29 Елула 5784 (2 жовтня 2024), напередодні Рош-аШоне, у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам'янське) відбулась зустріч з учасницями програми “Золотий вік”. Духовний урок, присвячений традиціям свята Рош-аШоне, за книгою “Тора” провела Лілах Шніпова, посланниця Ребе у нашому місті.
Сьогодні ввечері, 2 жовтня 2024 року, починається Рош-аШоне, і дуже важливо напередодні цього великого свята написати ПАН-лист праведнику з проханням про благословення і повідомленням про ухвалене на себе добре рішення на честь цього дня. «Це дуже давня традиція писати Ребе перед Рош аШоне лист «підьон -а-нефеш» із проханням про благословення, – розповів посланець Любавицького Ребе рабин Реувен Каминецький, – ПАН або «підьон а-нефеш», у буквальному перекладі «лист душі» – письмове звернення до праведника, чия душа покинула матеріальний світ. Цього дня заведено написати такого листа Главі нашого покоління Сьомому Любавичському Ребе Менахему-Менделу Шнеєрсону. Необхідно зазначити, що дуже важливо, перш ніж почати писати листа, зробити нетілат ядаім, обмивання рук, а чоловіки повинні також одягнути гартл». Прохаючи благословення для себе або кого б то не було, потрібно написати ім'я цієї людини (єврейське ім'я, якщо воно в неї є) та ім'я матері. Для неєврея зазвичай згадується ім'я не матері, а батька. Лист може бути написаний будь-якою...
Днями небайдужі члени громади подарували музею א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен», старовинні предмети побуту. Кімната єврейської родини поступово наповнюється цікавими експонатами, які доповнюють загальну картину побутовими дрібничками тих часів, ніби огортаючи відвідувачів теплом і затишком справжнього єврейського дому. І здається, ось зараз до кімнати увійдуть господарі й запросять гостей до щедро накритого столу, запропонують скуштувати традиційні єврейські страви, а навколо нього юрбою бігатимуть діти, яких в єврейських родинах завжди було багато… Цю чарівну атмосферу нам допомагають створювати активні члени громади, які відшукують старовинні речі та дарують музею, вдихаючи в нього справжню єврейську душу. А відвідувачі, серед яких – учасники програм «Золотий вік», «Колель Тора», вихованці дитячого садочка «Хая Мушка», учні ліцею «Бейт Менахем Любавич», відчуваючи її, час від часу повертаються сюди за новими враженнями. Високо оцінив роботу над створенням експозиції Головний рабин Кам'янського р. Леві Стамблер, відзначивши, що за такий невеличкий проміжок часу директору музею Лізі Белинській, разом з помічниками, вдалося неймовірне – перетворити окремі речі у цілісну «живу» єврейську кімнату. Але це лише перший крок. Збір матеріалів триває. Тож якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування: духовна єврейська література, тексти релігійного змісту,...
19 Елула 5784 (22 вересня 2024) відбулася перша в цьому навчальному році зустріч учасників благодійного проєкту неформальної освіти для дітей 6-12 років «JFuture» громадського центру “Бейт Барух” і синагоги “Бейт Реувен” (м. Кам'янське). Яскрава задумка ведучих проєкту — створити «Фабрику допомоги» єврейській громаді реалізувалася якнайкраще! Тематичні костюми, креативні завдання, майстерність їх виконання - усе було на висоті! Знаменно й те, що перша зустріч відбулася на великому фарбренгені на честь 18 Елула — Дня народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе, що розвинув вчення хасидизму та сформував філософію ХаБада.
19 Елула 5784 (22 вересня 2024), на честь знаменної дати —18 Елула, в єврейській громаді Кам’янського відбувся великий фарбренген. 18 Елула — день народження раббі Ісроеля Баал-Шем-Това — засновника хасидизму, і раббі Шнеора-Залмана з Ляд, відомого як Алтер Ребе, що розвинув вчення хасидизму та сформував філософію ХаБада. Слово “хай”, що в перекладі з івриту означає “життя”, має числове значення 18. Учасниці та учасники освітнього проєкту “Колель Тора”, чоловіки та жінки програми “Золотий вік”, малята дошкільного закладу “Хая Мушка”, учні приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич” на чолі з Головним рабином Кам’янського Леві Іцхаком Стамблером та з ребецн Діною Стамблер зібралися разом у банкетній залі синагоги “Бейт Реувен”.
22 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське). Станом на 23 вересня 1941 року, за результатами перепису населення міста, тут проживало загалом 91 051 особа, зокрема 215 жидів (євреїв). Можливо, хтось приховав свою національність. У газеті "Кам'янські вісті" № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції: «Усім жидам з'явитися 9 січня до 13-ї години в школу № 25 для евакуації». За переховування євреїв - смерть». До війни на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу були вириті котловани і траншеї. У каналізаційній траншеї і був проведений 9 січня 1942 року (21 Тевета 5702) масовий розстріл євреїв. Розстрілювали цілими сім'ями (2-4 людини), а також дітей. В цій траншеї й надалі розстрілювали групи євреїв, навіть із навколишніх сіл. Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу виявлено рештки 305 осіб, зокрема й дітей. У музеї історії міста вважають, що розстріляно 285 євреїв. Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам'янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган). Ось список жертв голокосту в Дніпродзержинську (Кам'янському), підтверджений документами та опитуваннями: На жаль, і досі не всі особи встановлені. Тож музей א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м....
9-10 Елула 5784 (12-13 вересня 2024) у благодійному центрі “Бейт Барух” і синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське) членам єврейської громади міста організовано видачу та адресну доставку хал до правильного проведення Шабату. Запалювання свічок у Кам’янському – 18:40. Шабат Шалом!
9 Елула 5784 (12 вересня 2024) для жінок-учасниць програми “Золотий вік” у благодійному центрі "Бейт Барух" і синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське) Лілах Шніпова, посланниця Ребе у нашому місті, провела духовний урок за книгою "Тора". В програмі зустрічі була молитва, духовна складова за главою Тори “Кі Теце” та кошерне частування.
Музей א אידישע נשמה (“А Ідіше Нешуме”) — “Єврейська душа”, який працює у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен” (м. Кам’янське), поповнився величезною старовинною фотографією. На ній — родина Бахмутських: Аркадій Петрович, відомий у Кам'янському фотохудожник, винахідник плівкового світлономератора, кореспондент військових газет часів Другої Світової війни; його дружина, Рива Львівна Бахмутська; старша донька Ехевет; маленький Петро (а нині — один з найактивніших членів єврейської громади, постійний учасник програми “Золотий вік”). Історією глави цієї родини зацікавився музей. І ось що нам вдалося дізнатись. Аркадій Петрович Бахмутський народився 28 липня 1910 року в селі Кам'янському. Його батьки були вихідцями з Бахмутки, що на Донеччині, і мали трьох дітей. Старший — Григорій, на шість років молодший Аркадій — середній брат, а також сестра, орієнтовно 1914-1915 років народження (її ім'я, на жаль, не збереглося). До речі, в родині була і є традиція передавати імена по чоловічій лінії: дідуся звали Петром Аркадійовичем, батько - Аркадій Петрович, а нинішній член громади - Петро Аркадійович. Невідомо, коли родина Бахмутських переїхали до Кам'янського. Тут Аркадій закінчив 7 класів школи і, оскільки з дитинства захоплювався фотографією, пішов працювати помічником до приватної фотографії на Базарному спуску, яка розташовувалась поблизу старої прохідної металургійного заводу. Перед війною її закрили, і він перейшов до державного фотоателье №20 на пр. Пеліна...
Єврейська культура — багатогранна і різнопланова. Однією з невід'ємних її складових є музика, пісні, без яких не обходиться жодне свято. Музей א אידישע נשמה ("А Ідіше Нешуме") — "Єврейська душа", який працює у благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), отримав в дар унікальну колекцію платівок із записами мелодій єврейських композиторів, виконавців, діячів культури. Подарувала цей справжній скарб донька відомого кам'янчанина, журналіста, заслуженого діяча культури, Почесного громадянина міста, стипендіата Президента України для видатних працівників інформаційної галузі Анатолія Петровича Литвина. Його чарівний голос знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Адже більшу частину своєї творчої біографії він присвятив роботі на радіо та телебаченні: працював завідувачем редакції міського радіомовлення та музичним коментатором обласного радіо, де майже 30 років був незмінним автором і ведучим популярної передачі "Музичний радіокур'єр", "Музичний телекур'єр". Журналіст мав численні відзнаки і нагороди, був удостоєний «Золотої медалі української журналістики» — найвищої нагороди Національної спілки журналістів України. Ангеліна Литвин турботливо зберегла колекцію батька, а дізнавшись про відкриття музею "А Ідіше Нешуме", вирішила поділитись раритетами і передала в дар понад 300 платівок! Директор музею Ліза Белинська щиро подякувала Ангеліні за такий безцінний дарунок і вже планує, як звучатимуть старовинні єврейські мелодії під час...
