопчиків, а рішення Амрама унеможливило народження не тільки хлопчиків, а й дівчаток. Тоді Амрам повернувся до своєї дружини Йохевед, і всі інші євреї теж повернулися до своїх дружин. Незабаром народився Моше. Протягом трьох місяців матері вдавалося приховувати немовля від єгиптян. Зрештою, ховати дитину стало просто неможливо, і Йохевед довелося покласти хлопчика в кошик і віднести його до річки Ніл....

Сьогодні – день йорцайт ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон

Сьогодні – день йорцайт ребецн Хаї-Мушки Шнеєрсон

Сьогодні, 22 Швата, в єврейських громадах світу відзначають 37-у річницю відходу з матеріального світу праведної ребецн Хаї-Мушки, дружини Голови нашого покоління, Сьомого Любавичського Ребе, Менахема-Мендела Шнеєрсона та доньки попереднього Ребе, Йосипа-Іцхака. Коріння сім'ї ребецн Хаї-Мушки сходить до Алтер Ребе. Вона пишалася тим, що була з сім'ї Шнеєрсон і з боку батька, і з боку матері. Вона народилася 25 числа місяця Адар (16 березня) 1901 року, у маленькому польському (пізніше у складі Російської імперії, нині Білорусь) містечку Бабиновичі (нині Агромістечко, Вітебської області), неподалік від Любавичів (нині на території Російської Федерації). Батьком її був Ребе Йосеф-Іцхак Шнеєрсон (Ребе Раяц) - Шостий у династії Любавичських Ребе. Ребецн Хая-Мушка була другою дочкою Ребе Раяца. Коли вона народилася, її дідусь, П'ятий Любавичський Ребе Шолом Дов-Бер, надіслав телеграму її батькові, який перебував за кордоном, у якій писав: «Вітаю з народженням доньки, мазл тов! Якщо ви ще не назвали її, то дайте їй ім'я Хая-Мушка, на честь дружини Цемах-Цедека». Неабиякі таланти, твердість принципів, гострий розум, блискуча освіта - риси її портрета вже в ранній юності. Сюди необхідно додати і дивовижну гнучкість думки, і вільне володіння кількома європейськими мовами. Крім рідної мови ашкеназьких євреїв, ідиш, і мови Тори, івриту, вона невимушено й легко говорила, читала й писала німецькою, французькою, російською та англійською (чим, утім, ніколи не пишалася, вважаючи мови лише...

Ту бі-Шват

Ту бі-Шват

Ту-біШват, 15 число єврейського місяця Шват (у 2025 році випадає на 13 лютого) відзначається як «новий рік дерев». Рівно середина місяця, повний місяць, день до цієї пори року подовжується майже на дві години. Це пора, коли ранньоквітучі дерева в Землі Ізраїлю прокидаються від зимового сну і починають новий цикл плодоношення. Формально новий рік дерев має відношення до різних видів десятин, які повинні були відокремлюватися від урожаю, що виріс у Святій Землі. Ці десятини були різні в роки семирічного циклу Шміти. Точкою відліку, починаючи з якої плоди, що зав'язалися, вважалися такими, що належать до врожаю наступного року, і був день Ту бі-Шват. Свято це відзначається з давніх часів. Хоча приписів про нього в письмовій Торі немає, воно згадується в Мішні. Цього дня заведено їсти фрукти, особливо виноград, мигдаль, гранати, оливки, фініки - тобто ті плоди, якими Тора прославляє Ізраїль - «країну пшениці і ячменю, і виноградних лоз, і гранатових дерев, оливкових дерев і фінікового меду». Близько чотирьох століть тому склалася традиція кабалістів Цфата зустрічати новий рік дерев святковим седером, подібним до великоднього: випивати традиційні чотири келихи вина, у різних пропорціях змішуючи червоне й біле вино, у визначеному порядку з'їдати фрукти, якими славиться Ізраїль, читати вірші про ці рослини, фрагменти Талмуду, і, звісно, книги...

buttons