СВЯТО ШАВУОТ МИ ВІДЗНАЧАЄМО 6-7 СИВАНА (2024 РОКУ – 12-13 ЧЕРВНЯ) НА ЧЕСТЬ НАЙВЕЛИЧНІШОЇ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА — СИНАЙСЬКОГО ОДКРОВЕННЯ. Цього дня 2448 року від створення світу (1312 р. до н.е.) сини Ізраїлю отримали від Вс-Вишнього Тору і Десять Заповідей – морально-етичну основу всієї нашої цивілізації. Свято Шавуот виражає глибоку ідею про те, що фізичне звільнення від рабства і навіть завоювання політичної свободи не мають особливого значення доти, доки не досягнуто свободи духовної, заснованої на визнанні єдиної влади – влади Вс-Вишнього і Його заповітів. У сидурі (молитовнику) Шавуот називається “часом Дарування Тори нашої”. На запитання, чому його не називають “часом прийняття Тори нашої”, мудреці відповідають, що лише Дарування Тори можна відзначати як знаменний момент, що стався колись у минулому, тоді як прийняття Тори – вічний процес, не обмежений ні часом, ні простором. Назва Шавуот, яку дано цьому святу в Торі, буквально означає “тижні” і це зумовлено тим, що його відзначають після відліку семи тижнів, починаючи від другого дня Песаха. У Талмуді вживається також назва Ацерет (“свято, що завершує”), що виражає ідею про те, що день дарування нам Тори нерозривно пов’язаний із днем нашого звільнення з рабства. Шавуот, як і інші наші свята, тісно пов’язаний із Країною Ізраїлю. Це підкреслюється двома іншими його назвами: Хаг-гакацир – “свято жнив” – і Йом-габікурім – “день перших плодів”, бо він збігається з початком жнив пшениці та збором плодів, які приносили до...
