https://nashreporter.com/suspilstvo/kolekcziya-muzeyu-yevrejskoyi-gromady-kamyanskogo-popovnylasya-czikavymy-starovynnymy-eksponatamy-169460
Історія
Музей синагоги: готуємо до відкриття єврейську кімнату
Одним із розділів майбутньої експозиції музею א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» - «Єврейська душа», який працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен», стане кімната єврейської родини. В одному приміщенні ми намагаємось об'єднати кілька типів експозицій: предмети юдаїки, старовинні меблі та кухонне приладдя кінця XIX - початку XX століття. Перлиною кімнати стане єврейський старовинний буфет. До музею він потрапив з будинку № 36 по вулиці Олекси Сокола (у різні роки вона носила назви Провідна і Червоноармійська), що тривалий час належав єврейській родині Боднар. Також з цього будинку нам передані плетені із лози стільці та великий лозовий кошик. А раритетний пенал із оригінальним різьбленням та лозову підставку для квітів нам подарувала родина Малкіних. Вони чудово вписалися в інтер'єр, вдихнувши у кімнату справжню єврейську душу. Оригінальним доповненням для створення атмосфери тих часів буде дитяча колиска, виготовлена із лози, а також старовинний настінний годинник. Взагалі-то, годинників в музеї кілька, два з яких до музею передала учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора» Раїса Терещенко. Серед експонатів також є стара швейна машинка та інші унікальні предмети побуту, які свого часу належали єврейським родинам Кам'янського. [gallery size="full" columns="1"...
12-13 ТАМУЗА – 144 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РЕБЕ РАЯЦА
ЄВРЕЇ ВСЬОГО СВІТУ ВІДЗНАЧАЮТЬ 144-у РІЧНИЦЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ШОСТОГО ОЧІЛЬНИКА РУХУ ХАБАД (12 ТАМУЗА), І ВОДНОЧАС ІЗ ЦИМ — РІЧНИЦЮ ЙОГО ЗВІЛЬНЕННЯ З РАДЯНСЬКИХ КАТІВЕНЬ (13 ТАМУЗА). На честь цих подій у єврейських громадах усього світу організовуються особливі заходи. Нагадаємо коротко біографію Шостого Любавицького Ребе Йосипа Іцхака Шнеєрсона, відомого також як Ребе Раяц. Єдиний син П'ятого Любавичного Ребе Шолома Дов Бера Шнеєрсона і його дружини, праведної Штерни Сари Шнеєрсон, Йосип Іцхак народився 12 Тамуза 5640 року (1880 рік за звичайним календарем). З раннього віку виконує різні доручення батька, у 15 років стає його особистим секретарем, бере участь у конференціях єврейських громад у Ковно та Вільно. У сімнадцятирічному віці одружується з Негамою Діною Шнеєрсон, донькою кишинівського рабина Авроома Шнеєрсона, і незабаром після цього призначається своїм батьком головою мережі єшив «Томхей Тмімім». Наприкінці XIX початку XX століття веде активну громадську роботу з організації єврейського общинного життя: створення фабрик для єврейських робітників у містах і містечках Литви та Польщі, спонукає світову громадську думку чинити тиск на Росію, щоб зупинити погроми, організує постачання євреїв в російській армії, що воює з Японією, кошерним м'ясом, мацою та іншими продуктами. За свою громадську діяльність у період з 1902 по 1911 рік чотири рази заарештовується російською владою. Під час Першої світової війни разом із батьком переїхав до Ростова-на-Дону. У 1920-му,...
Музей синагоги: продовжуємо систематизувати колекцію
Незважаючи на літній спекотний період, в музеї א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), робота кипить. Активні члени єврейської громади нашого міста поділились з нами багатьма цінними експонатами, фотографіями і документами, які довгі роки турботливо зберігались в родинах. І тепер настав час ці раритети уважно оглянути, систематизувати, а якщо потрібно – й реставрувати. Адже в подальшому вони стануть основою музейної експозиції. Але на цьому ми не припиняємо збір матеріалів. Тож якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування: ● духовна єврейська література, ● тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, ● кіпи, ● мезузи, ● свічники, ● таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте в синагогу: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо працювати над створенням генеалогічних дерев членів громади. На сьогодні вже понад 10 шанованих єврейських родин мають дерева свого роду. Також будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по провулку Поштовому та вулиці Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв нашого міста. Чекаємо на Вас! [gallery size="full"...
Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат
Учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора», який діє у єврейській громаді Кам’янського, Наталія Горіна передала музею «А Ідише Нешуме» א אידישע נשמה велике блюдо, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті. А ми, розглядаючи новий експонат, поміркували, для чого могло використовуватися блюдо таких солідних розмірів. Звичайно ж, першою на думку спадає версія, за якою на ньому подавалася традиційна страва єврейської кухні – гефілте фіш (Gefilte Fish). Класична фарширована риба – справжній делікатес, без якого важко собі уявити святковий стіл. Цю національну єврейську страву зазвичай готували для суботи. А також вона – бажаний «гість» на пасхальному столі. Риба дозволена лише та, яка має плавники та луску. Тож, окрім щуки, можна фарширувати товстолобика, коропа, білого амура. Гефілте фіш готується з великих рибин. А рецептів його приготування багато, у кожної господині свій, фірмовий рецепт із власною родзинкою. Як відомо, традиційні єврейські сім’ї мали багато дітей, до столу на шабат або свята зазвичай запрошувалися усі родичі. Тільки уявіть: за щедро накритим столом збирається вся велика єврейська родина, а господиня виносить і розташовує в центрі свій шедевр – фаршировану щуку або коропа, прикрашеного овочами та зеленню… Ось і пояснення великих розмірів блюда, адже кожен член родини має дотриматися традиції та скуштувати цю національну і дуже смачну страву....
57 років визволенню Єрусалима
День Єрусалима — 28 Іяра 5784 (05/06/2024) — один із найособливіших днів в ізраїльському календарі, коли відзначають возз'єднання міста Єрусалима після Шестиденної війни 1967 року. Цього року ми відзначимо 57-й День Єрусалима під гаслом «Народ Ізраїлю живий, єдиний і перемагає!».
Музей синагоги: надходження історичних матеріалів
Нещодавно в нашому музеї א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» або «Еврейська душа» побувала дуже цікава людина – відомий кам’янський краєзнавець Олександр Слонєвський. Разом з директором музею Лізою Бєлинською та активним учасником проєкту створення музею історії та культури єврейської громади Кам’янського-Дніпродзержинська Леонідом Бройтманом переглянули цікаві матеріали, що розповідають про життя міських євреїв у різні історичні періоди. Багатий дослідницький матеріал, унікальні факти, архівні документи і фотографії розкривають непросте минуле батьків і дідів нинішніх членів громади, дозволяють зазирнути в епоху дореволюційного періоду, 20-30-тих років минулого століття, окупаційного періоду 1941-1943 років, а також окремих видатних персоналій того часу і часів відродження єврейської громади Кам’янського. Усі ці документи вимагають ретельного опрацювання та обов’язково увійдуть до відповідних розділів експозиції, яка створюється в нашому музеї «А Ідише Нешуме», що працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське). [gallery size="full"...
Музей синагоги: маємо власне ім’я
Музей, який створюється при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), відтепер має власне ім’я. א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме), що означає «Єврейська душа». Таку назву затвердили засновники, реб Леві та Діна Стамблер. І це ім’я справді передає основну місію музею – зберегти єврейську спадщину Дніпродзержинська-Кам'янського, об’єднати покоління, передавши її надбання нинішнім та майбутнім членам громади. Долучитися до поповнення музейних фондів може кожен. Якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування, духовна єврейська література, тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, кіпи, мезузи, свічники, таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо роботу над створенням генеалогічних дерев членів громади. Тож якщо Ви або Ваші родичі володіють відомостями про життя євреїв Кам'янського в різні історичні періоди, прохання поділитись з нами цією унікальною інформацією. Також ми будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по вул. Поштовій та вул. Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв міста. Чекаємо на Вас! [gallery columns="2" size="full"...
День пам’яті та перемоги над нацизмом у громаді Кам’янського
Світ схиляє голови в День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр. Пам'ятають цей день дуже добре і в Україні. У 79 річницю єврейська громада Кам'янського приєдналася до всіх конфесій нашої країни в читанні молитов у пам'ять про полеглих воїнів і невинно вбитих жертв нацизму, а також за мир і за здоров'я наших захисників. 1 Іяра 5784 Головний рабин Кам'янського, реб Леві Стамблер, ініціював кампанію з доставки привітань і подарунків учасникам бойових дій і дітям війни. Сам особисто щиро привітав Двойру з Євгеном Бузінер та Михайла з Валентиною Давельман. В акції взяли участь і учні 2, 5, 6 та 7-го класів приватного ліцею “Бейт Менахем Любавич”.
Музей синагоги: передано родинну реліквію
Днями наш музей поповнився реліквією, яка довгий час зберігалася в родині Пабілер-Слєти-Потапових. Це військові нагороди і особисті речі Володимира Пабілера. А передала їх до музею наш член громади Альона Слєта. Народився він 5 липня 1973 року в Дніпропетровську, потім переїхав до Ізраїлю і пішов в армію. Служив у військах, що відповідають за справність усього військового обладнання, яке перебуває на складах і залишає його. Володимир Пабілер (другий зліва) біля Стіни Плача, Ізраїль. На превеликий жаль, 7 листопада 1999 року, виконуючи бойове завдання, Володимир загинув від рук палестинських бойовиків поблизу міста Дімона. Місце загибелі Володимира Пабілера. На той час йому було лише 26 років. Посмертно Володимиру присвоєне звання старшого сержанта. Похований в Ізраїлі на цвинтарі Героїв країни. А на Батьківщині рідні створили куточок, де турботливо зберігають його фотографії, улюблену гітару Володі, прапор країни, де загинув герой та інші пам'ятні речі. Як нам вдалося з’ясувати, слон був шевроном Центрального штабу з перевезень військового обладнання. У 2015 році слона поміняли на коня і зараз такого шеврона в ЦАХАЛі немає. Таку «плату» зі значками в Ізраїлі вручають близьким загиблого воїна, її несуть за труною. Відтепер ця сімейна реліквія стане частиною музейної експозиції в розділі, який розповідатиме про наших земляків, що відзначились в інших країнах...
