Історія

28 Тевета — День народження Хани Шнеєрсон

28 Тевета 5785 (Січ 28, 2025) | Історія, Новини, Пізнавально, С

Сьогодні, 28 Тевета, у єврейських громадах усього світу відзначають 145-ту річницю від Дня народження праведної Хани Шнеєрсон, матері Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона і дружини Головного рабина Катеринослава-Дніпропетровська в 1909-1939 роках Леві-Іцхака Шнееєрсона. Безприкладний духовний подвиг цієї жінки тільки недавно почав розкриватися в повному обсязі. Важливим джерелом відомостей про долю сім'ї Шнеєрсон стали її «Спогади», рукописний текст яких було виявлено кілька років тому. Їхня публікація стала великою подією. Ми наводимо коротку біографію ребецн Хани, засновану на викладі Шмула Сомінського. «Ребецн Хана Шнеєрсон народилася 28 Тевета 5640 (12 січня 1880) року в місті Миколаєві. Її батьками були раббі Меїр-Шломо Яновський, який обіймав місце рабина міста Миколаєва, і ребецн Рахель, донька рабина міста Добренка, рабина Іцхака Пушніча. Тринадцятого Сівана 5660 (10 червня 1900) року вона вийшла заміж за раббі Леві-Іцхака Шнеєрсона. У 5669 (1909) році раббі Леві-Іцхак обійняв посаду рабина міста Катеринослава (так у ті часи називався Дніпро). Протягом тридцяти років виконання ним посади рабина Катеринослава ребецн стояла з ним поруч у його святій роботі. На додаток до того, що ребецн була обізнана в книгах і була освіченою жінкою, вона добре володіла російською мовою, розуміла людей і вміла з ними спілкуватися. Цим вона зробила чималий внесок в успіх свого чоловіка-рабина і вплив його на євреїв Катеринослава. У 5699 (1939) році раббі Леві-Іцхак був...

Сьогодні – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

27 Тевета 5785 (Січ 27, 2025) | Історія, Громада, Новини, С

27 січня відзначається як Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту (International Holocaust Remembrance Day) відповідно до резолюції № 60/7 від 1 листопада 2005 року, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія, Україна, США, а їхніми співавторами – ще понад 90 держав. Дату обрали у зв'язку з тим, що цього дня 1945 року Радянська армія визволила найбільший нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау, також відомий як Освенцим, – символ Голокосту, де загинуло, за різними оцінками, від 1,5 мільйона до 4 мільйонів осіб. В Україні на державному рівні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 27 січня офіційно відзначається з 2011 року. Зазначимо, що в багатьох країнах пам'ять жертв Голокосту відзначають в інші дні. У Франції це 16 липня, день масового арешту євреїв Парижа, у Нідерландах день Голокосту відзначають 4 травня, у Польщі – 19 квітня, у Румунії – 22 жовтня, у Сербії - 22 квітня. У Сполучених Штатах Америки церемонії вшанування жертв Голокосту проводять двічі – 8 травня, у день закінчення Другої світової війни, і в дату, пов'язану з ізраїльським Йом а-Шоа, в неділю до нього або в неділю після, зі спеціальною церемонією в Ротонді Капітолію. В Ізраїлі День Катастрофи і героїзму європейського єврейства (Йом а-Шоа) засновано з ініціативи його першого прем'єр-міністра Давида Бен-Гуріона. Його дату ізраїльський парламент (Кнесет) визначив як 27-е число весняного місяця Нісана, і так його відзначають із 1951...

День весілля Ребе в приватному ліцеї «Бейт Менахем Любавич»

16 Кислева 5785 (Гру 17, 2024) | Історія, Ліцей, Новини, С, Свята

15 Кислева 5785 (16 грудня 2024) в приватному ліцеї “Бейт Менахем Любавич” (м. Кам'янське) відбулася святкова програма, присвячена 14 Кислева - Дню весілля Любавичського Ребе Менахема-Мендела Шнеєрсона і Ребецн Хаї-Мушки. Діти почули зворушливу історію про те, як готувалося весілля і прийняли на себе хороші рішення, які хотіли б подарувати Ребе та Ребецн у цей особливий день. Захід не тільки дав змогу ліцеїстам познайомитися з історією та традиціями, а й відчути себе частиною великої єврейської родини. Програму підготували та провели Лілах Цопа та Ніна Козакова.

Голокост у Кам‘янському: музей збирає матеріали

14 Елула 5784 (Вер 17, 2024) | Історія, Музей громади, С

22 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам'янське). Станом на 23 вересня 1941 року, за результатами перепису населення міста, тут проживало загалом 91 051 особа, зокрема 215 жидів (євреїв). Можливо, хтось приховав свою національність. У газеті "Кам'янські вісті" № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції: «Усім жидам з'явитися 9 січня до 13-ї години в школу № 25 для евакуації». За переховування євреїв - смерть». До війни на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу були вириті котловани і траншеї. У каналізаційній траншеї і був проведений 9 січня 1942 року (21 Тевета 5702) масовий розстріл євреїв. Розстрілювали цілими сім'ями (2-4 людини), а також дітей. В цій траншеї й надалі розстрілювали групи євреїв, навіть із навколишніх сіл. Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу виявлено рештки 305 осіб, зокрема й дітей. У музеї історії міста вважають, що розстріляно 285 євреїв. Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам'янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган). Ось список жертв голокосту в Дніпродзержинську (Кам'янському), підтверджений документами та опитуваннями: На жаль, і досі не всі особи встановлені. Тож музей א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме) – «Еврейська душа», який створений при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м....

Свята пам’ять

13 Елула 5784 (Вер 16, 2024) | Історія, С

У радянський період проводилася варварська політика забуття пам'яті, руйнування єврейських кладовищ і будівництва на їхньому місці парків і скверів. Так сталося на початку 60-х років XX ст. і у Дніпродзержинську (нині Кам'янському). Єврейський цвинтар, що розташовувався на місці теперішнього трамвайного ДЕПО, був зруйнований. Поховання частково були перенесені на Жданівське кладовище, цвинтарі Соцмістечка та на Аулах. Але…час минає, родичі похованих виїхали за кордон або самі вже у тому віці, що потребують уваги близьких. За деякими єврейськими могилами немає кому подбати. Так сталося і з похованням Велітовських Любові Яківни та її трьох дочок: Софії, Іди та Бели Григорівних. Чотири могили з єврейського кладовища було перенесено і перезаховано в одну могилу на Жданівському кладовищі. І це не поодинокий випадок для того часу. Завдяки доброму серцю та небайдужості потомків євреїв, рідні яких поховані поряд з Велітовськими, було ініційовано реставраційні роботи. Оновлення пам'ятника здійснено зусиллями єврейської спільноти м. Кам'янське на чолі з Головним рабином міста, реб Леві Іцхаком Стамблером, та з ребецн Діною Стамблер. На фото: могила до реставраційних робіт і після них. [gallery columns="2" size="full"...

Музей синагоги: донька відомого кам’янчанина подарувала нам унікальну колекцію

16 Ава 5784 (Сер 20, 2024) | Історія, Громада, Музей громади, С

Єврейська культура — багатогранна і різнопланова. Однією з невід'ємних її складових є музика, пісні, без яких не обходиться жодне свято. Музей א אידישע נשמה ("А Ідіше Нешуме") — "Єврейська душа", який працює у благодійному центрі "Бейт Барух" та синагозі "Бейт Реувен" (м. Кам'янське), отримав в дар унікальну колекцію платівок із записами мелодій єврейських композиторів, виконавців, діячів культури. Подарувала цей справжній скарб донька відомого кам'янчанина, журналіста, заслуженого діяча культури, Почесного громадянина міста, стипендіата Президента України для видатних працівників інформаційної галузі Анатолія Петровича Литвина. Його чарівний голос знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Адже більшу частину своєї творчої біографії він присвятив роботі на радіо та телебаченні: працював завідувачем редакції міського радіомовлення та музичним коментатором обласного радіо, де майже 30 років був незмінним автором і ведучим популярної передачі "Музичний радіокур'єр", "Музичний телекур'єр". Журналіст мав численні відзнаки і нагороди, був удостоєний «Золотої медалі української журналістики» — найвищої нагороди Національної спілки журналістів України. Ангеліна Литвин турботливо зберегла колекцію батька, а дізнавшись про відкриття музею "А Ідіше Нешуме", вирішила поділитись раритетами і передала в дар понад 300 платівок! Директор музею Ліза Белинська щиро подякувала Ангеліні за такий безцінний дарунок і вже планує, як звучатимуть старовинні єврейські мелодії під час...

Музей синагоги: отримали в дар цінний експонат

21 Сивана 5784 (Чер 26, 2024) | Історія, Музей громади, С

Учасниця міжнародного освітнього проєкту «Колель Тора», який діє у єврейській громаді Кам’янського, Наталія Горіна передала музею «А Ідише Нешуме» א אידישע נשמה велике блюдо, яке тривалий час зберігалося в сімейному буфеті. А ми, розглядаючи новий експонат, поміркували, для чого могло використовуватися блюдо таких солідних розмірів. Звичайно ж, першою на думку спадає версія, за якою на ньому подавалася традиційна страва єврейської кухні – гефілте фіш (Gefilte Fish). Класична фарширована риба – справжній делікатес, без якого важко собі уявити святковий стіл. Цю національну єврейську страву зазвичай готували для суботи. А також вона – бажаний «гість» на пасхальному столі. Риба дозволена лише та, яка має плавники та луску. Тож, окрім щуки, можна фарширувати товстолобика, коропа, білого амура. Гефілте фіш готується з великих рибин. А рецептів його приготування багато, у кожної господині свій, фірмовий рецепт із власною родзинкою. Як відомо, традиційні єврейські сім’ї мали багато дітей, до столу на шабат або свята зазвичай запрошувалися усі родичі. Тільки уявіть: за щедро накритим столом збирається вся велика єврейська родина, а господиня виносить і розташовує в центрі свій шедевр – фаршировану щуку або коропа, прикрашеного овочами та зеленню… Ось і пояснення великих розмірів блюда, адже кожен член родини має дотриматися традиції та скуштувати цю національну і дуже смачну страву....

Музей синагоги: надходження історичних матеріалів

27 Іяра 5784 (Чер 4, 2024) | Історія, Музей громади, С

Нещодавно в нашому музеї א אידישע נשמה «А Ідише Нешуме» або «Еврейська душа» побувала дуже цікава людина – відомий кам’янський краєзнавець Олександр Слонєвський. Разом з директором музею Лізою Бєлинською та активним учасником проєкту створення музею історії та культури єврейської громади Кам’янського-Дніпродзержинська Леонідом Бройтманом переглянули цікаві матеріали, що розповідають про життя міських євреїв у різні історичні періоди. Багатий дослідницький матеріал, унікальні факти, архівні документи і фотографії розкривають непросте минуле батьків і дідів нинішніх членів громади, дозволяють зазирнути в епоху дореволюційного періоду, 20-30-тих років минулого століття, окупаційного періоду 1941-1943 років, а також окремих видатних персоналій того часу і часів відродження єврейської громади Кам’янського. Усі ці документи вимагають ретельного опрацювання та обов’язково увійдуть до відповідних розділів експозиції, яка створюється в нашому музеї «А Ідише Нешуме», що працює при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське). [gallery size="full"...

Музей синагоги: маємо власне ім’я

13 Іяра 5784 (Тра 21, 2024) | Історія, Музей громади, С

Музей, який створюється при благодійному центрі «Бейт Барух» та синагозі «Бейт Реувен» (м. Кам’янське), відтепер має власне ім’я. א אידישע נשמה (А Ідише Нешуме), що означає «Єврейська душа». Таку назву затвердили засновники, реб Леві та Діна Стамблер. І це ім’я справді передає основну місію музею – зберегти єврейську спадщину Дніпродзержинська-Кам'янського, об’єднати покоління, передавши її надбання нинішнім та майбутнім членам громади. Долучитися до поповнення музейних фондів може кожен. Якщо у Вашій родині зберігаються старовинні предмети релігійного спрямування, духовна єврейська література, тексти релігійного змісту, надруковані або написані від руки сойфером, кіпи, мезузи, свічники, таліти або інші предмети єврейської релігії або обрядового одягу, звертайтеся за телефонами: (068) 576-77-07, (067) 640-18-08. Пишіть: school.oravner@gmail.com Або приходьте: вул. Любавичського Ребе, 5 (понеділок, середа, четвер з 10:00 до 14:00). А ще ми продовжуємо роботу над створенням генеалогічних дерев членів громади. Тож якщо Ви або Ваші родичі володіють відомостями про життя євреїв Кам'янського в різні історичні періоди, прохання поділитись з нами цією унікальною інформацією. Також ми будемо раді старовинним фотографіям єврейських родин, світлинам кам’янських синагог (по вул. Поштовій та вул. Василівській), предметам і документам, що пов’язані із релігійною складовою життя євреїв міста. Чекаємо на Вас! [gallery columns="2" size="full"...

Музей синагоги: і знов поповнення колекції

6 Іяра 5784 (Тра 13, 2024) | Історія, Музей громади, С

Активний член нашої громади Сергій Гаврилов передав до музею фотографії членів своєї сім'ї. Сергій Миколайович народився, виріс, навчався та працював у Дніпропетровську (тепер місто Дніпро). Дуже цікаво розповідає про себе: у підлітковому віці захопився дитячою залізницею, яка у 50-х роках минулого століття була побудована в одному з парків обласного центру. І понині вона працює й майже щовесни урочисто відкриває сезон. Багато років Сергій Гаврилов працював на Придніпровській залізниці, а також на відомому далеко за межами нашої країни підприємстві “Південмаш”, мав зустрічі з багатьма дуже цікавими людьми, серед яких було й чимало видатних спеціалістів-євреїв. А 7 років тому переїхав до Дніпродзержинська-Кам'янського. І відтоді став активно відвідувати благодійний центр “Бейт Барух” і синагогу “Бейт Реувен”. Днями Сергій Гаврилов доповнив колекцію музею дуже цікавим експонатом. Як ви вважаєте, що за прилад зображений на фото? Напевно, далеко не всі молоді люди, а тим паче діти, розберуться, для чого він потрібен і як ним користуватися. А ось в епоху, коли не в кожному будинку був телевізор, саме фільмоскоп дозволяв перетворювати кімнату на майже справжній домашній кінотеатр. Треба було лише обрати білу стіну або зробити екран із простирадла, вимкнути світло та заправити обрану плівку в апарат… Для того покоління це було неперевершене задоволення – в родинному колі розглядати картинки, що з’являлися на стіні! Фільмоскоп та цілу коробку діафільмів до музею передав Сергій...